Співачка LADA заявляє про гучний дует з репером Хасом.
«Пісню «До останнього» я відчувала, що маю виконати зі справжнім чоловіком, який поєднує в собі мужність, справедливість і вміє тримати слово. І таким виявився Хас. Я точно знаю, що не помилилася». – розповідає співачка LADA.
Трек «До останнього» співачки LADA – це перший трек в новому напрямку розвитку музики артистки. Виконавиця неодноразово заявляла, що хоче зосередити свою творчість на емоціях та переживаннях, які будуть резонувати з її слухачами.
Важливий факт, що пісню саунпродюсери співачки переписували тричі.
Адже спершу LADA пробувала її з іншим виконавцем, але погляди у творчих людей не зійшлися, пізніше, LADA записувала її сольно, але доля звела в цей час співачку з Хасом, і вони записали разом цю дуетну роботу.
Співачка LADA та репер Хас відзняли відеороботу на пісню «До останнього». Історія кліпу – розповідь про почуття між чоловіком та жінкою.
Відео ви можете переглянути на офіційному YouTube каналі співачки LADA:
Зараз LADA готує альбом та сольну програму, невдовзі артистка обіцяє справжнє шоу для своїх слухачів.
Гурт «Очі в Очі» вже встиг завоювати серця українських слухачів своїми першими хітами «Зачекай» та «So Sorry». Їхня музика — це потужний мікс емоцій, глибоких текстів та сучасного звучання. Завдяки професіоналізму та наполегливій роботі, гурт має всі шанси стати одним із лідерів української поп-сцени.
Гурт «Очі в Очі» — новий голос української поп-сцени
«Очі в Очі» — це перспективний український поп-гурт, який стрімко увірвався на музичну сцену у кінці 2022 року. Створений продюсером та виконавцем Сергієм Кузнєцовим, цей дует включає в себе двох талановитих музикантів — самого Кузнєцова та вокалістку Ольгу Воробйову. Їхня музика захоплює слухачів не лише потужними вокальними партіями, але й глибокими текстами, що відкривають нові горизонти емоційного зв’язку через музику.
Гурт «Очі в Очі» поєднує у своїй творчості різні музичні стилі, зокрема поп, хіп-хоп та електроніку, створюючи унікальний звук, який вирізняє їх на фоні інших виконавців.
Історія створення та перші успіхи
Ідея створити гурт народилася у Сергія Кузнєцова ще наприкінці 2022 року. Разом з Ольгою Воробйовою та саундпродюсером Сергієм Єрмолаєвим, відомим своєю роботою з такими артистами, як Kazka та WellBoy, вони записали свій перший сингл «Зачекай». Офіційний реліз цієї пісні відбувся 4 листопада 2022 року.
«Зачекай» швидко стала популярною серед українських слухачів, і це не дивно, адже її емоційне звучання та вдало підібраний текст відображають той глибокий емоційний зв’язок, який гурт прагне передати у своїй творчості. Пісня змогла привернути увагу не лише шанувальників поп-музики, але й тих, хто цінує справжні почуття та змістовні тексти в піснях.
5 грудня 2022 року «Очі в Очі» випустили свій другий сингл «So Sorry», який теж став доступним на всіх музичних майданчиках. Ця пісня продемонструвала глибокий професіоналізм гурту та їхню здатність творити не лише українською, а й англійською мовою, що дозволило їм розширити свою аудиторію.
«Очі в Очі» пісні, стиль та особливості музики
Гурт «Очі в Очі» створює музику на перетині інді-попу, електроніки та альтернативного попу. Завдяки цьому вони мають унікальний стиль, що привертає увагу слухачів різного віку. Глибокі тексти, що торкаються тем любові, стосунків та емоційних переживань, гармонійно поєднуються з сучасними аранжуваннями.
Музика «Очі в Очі» — це не просто треки для розваги, це спосіб передати слухачам щось більше, створити емоційний зв’язок через музику. Кожна пісня гурту відзначається насиченими вокальними партіями Ольги Воробйової та вдало підібраними аранжуваннями Сергія Кузнєцова.
Попередня назва VINVONA
Цікавим фактом є те, що спочатку гурт мав назву VINVONA, але пізніше вирішив змінити її на «Очі в Очі». Ця зміна символізує новий етап у творчості дуету та бажання бути ближчими до слухачів, підкреслюючи глибину емоційного спілкування через музику.
