Український теле-радіоведучий та актор Денис Жупник став голосом головного героя в українському прокаті фільму BETTER MAN – про культового британського співака Роббі Вільямса. У ексклюзивному інтерв’ю ЗІРКАМ він розповів про складнощі кастингу, особливості українського дубляжу, роботу над образом і про те, як іронія та зухвалість Роббі знайшли відображення в його голосі.
— Як ви дізналися про кастинг на роль Роббі Вільямса і що на ньому робили?
— Там цікава історія, навіть магічна… Мене запросили на запис трейлеру цього фільму. І це, власне і був кастинг. Мене ще тоді попередили, що кастинг ще триває, але я схрестив пальці.
Як я дізнався вже згодом від режисерки дубляжу цього фільму Катерини Брайковської, на роль Роббі Вільямса було двоє претендентів: я і ще один актор. Але, магічним чином, актор, який мав прийти на кастинг після мене, просто переплутав і приїхав зовсім не на ту студію. І замовники вирішили, що це доля і не стали чекати того актора і затвердили мене, тим паче моя проба їм дуже сподобалась.
— Чи складно було перевтілитися в такого яскравого й емоційного персонажа?
— Знаєте, коли складно – воно завжди цікаво. Тому так, було складно – і слава Богу! Бувають ролі прості, бувають «прохідні» фільми і серіали, з якими працювати просто – але воно і в результаті виглядає просто. А от таких персонажів, як Роббі Вільямс, дуже цікаво дублювати і перевтілюватися в нього емоційно. Я і сам такий – емоційний, можу увійти в раж і як актор, як і людина також. Тому Роббі мені був цікавий. Мені подобається його зухвалість та сміливість – можливо, я б і сам інколи хотів бути таким, як він. Тому не можу сказати, що складно було перевтілитися, а от саме працювати над дубляжем було складно – і це додавало цікавості.
— Як ви готувалися до ролі? Чи було потрібно вивчати його манери, жести, інтонації?
— Не готувався до ролі! Я доволі добре знаю Роббі Вільямса по його творчості. Раніше я багато дивився його концертів і я, в принципі, розумів, який він і хто він. А вивчати манери і жести немає сенсу – адже це дубляж, це створення героя голосом.
— Які найяскравіші моменти роботи над дубляжем залишилися у вашій пам’яті?
— Найцікавіші, яскравіші моменти, які залишилися в моїй пам’яті з дубляжу, це те, що ми зупинялися всією командою і просто дивились фільм та кайфували. Наприклад, коли закінчувалась ігрова сцена та Роббі Вільямс починав співати, то ми не перемотували, як це зазвичай робиться, а всі втрьох, я, режисер дубляжу Катя Брайковська та звукорежисер Костик, просто таки завмирали і дивилися номер. Один, потім другий. Реально дуже класно зняті номери. І все було переспівано спеціально для цього фільму, всі ці пісні, які є в картині.
— Чи спілкувалися ви особисто з Роббі Вільямсом під час роботи над проєктом? Які поради він вам давав?
— Так, дуже цікаве питання. Значить, так, звичайно, ми з ним списалися в ICQ, здається, або в Viber, я не пам’ятаю точно. Він сказав, чувак, у тебе все вийде! (сміється). Ні, звичайно, ніхто ні з ким не спілкувався. Уявіть собі, що Роббі довелось би спілкуватися з акторами усіх країн, які дублюють цей фільм! Це виключено. Хоча, напевно, це було б дуже круто.
— Шкода! Тоді давайте пофантазуємо! Якщо би ви мали можливість провести день з Роббі Вільямсом, що б ви робили?
— Я б просто намагався розслабитися і насолодитися спілкуванням з цікавою, талановитою людиною. Якщо б ми знайшли спільну мову, то це був би цікавий досвід. Єдине, чого б я точно не робив – не пробував би наркотики, навіть якщо б він дуже пропонував. Можливо, ми б могли поспівати або пограти разом — це було б прикольно. Але, звісно, все залежало б від ситуації. І знову ж таки, наголошую, – якби у нас вийшло знайти спільну мову, тому що мені здається, що Роббі – дуже непроста за характером людина.
— Що стало найбільшим викликом у дублюванні Роббі?
— Те, що він з’являється в образі мавпи. Мені треба було знайти баланс, щоб не почати акторськи відігрувати мавпу, а залишитися людиною. Але при тому залишитися в цьому режисерському задумі, чому саме мавпа, і чому саме так вирішили показати Роббі в цьому фільмі. Це цікавий виклик, тому що, насправді, фільм дуже серйозний, і історія серйозна і драматична, а мавпа там не для сміху. Це не пародія на щось, мавпа несе дуже серйозний сенс.
— Як ви відреагували, коли дізналися, що Роббі зображають у вигляді мавпи?
