Сьогодні, на тлі численних труднощів, з якими стикається Україна через військові дії, культура є тим невидимим щитом, що захищає психо-емоційне здоров’я нації. Проект «Приазов’я – історичний форпост української культури» має особливе значення для того, щоб зберегти національну ідентичність і відновити культурно-мистецьке життя на прифронтових територіях.
Історія і значення проекту
Проект започаткований за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду Ірини Євтушенко “Фенікс”, а також координується Іваном Степуріним. Метою проекту є руйнування міфів про “російськість” Приазов’я, що десятиліттями нав’язувалися радянською пропагандою. Завдяки культурним ініціативам, проект допомагає зберігати пам’ять про справжню історію регіону та популяризує українську культурну спадщину.
Фотовиставки та інтерактивні проекти
На сьогодні в містах Харків, Чернігів та Запоріжжя було проведено ряд інтерактивних фотовиставок “Козацька доба”, що включали театралізовані постановки на теми козацької історії Приазов’я. Виставки використали матеріали Маріупольського краєзнавчого музею, що стали основою для детального вивчення спадщини цього важливого регіону.
Важливим етапом є створення веб-порталу, який буде доступним для широкої аудиторії. Цей портал має на меті популяризацію української етно-культури та історії Приазов’я, що зберігає зв’язок із загальноєвропейським контекстом.
Козацтво Приазов’я та його роль в історії
Приазов’я відіграло ключову роль у становленні українського козацтва, що виникло приблизно в середині 16 століття. Козаки засновували фортеці на важливих шляхах до Криму, а річка Кальміус та навколишні землі стали осередком для господарських козаків. До сьогодні можна зустріти сліди цієї історії на території Приазов’я, включаючи печери, де знаходили порох та інші цінні артефакти.
Цифрові ресурси для збереження культурної спадщини
Проект також включає створення цифрових ресурсів, які дозволяють популяризувати культурну спадщину Приазов’я. Такий підхід відкриває доступ до цінної інформації для мешканців, які через різні обставини не можуть дістатися до місць виставок чи історичних пам’яток.
Важливість проекту для національної ідентичності
У ситуації, коли більшість культурних пам’яток Маріуполя зруйновано, проект “Приазов’я – історичний форпост української культури” є надзвичайно важливим для збереження української ідентичності в умовах війни. Цей проект є одним із інструментів боротьби за правду про українську історію та культуру, особливо в умовах пропагандистських атак з боку Росії.
Відновлення культурної ідентичності на прифронтових територіях
Цей проект є не тільки важливим для представників Південно-Східних регіонів України, але й для всіх прифронтових територій, які постраждали від війни. Важливо донести правду про історію цих земель та сприяти реінтеграції населення, яке постраждало від окупації. Це дозволить зберегти та відновити культурні зв’язки, важливі для ментальної єдності нації.
Проект “Приазов’я – історичний форпост української культури” є важливою ініціативою, яка допомагає зберегти та популяризувати культурну спадщину України на прифронтових територіях, зміцнюючи національну ідентичність. У ці важкі часи, коли наша країна перебуває у стані війни, культура та історія стають не тільки засобом самовираження, але й способом психологічної та емоційної підтримки для кожного громадянина.
25 жовтня 2024 року в Міжнародному центрі культури та мистецтв відбулася третя церемонія вручення Національної премії “Скарб нації”. Подія зібрала десятки видатних особистостей, які своїми досягненнями роблять вагомий внесок у розвиток та підтримку України.
Цей захід зібрав десятки видатних особистостей, які своєю діяльністю роблять значний внесок у розвиток та підтримку України.
Серед лауреатів — Софія Нерсесян, яку називають музичною сенсацією та маленькою волонтеркою. Ця талановита юна співачка отримала почесну нагороду в номінації “Молоде покоління”, символізуючи силу молоді, що несе надію та натхнення. Її сольний виступ із піснею “Зозуля” вразив глядачів щирістю та емоційністю.
Софія Нерсесян
Софія виступила у зворушливому дуеті з піаністом-віртуозом Євгеном Хмарою, виконавши пісню Артема Пивоварова “Ой, на горі”. Це символічне поєднання стало справжнім свідченням злиття традиційної та сучасної української музики, що захопило кожного у залі.
Євген Хмара і Софія Нерсесян
Не менш зворушливою була імпровізація між Артемом Пивоваровим та Євгеном Хмарою. Їхня співпраця додала заходу особливого емоційного забарвлення, підкресливши важливість мистецьких об’єднань для збереження національної ідентичності.
Церемонію закривав легендарний хор ім. Г. Г. Верьовки, під звуки якого залунала справжня єдність поколінь, відзначаючи митців, героїв, волонтерів та майбутнє України.
Церемонія “Скарб нації” вшанувала не лише митців, а й героїв сьогодення — паралімпійців та волонтерів. Зокрема, почесні нагороди отримали представники Національної паралімпійської збірної України на чолі з президентом Валерієм Сушкевичем. Вони стали прикладом незламності та сили духу. Серед інших відзначених організацій були благодійні фонди, такі як “Ukraine for Heroes” Олександра Ковальчука та “Формат 20” Яни Торохтій.
Також, лауреатами премії стали: співачка Люся Кава, піаніст-віртуоз Євген Хмара, журналістка Людмила Лисенко, а також співак та автор пісень Артем Пивоваров. Їхній внесок у розвиток культури та благодійність стали джерелом натхнення для багатьох.
Премія “Скарб нації” в попередні роки відзначила багатьох видатних особистостей та організації, що зробили значний внесок у розвиток України, такі як Іван Марчук, Ніна Матвієнко, Святослав Вакарчук, Олександр Усик, шеф-кухар Євген Клопотенко та багато ін.
Організатор заходу — ГО “Оберіг людства” та Асоціація мистецтвознавців, експертів, оцінювачів і реставраторів, а режисером події стала Катерина Крохмальна.
Премія “Скарб нації” продовжує об’єднувати видатних діячів, митців та волонтерів, демонструючи єдність поколінь та любов до рідної країни.
В жовтневій афіші Національної опери України окрім різноманітного поточного репертуару, що складається з найкращих зразків світового та українського класичного мистецтва, заявлена прем’єра опери «Трубадур» Дж.Верді, присвячена 100-річчю видатного хормейстера Льва Венедиктова. Не забули в театрі і про наймолодших глядачів – на них очікують балет «Пригоди Піноккіо» та опера «Кіт у чоботях» (обидві вистави на музику Ю.Шевченка). Не менш яскравим видасться жовтень ще й в гастролях. Так нашу балетну трупу очікують в США з 8 по 29 жовтня (велике гастрольне турне з концертами по Східному узбережжю), а з 16 по 26 жовтня в Італії з балетом «Жізель». Також в жовтні відбудеться грандіозна подія – Концерт симфонічного оркестру та солістів Національної опери України під орудою Миколи Дядюри до 80-ї річниці висадки десанту союзників у Нормандії (Франція).
