19 листопада кінотеатр Multiplex у ЦУМі став свідком однієї з найочікуваніших подій року — прем’єри детективного трилера «Конклав», режисером якого став оскароносний Едвард Берґер. Цей фільм, що відкриває завісу на таємниці Ватикану та розповідає про інтриги, вибори нового папи та амбіції впливових осіб, зібрав на своїй прем’єрі не лише кіноманів, але й зірок українського шоу-бізнесу та медіаперсон.
Ексклюзивний погляд на «Конклав» та його прем’єру:
У центрі сюжету — захоплююча і вкрай інтригуюча історія про таємні маневри у серці католицької церкви. Рейф Файнс, Стенлі Туччі, Ізабелла Росселліні та Джон Літгоу у головних ролях створюють яскраві образи у фільмі, який вразить глядачів не лише своїм змістом, а й атмосферою напруги. Прем’єра «Конклаву» у Києві стала справжнім культурним івентом, зібравши вражаюче коло гостей.
Багато хто обрав елегантні вбрання в насичених відтінках марсала — кольорі, що символізує атмосферу загадковості та інтриг, яку створюють сюжетні лінії «Конклаву».
На гостей чекало пригощання: ігристе San Mare Prosecco, вишукані еклери від кондитерської «Волконський». Показ відбувся за підтримки Sense Bank. Sense Bank – український державний банк, який відомий своїми ініціативами на підтримку культури та творчості українських митців. Банк обʼєднує лідерів культури, щоб разом наповнювати світ сенсами.
Серед запрошених були телеведучі, блогери, бізнес-леді та представники світу моди: дизайнерка Катерина Сільченко, блогерки Марина Арістова, Юлія Єрмолаєва, Тетяна Карікова, Маргарита Хилько, Олена Шершньова, Вікторія Кагаловська, Дарина Уайт, Марічка Довбенко, Марина Левицька, Ірина Татаренко, дизайнерка бренду OTHERWISEАнжела Чигрин, головна редакторка insiderua – Ксенія Виноградова, комерційна директорка Анна Малиновська, бренд-директорка Jean d’ArcelІнна Кириченко, а також директорка та власниця центру естетичної та антивікової медицини CPG CENTERТетяна Левенець.
Фільм, що вражає глибоким сюжетом і блискучими акторськими роботами, отримав схвальні відгуки від гостей прем’єри. Завдяки стильній атмосфері, вишуканим частуванням і захопливій стрічці, прем’єра залишила яскравий слід у культурному житті столиці.
Не пропустіть можливість поринути у світ інтриг Ватикану і людських таємниць — «Конклав» з 21 листопада в усіх кінотеатрах країни!
15 жовтня у кінотеатрі Планети Кіно в РЦ Blockbaster відбувся допрем’єрний показ нового гостросатиричного комедійного байопіка про найбільш контроверсійного американського політика сучасності – Дональда Трампа – “Учень. Історія Трампа”. Фільм показує перші кроки Трампа у великому бізнесі та політиці, які він зробив за допомогою одіозного адвоката Роя Кона, якого найняв, аби “обійти” судову систему США. Світова прем’єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі. Стрічка стартує в українському прокаті з 17 жовтня, дистриб’ютором в Україні виступила компанія Adastra Cinema.
Першими “Учня” побачили телеведучі Анатолій Єрема, Тетяна Висоцька, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, головна редакторка Marie Claire Ірина Татаренко і головний редактор Радіо NV Олексій Тарасов, політологи Олег Саакян, Олександр Солонтай, Володимир Фесенко, Валерій Клочок, художниця та засновниця бренду одягу Вікторія Кагаловська, дизайнери Серж Смолін, Юлія Книжка та Оксана Рожко,стилісти Євген Єрьомін та Олег-Родіон Шуригін-Грекалов разом із представниками ЗМІ та кінокритиками.
[envira-gallery id=”83990″]
В українському дубляжі продюсер та ведучий Анатолій Єрема подарував свій голос легендарному американському художнику Енді Ворголу, а також – журналісту, який бере інтерв’ю у одіозного адвоката Трампа Роя Кона, а роль журналістки Рони Баррет озвучила відома телеведуча Тетяна Висоцька.
