Рецензія на фільм «Людина-мураха та Оса: Квантоманія»

«Людина-мураха та Оса: Квантоманія» – це перший фільм від Марвел з нової, п’ятої фази кіновселенної. Це продовження історії щодо «людини мурашки» та початок великої історії мультивселенської саги «Канга завойовника». Світова прем’єра відбулася у середу, 15 лютого.

Фільм розповідає про пригоди колишнього дрібного злочинця Скотта Ленга, який став володарем костюма, що дозволяє зменшуватись і збільшуватись у розмірах. Разом із напарницею Хоуп ван Дайн, дочкою відомого фізика та ентомолога Хенка Піма, який розробив костюм людини-мурашки, Скотт знову рятує світ від загрози. Це вже третій сольний фільм про пригоди цього героя у КВМ.

Вже з перших хвилин фільм «набитий» дурними та суперечливими моментами. Колишній ув’язнений, у розлученні намагається вчити моралі та життя свою дочку від першого шлюбу. Намагається перед громадськістю показати себе як зразкового батька. Але вже через 10 хвилин перегляду ми бачимо, що цей приблизний батько зовсім не знає свою дочку і чим вона займається. Хайп на публіку? Чи Скот Ленг і справді дурний і нікчемний батько? Якщо резюмувати, фільм відкривається з вічного питання батьків і дітей і вже виходячи від трейлера, напевно на цьому буде зав’язка всього фільму. Але про ключову історію поговоримо пізніше.

Нагадаю, чим закінчилася попередня частина. Наші персонажі потрапили у квантовий світ і витягли звідти Джанет Ван Дайн, матір Хоуп (Оси), яка провела у мікросвіті багато років. І протягом усього сюжету глядачеві показують, що у Джанет залишилося багато таємниць за час, проведений в іншому світі. І насправді з цього і починається «головний заміс» нашого фільму.

Марвел як завжди комбінує серйозний тон оповідання та жартами низького рівня. Іноді навіть перегинає палицю. Звичайно, в даному випадку це не рівень «Тора» і жартів від Тайка Вайтиті. Але пару низькопробних і фейспалменних жартів можна записати в блокнот. Вже не перший рік запитую себе, навіщо вони взагалі потрібні? Адже якщо їх прибрати, сюжетно фільм не зміниться.

А тепер про сюжет. Під час промокампанії нам говорили, що цей фільм дуже важливий для початку нової доби КВМ. Частково це так. Нам показали злого дядька, який дуже сильний та небезпечний. Джонатан Мейджерс із цією роллю впорався чудово. Але сюжетно, Канга знову злили. Все у стилі Марвел. Так, у майбутньому ми лиходія знову побачимо, адже в серіалі про Локкі нам показали лиходія, а точніше одну з версій. У майбутньому надійдуть також. Потенціал головного лиходія нам показують ближче до кінця фільму, але все одно залишається не ясним, чим він такий небезпечний. Думаю, фінал багатьох може розчарувати. Але може так і має бути і в інших фільмах буде заміс по кручі?

Якщо говорити про Скотта Ленга, його персонаж продовжує бути карикатурним, смішним і безглуздим. За ним місцями не цікаво спостерігати. Загальні враження про фільм – середнячок. Хвалили в промо більше, ніж він заслуговує.

Сцен після титрів дві. Одна з них цілком цікава. Дає відповідь на запитання, чому цей «злий дядько» не найзліший. І що в інших фільмах буде хтось крутіший за Танос.

Візуально фільм непоганий. Нам пояснили також філософію квантового світу. Але питань все одно залишається чимало. З цікавістю спостерігатиму за розвитком п’ятої фази. Але поки що скажу, що старт не такий потужний, як обіцяли.