І хоча вистави все ще залишають виключно «денними» (інформація про початок вистави указана в афіші та на сайті театру), а кількість глядачів в залі все ще обмежена (лише 459 осіб), квитки відтепер можна буде придбати не лише онлайн, а і в касах театру!
Афіша найромантичнішого місяця осені в Національній опері України виглядає так:
3 жовтня (четвер) о 17:00 та 26 жовтня (субота) о 15:00 – балет А.Адана «Жізель».
Балетмейстер-постановник нової редакції – Віктор Яременко, диригент-постановник нової редакції – Олексій Баклан, художник-постановник нової редакції та художник з костюмів – Марія Левитська.Прем’єра цієї постановки з величезним успіхом ще взимку пройшла в Японії, а тепер ця вистава збирає аншлаги в Києві і готується завоювати серця європейців під час наступних гастролей. В головних партіях на 3 вересня заявлені: Ілона Кравченко (Жізель), Даниїл Пащук (Альберт), Олександр Габелко (Ганс), Анастасія Шевченко (Батільда) та ін. Диригент – Олексій Баклан.
4 жовтня (п’ятниця) о 17:00 – безсмертний шедевр української класики опера Семена Гулака-Артемовського«Запорожець за Дунаєм» в музичній редакції Мирослава Скорика.
В головних ролях: Богдан Тарас (Карась), Світлана Годлевська (Одарка), Ксенія Бахрітдінова-Кравчук (Оксана), Олександр Нікіфоров (Андрій), Олександр Киреєв (Султан) та ін.
Запорожець за Дунаєм
5 жовтня (субота) о 15:00 – балет Хермана Левенсхольда «Сильфіда», який вважається не просто одним з кращих романтичних балетів. Йому випало започаткувати той великий перелік творів, які склали цілу епоху в хореографічному мистецтві. Свого часу цей твір назвали «ескізом, яким скористалися для чарівної композиції «Жізелі». В титульній партії – Катерина Дегтярьова. Також в головних ролях: Клеман Гійом (Джеймс), Андрій Карєв (Гюрн), Сергій Литвиненко (Медж, чаклунка) та ін. Диригент – Сергій Голубничий.
Сильфіда
6 жовтня (неділя) о 15:00 – опера «Ріголетто» Дж.Верді поставлена за драмою В. Гюго «Король бавиться» (лібрето Ф. Піаве). Соціальна ідея, що привабила композитора у драмі Гюго – протиставлення простої, по-своєму нещасної людини, придворного блазня Трібуле розбещеному королю Франциску І. В головних ролях: Петро Приймак (Ріголетто), Дмитро Іванченко (Герцог), Лілія Гревцова (Джільда), Ірина Петрова (Маддалена), Сергій Магера (Спарафучіле) та ін. Диригент – Віктор Олійник.
10 жовтня (четвер) о 17:00 – комічний балет «Весілля Фігаро» на музику Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Віктора Яременка, який впродовж багатьох років є беззаперечним фаворитом у київських глядачів. В головних ролях заявлені: Даниїл Пащук (Фігаро), Каріна Тельвар (Сюзанна), Олександр Габелко (Граф Альмавіва), Катерина Козаченко (Графиня), Микита Кайгородов (Марцеліна), Олексій Швидкий (Керубіно) та ін. Диригент – Герман Макаренко.
Весілля Фігаро
11 жовтня (п’ятниця) о 17:00 – оперний вечір, що складається з комічної опери «Служниця-пані» та «Оперного дивертисменту».
комічна опера Дж.Б. Перголезі «Служниця-пані». Не зважаючи на достатньо коротке життя, Джованні Баттіста Перголезі увійшов в історію передусім саме «Служницею-пані» (La Serva Padrona) – твором, якій згодом посів гідне місце у золотому фонді оперного мистецтва. Ця опера спочатку була призначена для виконання в якості інтермедії між актами опери-seria «Гордий бранець», а, з часом, набула «самостійності» і швидко завоювала весь тодішній музичний світ, ставши блискучим зразком опери-буффа. Гобелен, що ожив – так режисер-постановник Тамара Трунова пояснює візуальну стилістику своєї «Служниці». У виконавському складі цієї старовинної опери-буффа цього разу: Дмитро Агеєв (Умберто), Анастасія Поважна (Серпіна, його служниця), партія клавесина – Юлія Ященко.
«Оперний дивертисмент». У виконанні провідних солістів оперної трупи театру (Людмила Монастирська, Сергій Магера, Дмитро Кузьмін, Оксана Крамарєва, Геннадій Ващенко, Анжеліна Швачка, Олександр Киреєв, Лілія Гревцова, Олександр Нікіфоров), симфонічного оркестру та хору Національної опери України прозвучать кращі зразки світової та української оперної класики. Диригенти – Алла Кульбаба, Сергій Голубничий.
12 жовтня (субота) о 15:00 – балет «Пригоди Піноккіо» у постановці Віктора Литвинова на музику Юрія Шевченка. Неймовірні пригоди веселого пустуна та його друзів в майстерному виконанні провідних солістів балетної трупи театру не залишать байдужими ні маленьких, ні дорослих глядачів. «Це «жива» вистава, яка буде постійно трансформуватись, залежно від часу, складу артистів, чи навіть від глядача. І головне, що вона добра і магічна – розповідає балетмейстер-постановник Віктор Литвинов. – У фіналі від прояву людської доброти та любові під звуки чарівної музики всі наші ляльки оживають і перетворюються на звичайних веселих, пустотливих дітей». Лібрето Віктора Литвинова та Юрія Шевченка за мотивами казки Карло Коллоді. В головних партіях: Олексій Швидкий (Піноккіо), Каріна Тельвар (Лялька з блакитним волоссям), Сергій Литвиненко (Джепетто, лялькар), Руслан Авраменко (Господар ляльок), Райса Бетанкоурт (Лисиця), Андрій Скляр (Кіт) та ін.
Пригоди Піноккіо
13 жовтня (неділя) о 15:00 – перлина українського оперного мистецтва «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка. Музична редакція Мирослава Скорика. Сценічна редакція Анатолія Солов’яненка. Сповнена гумору, танців та фольклору історія кохання. І навіть в класичні твори час вносить свої корегування – так у виставу зайшов відомий мем про паляницю… В титульній партії Наталія Николаїшин (журналісти уже давно «охрестили» співачку «заслужена Наталка України»). Також в головних ролях: Наталя Кисла (Терпелиха, її мати), Сергій Скочеляс (Петро, коханий Наталчин), Сергій Пащук (Возний, жених Наталчин), Богдан Тарас (Виборний), Олександр Бойко (Микола, далекий родич Терпилишин).
