У кінотеатрах України з’явився чудовий фільм “Після весілля” (рос. «После свадьбы», англ. After the Wedding) — американський драматичний фільм Барта Фрейндліха, ремейк однойменної картини 2006 року. Головні ролі у новій версії виконали Мішель Вільямс, Джуліанна Мур і Біллі Крудап.
ПІСЛЯ ВЕСІЛЛЯ – рецензія
Головна героїня фільму Ізабель присвятила своє життя бездомним дітям Індії. Вона старається зробити для них все, що у її силах. І для того, щоб отримати багатомільйонну грант на притулок, Ізабель змушена летіти з індійської деревні в багатоповерхову Америку, де вона зіштовхнеться зі своїм минулим і змінить своє майбутнє. З моменту приїзду героїні до Сполучених Штатів йде чітке протиставлення життя тут у Штатах і там в Індії. Протистоять проблеми людей, їх стилі життя, їх можливості, їх задоволення.
ПЛЮСИ
Здавалося б, ідея зрозуміла, абсолютно не нова, навіть заїжджена, але як виявилося, це не головна ідея фільму “Після весілля”. Тому що через пів години фільм змінює лейтмотив, починає змінювати персонажів, і фільм стає дійсно цікаво дивитися. Таких поворотних моментів у фільмі буде кілька, і це дає сюжету потрібний йому темп. А спостерігати за розвитком новоствореної ідеї про батьківський обов’язок куди цікавіше.
Вам, мабуть, сподобається операторська робота в екстер’єрі. Причина цьому не настільки в геніальності досвідченого оператора, скільки в дефіциті самого екстер’єру. Фільм в основному складається з великих планів в приміщенні, акцентуючи увагу на героях та їх емоціях, тому будь-яка сцена на вулиці дарує своєрідний глоток свіжого повітря і здається такою прекрасною.
МІНУСИ
Тепер про сумне. Сценарій далеко не бездогами. Режисер вирішив помістити в фільм багато побічних мотивів і не справився з їх розкриттям. Мабуть, вважав, що знімає ще один свій серіал, розписав сценарій на п’ятсот сторінок, і лише потім згадав про двогодинний хронометраж. Через це “Після весілля” здається стислим пересповіданням якоїсь великої історії. Також персонажі, які безпосередньо впливають на мотивацію Ізабель, дуже погано розкриті, особливо це видно в відносинах головної героїні та бездомного хлопчика з притулку. Глядачеві доводиться лише вгадувати, чому із тисяч дітей, вона обрала лише одного улюбленця, адже за сюжетом це ніде не пояснюється.
ПІДСУМОК
Загалом можна сказати, що “Після весілля” – це той фільм, на який можна витратити і час, і гроші, і не пошкодувати про це. Післясмак у фільма є, хоча і сентиментальний, але досить міцний. Незважаючи на кілька провалів за сценарієм, підвищений градус емоційності робить свою справу. Картина не залишає глядачів байдужими, адже дуже добре грає над взаєминами батьків і дітей.