“Це був дуже цікавий досвід, брати інтерв’ю у Трампа! Ще й знакова премʼєра в Україні – саме 17 жовтня 2005 році я вперше вийшла в ефір Вікна-новини. Рона Баррет теж дуже довго була на екрані, і досі активна в свої 80+, тож мені є чому в неї повчитися!” – прокоментувала пані Тетяна.
Захід пройшов за підтримки видання Marie Claire та Радіо NV, гостей пригощав алкогольний партнер Jack Daniel’s. Також партнерами прем’єри виступили артезіанська вода Avalon, бренд нішевої парфумерії 13PERFUMES, мережа спорт-клубів Атлетіко.
Фільм показує Нью-Йорк, 70-80-ті роки XX-го століття. Дональд (Себастіан Стен) – амбітний син “короля нетрів” Френка Трампа, наймає одіозного адвоката Роя Кона (Джеремі Стронг). Молодий Трамп хоче не тільки врятувати імперію батька, а й побудувати власну. І містер Кон навчить свого учня “головним принципам” політичного життя: атакуй, нічого не визнавай і завжди перемагай, за будь-яку ціну.
Зрежисував стрічку – Алі Аббасі, скандинавський режисер іранського походження, чиї попередні фільми заборонені в Ірані та Росії. Команда Трампа намагалася активно “забанити” й вихід “Учня” в США. Дональда Трампа грає Себастіан Стен (франшиза“Месники”, “Я, Тоня”), демонструючи неймовірне перевтілення. Тандем учителя й учня доповнює блискуче іронічний Джеремі Стронг (“Джентельмени”, “Спадкоємці”), в ролі Роя Кона, а також номінантка на Оскар Марія Бакалова (“Борат 2”, “Вартові Галактики 3”) в ролі Івани Трамп.
Нещодавно у Києві відбувся подвійний феєричний захід, присвячений благодійності та патріотизму, який було організовано Асоціацією королев України, а саме Іриною Оськіною та Оленою Бринзою. Організатори зробили важливий крок у напрямку доброчинності, провівши конкурс краси “CHARITY QUEEN” та нагородивши тих, хто підтримує волонтерський рух України премією “CHARITY QUEEN AWARDS”. Ця подія була ініційована для підтримки 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша.
На сцені відбулася насправді вишукана подія, завдяки участі популярних українських артистів, які подарували гостям незабутні миті радості. Kamaliya, дует SESTRA, Andre Kriche зробили атмосферу неперевершеною. Чуттєвим перформансом вечора став виступ Люсі Кави з піснею “Незламна”, під час якої відбувся показ-дефіле учнів модельної Школи VitaModels. А хедлайнери вечора, гурт PROBASS ∆ HARDI, запалили серця присутніх виконанням свого патріотичного хіта “Доброго вечора, ми з України”, закликавши всіх долучитися до благодійності.
PROBASS ∆ HARDI
Під час заходу гості мали можливість задонатити на потреби 68-ї бригади, використовуючи QR-коди, розміщені поруч із елегантними квітковими композиціями від флористичної компанії SunMarino та келихами з ігристим від алкогольного партнера ТД “Вина світу”. Таким чином, гості не лише насолоджувалися заходом, але й залишали свій внесок у підтримку військових.
Вечір був насичений незабутніми моментами завдяки ведучим – неперевершеному Геннадію Попенку – телеведучому та актору, який зараз служить у Збройних Силах України, та ведучій радіостанції “Перець ФМ”, волонтерці Ользі Вороніній. Їхній дует створив приємну та патріотичну атмосферу, яка допомагала підтримувати позитивний настрій присутніх протягом всього заходу.
У конкурсі краси взяли участь 13 красунь з різних міст України, які вразили журі і присутніх не лише своєю зовнішністю, але і своїми добрими справами. Почесне журі, до складу якого увійшли заслужена журналістка України Марина Кінах, ведучий телеканалу КИЇВ24 Слава Соломка, головна редакторка журналу Marie Claire Ірина Татаренко, ведуча телеканалу СТБ, фітнес-тренерка Марина Боржемська, дизайнер Юлія Булгакова, голова ВГО “Правозахисна спілка інвалідів” Олександр Вознюк, інфлюенсер Тетяна Савіцька та громадський діяч Вадим Руденко.