Наталка Полтавка
17 жовтня (четвер) о 17:00 – балет Людвіга Мінкуса «Дон Кіхот», який часто називають справжнім святом танцю.У ролях: Дмитро Александров (Дон Кіхот), Микита Кайгородов (Санчо Панса), Руслан Авраменко (Лоренцо), Ілона Кравченко (Кітрі), Олександр Скулкін (Базиль), Маргарита Альнах (Вулична танцівниця), Ілля Морозов (Еспадо, прем’єра), Райса Бетанкоурт (Мерседес) та ін.
18 жовтня (п’ятниця) о 17:00 та 20 жовтня (неділя) о 15:00 – ПРЕМ’ЄРА опери «Трубадур» Дж.Верді. «Геніальна музика і дуже складний сюжет – розповідає режисер-постановник Віталій Пальчиков. – Це лабіринт, у якому надзвичайно цікаво як блукати, так і знайти спосіб вийти з нього. Тож пропозиція Анатолія Солов’яненка поставити цей твір у Національній опері України була дуже вчасною. Вдячний за довіру!… Практично ніколи не змінюю лібрето і намагаюсь ніколи не змінювати музичний матеріал. Хіба що використовую доволі традиційні купюри (наприклад, скорочення стретт), над якими ми вже попрацювали з диригентом-постановником вистави Миколою Дядюрою… Сама ж постановка – це скоріше, стилізація того періоду, в якому відбуваються події «Трубадура». Ми не музей, не можемо скопіювати тогочасний простір. Але декорації та костюми створює самобутня художниця Марія Левитська, тому я впевнений, що результат буде чудовим… Це буде емоційна, жива постановка, назвемо її «гіперболізованою реальністю». Разом з артистами – а усі вони безперечні «величини» своєї справи – шукатимемо психологічно глибокі образи. Стояти й холодно співати ніхто не буде.»
Трубадур репетиція
У виконавському складі заявлені: Олег Злакоман, Дмитро Кузьмін (Манріко), Геннадій Ващенко, Олександр Мельничук (Граф ді Луна), Людмила Монастирська, Оксана Крамарєва, Вікторія Ченська (Леонора), Алла Позняк, Анжеліна Швачка (Азучена), Сергій Магера, Сергій Ковнір, Володимир Тишков (Феррандо), Тетяна Пімінова, Ірина Петрова (Інес), Сергій Скочеляс, Руслан Танський (Рюїц та Вісник), Богдан Тарас, Юрій Горинь (Старий циган).
Також у жовтневій афіші:
19 жовтня (субота) о 15:00 – балет Є.Станковича «Вечори на хуторі біля Диканьки» у постановці Віктора Литвинова. Захоплива фантасмагорія з яскравими характерами, наповнена колоритом, щедрівками й колядками оживає у вигляді балету…
24 жовтня (четвер) о 17:00 – 2 одноактні вистави
пера «Джанні Скіккі» Дж.Пуччіні – єдина комічна опера композитора. Опері властива щедра мелодійність, гостра характерність персонажів, стрімкий темп розвитку подій
балет «Болеро» М.Равеля. Цеодна з найвідоміших постановок легендарного Анатолія Шекери.
25 жовтня (п’ятниця) о 17:00 – опера «Турандот» Дж.Пуччіні, яка стала лебединою піснею великого італійського композитора.
27 жовтня (неділя) о 15:00 – опера «Кіт у чоботях» Ю.Шевченка. Яскрава, як мультик, мелодійна, як мюзикл, стара, як світ, добра історія, яка буде цікава, як маленьким, так і дорослим глядачам.
Кіт у чоботях
31 жовтня (четвер) о 17:00 – балет «Віденський вальс» Одна із найяскравіших балетних вистав театру на музику видатної австрійської композиторської династії: Йогана Штрауса-старшого та його синів Йогана-сина та Йозефа у постановці Аніко Рехвіашвілі.
Важливо!
У випадку повітряної тривоги глядачів буде запрошено до тимчасового укриття у приміщенні гардероба, розташованого поверхом нижче під фоє партеру.
Детальну інформацію щодо складу виконавців (можливі зміни) та продажу квитків можна дізнатися на офіційному сайті театру.
Квитки на вистави (459 місць) надходять у продаж поступово (зазвичай за 2 тижні до вистави) і придбати їх можна тепер не тільки онлайн, а і в касах театру.
Національна опера України гарантує піднесений настрій за будь-яких обставин!
Вереснева афіша Національної опери України багата на яскраві події – це і найпопулярніші зразки світової та української оперної і балетної класики, це і сучасні постановки. А ще глядачі на згадку про літню спеку матимуть змогу переміститися до сонячної Іспанії у сучасних балетах-мініатюрах: знаменитому «Болеро» Моріса Равеля та балеті «Трикутний капелюх» на музику Мануеля де Фалья. Також вересень стане знаковим для балетної трупи театру, яка запрошенадо США на фестиваль «Fall for Dance Festival»з балетом «Елегія воєнного часу».
І хоча вистави все ще залишають виключно «денними» (інформація про початок вистави указана в афіші та на сайті театру), а кількість глядачів в залі все ще обмежена (лише 459 осіб), Національна опера України своїм вересневим репертуаром гарантує радість від зустрічі з улюбленими виставами та артистами, що допоможе нам всім (і глядачам, і виконавцям) уникнути постстресового емоційного «вигорання»!
Відкриває перший місяць осені опера Дж.Пуччіні «Мадам Баттерфлай» (Чіо-Чіо-Сан) – 1 вересня (неділя) о 15:00. Трагічна історія японської дівчини з Нагасакі вже понад сторіччя зворушує шанувальників опери з усього світу. Однією з найбільш відомих виконавиць Мадам Баттефлай була видатна українська співачка Соломія Крушельницька, яка принесла твору світове визнання. З великим успіхом вистава неодноразово ставилася на сцені Національної опери України. Нинішня вистава має досить довге сценічне життя. Постановницею вистави є видатнарежисерка Ірина Молостова — одна з корифеїв українського музичного театру другої половини XX сторіччя.
Виконавці: Лілія Гревцова (Чіо-Чіо-Сан), Дмитро Кузьмін (Лейтенант Пінкертон), Тетяна Пімінова (Сузукі),Олександр Бойко (Шарплес), Богдан Тарас (Бонза) та ін. Диригент – Віктор Олійник.
