Tag

Антоніо Лукіч

Showing 3 Result(s)
антоніо лукіч
БІОГРАФІЇ

Антоніо Лукіч – біографія

updated on

Антоніо Лукіч: відомий український кінорежисер та сценарист

Антоніо Лукіч — один із найяскравіших представників сучасного українського кіно. Народився у 1992 році в Ужгороді, а його становлення як режисера відбулося під час навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, який він закінчив у 2015 році, отримавши ступінь бакалавра за спеціальністю «Режисер».

Перші кроки у кіно

Лукіч дебютував у світі кіно ще під час навчання. Його перший помітний фільм «Риби озера Байкал» (2014) став проривом, здобувши нагороду за найкращий документальний фільм на міжнародному кінофестивалі «CineRail» у Парижі. Це досягнення відкрило молодому режисерові шлях до інших конкурсів та фестивалів, зокрема, у 2016 році його короткометражний фільм здобув третє місце у конкурсі «Україна. Шлях до миру».

Фільмографія Антоніо Лукіча

Фільмографія Лукіча демонструє його шлях від студентських робіт до повнометражного кіно. Його ранні короткометражні роботи відображають тематику молодості, пошуків себе і внутрішніх конфліктів. Ось деякі з них:

  • «Чи легко бути молодим?» (2011)
  • «Привіт, сестро!» (2012)
  • «Риби озера Байкал» (2013)
  • «Хто підставив Кіма Кузіна?» (2014)
  • «У Манчестері йшов дощ» (2015)

Ці роботи показують не лише талант Лукіча, а й його уміння глибоко відчути й передати настрій, характерний для українського суспільства.

Великі кінопроєкти

Переходячи до великого кіно, Лукіч підтвердив свій режисерський потенціал у 2019 році, випустивши фільм «Мої думки тихі». Стрічка стала сенсацією в Україні, здобула численні нагороди та визнання серед кінокритиків.

Наступні роботи, такі як «Королі палат» (2019) та «Секс, інста і ЗНО» (2020), продемонстрували його стиль і гострий соціальний погляд. А фільм «Люксембург, Люксембург» (2022) став ще одним успішним проєктом, який привернув увагу аудиторії до українського кіно.

Попереду — вихід другої частини фільму «Мої думки тихі, 2», дата якого буде оголошена пізніше.

Вплив і значення

Антоніо Лукіч уже зарекомендував себе як потужний голос українського кінематографа. Його стрічки порушують актуальні соціальні питання та привертають увагу до проблем, з якими стикається сучасна молодь. Його внесок у розвиток українського кіно є беззаперечним, і майбутні проєкти, без сумніву, додадуть нових барв до картини українського кінематографу.

ЗІРКОВІ ПОДІЇ

Антоніо Лукіч представив фільм “Мої думки тихі” в кінотеатрі Cinema Citi

updated on

На екрани кінотеатрів виходить повнометражний дебют молодого режисера Антоніо Лукіча (вже відзначений нагородами в Карлових Варах та на ОМКФ). ЗІРКИ побували на закритому показі.

На дні організований спецпоказ фільму «Мої думки тихі» в комфортному V.I.P. залі столичного кінотеатру Cinema Citi (ТРЦ Оcean Plaza). Фільм представляли сам режисер і актори, які виконали головні ролі. Виконавиця ролі мами – Ірма Вітовська-Ванца емоційно просила присутніх підтримати якісний український продукт, відмінний від «жувальників», які подаються у кінотеатрах під видом нового українського кіно.

ирма витовская
На фото – Денис Іванов (ArtHouse Traffic), актори Ірма Вітовська-Ванца и Андрій Лідаговський, режисер Антоніо Лукіч

Виконавець головної ролі Андрій Лідаговський визнався, що чудово узгодився з дебютантом режисером Антоніо Лукічем. Так добре, що режисер дозволяв Андрею час від часу приходити на репетиції п’яним.

Мої думки тихі
Андрій Лідаговський. Кадр з фільма “Мої думки тихі”

Нагадаємо, «Мої думки тихі» – історія молодого звукорежисера Вадима. Йому випадає шанс поїхати в Канаду на постійну роботу. Але для цього потрібно записати голоси закарпатських тварин, особливо рідкого птаха – «рахівського крижня». Вадик виїжджає в Ужгород, де його чекає закарпатська родина очолюється мамою…

До речі, хоча фільм “Мої думки тихі” катається по кінофестивалям до своєї офіційної прем’єри (16 січня 2020 року), на арт-хаус він не схожий – це продукт для широкої аудиторії! Але він відрізняється від інших українських повнометражних фільмів. З одного боку, гумором, з іншого – якістю – детальніше можна прочитати у нашій рецензії.