«Очі в Очі» у 2024
Гурт «Очі в Очі» продовжує працювати над новими композиціями та активно займається підготовкою до нових релізів. Їхні амбіції — не лише завоювати український ринок, але й вийти на міжнародну арену, створюючи музику, яка зможе знайти відгук у серцях слухачів з різних куточків світу.
У найближчому майбутньому «Очі в Очі» планують випустити нові сингли та відеокліпи, які допоможуть їм ще більше закріпитися на українській та міжнародній сцені. Талант та відданість музичній справі гарантують, що гурт буде лише набирати обертів, і ми ще не раз почуємо їхні нові хіти на радіо та в мережі.
Українська музична сцена знову отримала вибуховий трек, який змушує слухачів затримати подих. Дует, на який давно чекали: OSTY та Klavdia Petrivna об’єдналися, щоб створити пісню «Не лякай», яка вже набула широкої популярності. Пісня «Не лякай» має всі шанси стати одним з головних хітів цієї осені.
Вибуховий трек OSTY і Klavdia Petrivna: нова пісня «Не лякай» підкорює серця
Історія цього хіта почалася зовсім несподівано. Все стартувало з імпровізованого виконання пісні у TikTok, де невеличкий уривок завоював мільйони переглядів. Відгуки від користувачів показали, що їхній дует справив враження на широку аудиторію, а це дало поштовх для створення повноцінної пісні.
У новій версії пісні «Не лякай» особливо відчувається гармонія між голосами артистів. Тембр голосу OSTY чудово доповнює ніжність вокалу Клавдії, створюючи незабутнє звучання. Ця пісня – не просто трек, це історія, наповнена емоціями та надією на краще майбутнє, навіть коли ситуація здається важкою.
Виступ у Палаці Спорту
Неймовірний успіх пісні «Не лякай» підтвердився під час сольних концертів Клавдії Петрівни в Палаці Спорту. Саме там ця композиція вперше прозвучала наживо, що викликало справжню бурю емоцій у залі. Після цього OSTY та Klavdia Petrivna вирішили зняти кліп, який передав атмосферу цього виступу.
OSTY поділився своїми переживаннями за кулісами концерту. “Мандраж перед виступом був дуже сильним, але коли я побачив підтримку з боку глядачів, це додало мені сили. Почуття, коли весь зал співає твої пісні, незабутнє,” – зізнався артист. Така реакція публіки лише підкреслює популярність дуету.
Klavdia Petrivna також відзначила, що робота над піснею була справжнім творчим викликом. Їхні голоси – контрастні, але саме ця різниця робить звучання треку глибоким та багатогранним.
OSTY і Klavdia Petrivna – «Не лякай»
Кліп на пісню «Не лякай» занурює глядача в атмосферу великого концерту. У відео глядачі можуть відчути магію живих виступів, побачити сценічний драйв та енергетику артистів. У відеороботі також можна побачити кадри зі студійних записів, які демонструють процес створення музичного шедевру. Кожен кадр кліпу наповнений емоціями, які передають особливий зв’язок між виконавцями та їхньою аудиторією.
Музичні новинки, які точно зайдуть тобі в серце. Оля Полякова випустила чуттєву пісню, адресовану собі, – “Все буде добре, Оля”, це перший музичний реліз співачки з початку російського вторгнення, в якому вона звучить дійсно по-новому.
Оля Полякова – Все буде добре, Оля – дивитися онлайн кліп:
Оля Цибульська та звуковий продюсер пісні-переможниці Євробачення 2022 CHILIBI представили трек “Сьогодні”, який присвятили перемозі життя над страхом, а відеокліп, що рухає до сліз, – усім вимушеним переселенцям із країни.
Оля Цибульська – Сьогодні – дивитись онлайн кліп:
КOLA і DOVI презентували нову вражаючу прем’єру “Карнізи”. Основне повідомлення пісні – вселити надію в “пошарпане” серце українців і нагадати про те, що є життя під час війни. Треба кохати, жити і вірити в перемогу!