Було обрано ТОП-5 фіналісток:
Переможниця та володарка головного титулу “Charity Queen of Ukraine-2023” – киянка Катерина Саліковська
Кожне дефіле учасниць чергувалося з нагородженням переможців премії “CHARITY QUEEN AWARDS”, де відзначили тих, хто не лише наближає перемогу своїми добрими справами, але і допомагає волонтерам. Серед номінантів була 68-ма окрема єгерська бригада ім. Олекси Довбуша, бойова медикиня та вдова кіборга Наталія Гасюк, телеведуча та волонтер Соломія Вітвіцька, засновниці благодійного проєкту Ukrainian Women Unity Ілона Гвоздьова з Анною Малиновською, БФ “Народжені перемагати” та інші. Незабутнім моментом вечора була промова номінантки та почесної гості заходу керівниці Центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юлії Приймак, під час якої всі гості слухали і аплодували військовослужбовиці, стоячи.
Ірина Оськіна, Юлія Приймак та Олена Бринза
“Я вдячна кожному за підтримку та участь у нашому благодійному конкурсі краси CHARITY QUEEN та премії CHARITY QUEEN AWARDS. Це було неймовірно важливо для мене особисто, а також для наших захисників із 68-ої бригади. Мій чоловік служить там, і ця підтримка має особливий сенс для нашої сім’ї. Спільно ми зробили неймовірну справу, і я щаслива, що мала можливість бути частиною цього процесу. Наша Асоціація надає допомогу Збройним Силам України, цивільним особам та тваринам, починаючи з повномасштабного вторгнення. І ми не маємо наміру зупинятися на досягнутому. Скоро ми анонсуємо новий захоплюючий проєкт, спрямований на збір допомоги для нового підрозділу ЗСУ. Дякую усім за відданість і підтримку. Разом ми можемо зробити більше і продовжити рятувати життя та підтримувати тих, хто захищає нашу країну“, – поділилася емоціями організаторка, Голова Асоціації королев України, головна редакторка журналу Ukrainian Queens, громадська діячка Ірина Оськіна.
“Це була неймовірна подія, на яку ми разом з вами чекали, і я від імені нашого організаційного комітету хочу поділитися з вами результатами та радістю від закриття збору. Ця подія нагадує нам, що краса рятує світ не словом, а ділом. Сильні українські жінки об’єднуються, щоб стати опорою та надійним тилом для наших чоловіків, які зараз знаходяться на передовій, захищаючи Україну. Ми показуємо, що краса – це не лише зовнішній вигляд, але і внутрішній дух, відданість, та готовність служити своїй країні. Захід був особливим для нас усіх, і ми дуже горді, що разом ми можемо зробити так багато доброго для України. Дякуємо вам ще раз за вашу активну участь та внесок у нашу спільну справу. Разом ми можемо досягти більшого і зробити нашу країну ще сильнішою,” – розповідає організаторка та амбасадор Асоціації королев України, переможниця та фіналістка найвідоміших світових конкурсів краси Олена Бринза.
Вечір “CHARITY QUEEN” і “CHARITY QUEEN AWARDS” став найпатріотичнішим заходом цього літа, нагадавши ще раз усім про те, що об’єднані та доброзичливі ми можемо досягти неймовірних речей. Серед гостей також були присутні Мохаммад Захур, Аліна Доротюк, Вʼячеслав та Ірина Дюденко, Світлана Вольнова, військовослужбовці та вдови Героїв України.
Фінальним акордом проєкту стало закриття збору і відправка необхідних речей військовим 68-ї бригади Збройних Сил України, про що організатори повідомили на офіційній сторінці події.
Алкогольний партнер: ТМ “Вина світу”
Партнери: ресторани KNZS, NĂM, вода Avalon, ВГОІ “Правозахисна спілка інвалідів”, БО “БФ “Народжені перемагати”, косметичні бренди MARITIMAS, Ag Skin, PIONNA, флористична компанія SunMarino, Tactical Center Ukraine, Coffeelat, сукні Dress For Day, Ethno Lady, Коза Дереза, модельне агентство VitaModels, Tysovka Blogerov, MUA&Hair Sofia Stavickaya
Гарний фільм, гарні люди, прекрасна вечірка – і все це в VIP-кінотеатрі Києва.