5 вересня (четвер) о 17:00 – балет «Віденський вальс». Одна із найяскравіших балетних вистав театру на музику видатної австрійської композиторської династії: Йогана Штрауса-старшого та його синів Йогана-сина та Йозефа, які подарували світу неповторні мелодії вальсу, якими вже майже 200 років насолоджується весь світ. «Віденський вальс» — це перший авторський багатоактний балет Аніко Рехвіашвілі, створений знаною хореографкою ще у 2001 році. Навіть через 23 роки вистава залишається однією з найулюбленіших у глядачів.
У головних ролях цього разу глядачі побачать: Олександру Панченко (Аннель), Катерина Курченко (Карла), Олександра Скулкіна (Франс), Іллю Морозова (Кайзерлінг) та ін. Диригент – Герман Макаренко.
6 вересня (п’ятниця) о 17:00 – опера «Ріголетто» Дж.Верді поставлена за драмою В. Гюго «Король бавиться» (лібрето Ф. Піаве). Соціальна ідея, що привабила композитора у драмі Гюго – протиставлення простої, по-своєму нещасної людини, придворного блазня Трібуле розбещеному королю Франциску І.
В титульній партії – Петро Приймак. Також в головних ролях: Дмитро Іванченко (Герцог), Ольга Фомічова (Джільда), Анжеліна Швачка (Маддалена), Сергій Магера (Спарафучіле) та ін.
7 вересня (субота) о 15:00 – комічний балет «Весілля Фігаро» на музику Вольфганга Амадея Моцарта у постановці Віктора Яременка, який впродовж багатьох років є беззаперечним фаворитом у київських глядачів.
В головних ролях: Даниїл Пащук (Фігаро), Катерина Миклуха (Сюзанна), Олександр Габелко (Граф), Катерина Козаченко (Графиня), Євген Логвиненко (Марцеліна), Олексій Швидкий (Керубіно) та ін.
8 вересня (неділя) о 15:00 – опера «Турандот», яка стала лебединою піснею великого італійського композитора Дж. Пуччіні. Це один з невмирущих шедеврів музичного мистецтва, який протягом багатьох десятиліть залишається найулюбленішим твором, як для виконавців, так і для глядачів. В головних партіях заявлені: Оксана Крамарева (Принцеса Турандот), Лілія Гревцова (Лю, юна рабиня), Олег Злакоман (Калаф), Сергій Ковнір (Тимур), та ін.
12 вересня (четвер) о 17:00 – вечір одноактних балетів.
«5 танго» на музику Астора П’яццолли у постановці одного з найвидатніших хореографів сучасності Ханса ван Манена. Одноактний балет для семи пар, створений 1977 року, входить до репертуару багатьох балетних труп, є надзвичайно популярним у світі шедевром Ханса ван Манена. Тут хореограф дозволив собі відмовитися від високих підборів, які зазвичай притаманні танцю танго, а замість них використати пуанти. Він поєднав іспанські елементи, притаманні музиці Астора П’яццоли, з класичним танцем, сплітаючи дивовижні ритми та почуття, що ллються разом зі звуками музики.
«Елегія воєнного часу» на музику В.Сильвестрова – у постановці всесвітньо відомого танцівника і балетмейстера Олексія Ратманського. І це уже буде 5-й показ української прем’єри цього балету в Національній опері України.
Наступні – 6-й та 7-й покази відбудуться в уже США під час фестивалю «Fall for Dance Festival», який проходитиме уже в 21-ше. 8 провідних солістів балетної трупи театру: Микита Сухоруков, Анастасія Шевченко, Сергій Кривоконь, Наталія Мацак, Ярослав Ткачук, Тетяна Льозова, Ольга Голиця, Володимир Кутузов відкриватимуть цей престижний фестиваль балетом «Елегія воєнного часу» на сцені New York City Center https://www.nycitycenter.org/fall-for-dance-schedule/
А вже наступного місяця (в жовтні 2024 р.) балетна трупа Національної опери України запрошена на великий гастрольний тур з концертною програмою по знаковим містам США https://nationalukraineballet.com/ – гастрольний графік на жовтень 2024.
13 вересня (п’ятниця) о 17:00 – опера «Макбет» Дж.Верді.
Джузеппе Верді, який захоплювався творчістю Вільяма Шекспіра, став першим, хто втілив драму «Макбет» майже без змін. В цій роботі поєдналися кращі музичні знахідки трьох попередніх опер: «Двоє Фоскарі», «Жанна д’Арк» і «Аттіла». Прем’єра пройшла у Флоренції 14 березня 1847 році та мала великий успіх. Прем’єра вистави на київській сцені відбулася 28 червня 2007 року. Постановний склад: режисер-постановник – Італо Нунціата, диригент-постановник – Володимир Кожухарь, хормейстер-постановник – Лев Венедиктов, художник-постановник – Марія Левитська.
В титульній партії цього разу заявлений Геннадій Ващенко. Також в головних ролях: Вікторія Ченська (Леді Макбет), Сергій Магера (Банко), Наталія Николаїшин (Дама леді Макбет), Сергій Пащук (Малькольм), Дмитро Кузьмін (Макдуф) та ін. Диригент – Алла Кульбаба.
Також у вересневій афіші заявлені:
14 вересня (субота) о 15:00 – два одноактних балети з іспанським флером:
«Трикутний Капелюх» Мануеля де Фалья з Христиною Шишпор та Володимиром Кутузовим у главних ролях та «Болеро» Моріса Равеля у виконанні Євгена Логвиненко, Наталії Міщенко та Владислави Аксютіної. Диригент – Микола Дядюра.
15 вересня (неділя) о 15:00 – перлина українського оперного мистецтва «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка. Музична редакція Мирослава Скорика. Сценічна редакція Анатолія Солов’яненка. Сповнена гумору, танців та фольклору історія кохання. І навіть в класичні твори час вносить свої корегування – так у виставу зайшов відомий мем про паляницю…
19 вересня (четвер) о 17:00 – балет А.Адана «Жізель» (четвертий прем’єрний показ).
Балетмейстер-постановник нової редакції – Віктор Яременко, диригент-постановник нової редакції – Олексій Баклан, художник-постановник нової редакції та художник з костюмів – Марія Левитська. Прем’єра цієї постановки з величезним успіхом ще взимку пройшла в Японії, а тепер ця вистава збирає аншлаги в Києві.
20 вересня (п’ятниця) о 17:00 – лірична філософська опера «Фауст» видатного французького композитора Шарля Гуно в оригінальній постановці італійського режисера Маріо Корраді.