Чи варто переглядати фільм “Мої думки тихі”?

Однозначно, ЗІРКИ рекомендують. Нам сподобався!

VIP-зал в кінотеатрі Cinema Citi славиться підвищеним комфортом
Мої думки тихі
КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Мої думки тихі: нова українська комедія з юмором, історією і шикарним акторським дуетом

updated on

“Мої думки тихі” – фільм-дебют молодого українського режисера Антоніо Лукіча. Приз у Карлових Варах, хороший відгук критиків та журналістів, і сам Антоніо, може, жартує, може, ні, називає свій фільм першою смішною українською комедією. Ну що ж. Я подивився. Посміявся. І високо оцінив.

1. Гарний необітний гумор

Фільм вийшов дуже смішним. При цьому гумор зовсім не схожий на те, що ми звикли бачити в українських комедіях. У фільмі нічого схожого на “кварталовське” або “камедиклабовське”. Гумор не будується на банальних історіях типу зять ненавидить тещу, кращий друг обделався за обіднім столом і подібних. Фільм смішить переважно комічністю склавшихся ситуацій. Комічністю поведінкою героїв у цій ситуації. І що головне, органічністю всіх сталося перипетій. Для повного поглиблення в авторський гумор Антоніо перед відходом на фільм гугліть на кожен раз таке як Мулін Руж, Твін Пікс, хто такий Месут Озіл та які папуги вміють говорити. Тоді прямо взагалі кайф буде. Але якщо вам раптом це зробити лінь, або у вас немає Ґуґла – не переживайте. Нічого страшного. Будете сміятися всього 73 рази замість 77-ми.

2. Цікава та оригінальна історія

Історія фільму розповідає про звукоінженера-фрілансера, який отримує замовлення записати звуки закарпатських тварин для нової гри на Playstation. На мою думку, досить нетривіально. Якщо замовлення буде виконано успішно – головний герой отримає можливість продовжити роботу в Канаді з хорошою зарплатою. І от, персонаж Андрія Лідаговського вирушає в Ужгород, де саме проживає його сім’я на чолі з рідною матір’ю (Ірма Вітовська).

3. Шикарний дует

Досвід Ірми Вітовської і дебют Андрея Лідаговського дивовижно прекрасно зійшлися в цій комедійній роуд-муві, я б навіть сказав бадді-муві, лише герої пов’язані чимось більшим, ніж просто дружбою. Пуповиною в минулому, наприклад. І так, Андрій, не дивлячись на відсутність досвіду в акторській професії, на мою думку, просто чудово передав образ такого собі представника молодого сучасного покоління. Нерозумний близьким фрілансер, любитель секондів, мріє про роботу за кордоном. Який відсоток з ваших 20-25-річних знайомих впізнає себе в подібному описі? В образі головного героя все це чудово сублімовано і передано Андрієм. Хоча Антоніо стверджує, що Лідаговський нікого не грав, а лише був собою. Ну можливо. Можливо.

Мої думки тихі

4. Звукове супровідження

Фільм про звукоінженера не міг бути без класного саундтреку. Разом з героями глядач сидить в їхньому старому Volkswagen, слухає їхні розмови, лайли, дивиться закарпатський захід під Voyager – Intelestellar та інші атмосферні треки. До речі, приєднуйтеся до групи @MyThoughtsAreSilent на Facebook і будьте в курсі всієї інформації про фільм, його найближчий прокат і т.д. Псс, скоро туди викинуть підбірку саундтреків фільму. Там є що послухати, тож, вперед.

5. “Призначається всім матусям”

Саме цим титром закінчився фільм. “Мої думки тихі” добре розкривають сучасні українські відносини батьків і дітей. Моменти сімейної драми в цьому фільмі дуже добре контрастують з його комічністю. Надаючи певну пікантність фільму і потрібному йому серйозному підходу. Думаю, молоді люди в конфлікті персонажів побачили багато схожого зі своїми конфліктами з батьками. Питання лише в тому, чи змогли прийняти люди постарше те, що сварка передана режисером на екрані – це їх сварка з їхніми дітьми, що небажання мами у кіно відпускати своє чадо з гнізда – це небажання мами-глядачки відпускати своїх дітей з-під своєї опіки? Сподіваюся, що так.