10 листопада у столичному кінотеатрі Multiplex ЦУМ за підтримки Metaxa відбулася прем’єра байопіку “Кошачі світи Луїса Уейна” з номінантом на “Оскар” Бенедиктом Камбербетчем (“Доктор Стрендж”, “Шерлок”, “Гра в імітацію”) у головній ролі.
Першими змогли оцінити відомий фільм Олена Кравець, Олексій Суханов, Анастасія Даугуле, Сергій Лещенко, Анастасія Топольська, Ірина Цилік, Дар’я Коломієць, Євген Янович, Дар’я Ставнича, В’ячеслав Соломко, Ірина Татаренко, Вероніка Ясинська, Тетяна Карикова, Олена Єва, Ліка Спиваковська та інші.
Фільм британського режисера Уілла Шарпа розповідає про життя, кохання та творчість відомого художника-аристократа Луїса Уейна, який здобув славу своїми унікальними малюнками з котами, які не лише змінили світ друкарської ілюстрації, а й саме ставлення до котів у Вікторіанську епоху. У якості продюсера фільму, Бенедикт Камбербетч привернув до проекту цілу плеяду зірок: Клер Фой, Тобі Джонса, Тайку Вайтіті, Андреа Райзборо, Стейсі Мартин, Софію Ді Мартіно і музичну легенду Ніка Кейва у епізодичній ролі письменника-фантаста Герберта Веллза.
У фільмі “Кошачі світи Луїса Уейна” лауреаткою премії “Оскар” Олівія Колман виступила, а в українському дубляжі її озвучила зірка Студії “Квартал 95” Олена Кравець, яка саме стала одним з перших глядачів на українській прем’єрі картини.
«Котячі світи Луїса Уейна» від Бенедикта Камбербетча – актора й продюсера – стартують українськими кінотеатрах вже з 11 листопада.
В українському прокаті трилер “Холодний розрахунок” з’явиться вже 23 вересня.
20 вересня у столичному кінотеатрі Multiplex ЦУМ за підтримки BURO відбувся допрем’єрний показ нового трилера “Холодний розрахунок” від голлівудського класика і дворазового номінанта на премію “Оскар” Пола Шредера.
Продюсером стрічки виступив легендарний режисер Мартін Скорсезе. Зірка “Дюни” і “З машини” Оскар Айзек виконав роль Вільяма Телла – професійного гравця в покер з загадковим минулим, який зустрічає на своєму шляху людей, здатних назавжди змінити його спокійний ритм життя. Також у фільмі задіяні: тричі номінант на премію “Оскар” Віллем Дефо, Тай Шерідан і Тіффані Хеддіш.
“Холодний розрахунок” був представлений всесвітній громадськості на 78-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі, де фільм голівудських легенд був представлений у основному конкурсі. Українській публіці картину покажуть вже 23 вересня, а першими історію про покерного професіонала від Шредера та Скорсезе переглянули: Ася Мхітарян, Поліна Неня, Оксана Берг, Олексій Тарасов, Тетяна Соловей, Андрій Альферов, Іван Гробко, Віта Кін, Лілія Пустовіт, Анна Плужник та інші.
Головний редактор журналу “Панорама”, гуру інтерв’ю, журналіст та автор кількох книг, мандрівниця та просто красива дівчина Ірина Татаренко крім того є вельми затятою кіноманкою. Ірина не пропускає жодну світську прем’єру фільмів, а про кінофестивалі вона знає не з чуток. Тільки на Одеському кінофестивалі вона побувала десять раз і знає про нього абсолютно все. У ексклюзивному інтерв’ю, яке відбувалося під шум дощу на затишному Подолі, Ірина розповіла про головне. Навіщо потрібне фестивальне кіно, чим відрізняється ОМКФ від Каннського фестивалю, як зробити інтерв’ю зі світовою зіркою і скільки коштує вечеря з Леонардо Ді Капріо. І так. Чому на червоній доріжці фестивалю так багато “рагулей”.
Іра, ти їздиш вже десять років кожного літа на Одеський кінофестиваль. Чому?
