Повномасштабна війна росії проти України триває понад три роки. За цей час встигли вирости та піти до дитячих садків сотні тисяч дітей, частина яких живе не на Батьківщині, а інші дітки — виростають в умовах, які їхнім батькам не уявлялися навіть у найстрашніших снах.

Як не дивно, українська музика та культура так і не змогла відрефлексувати на теми батьківства та дитинства в умовах війни. Одним з небагатьох музичних творів, який розповідає про мати та дитину в наших реаліях на початку цього року представила співачка та авторка Olena Nosalii, яка вибрала для свого дебютного синглу пісню «Люлі» — присвяту українським дітям, які втратили дитинство та їх батькам, у яких була відібрана радість виховання.

«Люлі» — це колискова. Люлі — це фраза, яку матері співають своїм діткам століттями, щоб заспокоїти їх, захистити та запевнити в тому, що все буде добре. Ця пісня присвячена всім українським батькам, які протягом цих трьох років кожного дня виховують дітей та намагаються зробити їхнє дитинство максимально щасливим. Також пісня може мати терапевтичний ефект для дорослих, тому що слово «Люлі» — універсальний код для нашої культури, який здатен налаштовувати на позитивний лад людину в будь-якому віці.

З самого дитинства я прийняла рішення, що коли стану дорослою, то обов’язково візьму дитину з притулку. І хоча в мене поки немає своїх дітей, я розмірковувала над тим, що могла б сказати своїм дітям під час війни. Щоб я зробила, щоб заспівала, щоб заспокоїти своїх дітей, коли навіть сама не знаєш, чого очікувати від життя. Так народилася ця колискова», — розповіла про свою роботу Olena Nosalii.

Ця тема зачепила багатьох психологів, на яких тільки чекає робота над тим, як події найстрашнішої війни у Європі за 80 років вплинули на психіку матерів та дітей. Але зараз батьки та спеціалісти з психології працюють з єдиною місією — виживання. Пісню на складну тему проаналізувала психологиня, психотерапевтка, тренерка курсів НЛП-практик, НЛП-майстриня та експертка у роботі з підсвідомістю Світлана Чумакова, яка щодня працює з постраждалими від війни матерями та дітками.

Нестерпний біль кожного дня – реальність мільйонів: шокуюча правда від психотерапевтки

«Як дитячий психолог, як фахівець з батьківсько-дитячих відносин, я щодня стикаюся з тим, через що проходять мами. У наш непростий час біль став супутником майже кожної родини. Особливо сьогодні, коли вже третій рік наша земля переживає жорстоку війну.

У кожного цей біль — свій. І кожен — нестерпний. Матері, які залишилися на окупованих територіях, матері, які щоночі лягають спати, стискаючи в серці молитву…Матері, які втратили найдорожче – своїх дітей…Цей біль кричить. Але водночас – він завмирає всередині. Беззвучно», — розповіла Світлана Чумакова.

Особливістю нашого часу є те, що матері стикаються з болем, незважаючи на різницю у соціальному становищі та навіть на місцеперебуванні: «Я знаю цей стан. Я – жінка, яка провела рік, місяць і 13 днів за кордоном, далеко від дому, від рідного міста, від чоловіка… з дітьми на руках і щоденним болем у серці. Я знаю, як це – щовечора зібрати себе докупи. І знову стати сильною. Бо поруч – ті, хто вірить у тебе. Хто потребує тебе», — ділиться власним важким досвідом експертка.

Olena Nosalii — «Люлі»: пісня, що обіймає та говорить замість тих, хто вже не має сил говорити

Світлана Чумакова оцінила унікальний для української сцени твір не тільки, як мати, а і як спеціалістка. Вона певна, що «Люлі» не тільки колискова, це універсальна пісня для тих, хто відчуває біль та потребує його виходу через музику.

«Нещодавно я відкрила для себе пісню молодої виконавиці Olena Nosalii – «Люлі». Це не просто колискова. Це ніжний голос усіх дітей цієї війни. Це – пісня, що обіймає. Що говорить замість тих, хто вже не має сил говорити. У кожному слові, у кожній ноті – сила. І прийняття. І любов. Пісня «Люлі» – про жінок. Про мам. Про ту глибоку слабкість, яка насправді є джерелом неймовірної сили», — розповіла психологиня.

Не зважаючи на увесь біль та невизначеність Світлана та Olena Nosalii дивляться у майбутнє з оптимізмом та налаштовані на те, щоб у майбутньому у дітей не могли відібрати дитинство, а у батьків — радості від того, щоб бачити, як ростуть їхні діти.

«Діти мають право на дитинство. На життя поруч з мамою. На спокій. І саме жінка, навіть зранена, навіть втомлена, стає символом майбутнього. Майбутнього, в якому буде більше пісень, ніж вибухів», — певна Світлана Чумакова.

Оцінити сучасну колискову, присвячену дітям та батькам можна за цим посиланням:

https://linktr.ee/olena_nosalii