21 вересня (субота) о 15:00 – балет Є.Станковича «Вечори на хуторі біля Диканьки» у постановці Віктора Литвинова. Захоплива фантасмагорія з яскравими характерами, наповнена колоритом, щедрівками й колядками оживає у вигляді балету…
22 вересня (неділя) о 15:00 – опера «Травіата» Дж.Верді в осучасненій версії Анатолія Солов’яненка.
26 вересня (четвер) о 17:00 – романтичний балет А.Адана «Корсар» у сценічній редакції Віктора Яременка давно став прикрасою репертуару Національної опери України.
27 вересня (п’ятниця) о 17:00 – одна з найпопулярніших опер у світі – «Богема» Дж.Пуччіні в постановці італійського режисера Італо Нунціата. Романтично-трагічна історія паризької богеми.
28 вересня (субота) о 15:00 – балет Людвіга Мінкуса «Баядерка». Вистава займає особливе місце в історії українського хореографічного мистецтва, бо саме ним 2 жовтня 1926 року започаткував свою історію київський балет.
29 вересня (неділя) о 15:00 – наймасштабніша постановка часів незалежної України – опера Дж.Верді «Дон Карлос».
Важливо!
У випадку повітряної тривоги глядачів буде запрошено до тимчасового укриття у приміщенні гардероба, розташованого поверхом нижче під фоє партеру.
Детальну інформацію щодо складу виконавців (можливі зміни) та продажу квитків можна дізнатися на офіційному сайті театру.
Квитки на вистави (459 місць) надходять у продаж поступово (зазвичай за 2 тижні до вистави) і придбати їх можна виключно онлайн.
Національна опера України гарантує піднесений настрій за будь-яких обставин!
Підписуйтесь на ZIRKY в соцмережах та будьте першими, хто дізнається про наші нові проєкти, благодійні заходи та ексклюзивні новини! 🌟 Не пропустіть найцікавіше!
В галереї Portal 11 (Київ, вул. Трьохсвятительська, 11) з 31 серпня по 8 вересня 2024 року проходитиме персональна виставка Марії Левитської «АЗОВСТАЛЬ. Полонені. Заручники війни».
Персональна виставка Марії Левитської «АЗОВСТАЛЬ. Полонені. Заручники війни.» – це не про естетство, це не про просто творчий проєкт, це – громадянська позиція. Це – відмолювання….
«2022 рік. Я опинилася з дитиною в Празі. Ми пішли до музею святої Агнешки – готичної скульптури та живопису. Там я побачила старовинні дерев’яні скульптури: Мадонна з немовлям, а у немовляти обламані ручки, ніжки. Пієта, а у Христа обламані ноги. Я відчула – це про нас. Про війну в Україні. Про наших понівечених дітей, людей. Про Маріуполь, коли майже не було ніякої інформації… Були уривки відео захисників Азовсталі… Я не могла їм допомогти нічим… Просто у дворі, біля сміттєвих баків я почала малювати свій біль…
Вже пізніше, у Києві, у Національному музеї медицини ми відкрили виставку саме тих робіт. Прийшли жінки та матері полонених Азовців. Одна жінка обернулась до мене і спитала: «А про полонених можете намалювати?» – «Я спробую…»
І я малювала… через біль… крізь сльози… я відмолювала.. знаю кого і знаю за що…
Я мала це зробити!»
Виставка триватиме з 31.08.2024 до 08.09.2024
Середа – неділя 11:00 – 19:00
Понеділок – вівторок — вихідні
Київ, вул. Трьохсвятительська, 11.
Інфо:
Марія Левитська – Народна художниця України, театральна художниця-постановниця і художниця костюмів. Народилася в Києві, закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури України, факультет живопису, сценографічний розділ, майстерню професора Данила Лідера. Свою творчу кар’єру розпочала як художниця-постановниця та художник по костюмах на кіностудії імені Олександра Довженка. З 1989 р. – головна художниця Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка. Член Національної спілки художників України, Національної спілки кінематографістів України, дійсний член (академік) Національної Академії мистецтв України, нагороджена орденом Княгині Ольги (ІІ ст.), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2003), театральної премії «Київська пектораль» (1995), премії «Людина року – 2000».
Нагороджена найвищою державною нагородою Італійської Республіки, якою можуть бути відзначені іноземні громадяни – Орденом «Зірка Італії» (2016 р.).
Марія Левитська створила декорації та костюми для понад 160 опер, балетів та драматичних вистав в Україні, Японії, Канаді, Словенії, Польщі та ін.
Серпень у культурному просторі V’YAVA стартував дуже потужно — з унікальної події, присвяченої народній музиці і традиційному мистецтву, — фестивалю «Культура ЕТНО» 1.0.
На заході відвідувачів чекали різноманітні майстеркласи для дітей, де малеча й дорослі власноруч виготовляли автентичні українські музичні інструменти — поліську дудку-викрутку, свистунці та свищики. А також ліпили з глини, кували в кузні, майстрували ляльки з кукурудзиння та плели вінки з колосків і трав.
До того ж гості фестивалю могли прослухати фахові й водночас прості і зрозумілі лекції про традиційну культуру від найкращих дослідників. Не обійшлося і без традиційних танців, забав та драйвової вечірньої сцени з виступами від майстрів етнофольку «ГУЛЯЙГОРОД», THE DOOX, «ЗҐАРДА» та інших.
Попри дощ, фестиваль забезпечив комфорт для всіх гостей. Кожен майстер-клас мав накриття, тож усі могли зручно і приємно проводити час, насолоджуючись заходами.
Третього літнього місяця на гостей V’YAVA чекає ще ціла низка концертів українських та зарубіжних артистів. Серед них — британський гуру drum & bass Etherwood, визнані в усьому світі Dakh Daughters, майстри електро-фольку GO_A, інтелігентні рокери Ziferblat та інші.
Окрім концертів, гостей V’YAVA чекають яблуневі і грушеві сади, де можна відпочити на гамаках, дитячий майданчик, спортивна зона з настільним тенісом, зона з ігровими автоматами і фудкорти з українські автентичними та європейськими стравами.
Які концерти варто не пропустити в серпні на V’YAVA
GO_A — 9 серпня
Майстри електро-фольку GO_A здобули шалену популярність після виступу на Євробаченні з піснею SHUM. Цей потужний хіт увірвався у світові чарти, став першою українською піснею в Billboard Global 200 та набрав понад 100 мільйонів прослуховувань на Spotify.
Гурт здобув перемогу на польському фестивалі «Чотири сторони фольку» і встиг запалити на таких культових фестивалях, як нідерландський Pink Pop і британський Glastonbury.
