Антоніо Лукіч – біографія

Антоніо Лукіч: відомий український кінорежисер та сценарист

Антоніо Лукіч — один із найяскравіших представників сучасного українського кіно. Народився у 1992 році в Ужгороді, а його становлення як режисера відбулося під час навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, який він закінчив у 2015 році, отримавши ступінь бакалавра за спеціальністю «Режисер».

Перші кроки у кіно

Лукіч дебютував у світі кіно ще під час навчання. Його перший помітний фільм «Риби озера Байкал» (2014) став проривом, здобувши нагороду за найкращий документальний фільм на міжнародному кінофестивалі «CineRail» у Парижі. Це досягнення відкрило молодому режисерові шлях до інших конкурсів та фестивалів, зокрема, у 2016 році його короткометражний фільм здобув третє місце у конкурсі «Україна. Шлях до миру».

Фільмографія Антоніо Лукіча

Фільмографія Лукіча демонструє його шлях від студентських робіт до повнометражного кіно. Його ранні короткометражні роботи відображають тематику молодості, пошуків себе і внутрішніх конфліктів. Ось деякі з них:

• «Чи легко бути молодим?» (2011)
• «Привіт, сестро!» (2012)
• «Риби озера Байкал» (2013)
• «Хто підставив Кіма Кузіна?» (2014)
• «У Манчестері йшов дощ» (2015)

Ці роботи показують не лише талант Лукіча, а й його уміння глибоко відчути й передати настрій, характерний для українського суспільства.

Великі кінопроєкти

Переходячи до великого кіно, Лукіч підтвердив свій режисерський потенціал у 2019 році, випустивши фільм «Мої думки тихі». Стрічка стала сенсацією в Україні, здобула численні нагороди та визнання серед кінокритиків.

Наступні роботи, такі як «Королі палат» (2019) та «Секс, інста і ЗНО» (2020), продемонстрували його стиль і гострий соціальний погляд. А фільм «Люксембург, Люксембург» (2022) став ще одним успішним проєктом, який привернув увагу аудиторії до українського кіно.

Попереду — вихід другої частини фільму «Мої думки тихі, 2», дата якого буде оголошена пізніше.

Вплив і значення

Антоніо Лукіч уже зарекомендував себе як потужний голос українського кінематографа. Його стрічки порушують актуальні соціальні питання та привертають увагу до проблем, з якими стикається сучасна молодь. Його внесок у розвиток українського кіно є беззаперечним, і майбутні проєкти, без сумніву, додадуть нових барв до картини українського кінематографу.