Якщо я скажу, щоб подивитися першокласне кіно, ти все одно не повіриш. Як можна пляжному відпочинку в сонячній тусовочній Одесі віддати перевагу прохолоді кінозалу? (Сміється.) Саме так я думала, коли вперше потрапила на ОМКФ в 2010-му році. В той момент я не зрозуміла: чому їхати на фестиваль, чому дивитися всі ці фільми складні та незрозумілі. Єдину відповідь, яку знайшла для себе – щоб взяти інтерв’ю у зірок світового кіно, яких запрошують організатори.
Чи це взагалі реально звичайному журналісту отримати інтерв’ю у світової зірки на фестивалі?
Схема отримання інтерв’ю плюс-мінус однакова. Кожен акредитований журналіст отримує список гостей події, і подає запит на інтерв’ю до прес-служби. А от отримає він інтерв’ю – це вже лотерея. Адже чим відоміша зірка, тим більше заявок від видань, серед яких “право першої брачної ночі” логічно отримають найавторитетніші. Не можуть “Вогні Буденновська” обійти американський Vogue. Хоча… ніхто не скасував щасливий випадок і наполегливість журналіста. Знайома кореспондентка розповідала, як вони вибирали актора Віктора Сухорукова під час “Кінотавра” на пляжі, і ще одна подруга дежурила біля готелю Єлені Яковлевої, коли вона приїхала на гастролі до Києва. І у першої, і у другої все склалося.
З яких причин звезди можуть відмовити у співбесіді?
Є категорія артистів, які вважають, що не потребують уваги преси, а особисте життя тримають за сімома замками. У цьому є раціональне зерно. Недостаток інформації підігріває інтерес, а з іншого боку – публіку можна “перемаринувати”, коли вона забуде про зірку зовсім. Це, якщо ми говоримо про відмову на початку переговорів. А якщо в процесі – є “топорні питання” і “топорна сміливість”.
Топорні питання – це коли журналіст не готовий до розмови і задає банальні питання про творчі плани, що дратує людину. Топорна сміливість – запитати зі гри в зірку про її орієнтацію або “чий Крим”, що не завжди виправдано в контексті зустрічі. На мою пам’ять після запитань про орієнтацію Фредерик Бегбедер та Ілля Лагутенко відмовилися продовжувати прес-конференцію і вона просто закінчилась.
Голлівудські зірки простіші в спілкуванні чи більш складні порівняно з нашими?
Думаю, що тут справа навіть не в національності, а скоріше в мотивації досвідності, причому, як для зірок, так і для журналіста. Ведь інтерв’ю – це діалог.
Я якось готувалася до зустрічі з актрисою Наталією Андрейченко, переглянула купу фільмів і інтерв’ю з нею. Питання вийшли «трьохповерхові» і заплутані. Уже під час інтерв’ю я помітила, що мої питання були довші за згортливі відповіді зірки. І потім Наталію взагалі забрали на зйомочу площу. Загалом, інтерв’ю не вдалось. Виходжу з павільйону порожніми руками, і раптом до мене дзвонить її менеджер і повідомляє, що Наталія буде чекати мене в готелі і готова завершити інтерв’ю. Приїжджаю, а вона посміхається і каже: «Ти спочатку мені так не сподобалася! Прийшов до мене «розум на тонких ніжках» і щось хоче». (Сміється.) І ось це наше інтерв’ю тривало до чотирьох ранку, у мене вийшов чудовий ексклюзив! З того часу я стараюся поміщати питання в один рядок, навіть якщо дуже захочеться «а поговорити».
Складно зробити селфі під час фестивалю? Наприклад, з Катрін Денев?
Селфи – це питання твоєї удачі та нахабства. Задавати питання Катрін Денев, коли вона була головним гостем фестивалю, і доступ до неї був практично закритий, мені вдалося у курилці. Отримати відповіді у Вадима Перельмана вдалося, коли він переміщався з вечірки на вечірку фестивалю. Але селфі ні з Денев, ні з Перельманом у мене немає. Ну і потім селфі з суперзіркою – це, звісно, тисяча лайків в твоєму акаунті, але через день воно втратиться в стрічці новин. А от отримати класну відповідь – вартує дорого. Дуже запам’яталася мені відповідь Ренати Литвинової на питання про кохання: «Я не вірю в кохання, я вірю в прояви кохання». Гарно ж! Чи тої ж Наталії Андрейченко, яка сказала: «Розум насилує душу, частіше прислухайся до своєї душі, дитко».
