Повний аншлаг: гучна прем’єра і нове життя балету “Вечори на хуторі біля Диканьки”

Нове життя балету “Вечори на хуторі біля Диканьки”. 30 років – це не вік. Повний аншлаг. На касі напис “На сьогодні немає квитків”… Ексклюзивний репортаж театрального критика Світлани Кошкіної на ЗІРКАХ.

Неділя, 30 січня, була довгоочікуваним днем для багатьох шанувальників нашого класика Миколи Гоголя, цінителів музики нашого геніального композитора та сучасника Євгена Станковича. Перед центральним входом до Національного театру опери та балету тяглася величезна черга щасливих власників квитків. Там ми побачили людей різного віку, від “малого до великого”, як кажуть. Тут же лунають голоси: “Можливо, ще є запасний квиток”. Ми вирішили поставити питання молодим людям, що стояли в черзі до театру. Чому вони захотіли піти саме на цей балет? І отримали відповідь: “Ми хочемо побачити сучасний балет за класичним твором Гоголя”. Це було приємно чути, але молоді люди навіть не підозрюють, що наступного року вже буде 30 років від прем’єри балету “Вечори на хуторі близ Диканьки”.

Нашій редакції пощастило: ми відвідали генеральну репетицію балету, де познайомились з головним – постановником Віктором Литвиновим і педагогом- репетитором Іриною Бродською, якій у січні присвоїли звання Народної Артистки України і в честь ювілею якої проходить ця постановка.

Під час репетиції творчий союз Віктора і Ірини викликав захоплення. На прес-конференції Ірина віддала повну владу чоловікові. Віктор Литвинов розповів нам багато цікавих фактів про “Вечір на хуторі біля Диканьки“. Спочатку назва балету була “Ніч перед Різдвом”, але потім вирішили змінити її, щоб не прив’язуватися до сезону. Оскільки балету майже 30 років, то зрозуміло, що вирішили створити його нову редакцію, оновити костюми і, звичайно ж, виконавців. На жаль, життя артистів балету не так вже й довге. Як нам сказав екс-прем’єр Національного Віктор Литвинов, вже 3-тє покоління танцюристів представляє цей балет. Презентуючи нових виконавців, Віктор Литвинов не забув не про кого сказати заслужено добрі слова.

Вакула – Ярослав Ткачук, минулого року став заслуженим артистом України. Це одна з яскравих зірок нашого Національного.

Оксана – Заслужена артистка України з 2010 року, Тетяна Льозова, яка з 2008 року виконує цю партію.

Солоха – Заслужена артистка України з 2019 року Карандєєва Олена, яка настільки влилася у образ, що іноді здавалося, що Солоха чарує кожного, хто сидить у залі.

Чорт – Сілкін Даниїл, був розбещеним і зовсім не злим. Як сказав Віктор Литвинов, без його образу було б нудно, а хто б допоміг Вакулі потрапити до палацу і отримати чоботи від рук прекрасної Цариці – Москаленко Юлії.

Також хочеться відзначити, що у балеті-фантасмагорії не обійшлося без містики. Роль Князя Потьомкіна виконав Потьомкін Олексій, заслужений артист України з 2018 року.

Оновлення постановки балета, звичайно ж, затронуло і костюми. Легендарна Марія Левицька, Народний художник України, знову створила нові шедеври для учасників балету, які радують око новими яскравими фарбами.

Музика класики сучасної української музики Євгенія Санковича завжди була і буде цікавою роботою для будь-якого диригента. Диригентом оновлення став Віктор Оленик. Дуже сумно, що в кінці минулого року помер корифей Аллін Власенко, Народний артист України, перший диригент-постановник. Перед Заслуженим артистом України Віктором Олениковим стояла нелегка задача надати нове життя музиці. Проте він звик зустрічати труднощі. Диригент з 2018 року, Національної Опери України ім. Т. Шевченка, ще раз продемонстрував свій бійцівський характер.

Широкий виконавський репертуар різних епох, жанрів, стилів, опери та балетів, ораторій, кантат, симфоній, інструментальних концертів вражає. Невідворотна зміна поколінь сталася. Балет звучить і буде звучати для наших нових поколінь. “Вечори на хуторі біля Диканьки” вже на даний момент став народною спадщиною України. Так, саме спадщиною. Чомуось у нас у країні такий термін поки що не користується популярністю, хоча в США він використовується постійно. Після зіркового оновлення вистави “Вчора на хуторі біля Диканьки”, ми сподіваємося, що балет займе своє міцне місце в репертуарі Національної опери України.