— Для мене це був шок, я абсолютно не очікував такого повороту. Я навіть питав: «Ну чому?» та все чекав, коли я вже побачу його в образі Роббі Вільямса… але далі не буду спойлерити, бо це треба побачити самому. Взагалі, я був вражений, не міг повірити. Але потім все стало зрозуміло, і картина одразу прояснилася.
«При дубляжі ми інколи зупинялися, тому що ці сцени до сліз, інколи прям зашкалювали»
ДЕНИС ЖУПНИК
— Чи є сцени у фільмі, які вас особливо вразили або зворушили?
— Так, сцени з його татом, вони дуже зворушливі, і я прям їх запам’ятав. При дубляжі ми інколи зупинялися, тому що ці сцени до сліз, інколи прям зашкалювали. І ми такі: “стоп, треба видихнути, фух, зібралися”. Бо, знаєте, коли очі на мокрому місці, то голос людини змінюється, в роті стає мокро, а для актора дубляжу це неправильно і непрофесійно. І тому на деяких сценах з татом, ми зупинялися, тому що мені треба було опанувати себе. Я прям розчулився!
Взагалі там дуже багато сильних сцен, але, спойлерити я не буду, хоча я подивився фільм ще одним з перших, за місяць до премʼєри. І скажу, що це дуже крутий фільм! Тут дуже класна режисура, дуже класний сценарій, дуже багато класних сцен. Мені, здається, в останній час дуже мало настільки крутих картин.
— Чи траплялися кумедні або незвичайні ситуації під час роботи над дубляжем цього фільму чи інших?
— Суперкумедних моментів, щоб прям дуже смішних, не згадаю, але ми в принципі часто сміємося, коли працюємо з Катьою Брайковською. У нас з нею класна синергія, і в цьому тандемі ми не відмовляємо собі з чогось добряче поржати;)
Якщо згадувати з чого саме ми сміялися, то, напевно, були моменти, коли персонажі ще були підлітками на початку фільму. Там є кілька кумедних сцен, наприклад, Роббі імітує щось типу орального статевого акту, мені це треба було озвучити, памʼятаю, що працюючи над цим моментом було дуже смішно. Цей фрагмент можна побачити на початку фільму.
— Ви були шанувальником Роббі Вільямса до роботи над цим фільмом?
— Я не скажу, що я був шанувальником – скоріше я прихильник Роббі Вільямса. Тому що він мені подобається, як особистість, власне, оцією його зухвалістю та епатажною поведінкою. І, до речі, у нього прикольна музика та оформлення його пісень. Оскільки я і сам музикант і граю на фортепіано, я його завжди впізнаю з перших нот вступу та дуже люблю за оці класні фортепіанні вставочки.
Більше того, я багато років працюю на радіо і на музичному телебаченні, тому постійно пересікався з його творчістю. Мені завжди подобалося, що він робить в музиці. І коли мені сказали, що є можливість стати голосом української версії байопіку про Роббі Вільямса, я, звичайно, дуже зрадів. Тому що це та людина, голосом якої я б точно хотів стати в українській версії.
— Який його трек для вас особисто є найбільш знаковим?
— Мені дуже подобається «Angels». Дуже подобається! Я не можу пояснити, що вона в мені викликає. Це якийсь такий калейдоскоп емоцій. Це дуже крута пісня!
Я завжди роблю гучніше, якщо «Angels» потрапляється мені на Spotify або на радіо – і раніше так робив, і особливо зараз. Зараз, буває, я її по кілька разів слухаю в машині на всю гучність.
— Чи змінилося ваше сприйняття його після занурення в цю роль?
— Так, змінилося. Тільки на краще. Я дізнався більше з його біографії, з його історії, де багато драматичних моментів. Не буду наводити приклади, бо вони можуть виявитися спойлером, але багато змінилося.
— Чи доводилось вам дублювати інших зірок і кого? І кого би ви хотіли дублювати чи познайомитись?
— Одного разу я дублював трейлер до фільму про Боба Марлі. Я був голосом Боба Марлі у трейлері, але сам фільм уже дублював інший актор. Я не пройшов кастинг. Але в той момент дуже цього хотів, адже в юності ми з друзями заслуховували музику Боба Марлі до дірок. Якщо говорити про мої вподобання, то я завжди був більшим шанувальником Боба Марлі, ніж Роббі Вільямса. Марлі справив на мене глибокий вплив.
Так, на жаль, я тоді не пройшов кастинг на Боба Марлі, але на щастя, в моєму акторському доробку зʼявився Роббі Вільямс.
— Як, на вашу думку, байопіки (особливо про “олдів” типу Фредді Мерк’юрі чи Елтона Джона) впливають на популярність артистів серед молодого покоління?