А ти була на інших кінофестивалях?
Так, я декілька разів була на кінофестивалі у Каннах. Це справжнє свято кіно! У минулому році я встигла відвідати прем’єру фільму “Одного разу в Голлівуді” Тарантіно. Коли на ранковій прес-конференції з’явився Леонардо ДіКапріо у елегантному синьому костюмі, толпа з дорослих кінокритиків, здорові солоні сивини, і нарядних журналісток просто заскрипіло! Навіть не знаю, що було цінніше – потрапити на брифінг з справжніми зірками або злитися з толпою людей, закоханих у кіно і професію, якими вколисуються колінки при побаченні дитячого кумира. За зустріч з яким, ні кіношники, ні журналісти готові віддати на “чорному кіноринку” до 13 тисяч євро. До речі, саме через перепродаж запрошувальних особам в Каннах минулого року розгорівся неприємний скандал.
[irp posts=”23740″ name=”5 причин смотреть фильм “Однажды в Голливуде””]
Чим відрізняється ОМКФ від Каннського кінофестивалю?
Масштабом. Каннський кінофестиваль – це світовий бренд із історією у 73 роки, і один із головних щорічних кіноподій планети. Він більш закритий, менш потребує уваги журналістів країн з невеликим кіноринком, до яких відноситься Україна. Одеський кінофестиваль – молодий, але амбіційний. На мій погляд – головна культурна подія України. За помірну вартість абонементу у вас є можливість подивитися краще сучасне кіно, взяти участь у визначенні переможця фестивалю, потрапити на творчі зустрічі зірками світового кіно. Не на кшталт Канн, де абонемент на покази на три дні коштує 400 євро, у цю ціну не входять закриті покази та творчі зустрічі. Цим треба користуватися!
Які сукні, до речі, потрібно брати на ОМКФ? Можна обмежитися однією МЧП (маленькою чорною сукнею) на всі заходи?
Залежить від того, чи плануєте ви виходити на червону доріжку церемонії відкриття і закриття фестивалю, світські заходи, які проходять у рамках кінофестивалю, або обмежитесь відвідуванням афтерпаті, які щовечора проходять у одному з клубів міста. Червона доріжка передбачає наряди за dress code, тут точно не вдасться обмежитися лише однією МЧП. Вихід на доріжку – випробування. Вона може стати сотнями лайків і фотографій у підбірці «найстильніших», або зробити рейтинг на «рагулях».
Монро на дорожке ОМКФ и главный редактор журнала “Панорама” Ирина Татаренко
Ну вот, про ragu.li і інші ЗМІ, які публікують цілі фотогалереї найгірших нарядів ОМКФ. Чому так багато одягнених не за дрес-кодом на червоній доріжці ОМКФ?
«Рагули» є і в Каннах! Згадай Лену Леніну з «домом» на голові і більшість «голих платтів» на супермоделях. Справа в тому, що як у Каннах, так і в Одесі на вході на червону доріжку стоять звичайні охоронці, а для них плаття в пол – це плаття, яке прикриває щиколотки. Неважливо, що власниця взяла вбрання напрокат в відділі маскарадних костюмів.
Добре, з вечірками і роботою все зрозуміло. Давай про головне: про кіно. Чи є такі фестивальні фільми, які тебе надихнули?
Зараз мене буде складно зупинити, оскільки переважну частину мого умовного «десятки the best» становлять фільми, побачені на ОМКФ – «Обійми змію», «Ангели революції», «Лобстер». Бонус фестивалю – можливість спільно пережити враження від фільму у компанії кіноманів. Розчулитися разом з переповненим залом на «Неоновому демоні» Рефна, коли героїня ронить… око. Аплодувати хитрим поступкам героїв «Паразитів» Пон Чжон Хо. Тиснутися на підставних стільцях і сходинках, аби всі шанувальники Андерсона змогли розміститися в залі на «Королівстві повної місячності», або мокнути в довгій черзі, щоб потрапити на сеанс «Римських канікул» Аллена. Або спільно заридати на… Та я можу заридати навіть на «Термінаторі». (Сміється.)