Вона донька визнаного диригента Марка Резницького, та вирішила свою долю пов´язати зі співом, цирком та акробатикою. Її творчий шлях викликає захоплення, тому пропонуємо вам познайомитись з відомою українською співачкою, яка присвятила своє життя Національному цирку України, а вже потім вирішила ділитись знаннями та стати викладачем у Київській муніципальній академії музики імені Р.М. Глієра.
Ірино, ваш творчий шлях складає 25 років, розкажіть будь ласка, з чого все починалось?
Все почалось коли мені було 15 років, я тільки вступила у Київське державне вище музичне училище імені Глієра, а після першого семестру мене взяли у міжнародну циркову програму – співати разом ще з однією співачкою. На той час ми співали у дуеті.
Чи складно поєднувати акробатичні рухи і разом з тим співати на сцені?
Так, це непросто, оскільки завжди потрібно контролювати своє дихання, а в мікрофон-гарнітуру чутно усі звуки, навіть коли просто дихаєш. Ну і окрім того що займаєшся голосом, треба займатися ще й фізичною роботою та вправами.
Ви як визнана гімнастка зі стажем, які поради можете дати молодому поколінню?
Я не вважаю себе визнаною гімнасткою, все ж таки у мене оригінальний жанр, але порадати можу тільки це: не зупинятися і завжди працювати над собою.
Для багатьох це справжня мрія працювати у Національному цирку України, які для Вас основні плюси роботи вокалісткою в стінах цирку?
Це суцільні плюси, тому що це улюблена моя робота – співати з оркестром, танцювати разом з балетом, одягати гарні костюми, брати участь у цікавих постановках. Для мене це справжнє задоволення.
Крім того, Ви викладаєте у Київській муніципальній академії музики імені Р.М. Глієра, чи були у Вас зіркові студенти?
Зіркових студентів поки що не було, але всі талановиті це точно!
Чи не хотіли Ви самі спробувати велику сцену та виступати як сольна співачка?
Ні, ніколи мене не цікавила велика сцена та шоу-бізнес. Мені затишно і цікаво у свій сфері. До того ж я ще співала з багатьма джазовими колективами, також у сальса бенді Dislocados. А головне для мене це робота з нашим цирковим оркестром, диригентом якого є мій батько, народний артист України Марк Резницький. Разом ми брали участь у багатьох джазових фестивалях та концертах.
За ці 25 років, які ви виступаєте, які моменти вашої кар’єри найбільше вам запам’яталися?
За стільки років сценічної діяльності важко виділити лише кілька моментів, але найбільше мені запам’яталися перші великі концерти, коли відчуваєш, як глядачі по-справжньому сприймають мою творчість. Це було схоже на справжній обмін енергією, що спонукало мене продовжувати й удосконалюватися. Крім того, яскравими залишаються моменти, коли виступала за кордоном і мала можливість донести свою культуру та музику до аудиторії в інших країнах. Особливі спогади також пов’язані з колабораціями з талановитими музикантами — це завжди надихало і приносило новий досвід.
Як вашу творчість оцінює ваш батько, який також належить до творчої сфери?
Мій батько — це мій перший і найсуворіший критик, але водночас і найбільша підтримка. Він сам багато років працює у творчій сфері, тому завжди чесно говорить, що думає про мої виступи. Іноді його зауваження бувають досить гострими, але я ціную кожну пораду, адже це допомагає мені рости й ставати краще. Його висока оцінка для мене — це особлива нагорода, бо він знає, скільки сил вкладається в кожен виступ і пісню.
З ким ви ділитесь новинами про успіхи та досягнення? Протягом вашої кар’єри їх було чимало.
Найперше, я завжди ділюся своїми успіхами з рідними — з батьками та близькими друзями, які підтримували мене від самого початку. Їхня реакція дуже важлива для мене, бо вони розділяють не лише мої перемоги, а й моменти невдач. Також я завжди дякую своїм шанувальникам, які підтримують і надихають мене на нові досягнення. Без них не було б цієї кар’єри, тому я часто ділюся своїми успіхами й з ними, як через соціальні мережі, так і особисто, коли маю таку можливість.
Розкажіть, будь ласка, про ваш секрет успіху та як завжди мати натхнення для того щоб виходити на сцену?