Дата й час: 9 серпня, відкриття дверей — 18:00, початок концерту — 20:00
Ціна квитків: від 500 грн
ДК Енергетик — 10 серпня
ДК Енергетик — це київсько-броварський постпанк гурт, що з’явився у 2022 році й показав, як цікаво й технічно може звучати цей жанр.
Перший хіт колективу «Енергетик» здобув неабияку популярність як неофіційний гімн ДТЕК. Після нього вийшли платівки «Юність» та «Шлях», які закріпили успіх гурту солдаутним концертом у Києві.
Дата й час: 10 серпня, відкриття дверей — 18:00, початок концерту — 20:00
Ціна квитків: від 500 грн
Dakh Daughters — 14 серпня
Фантастичне поєднання музики, театру й жіночої харизми — Dakh Daughters підкорили Париж і здобули визнання у всьому світі. Їхні виступи завжди яскраві та емоційні, а The New York Times і Rolling Stone пишуть про них із захопленням.
Про молодий український гурт Ziferblat заговорили у 2023 році після випуску дебютного альбому «Перетворення» та перемог на музичних преміях. А вже у 2024-му вони підкорили серця українців своїм виступом на Нацвідборі «Євробачення» з піснею Place I Call Home, яка отримала високу оцінку журі та слухачів.
Український інді-електро-поп гурт KADNAY у 2012 році створили Дмитро Каднай та Пилип Коляденко. Молоді й талановиті музиканти написали безліч беззаперечних хітів, виступити на багатьох музичних фестивалях, таких як Atlas Weekend та Sziget, а також успішно виступали в національному відборі на Євробачення.
Дата й час: 23 серпня, відкриття дверей — 18:00, початок концерту — 20:00
Ціна квитків: від 500 грн
ЩукаРиба Band — 30 серпня
Фольклорний гурт ЩукаРиба вивчає, збирає та відтворює народнопісенний матеріал, а також майстерно поєднує автентичну музику із сучасними музичними стилями.
Разом із Ярославом Татарченком (Тонка, bunht), Євгеном Пугачовим та Михайлом Бірченком (Hyphen Dash) вони створюють нове, альтернативне звучання фольку та популяризують українську традиційну музику. На серпневому концерті до цієї компанії також доєднаються саксофоніст Тоні Стенько та трубач Олексій Павлечко.
Дата й час: 30 серпня, відкриття дверей — 18:00, початок концерту — 20:00
Хітмейкер з HOSPITAL і власник лейблу Stillness Music — ключова фігура на світовій drum & bass сцені. Його альбоми Blue Leaves та In Stillness високо оцінили критики за здатність поєднувати душевні ритми зі складним продакшеном. Як результат — безліч відданих фанатів і перші місця в музичних чартах.
Підтримає гостя VOTUMA зі своїм сетом, а також ще декілька талановитих українських діджеїв. Також працюватиме друга сцена, яку анонсують незабаром.
Дата й час: 31 серпня, з 14:00 до 22:00
Ціна квитків: від 400 грн
Не пропустіть шанс зануритися в атмосферу музики, культури та мистецтва на V’YAVA цього серпня. Відвідайте концерти улюблених гуртів, відпочиньте в затишних садах і насолодіться справжнім культурним багатством України. Кожен квиток до культурного простору — це ваш внесок у підтримку ЗСУ.
Підбиваючи підсумки першого етапу Міжнародного мистецького проекту WITHOUT RESTRICTIONS/БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ, його ініціатор Олег Дзюбяк зауважив, що навіть у найсміливіших прогнозах не розраховував на такий активний і байдужий ставлення киян та гостей міста.
Уже саме появлення абстрактної скульптурної інсталяції на тлі будівлі Національної опери України було свого роду провокацією, що кликала до діалогу. Саме для діалогу на дошці біля арт-об’єкту був нанесений QR-код, за допомогою якого кожен може відповісти на запитання анкети. Також багато людей спеціально приїжджали, щоб подивитися на арт-об’єкт, сфотографуватися і подивитися відео про інсталяцію (на дошці є ще один QR-код з переходом на відеоролик та іншу цікаву інформацію про скульптурну інсталяцію Михайла Деяка “НЕПЕРЕДБАЧЕНІ ОБСТАВИНИ”). Багато людей залишали відгуки, відповідаючи на запитання анкети. Результати перевершили всі найсміливіші очікування – байдужих і активних людей, які, окрім інтересу і осведомленості, проявили персональну соціальну відповідальність, виявилося немало.
Вже саме появлення абстрактної скульптурної інсталяції на тлі будівлі Національної опери України було своєрідною провокацією, закликаючою до діалогу. Саме для діалогу біля арт-об’єкту був нанесений QR-код, за допомогою якого кожен може відповісти на питання анкети. Багато людей спеціально приїжджали, щоб подивитися на арт-об’єкт, сфотографуватися і подивитися відео про інсталяцію, а також багато залишали відгуки, відповідаючи на питання анкети. І результати перевищили всі найсміливіші очікування – безбайдужних і активних людей, які, окрім інтересу і обізнаності, проявили особисту соціальну відповідальність, виявилось не мало.
Отже, після обробки анкет виявилося, що сучасне мистецтво викликає захоплення у 24,3% опитаних, подобається – 51,3%, байдуже – 9,9%, не подобається – 8,6%. У питанні “Який вид сучасного мистецтва в громадському просторі міста вам подобається?” думки були поділені так: мурали – 33,6%, сучасна скульптура – 28,9%, паркова скульптура – 15,8%, арт-лавочки – 7,9%, ленд-арт – 5,3%, перформанси – 5,3%, жоден з видів – 3,3%. На питання, де може зайняти достойне місце цей арт-об’єкт, відповіді були наступні: в бізнес-центрі міста – 30,5%, в парку сучасної скульптури – 22,5%, в парковій зоні міста – 19,2%, в приватній колекції – 16,6%, в одному з ЖК – 11,3%. Емоційна складова виглядає так: цікавість – 49,7%, захоплення – 12,6%, здивування – 21,2%, повне неприйняття побаченого – 15,9%.
А ось лише декілька коментарів, які були в анкетах:
“Більше таких проектів в громадському просторі і таких опитувань. Діалог міста з мешканцями дуже важливий.”
«Скульптура в житті міста є важливим культурним впливом і формуванням художніх поглядів мешканців міста»;
«Виглядає як скорчена папір, але це позитивна характеристика скоріше, оскільки надає парадигмальні очертання і дихотомію образів ментального здоров’я сучасної людини»;
«Хоча саме по собі ця скульптура може бути цікавою, на мій погляд, вона зовсім не підходить для розташування поруч з Оперою. Дякую.»