Скажи, зачем ці фільми дивитись взагалі? Фестивальні фільми – часто дуже важкі.
Фестивальні фільми – так чи інакше є сучасне мистецтво. Вони дійсно складні. Ледве цікавлять з перших хвилин, і іноді навіть до 30-ої не привертають увагу, але потім на довго засідають у пам’яті й з’являються в якій-небудь відповідальній життєвій ситуації або навіть впливають на твої життєві рішення, цінності, пріоритети.
Так а зачем тогда это смотреть?
Фестивальне кіно дає чіткий відбиток соціальних та культурних проблем суспільства в даній країні на даний момент. З’являється можливість скласти свою картину світу, оцінити й зрозуміти, наскільки ці проблеми вам відомі й актуальні. Грузинський фільм-переможець минулого року на ОМКФ “А потім ми танцювали” Левана Акіна піднімає проблему сприйняття в патріархальній Грузії ЛГБТ-спільноти. Ця проблема близька Україні. Фільм “Іней” Шарунаса Бартаса, на мій погляд, добре підходить до абсурдності сприйняття війни типовим громадянином, його неспроможністю розуміти масштаб трагедії та ступінь небезпеки. Хоча більшість фільмів фестивалю присвячені темам більш близьким і відомим кожному – пошуки себе, свого місця в житті, кохання.
Потім ми танцювали – трейлер
А ти пам’ятаєш перший фестивальний фільм?
Щоб з катарсисом і генезисом, і все одно нічого не зрозуміло – це була “Трансильванія” Тоні Гатліфа, подивлена на спор. Було складно. А потім мені хтось дав диск з фільмами Кіри Муратової і це виявилося ще складніше. Я нічого не зрозуміла, крім монологів Ренати Литвинової, на які можна дивитися безкінечно і зовсім необов’язково вдаватися, і тим більше розуміти. (Сміється.)
Вже коли я почала свідомо відвідувати кінофестивалі, мені все одно не раз хотілося вийти, навіть з фільмів-шедеврів, вітряних критиками та нагороджених призами різних кіногромад. Намагалася скасувати фільм “Моє щастя” Лозници, призера фестивалю “Молодість”. Але у мене було заплановане інтерв’ю з виконавицею ролі в фільмі, і мою спробу втечі прямо біля виходу перекрив організатор зустрічі. (Сміється.) Оскароносний фільм “Любов” Ханеке я дивилася, прикривши очі руками. Втекти було некуди – лила сильна злива. Це хороші фільми, але для мене вони виявилися важкими. Можливо, в деяких героях я бачила себе та свої найгірші якості. Непросто дивитися на себе непривабливого збоку, а тим більше з екрану.
Що найскладніше на фестивалі?
Визначитися: ти розумний чи красивий – вибрати між тусовкою та кіно, бо поєднати буде непросто. Та якщо ви відважитеся на марафон: три-чотири фільми в день, інтерв’ю або прес-конференція, результати якої треба буде швидко написати на коліно та відправити в редакцію, щоб ввечері мчатися на афтерпаті, то, ймовірно, на п’ятий-шостий день ви перетворитесь на зомбі з фільму “Мертві не помирають”Джармуша. (Сміється.) А взагалі фестивалювати – це, звичайно ж, дієслово. А фестивальники – несплячі люди з титановою печінкою й просторою карткою пам’яті, яку вони втратили на одному з фестивальних афтерпаті.
Лайфхаки для початківців фестивальщиків
Якщо ви вперше вирушаєте на кінофестиваль, вам знадобляться поради Ірини Татаренко:
Даже если ты очень сильно любишь опаздывать и это у тебя в крови, придется стать пунктуальным. На фестивальное кино тебя не пустят ни по какому VIP-пропуску, если ты опоздал более чем на 10 минут на сеанс.
Во время фестиваля попкорн не продают в баре, точнее… не покупают. Это считается дурным тоном – есть во время сеанса.
Не сильтесь посмотреть больше пяти фильмов за день. Берегите здоровье.
Купаться в море, смотреть кино и ходить на вечеринки – не получится! На старте определите приоритеты. Хотя, на всякий пожарный – держите купальник в сумочке.
