Від драйву концерту Metallica — до чуттєвого R&B-треку. Від історії токсичного кохання — до особистої декларації жіночої сили. В ексклюзивній розмові Astrid Way вперше настільки відверто говорить про те, як народилася пісня «Я позабуду тебе». Трек був написаний у стані глибокого емоційного надлому, після чого п’ять років пролежав без руху, ніби зачинений у шухляді разом із непрожитими почуттями. Робота над ним змусила співачку знову зануритися у спогади про болісний досвід аб’юзивних стосунків юності. «Було так важко, що з’являлися думки вистрибнути у вікно», — зізнається вона, згадуючи той період.
Зйомки кліпу стали окремим випробуванням. Кров перед початком роботи, живі змії в кадрі, дивні символічні збіги з реквізитом і виснажливі пошуки головного героя — образу, який мав балансувати «між Аїдом і джентльменом». «Я буквально тремтіла, коли писала йому повідомлення», — розповідає артистка про актора, що втілив складний образ аб’юзера.
У розмові йдеться про архетипи Ліліт і Медузи як символи жіночої трансформації, про маніпуляції грошима як інструмент контролю, про внутрішнє жертвопринесення заради мистецтва та про головний меседж відео — в кожній жінці закладена сила повернути собі свободу, навіть якщо шлях до неї проходить через біль.
Astrid Way – «Я позабуду тебе»
– Як народилася пісня «Я позабуду тебе»?
Пісня з’явилася ще у 2019 році. Це сталося після концерту гурту Metallica, на якому я була у Празі. Тоді я вся на драйві повернулася додому, перевірила телефон і зрозуміла, що мій коханий не відповідає на повідомлення. У той момент у мене спрацював тригер: я вирішила, що він такий самий, як усі попередні, а особливо, як той з юності, що залишив велику рану. Перше кохання. Тоді я образилася. Сильно!
І буквально в душі, у душовій кабінці, я почала співати: «Я позабуду тебе». Текст прийшов миттєво і так народилася пісня. Але на цьому, по суті, все й зупинилося. Майже п’ять років пісня лежала “в столі”.
– Чому пісня так довго створювалася? Що ти робила ці п’ять років?
Приблизно чотири роки я періодично поверталася до неї. Аж поки Іван Чернишов не створив аранжування. Я його тоді попросила: «Зроби таку музику, щоб зачепило кожного, кому це знайомо!» І це виявився R&B – я була в шоці. Я ніколи не слухала R&B. Я навіть не знала, як це співати, що з цим робити, як себе в цьому жанрі відчувати.
Запис був складним. У пісні використано багато живих інструментів і вона буквально «не збиралася». Ми записали її в червні, але фінальний варіант я отримала лише наприкінці грудня або навіть на початку січня. Пісня ніяким чином не збиралася, не могли її звести – то немає світла, то хтось захворів, то мені щось не подобається – переписуємо. Тобто весь час – якісь перешкоди.
Я дуже страждала. Доходило до того, що хотілося вийти у вікно – настільки сильний був відчай та депресія, тому що з мене “лізло” все. Я згадувала болісну історію кохання з юності і по суті переживала її наново під час створення пісні.
Особиста історія Astrid Way: токсичне кохання в 16 років
– Тобто пісня не вигадана історія, а автобіографічна?
Так, заснована на моєму реальному досвіді. Це історія мого першого великого кохання. Мені було 16 і наступні сім років я провела в токсичних стосунках, які мене руйнували. Цей чоловік був набагато старший за мене, і я не підозрювала, що він одружений.
Тільки через два роки я дізналася, що в нього є дружина і нещодавно народився син. Це був великий удар. Про це я дізналася, коли була сама вагітна і моя вагітність тоді зірвалася від стресу.
Наші стосунки були дивними – я була шалено в нього закохана і дуже страждала, а він був холодний, відсторонений, і любов він компенсував час від часу грошима.
Саме цей аспект – маніпуляцію через гроші – я й обіграла у кліпі.
– Як ви шукали головного героя кліпу?
Я чітко розуміла яким він має бути. Це мав бути актор з харизмою, з енергетикою, який зможе зіграти щось середнє між Аїдом і джентльменом. Як в серіалі “Люцифер” – не просто негативний персонаж, а складний архетип – привабливий, магнетичний, але небезпечний.
Читайте також: Astrid Way представила драматичний кліп «Я позабуду тебе» про кохання та свободу
Шукала дуже довго, перебрала багато варіантів. У мене великий досвід в акторській сфері, тому розуміла: ніхто не підходить. І раптом побачила рекламу набору на акторські курси з одним актором. Я відразу зрозуміла: це він! Це саме він і більше ніхто не підійде.
Десь місяць я боялась йому написати, боялась що відмовить – а кого я ще знайду? Аж руки тремтіли руки і доходило до панічних реакцій. І ось нарпешті я випила глінтвейну і написала йому. А він – він погодився одразу! (прим. сміється).
–Тож хто він – твій герой, що зіграв абʼюзера у кліпі?
Актор – Кирило Майкут. Він викладач університету Карпенка-Карого, актор театру й кіно, грає у Молодому театрі, викладає пластику та фехтування.