Я вірю, що секрет успіху — це наполегливість, самовдосконалення і любов до того, що робиш. Коли робота приносить радість, вона стає способом життя. Що стосується натхнення, я завжди знаходжу його в людях, в історіях, які вони розповідають, у спогадах і переживаннях. Кожен виступ для мене — це можливість знову поділитися своїми емоціями та переживаннями з публікою. Коли я бачу, як слухачі реагують на мою музику, це наповнює мене новою енергією та бажанням продовжувати творити.
“Мої думки тихі” – фільм-дебют молодого українського режисера Антоніо Лукіча. Приз у Карлових Варах, хороший відгук критиків та журналістів, і сам Антоніо, може, жартує, може, ні, називає свій фільм першою смішною українською комедією. Ну що ж. Я подивився. Посміявся. І високо оцінив.
1. Гарний необітний гумор
Фільм вийшов дуже смішним. При цьому гумор зовсім не схожий на те, що ми звикли бачити в українських комедіях. У фільмі нічого схожого на “кварталовське” або “камедиклабовське”. Гумор не будується на банальних історіях типу зять ненавидить тещу, кращий друг обделався за обіднім столом і подібних. Фільм смішить переважно комічністю склавшихся ситуацій. Комічністю поведінкою героїв у цій ситуації. І що головне, органічністю всіх сталося перипетій. Для повного поглиблення в авторський гумор Антоніо перед відходом на фільм гугліть на кожен раз таке як Мулін Руж, Твін Пікс, хто такий Месут Озіл та які папуги вміють говорити. Тоді прямо взагалі кайф буде. Але якщо вам раптом це зробити лінь, або у вас немає Ґуґла – не переживайте. Нічого страшного. Будете сміятися всього 73 рази замість 77-ми.
2. Цікава та оригінальна історія
Історія фільму розповідає про звукоінженера-фрілансера, який отримує замовлення записати звуки закарпатських тварин для нової гри на Playstation. На мою думку, досить нетривіально. Якщо замовлення буде виконано успішно – головний герой отримає можливість продовжити роботу в Канаді з хорошою зарплатою. І от, персонаж Андрія Лідаговського вирушає в Ужгород, де саме проживає його сім’я на чолі з рідною матір’ю (Ірма Вітовська).
3. Шикарний дует
Досвід Ірми Вітовської і дебют Андрея Лідаговського дивовижно прекрасно зійшлися в цій комедійній роуд-муві, я б навіть сказав бадді-муві, лише герої пов’язані чимось більшим, ніж просто дружбою. Пуповиною в минулому, наприклад. І так, Андрій, не дивлячись на відсутність досвіду в акторській професії, на мою думку, просто чудово передав образ такого собі представника молодого сучасного покоління. Нерозумний близьким фрілансер, любитель секондів, мріє про роботу за кордоном. Який відсоток з ваших 20-25-річних знайомих впізнає себе в подібному описі? В образі головного героя все це чудово сублімовано і передано Андрієм. Хоча Антоніо стверджує, що Лідаговський нікого не грав, а лише був собою. Ну можливо. Можливо.
4. Звукове супровідження
Фільм про звукоінженера не міг бути без класного саундтреку. Разом з героями глядач сидить в їхньому старому Volkswagen, слухає їхні розмови, лайли, дивиться закарпатський захід під Voyager – Intelestellar та інші атмосферні треки. До речі, приєднуйтеся до групи @MyThoughtsAreSilent на Facebook і будьте в курсі всієї інформації про фільм, його найближчий прокат і т.д. Псс, скоро туди викинуть підбірку саундтреків фільму. Там є що послухати, тож, вперед.
5. “Призначається всім матусям”
Саме цим титром закінчився фільм. “Мої думки тихі” добре розкривають сучасні українські відносини батьків і дітей. Моменти сімейної драми в цьому фільмі дуже добре контрастують з його комічністю. Надаючи певну пікантність фільму і потрібному йому серйозному підходу. Думаю, молоді люди в конфлікті персонажів побачили багато схожого зі своїми конфліктами з батьками. Питання лише в тому, чи змогли прийняти люди постарше те, що сварка передана режисером на екрані – це їх сварка з їхніми дітьми, що небажання мами у кіно відпускати своє чадо з гнізда – це небажання мами-глядачки відпускати своїх дітей з-під своєї опіки? Сподіваюся, що так.
