Connect
To Top

5 причин подивитися фільм “Паразити” режисера Пон Чжун Хо

“Паразити”: українські глядачі з вже встигли отримати новий фаворит кінофестивалю. Переконливі причини дивитися цей корейський шедевр!

1 серпня на екрани вийшов фільм «Паразити», за який режисер Пон Чжун Хо отримав у Каннах Золоту пальмову гілку і найпродовжені каннські оплески цього року (15 хвилин). А першими в Україні глядачі могли побачити його на Одеському кінофестивалі-2019.

Під кінець Одеського кінофестивалю у глядачів утворився новий фаворит — божевільний корейський фільм «Паразити» від режисера «Спогади про вбивство» та «Окчи». І ця картина — зовсім не нудний артхаус: два зі справді більш як дві години пролітають незамітно, а глядач не може відірватися від поворотів сюжету. Фільм написаний і знятий так, що нудно не стає жодної секунди — навіть тим, хто засинає на фільмах Андрея Тарковського (привіт, це я).

Про що фільм? Про бідних та багатих! Але не все так просто… За сценарієм бідна сім’я Кі-тхека живе в підвалі та склеює коробки, щоб заробити на хліб. Але все змінюється, коли старший син випадково потрапляє репетитором до сім’ї багатих, підробивши для цього документи. Багаті приймають фальшивого репетитора добре, і ось у нього з’являється дуже неординарний план щодо працевлаштування сестри, а також всієї своєї родини.

Паразиты фильм 2019


Навіщо йти на фільм “Паразити” саме вам? Для цього у вас п’ять причин, як мінімум.

1-ша причина. Для економних і цінителів особистого часу: ТРИ В ОДНОМ.
Пон Джун-хо вдалося за дві години показати три фільми в одному — кримінальну комедію, кровавий слешер і пронизливу драму про сім’ю, батька і дітей. Цілісно і без швів, на одному подиху гострий коктейль контрастних несумісних жанрів. Спочатку це бродяча комедія, потім сатира, потім — майже увесь другий акт — взагалі фарс, хоча із елементами трилера або навіть жахів. Як його тільки не намагалися назвати одним словом – і драмедія, і трагікомедія, і чорна комедія, і соціальний фарс.

Друга причина. Для легковажливих або тривожних особистостей, а також НЕлюбителів артхаусу: ГУМОР.
І самі герої люблять пошутити, і режисер їх постійно толкає в кумедні ситуації, але на цьому гумор у фільмі не закінчується! У кадрі висміюється все, що можливо: від сучасного мистецтва і псевдонаук до Північної Кореї. І цей комізм на трагедії особливо емоційний. Хоча на певному моменті і стає страшно, а потім і сумно, смішно бути не перестає все час. Можливо, саме тому подивитися два з половиною артхаусних години і вижити стає реальністю, навіть якщо ви особа гіперчутлива або з незатейливим інтелектом.

Третя причина. Спеціально для перфекціоністів: СТРУКТУРА ФІЛЬМУ БЕЗДОГАННА. Наприклад, головні герої: обидві родини складаються з чотирьох осіб. У кожній з них є по медіуму, в ролі яких виступають сини: в родині бідняків це Кі Тхэк, який, ставши репетитором, першим проникає в іншу реальність, а в домі багатих — Да Сон, який бачить привидів (вона справжніх — ховаються в домі бідняків) і відчуває їх дивний запах. Обидві родини – з паралельних всесвітів, одні живуть під землею, інші — десь у піднебесся. Чи то Паки — дзеркальне відображення Кімів, чи навпаки: все залежить від того, яку з цих реальностей вважати об’єктивною. І – головне – хто з них паразити?

4-а причина. Для естетів та правдолюбів: КРАСА БЕЗ МОРАЛІЗАТОРСТВА.
Слешера тут не більше п’яти хвилин, хоча слешер чи це? Насилля ради насилля і смакування від розмазування кишок тут немає, а кров — не більше, ніж вишня на торті. Особлива естетика фільму – краса без моралізаторства. Пон показує бідних і багатих як є — без прикрас, не захоплюючись привілеями вищого класу і не проливаючи сльози над обділеними життям. А візуальна частина – одне лише захват! Плавні польоти камери, кадри, кожен з яких вартий золотої рамки, ідеально підібрана музика.

П’ята причина. ПРИДУМАЙТЕ САМІ!
І це не жарт. Артхаус – на те він і артхаус, що кожен побачить в ньому щось своє. І на відміну від – традиційно – говнофільмів, які подобаються виключно самим їх творцям та їх мамам, даний артхаус цілком гідний для широкої аудиторії, до якої звертається з простими питаннями. Кого назвете паразитами після перегляду фільму саме ви? І яким буде виявити паразитів у власному, реальному житті?

Дивитися чи ні? Однозначно так. Принаймні, ви побачите, як живуть корейці 🙂

Ще додам – відмінно виглядатиме у VIP-залі кінотеатру Сінема Сіті з його лежачими кріслами зі столиками.

КІНО