30 червня 2025 року камерний зал Музею Булгакова в Києві став осередком музичної магії: українська скрипалька Владислава Лученко, солістка зі світовим ім’ям, виконала твори Йоганнеса Брамса у дуеті з піаністкою Аліною Романовою. Цей вечір поєднав технічну досконалість, емоційну глибину й атмосферу інтимності — якнайкраще відповідаючи камерній суті музики та містичній архітектурі музею.
Затишний простір Музею Булгакова — з його старовинними стінами, креативною атмосферою, приглушеним освітленням та історичною вагою — став ідеальним фоном для камерного виміру Брамса. Вїртуозна скрипка лунала наче шепіт у старому кабінеті, де сходяться спогади й реальність – адже саме тут жив як сам Булгаков, так и його Майстер та безлiч iнших героїв його творiв, яких творці будинку-музею майстерно інкрустували в iнтер’єр.
Владислава Лученко вразила глибиною фразування: її скрипка звучала вокально — лірично, іноді драматично. Кожна мелодійна лінія була прожита, а піаністка Аліна Романова, як уважна творча партнерка, підтримувала її звучання теплим та оксамитовим тоном фортепіано, додаючи ансамблю м’якості та гармонії.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Особливо пам’ятною стала друга соната, де гострі драматичні піки змінювалися мерехтливими римами, а паузи перетворювалися на дихання простору. Камерність формату дозволила відчути кожен відтінок твору — від поетичної ніжності до внутрішньої напруги.
Ця уникальна програма — рефлексія про життя, пам’ять і втрату. У камерному виконанні музика Брамса заграла новими гранями: як інтимна бесіда, яка торкає найглибші куточки душі. В контексті Музею Булгакова це звучало як міст між літературним історизмом і сучасною музичною емоцією. Це був інтимний, емоційний і технічно впевнений концерт, який залишає глибокий відгомін — як музична пам’ять, що живе всередині кожного слухача.
Нагадаю, Владислава Лученко (1988, Київ) — визнана українська скрипалька, солістка та концертмейстерка, що нині мешкає у Швейцарії. Почала грати на фортепіано у 5 років, невдовзі перейшла на скрипку, закінчила Київську спецшколу ім. Лисенка, навчалась у Цюріху, Берліні та в Queen Elisabeth Music Chapel (Бельгія) під керівництвом Августена Дюме. Виступала як солістка з провідними симфонічними оркестрами — Luzerner, Verbier Festival Orchestra, Orchestre de Chambre de Wallonie тощо. Грає на інструменті Francesco Gobetti 1710 року.
