29 жовтня 2024 року на сцені Національної опери України у рамках проєкту «Fortress» за підтримки «Українського культурного фонду» буде представлено два хореографічних перформанси натхненні геніальними драматичними поемами українських класиків – «Кассандра» за Лесею Українкою та «Мойсей» за Іваном Франко. Це вже друга за рік прем’єра молодої талановитої української балетмейстерки-постановниці, засновниці й керівниці OSDC Dance Theater Олесі Шляхтич.
Сучасне прочитання цих класичних поем пропонує новий, глибокий погляд на бойовий дух українців під час війни. Проєкт «Fortress», що українською означає «мури», або ж фортифікація – це мистецьке дійство, що ставить оборону від ворога, укріплюючи віру в абсолютну перемогу Українців. «Fortress» – це не лише візуальне мистецтво, а й емоційне переживання, що закликає до спротиву агресії та підіймає настрій і впевненість у перемозі. За допомогою ультрасучасної пластики, технологічних інновацій у сценографії й костюмах ми продемонструємо незламну силу України.
«Хореографія цих двох вистав різниться, як і їх зміст. – Розповідає балетмейстерка-постановниця Олеся Шляхтич. – У виставі «Кассандра» я надихалась грецькими фресками, уламками античних скульптур, величчю Парфенону та міфами давньої Греції. У виставі «Мойсей» хореографія пустельна, дика, хотілось передати відчуття піску під ногами, довгого шляху, протесту, бунту, а заразом з тим вікової мудрості та сили».
Звісно ж це сучасний балет, тому античність рухів переосмислена, проте подекуди ви зможете помітити характерні злами рук та корпусів, осідання на стегно, специфічні грецькі позиції ніг, що в уяві еллінських художників видавались героїчними, а нам сьогодні шалено стильними та екзотичними. Обидві вистави варто сприймати абстрактно, глядачі OSDC Dance Theater добре знають, що всі персонажі у виставах чітко детерміновані сюжетом, але при перегляді можна розслабитись і не намагатись розгадати змістовий ребус, насолоджуючись рухом красивих тіл, зміст вистав сам прийде до глибоких куточків душі…
На мою думку, обидва твори обʼєднує те, що автори писали про свою долю, як провидців у суспільстві – розповідає балетмейстерка-постановниця Олеся Шляхтич. – Ці геніальні твори безумовно порушують питання «Чи є пророки на Землі?», питання, що бентежать кожного українця. Кому вірити? Чи втримаємось ми? Де правда? І от вона – в образах Лесі, Франка, Шевченка, Старицької-Черняхівської, Підсухи, Гончара – ми маємо вже на кого спиратись, історично склалося так, що митці минулого заклали для нас потужний фундамент цінностей та орієнтирів – то і є ці мури з мистецтва, які боронять наше суспільство і закладають основи правильного світосприйняття. До речі, саме такий зміст художник-сценограф Петро Богомазов закладав, наповнюючи декорації вистав уламками стародавніх мистецьких творів. Ну і звісно на поверхні є те, що Кассандра – жінка, що бачить майбутнє, Мойсей же чоловік, що веде народ за собою.
Звісно ж питання чоловіка і жінки.. питання насичення Всевишнім талантів обидвох статей виходить тут на перший план… Проте, на жаль, сексизм не покидає наше суспільство донині і кожна жінка знає про це … про це також писала Леся Українка, коли зображала Кассандру тендітною та всезнаючою. Проте в суспільстві їй ніхто не вірив тому, що вона маленька, незахищена і вона не може взяти меч і стратити ворога.. вона може лише казати те, що бачить. Те, в чому впевнена… і тут постає важливе питання – чи можемо ми розпізнати пророка там, де не очікуємо? Чи повіримо ми правді, якщо її буде говорити людина в такій формі, яка буде для нас незвичною… це дуже важлива деталь в історії Кассандри… Мені здається, що наразі дуже актуальне переосмислення «Іліади» взагалі, особливо переосмислення твору Гомера нашими українськими авторами.. тому, що Іліада і тема троянської війни – це джерело для роздумів кожної пасіонарної сили країни,адже у ній є зображення найбезглуздішої та найжорстокішої війни, розпочатої ворогом через фіктивний та абсолютно абсурдний поштовх. І взагалі питання війни і правильних рішень в результаті війни є зараз беззаперечно актуальним, тому що ми маємо готуватись до Перемоги та повинні розуміти яким чином треба буде після неї встояти. Тому троянський кінь не має зайти в Київ. Ми маємо боронитись до кінця, розуміючи, що провокації і намагання зламати наш добробут будуть і після перемоги. Тому будьте уважні, українці, не пропустіть троянського коня в наш рай – це заклик цієї вистави також.
