Ексклюзивне інтерв’ю для ЗІРОК з талановитим артистом по імені Данило Котик – про перший мільйон, паленку і чому він навчився як гінеколог.
Можна довго й різноманітно розмовляти про нього. Але правда в тому, що він – просто веселий чоловік, а потім вже шоумен, артист, таксист, гітарист, фінансист, блогер, влогер, тік-токер, астролог, філолог, таргетолог, гінеколог та криптоінвестор. І це все в одній постаті – Данило Котик.
Але головне у цьому шоумені – акторство й справжня майстерність перевтілення. От і у новій комедії “Психи на волі” кінокомпанії Smart Movie, де він грає головну роль, Котик як би і перетворюється, але насправді, у себе самого.
-Ти дуже різнобічний артист. Але читач, можливо, здивується, якщо дізнається, що все починалося зовсім не з театру або корпоративів. Здається, все починалося з медицини?
– В юності був такий епізод у біографії. Я вчився в медичному коледжі, де розраховував на безапеляційну популярність серед дівчат. Оскільки їх було багато, а нас хлопців було дуже мало. Але парадокс ситуації полягав у тому, що на нас, як на полову меншість, дівчата дивилися без ентузіазму, як на паленку. Здається, ефект той самий, але вживати не хочеться.
Моєї радості не було меж, коли я дізнався, що можна ходити до студентського хору. Ведж піти на сцену співати я мріяв з дитинства. Керівник виявив відразу інтерес до мого скромного, на той час, персонажу. Дозволив у програмі виступів між піснями читати байки з сцени. І головне, довірив мені нести на виїздах свій баян. Я був дуже радий, гордий і вдохновлений пару-трійку років. Доки не дізнався, що мої байки в проміжках – це всього лише час для відпочинку керівнику і баян йому носити втомило. В цей час прийшло перше масштабне розчарування в творчості. Я був порожній і депресований.
До речі, медичний я з горем пополам закінчив. Але гінекологом став лише наполовину. Тобто подивитися вмію і сказати, що я на цей рахунок думаю. Але точний діагноз поставити не зможу.
– Як альтер-его допомагає у фінансовій сфері?
– Мій шлях до першого мільйона був довгим і колючим. Продовжується й донині. По дорозі до нього я продавав квас, новорічні ковпачки, криптовалюту. Одним словом все, що погано лежало і добре продавалося.
І потім, як указці, мене помітили і запросили на екран. Тут можна подумати, що на перші канали ТБ і у рейтингові шоу! Але не за моєю долею! Запрошували скрізь, де потрібно просто постояти і помовчати: шоу для домогосподарок, серіали для їхніх собачок, кліпи для різних меншинств, навіть «Мухтар» не обійшов увагою.
Разом з досвідом роботи виріс рівень професіоналізму. Але я б це назвав інакше: – Через багато років не втрачати внутрішню дитину, а навпаки відкривати більше граней і свободи.
– І як Котик потрапив у кіно?
– Просто! Пару років тому познайомився з режисером Віктором Сокуренко. Він якраз ставив виставу-імпровізацію “Глядач керує”. На першій зустрічі відбулося розуміння з напівслова і загальний погляд на творчість. Виставу, до речі, зіграли чудово! Але в розгар пандемії. І це мінус.
Цього осені Віктор Сокуренко разом з Володимиром Горянським відкрили кінокомпанію «Smart Movie», де я вела презентацію і знімаюся у першій картині «Психи на волі».
– «З усіх видів мистецтва для нас найважливішим є кіно». Чи відчуваєте ви близькість цього вислову?
– Дуже важливо робити те, що ти хочеш. Слідувати своїм мріям і цілям. Багато людей забувають свої мрії, вважають їх маленькими і неактуальними. Тому вони хворіють і мало заробляють. А от якщо трохи задуматися і перетворити хобі в щоденну справу, то працювати не знадобиться. Я обожнюю людей, які не працюють. Які займаються улюбленими справами. Якщо навіть я до цього прийшов, то впевнений, що зможе кожен. Хочу, щоб так і було!
