Українська романтична комедія «Випробувальний термін», що виходить у прокат з 8 січня 2026 року, намагається говорити про кохання не мовою ідеальних побачень, а через досвід втоми, страхів і внутрішніх блоків. Це кіно про людей, які вже «обпеклися» — у стосунках, у родині, в очікуваннях — і тепер обережно перевіряють світ на безпечність.
Фільм, створений командою SFERA Film у співпраці з 1+1 media, обирає знайомий жанровий формат, але наповнює його більш приземленими сенсами, ніж зазвичай очікуєш від романтичної комедії.
Сюжет: кар’єра як привід не говорити про почуття
У центрі історії — Поліна, донька впливового бізнесмена, яка після особистого краху вирішує почати життя з чистого аркуша. Вона приходить на «випробувальний термін» у рекламну агенцію — простір конкуренції, амбіцій і постійної внутрішньої напруги. Саме там з’являється Роман — не класичний романтичний герой, а радше дзеркало її страхів і незавершених емоцій.
Їхні стосунки будуються не на раптовій іскрі, а на поступовому протистоянні, де професійна конкуренція стає зручним прикриттям для небажання бути вразливими. Фільм уважно спостерігає за тим, як люди ховаються за роботою, іронією та дистанцією, аби не торкатися болючих тем.
Акторські роботи: без надмірної театральності
Катерина Кузнецова створює образ героїні, яка балансує між зовнішньою впевненістю та внутрішньою розгубленістю. Її Поліна — не ідеалізована, іноді різка, іноді втомлена, але жива. Дебют Кирила Парастаєва в повнометражному кіно виглядає стримано й органічно: його Роман не намагається сподобатися глядачу, і саме в цьому його сила.
Другорядні персонажі, зіграні В’ячеславом Довженком, Ірмою Вітовською та Андрієм Ісаєнком, не зводяться до функції «комедійного фону», а формують середовище, в якому головні герої виглядають ще реалістичніше.
Режисура і тональність
Режисерка Ірина Громозда свідомо уникає глянцю й надмірної солодкавості. Її фільм не поспішає, дозволяє сценам «дихати» і не боїться пауз. Гумор тут не самоціль, а інструмент — спосіб пом’якшити складні розмови про страх близькості, самотність і невміння довіряти.
Візуально стрічка працює в знайомій міській естетиці, без експериментів, але з уважністю до деталей сучасного життя: офіси, розмови на ходу, напівіронічні діалоги, які легко впізнати.
Загальне враження
«Випробувальний термін» не намагається перевинайти жанр і не пропонує радикальних рішень. Це радше чесна спроба поговорити про сучасні стосунки без прикрас і казкових фіналів. Фільм може здатися передбачуваним тим, хто шукає жанрових сюрпризів, але він точно знайде відгук у глядачів, яким близька тема емоційної втоми та другого шансу.
Вердикт: це легке за формою, але не поверхневе за змістом кіно. «Випробувальний термін» — романтична комедія для тих, хто вже знає: найскладніші іспити в житті — не професійні, а внутрішні.
Тарас Цимбалюк, Катя Кузнєцова і Павло Зібров: презентація фільму «Випробувальний термін»
