В інтерв’ю для Zvezdy.com.ua Darisha (Даріна Красновецька) розповіла про своє творче життя після Євробачення – чим живе дівчина сьогодні та про що її новий сингл.
Творчість під час війни – чи складно співати\виступати зараз? Або ж, навпаки, це додатковий стимул та мотивація творити нову українську естраду зараз?
На мою думку, культурний та мистецький фронт обов’язково повинен мати своє місце, навіть під час такої складної ситуації в країні, під час війни. На початку повномасштабного вторгнення мені було дуже важко творити, я переживала надзвичайно болісні та важкі емоції разом зі своєю країною, зі своїм народом, але з часом зрозуміла, що Україна потребує моєї підтримки як митця. Я виступала на благодійних концертах і маю дуже велику надію, що своєю творчістю мотивую наш незламний український народ на перемогу!
Як представник нового молодого покоління розумію, що в наших силах транслювати й показувати всьому світу нашу творчість, культуру, мистецтво!
Це не перша пісня у вашій кар’єрі, чи слідкуєте ви за відгуком аудиторії, як слухачі реагують на вашу творчість?
Авжеж! Для мене як для артиста дуже важлива думка мого слухача, тому після кожного релізу я переглядаю відгуки й читаю дуже багато приємних коментарів. Мене як митця це мотивує на створення нових пісень. А ще я неймовірно рада, що вже третій сингл випускаю з Юлою і YULA Label, для мене це величезний крок вперед, аби мої пісні почуло якомога більше людей.
Що з останніх коментарів запам’яталося найбільше?
Хочу процитувати зараз найкращі коментарі: “Аж тирса старого клунка посипалася, крутезно запалюєте” – це коментар під піснею “Не твоя леді”. Наступний відгук: “Даринко, я в захопленні, рухайтеся далі – це щастя чути такі голоси своєї країни”, і останній, теж дуже крутий коментар: “Дитинко, яка ж ти талановита! Спасибі, що реалізовуєш себе для своєї землі, для нас, українців!”
Дуже приємно читати, коли таке пишуть наші земляки, наші українці – це мотивує на щось нове та грандіозне!
А також я отримую дуже багато приємних коментарів від моїх прихильників з різних країн світу, які пам’ятають мене ще з дитячого “Євробачення-2018”.
Звідки з’явилася ідея нової пісні, і що особисто вас чіпляє в ній найбільше?
Взагалі, ідея полягає в тому, що зараз мені 16, і моєму поколінню також, і ми проживаємо перші почуття та нові емоції. А також задум нової пісні полягав у тому, щоб кожен дорослий згадав, як це було в нього, як він проживав ці емоції, перші почуття, перші поцілунки. Отака ідея цієї пісні.
Тема шароварщини зараз активно на слуху, де та межа між якісною українською музикою та тією самою шароварщиною?
Моя думка стосовно цього, що українська музика має бути якісною. Дякую, Adam та Юлі, що ми творимо, не підлаштовуючись ні під кого – те, що я відчуваю, що хочу сказати своїм слухачам. Справжня українська пісня повинна мати історію, сенс, і для мене як артиста, співачки то дуже важливо, адже пісня – це маленька історія чогось Великого.
Оце і є та сама межа між шароварщиною та справді якісною українською піснею. Думаю, тут усе зрозуміло.
Якою ви бачите українську сцену за рік, два роки, п’ять? Як вам здається, чи в правильному руслі ми рухаємося?
Я бачу українську музичну індустрію так: через кілька років на українських сценах вже буде виступати моє покоління, і я маю дуже велику надію, що кожен артист, кожен співак та співачка матимуть змогу справді гідно представляти українську пісню та нашу творчість. Можливо, якось інакше, по-новому, не так, як це робили артисти та співаки до нас, але дуже хочеться, щоб це була справді якісна українська музика.
Про що особисто ви мрієте? Окрім, звісно ж, перемоги України у війні?
Звісно, перемога України – це зараз найголовніша мрія кожного українця, і я не виняток. Та одна з найзаповітніших мрій мого дитинства – це пов’язати своє життя з музикою, стати відомою співачкою, можливо, не лише в Україні, а й поза її межами. І, можливо, я стану першим українським артистом, який отримає “Греммі”.
Даріно, ти з підписниками ділилася написанням пісні майже у прямому ефірі. В тебе вперше такий досвід?
Так, це мій перший такий досвід, мій дебют. Адже це вперше, коли я зарелізила пісню майже в прямому ефірі. Чому так вирішила? Тому що мені було дуже цікаво стежити, як мої прихильники спостерігають за створенням та написанням пісні. І я бачу, як «залітає» «Під вінницьким дощем». Мені здається, що це дуже цікавий досвід, надзвичайно цікава історія. І це таке коротеньке підведення до вже фінальної версії пісні та прем’єри.