І що важливо – він «свій» за духом. Виявилося, що він теж фанат Bon Jovi та HIM, як і я! За характером він дуже світла людина. Якби в мене був молодший брат – це був би приблизно такий, як Кирило.
Читайте також: Премʼєра кліпу «Світ Снів» співачки Astrid Way – як Носферату і Дракула програли битву зі світлом
-Як вам працювалось разом з Кирилом Майкутом?
Було кумедно, коли Кирилу потрібно було грати відверто негативні риси. Він жартував: «Що, я настільки м***дак?» – і ми кажемо «Агааа…» Йому було непросто. Бо для хорошої, світлої людини грати маніпулятора – складне завдання. Але, напевно завдяки цьому, його образ вийшов такий глибокий. Він впорався блискуче, неймовірно зіграв. Я йому дуже вдячна!
Цікаво, що мій режисер і оператор спочатку сказав, що цей актор занадто «солодкий», мовляв, «від нього буде діабет». Але я наполягла: актора обираю я. І вже після зйомок вся команда була реально в захваті – бо коли на майданчику професіонал – це неймовірно. Ми знімали практично з першого дубля.
-Скільки днів тривали зйомки?
Ми знімали з серпня до кінця жовтня. Було чотири локації, тому кліп вийшов масштабним за простором. Що круто, всі працювали злагоджено. Після другого дня зйомок команда вже не хотіла розходитися.
Містичні моменти на знімальному майданчику
-Здогадуюсь, що на зйомках містичного кліпу не обійшлось без містики. Було?
Був такий цікавий момент, який запам’ятався. В травні я вирішила знімати кліп і тоді ж замовила реквізит: рубашку, перстень, різні предмети. Хто буде грати героя я ще звісно не знала.
І ось коли ми отримали реквізит – все ідеально підійшло Кирилу. Рубашка сіла бездоганно. Перстень – наче під нього зроблений. Він сам дивувався, як так могло статися.
Такий вийшов цікавий момент, ніби Всесвіт знав, хто саме має бути в цій ролі.
-А що у вас там за жертвоприношення було на знімальному майданчику?
Ми почали зйомки приблизно через місяць. І в перший же день, за п’ять хвилин до початку, я витягала сумку з багажника і штативом вдарила себе просто в око. Розбила ніс, пішла кров, і я розумію: «зараз буде синець». А у нас – орендований час, оплачений майданчик, команда і сам Кирило Майкут власною персоною. Катастрофа! Зйомки зірвані.
Я чесно помолилася. І диво сталося – синець не пішов! Мені все загримували, і ми відзняли перший день дуже швидко. Вийшло таке собі невелике жертвоприношення мистецтву (прим. сміється).
Посмотреть эту публикацию в Instagram
– Змії в кліпі були намальовані в ШІ?
Ні! На майданчику були справжні змії. Спочатку я вагалася, чи брати їх. Потім зрозуміла: якщо не візьму – шкодуватиму. І вони стали частиною цієї містичної атмосфери.
Архетипи кліпа: від домогосподарки до Ліліт і Медузи Горгони
– Про що цей кліп на символічному рівні?
Цей кліп такий містичний, тому що він про архетипи. Про наше підсвідоме, що впливає на нас. За сюжетом послідовно показуємо різні образи жінки: домогосподарка, дружина (Гера), Немезида, Ліліт. А у фіналі героїня стає просто собою, на тітрах, – жінка, цілісна особистість, яка вміщує всі ці грані.
Окрема історія – образ Медузи Горгони в кліпі, як символ жінки, що пережила насильство. В кліпі я показала насильство емоційне, хоча в моєму житті було не лише воно – як, власне, і в історії Медузи. За історією Медузу зґвалтували, але замість співчуття богиня Афіна перетворила її на чудовисько, і на додачу Персей відтяв їй голову. Тобто вона тричі стала жертвою.
Знаєте, в Нью-Йорку біля будівлі суду є статуя Медузи Горгони, яка тримає голову Персея. Це символ того, що жертва може повернути собі силу. І тому в моєму кліпі Медуза – це не монстр, а символ звільнення.
Маніпуляція грошима та образ Аїда
– А який символ в ролі головного героя кліпа?
Чоловік-абʼюзер в кліпі (його грає Кирило) – це архетип Аїда (Гадеса). Він вдається до маніпуляцій героїнею через гроші, через магію, а амулет на ній виступає як символ його контролю, який він на неї одягає, коли вона у рожевому, як Кора (Персефона).
Посмотреть эту публикацию в Instagram
І лише у фіналі героїня знімає амулет, який забрав її свободу. Це символ змії та серця. Вона надягає інший амулет – уже з образом чоловіка, якого вона «помістила» всередину, підконтрольного їй. Це акт повернення сили та свободи. Анімус під контролем.
– Про що цей кліп, якщо коротко?
Для мене цей кліп – про свободу жінки. Мені дуже важливо показати жінкам, що якими б не були ваші стосунки, яким би не було сильним кохання – важливо повертати собі свою свободу і не втрачати себе. Не бути «зайчиком», не бути ласкавою кішечкою, а проявити силу, щоби повернути себе.
Тому що в кожній жінці є сила. Яка допоможе повернути себе і свою свободу.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