— Насправді, я думаю, що байопіки сильно впливають на популярність. Наприклад, у мене є син, він музикант, глибокий музикант. Навчається в Глієра, грає джаз на гітарі. Це людина, яка має серйозний підхід до музики. Ми їхали разом, і я сказав йому: ‘Я дублював Робі Вільямса.’ А він мене питає: ‘Хто це?’ Я аж здивувався: ‘Даню, тобі майже 18 років, ти музикант, і не знаєш, хто такий Роббі Вільямс?’ А він відповідає: ‘Ну, так вийшло.’
Я тут же в машині включив йому кілька пісень Робі Вільямса. Він послухав і сказав: ‘О, класно!’ Просто, мабуть, якось пропустив його творчість і раніше не чув. Тепер, я впевнений, якщо він десь почує ці пісні, то скаже: ‘О, це Роббі Вільямс.’ Тому я впевнений, що байопіки мають великий вплив. Це мій особистий досвід.
— Чи надихнула вас ця роль на якісь нові проекти або ідеї?
— Це надихнуло мене більше залучати музику у свою діяльність. Хочеться більше працювати в цій сфері, робити щось музичне, створювати. Коли дивишся на ці шоу, на цей успіх, розумієш: ‘Чому ні? Я ж не останній у музиці.’ У мене є напрацювання, є що показати і сказати людям. Тож, якщо говорити про натхнення, то це — займатися музикою ще більше, випускати нові твори, писати, створювати. Напевно, саме так і можна описати цей вплив.
— Ви багатогранна талановита особистість, як ви себе бачите через років 5-10 і в якій сфері? Кіно, радіо, телебачення чи можливо щось інше?
— Через 5-10 років я точно бачу себе в дубляжі. Адже з віком голос набирає сили, як кажуть, «соковитості», і розкривається. З часом, напевно, просто перейду в категорію дубляжу вікових артистів. Також планую продовжувати діяльність на радіо і телебаченні, можливо, в кіно. І не тільки в дубляжі, а й у живому виконанні, адже я за освітою актор театру і кіно, а там я ще не встиг себе реалізувати – не порядок 😉
Радіо та телебачення — це моя стихія, і я прагну продовжувати рухатись у цьому напрямку. Здається, у мене там все добре складається, і найголовніше — я від цього отримую справжнє задоволення.
Звичайно більше уваги хотілося б приділяти музиці. Можливо, найближчим часом я зроблю щось таке, що дасть мені впевненість, що я буду більше займатися музикою. Отже, через 5-10 років я хочу залишатися в тих сферах, де я є зараз: дубляж, кіно, телебачення, музика та радіо.
«Я б дав по маленькому шматочку Оскара кожному з українських акторів дубляжу. І, звісно, для себе також»
ДЕНИС ЖУПНИК
— Якби ви могли дати “Оскар” за український дубляж, кому би ви його дали?
— Це дуже складне питання. В українському дубляжі є величезна кількість талановитих акторів, і я не готовий одразу відповісти, кому віддати перевагу. Наприклад, мені дуже подобається робота Паші Скороходька. Також я дуже ціную, що робить Катерина Брайковська, і як акторка, і як режисерка (прим. Катерина Брайковська – режисер дубляжу фільма про Роббі Вільямса). Також Андрій Твердак, Євген Пашин, Сашко Погребняк, Роман Чорний, Мітя Гаврилов. Михайло Войчук…. Важко виокремити когось одного, тому що є багато чудових артистів.
І важливо розуміти, що в дубляжі головне не тільки голос, а те, як актор використовує його, як він може передавати емоції та адаптуватися під оригінал. Актор дубляжу має вміти «взяти на себе» образ, зрозуміти, що відчуває персонаж, і передати це глядачеві. Це надзвичайно складно.
А ще неможливо не відзначити роботу усієї команди залученої до процесу дублювання – це режисери, перекладачі, звукорежисери, адміністратори проєктів. У нас це професіонали найвищого рівня!
Найголовніше в українському дубляжі — це те, що багато акторів не женуться за славою. Їм це не потрібно. Вони отримують справжнє задоволення від того, що роблять. Тому, якщо б я мав можливість, я б дав по маленькому шматочку Оскара кожному з них. І, звісно, для себе також маленький шматочок (сміється).
Денис Жупник: інфо
Нагадаємо, Денис Жупник — відомий телеведучий і радіоведучий. Він веде два проєкти на телеканалі M1: ранкове «Вікенд Шоу» та «Міністерство прем’єр». Також його голос можна почути в ефірі найпопулярніших українських радіостанцій.
Крім того, Денис Жупник активно працює в дубляжі голлівудських фільмів: на його рахунку понад 20 головних ролей та понад 200 дубльованих стрічок.
Як співак, 2023-го він привернув увагу слухачів своєю піснею «Лютий», яка швидко здобула популярність.