Підбиваючи підсумки першого етапу Міжнародного арт-проекту WITHOUT RESTRICTIONS/БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ, його ініціатор Олег Дзюбяк зауважив, що навіть в найсміливіших прогнозах не розраховував на таку активність та байдужість киян і гостей міста. «Для нас всі висловлення цікаві і важливі – кожна людина має право на свою власну думку. І ми вдячні кожному за байдужість. У кінці кінців, ніхто не розраховував на одностайність. Головне, що наш проект виконує свою головну місію – дозволяє як можна більшій кількості людей доторкнутися до сучасного мистецтва живе і висловити свою думку. Зараз ми отримали пропозиції з Одеси та Харкова, де вже чекають нашу експозицію »- розповів Олег Дзюбяк.
БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ/БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ
Арт-проект «БЕЗ ОГРАНИЧЕНИЙ» створений для того, щоб дати можливість доторкнутися до сучасного мистецтва живцем якомога більшій кількості людей. У виставкових майданчиках цього проекту немає ні постійної адреси, ні жодних обмежень ані у просторі, ані у часі…. Сьогодні це Театральна площа в Києві, а через тиждень або місяць той самий арт-об’єкт (або інший) можна буде побачити зовсім у іншому місті, або навіть країні.
Ініціатор арт-проекту «БЕЗ ОГРАНІЧЕНЬ» Олег Дзюбяк – постійний учасник найпрестижніших арт-форумів: Art Basel, Biennale di Venezia, Art Paris. В Україні тільки за останні 5 років за його ініціативою в арт-просторі Mandarin Maison було проведено близько 30 виставок і перформансів сучасних українських та зарубіжних художників. Олександр Верещак, Роман Мінін, Миколаї Маценко, Олександр Ройтбурд, Віктор Сідоренко, Олег Тістол, Василь Цаголов, Сергій Якименко, Оксана Мась, Борис Данилов, Вікторія Сорочинська, Михайло Деяк – це неповний список художників, з якими співпрацював Олег Дзюбяк.
Автор скульптурної інсталяції «НЕПРЕДСКАЗУЕМІ ОБСТАНОВКИ» Михайло Дєяк – молодий сучасний український художник. Працює на межі неоекспресіонізму та мінімалізму. В об’ємній пластиці експериментує з матеріалами, створюючи форми з скла та металу. Відмінно володіє всіма техніками живопису. Увійшов до ТОП-20 молодих сучасних художників країн Східної Європи. Займає 7-е місце серед найперспективніших художників України і найдорожчий художник України за версією Forbes. Учасник арт-виставок у Базелі та Майамі. Веде активну виставкову діяльність, його роботи успішно продаються на аукціонах за кордоном. Твори художника знаходяться у фондах Національного художнього музею України, приватних колекціях України, Канади, США, Великобританії, Франції, Швейцарії, Угорщини, Китаю.
У Києві відкрилася унікальна виставка з нарядами з “золотого віку” італійського кіно.
З 16 по 31 грудня 2021 року в арт-просторі Mandarin Maison (5-й поверх Mandarin Plaza, вул. Басейна, 6) відбудеться виставка італійського модного будинку Gattinoni «Мода і зірки часів Голлівуду на Тібрі», на якій буде представлено 30 експонатів. Це – наряди, створені Фернандою Гаттіноні для Одрі Гепберн, Інгрід Бергман, Лани Тернер, Анни Маньяні та інших кінопримадон середини ХХ століття.
Одрі Хепберн в фільмі “Війна і мир”
Виставка “Фернанда Гаттіноні. Мода і зірки часів Голлівуду на Тібрі”, організована президентом Gattinoni Couture Стефано Домінелла, за ініціативою Посольства Італії в Україні та Італійського Інституту культури в Україні у партнерстві з Домом подарунків та декору Mandarin Maison.
«Для нас велика честь представити у Києві передвижну виставку найвідоміших сценічних костюмів в історії світового кінематографа, майстерно виготовлених Фернандою Гаттіноні. Тепер у Києва є можливість безпосередньо оцінити костюми, які в значній мірі вплинули на сприйняття поколінь любителів мистецтва кіно та геніальне мистецтво італійської моди у світі» – сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні П’єр Франческо Дзадзо.
«Ми в нашому арт-просторі постійно проводимо цікаві та змістовні виставки. Але ця – особлива. З великою радістю ми долучилися до цього проекту, щоб всі кияни і гості нашого міста могли наочно побачити всю красу та витонченість нарядів кінодив роботи великої Фернанди Гаттіноні» – підкреслив засновник Mandarin Maison та ініціатор арт-проекту “Без обмежень” Олег Дзюбяк.
Виставка створена завдяки історичному архіву Дому Гаттіноні (Maison Gattinoni) і описує відносини між великим італійським модельєром Фернандою Гаттіноні та деякими з головних див часів Голлівуду на Тібрі та Дольче Віти.
З другої половини 1940-х років римська майстерня Фернанди Гаттіноні стала постійним місцем візиту для міжнародного товариства, яке відвідувало столицю Італії. Окрім перших леді і дружин посольств – від Евити Перон до Клер Бут Люс – серед її клієнтів є низка кіновідомих, зокрема Анук Еме, Інґрід Берґман, Люсія Бозе, Бетт Девіс, Марлен Дітріх, Роселла Фальк, Одрі Гепберн, Джина Лоллобріджида, Анна Маньяні, Кім Новак, Лана Тернер, Моніка Вітті і Елізабет Тейлор, Аніта Екберг.
Автограф Одрі Хепберн для Фернанди Гаттіноні
Ця виставка присвячена актрисам, які обрали Фернанду Гаттіноні своїм улюбленим дизайнером. Маршрут розпочнеться з одягу з особистого гардеробу та сценічних костюмів з фільмів “Європа 51” (1952) та “Кактусовий квітка” (1969), створених для Інґрід Берґман, і перейде до Лани Тернер, вірної клієнтки Фернанди Гаттіноні починаючи з 1953 року, коли вона прибула в Рим для зйомок у драмі “Вогонь та м’ясо” (1954), відомому фільмі, знятому в бюджетних студіях Cinecittà. Далі – декілька образів із колекції до фільму “Казанова” (1958), належащих Кім Новак, а потім – мікроколекція чорних платтяриків з особистого гардеробу Анни Маньяні. Спеціальний розділ присвячений Одрі Гепберн та одязі, створеної для неї Фернандою Гаттіноні для ролі Наташі у фільмі “Війна і мир” (1956).
Ця експозиція подорожує по всьому світу з 2010 року: вона вже встигла відвідати Париж, Рим, Лондон, Нью-Йорк, Берлін, Ер-Ріяд, Бангкок та інші міста. Куратор київської виставки – Таня Бернер. А на відкриття виставки у Києві спеціально прилетять Стефано Домінелла – президент модного будинку Gattinoni та Франческо Тричца – офіційний діджей показів Dolce&Gabbana, Венеціанського фестивалю та фестивалю в Сан-Ремо.