Що до вистави «Мойсей» – звичайно ж бажання створити цю виставу зародилось тоді, коли Ізраїль також споріднено з Україною вступив у війну і відчуття братерства між Україною та Ізраїлем звичайно ж стають очевидними для кожного, бо у нас спільний ворог, на нас падають іранські дрони… Тому це свого роду жест братерства… тим більше ще й Іван Франко написав ідеальну драматичну поему, яка не описує весь шлях Мойсея (це ж лише одноактний перформанс, до речі, обидва перформанси по 45 хвилин), він описує лише останній день перед тим, як народ юдейський дійшов до Землі Обітованої. Останній день, коли народ юдейський втомився так, як втомились зараз ми українці… вони не хотіли далі йти і не вірили, що десь там за два-три кроки чи за місяць, чи за рік їхньої мандрівки вони знайдуть свій шматочок раю і тому вони відмовлялись іти далі. Мойсей своїм прикладом показав, що за цією горою дійсно є рай, тому що коли він на неї підіймається сходить сонце і юдеї бачать, що треба було вірити йому і триматись. Тому заклик до українців – давайте протримаємось ще на одну добу довше, нам треба протриматись на одну добу довше аніж ворогу і там буде наша перемога!»
Обидва балети відзначаються інноваційною сценографією: поєднанням живопису, 3D графіки та хореографії, що створює багатошарову композицію. Проєкт не тільки вшановує українську культуру, але й стверджує принципи гендерної рівності, адже й Кассандра, й Мойсей є символами боротьби за справедливість і волю.
Завдяки колаборації талановитої команди художників, композиторів і танцівників, проєкт «Fortress» має на меті не лише представити надзвичайні художні роботи, а і стати символом єдності та стійкості українського народу.
Наші митці, переконані у важливості створення культурних продуктів у час війни, присвячують цю виставу всім, хто бореться за свободу та гідність. Разом ми зміцнимо мури нашої ідентичності та готовності до перемоги!
Постановний склад:
Балетмейстерка – постановниця Шляхтич Олеся
Композитори – «Кассандра» – Антоніо Вівальді, Safdi, «Мойсей» – Тимофій Старєнков
Художник-сценограф – Петро Богомазов
Автор графічного дизайну декорацій – Safdi
Художник – Євген Клименко
Художник з костюмів – Марія Руденко
Балетмейстер-репетитор – Євген Кайгородов
Помічник хореографа – Микита Кайгородов
Ролі виконують :
У виставі «Кассандра»: Олеся Шляхтич (Єлена), Данило Пащук (Паріс), Клеман Гійом (Долон), Ліна Володіна (Кассандра), Микита Кайгородов (Гектор), Еліна Бідна (Андромаха), Каріна Тельвар (Поліксена), Тімоті Харфорд (Сінон).
У виставі «Мойсей»: Євген Кайгородов (Мойсей), Микита Кайгородов (Авірон), Андрій Скляр (Датан), Клеман Гійом та Катерина Крук (Демони).
Проєкт «Fortress» є символом культурного відродження в умовах війни. Мистецькі твори Лесі Українки та Івана Франка отримують нову силу та актуальність в цей критичний для нашої країни час, закликаючи суспільство до об’єднання та відстоювання українських цінностей.
Не пропустіть можливість стати свідком цієї унікальної події, що зближає наше минуле з майбутнім, натхнене силою духу, гідністю та надією на Перемогу!