Інфо:
Фернанда Гаттіноні (1907-2002) разом з сестрами Фонтана і Джоле Венеціані, Бікі і Джерманою Маручеллі була одним із засновників італійського стилю. Вона переїхала до Лондона у дуже молодому віці і почала працювати у Моліне як підмайстер.
Ближче до кінця тридцятих років, повернувшись в Італію, вона поселилась в Римі, де знайшла роботу в знаменитій портняжній майстерні Вентура, офіційному постачальнику Савойського двору. У 1944 році в маленькій квартирі поруч з Порта-дель-Пополо вона почала шити одяг під своїм ім’ям. Першим клієнтом була Клара Каламай, яка замовила у неї зелене бархатне пальто.
З самого початку виникли основні риси її стилю: любов до розкішної вишивки, драпірування і одночасно, навіть якщо це здавалося б суперечливим, пристрасть до стриманого й суворого стилю, який їй сподобався під час лондонської практики. Її схильність до автентичності також зазначила лідер модної журналістики Ірена Брін, яка написала: «Фернанда носила виразно англосаксонську сіру фланель, махарані Палампур, звичайно драпіровану золотом. Вона одягала Евіту Перон в дуже прості ломбардські шовки, зазвичай прикрашені пір’ям та квітковим орнаментом».
Окрім міжнародного джет-сету, ательє Фернанди Гаттіноні відвідували художники і режисери, від Ренато Гуттузо до Роберто Росселліні. Саме останній познайомив їх у 1950 році з Інґрід Берґман, яка стала її улюбленою клієнткою. Для Берґман Фернанда також створила сценічні костюми для декількох фільмів, зокрема: Європа 51 (1952), Подорож до Італії (1954) і Квітка Кактуса (1969. В найближчий час Фернанда стала одним із найпопулярніших модельєрів Голлівуду на Тібрі. У 1950-х роках декілька актрис звернулися до неї за сшиттям одягу для зйомок і особистого гардеробу. Від Анни Маньяні до Одрі Хепберн, від Лани Тернер до Кім Новак.
У 1955 році Марія Де Маттейс, дизайнер костюмів для фільму «Війна і мир» (1956) режисера Кінга Відора, попросила Фернанду Гаттіноні створити костюми для Одрі Гепберн для її ролі у фільмі.
Був весняний день, коли Хепберн вперше переступила поріг ательє на вулиці Марке: “На ній було просте плаття з високим відкритим горлом і довгі чорні бавовняні шкарпетки. У шовковому шарфі, зав’язаному під підборіддям, з’явилось її тонке і виразне обличчя без макіяжу”.
Фернанда настільки полюбила струмуючі та прямі костюми, які вона зробила для фільму, майже одночасно, натхненна героїнею “Війни і миру”, вона присвятила лінію Наташі стилі ампір. Сама Одрі була першою прихильницею колекції і замовила п’ять суконь і накидку. З того часу Хепберн залишалася одним із постійних клієнтів Гаттіноні. Незважаючи на те, що між ними встановилися близькі відносини, вони так і не стали друзями: “Вона була занадто досконалою, а я не люблю занадто досконалих”, – визнала пізніше Фернанда. Проте завжди визнавала її неперевершену елегантність: “Вона мала виняткову статуру. Висока і струнка, яке б вона сукню не наділа, вона виглядала стриманою і одночасно виглядала вишукано і розкішно, як діамант”.
Фернанда Гаттинони в своем ателье в Тоскане (1968)
Анну Маньяни Фернанда Гаттинони одягала у фільмі Альфредо Гуарині та Джанні Франколіні “Ми жінки” (1953) і вони стали досить близькими подругами. «Її не дуже турбувало, що одягнути. Вона просто хотіла маленькі чорні сукні», – згадувала Гаттиноні. Одного разу Фернанда сказала: «Маньяні прийшла до мене, щоб сшити костюм на Новий рік. Сукня, звісно ж чорна, була готова вчасно, але вона не прийшла забрати його. Тоді я жила над ательє на вулиці Марке, відразу за вулицею Венето. Було майже півночі, і я почула крики, які доносились з вулиці. Анна Маньяні почала кричати: “Фернааандааа, чуєш Фернаа, кинь вниз мені мою сукню!”.
У 1981 році до Гаттіноні приєдналися її син Раньєро (1953–1993) та Стефано Домінелла, нинішній президент модного дому. Потім, разом з колекціями для бутіків високої моди, дім Gattinoni випустив кілька ліній prêt-à-porter. Після передчасної смерті Раньєро Фернанда продовжувала займатися ательє до своєї смерті в 2002 році.
«Досить вміти спостерігати за тим, як рухається жінка, щоб зрозуміти, яких відкриттів і якої допомоги вона очікує від нового модного сезону», — стверджувала Фернанда Гаттіноні, італійська модельєр, що надала моді ту елегантність і простоту, яка стала лейтмотивом італійського стилю.
1 червня 2021 р. відкривається “Галерея щастя”, – віртуальна виставка образотворчих робіт на тему “Щастя”, створених молодими художниками з України, Гватемали, Північної Македонії, Великобританії та Австрії.
Три тижні перспективні молоді художники з України у віці 11-21 року, разом з однолітками з Гватемали, Північної Македонії, Великобританії та Австрії брали участь у конкурсі образотворчого мистецтва на тему “Щастя”, який проводило ініціатива для перспективних молодих талантів @creative.fellowship спільно з Галереєю SAAS (Лондон). До конкурсу допускалися різноманітні візуальні роботи на різних носіях, основним умовою було показати своє бачення щастя.
На 1 червня 2021 року, в Міжнародний день захисту дітей, в “Галереї щастя” будуть представлені тридцять обраних відбірковим комітетом робіт. У зв’язку з карантинними обмеженнями виставка буде проводитися в віртуальному форматі на сайті галереї. Куратором “Галереї щастя” виступає італійська художниця та олімпійська чемпіонка зі спортивної стрільби Петра Цублазінг.
З 1 червня у любителів мистецтва є можливість проголосувати за сподобавшихся робіт на сторінці @creative.fellowship в Інстаграм. Чотирнадцять найбільш популярних експонатів будуть представлені в спеціальному календарі на 2022 рік. Усі учасники конкурсу отримають виданий календар.
“Ґалерея щастя” проводиться в рамках партнерства ініціативи @creative.fellowship з програмою Зальцбурзького фестивалю “Jung&Jed*r” для дітей і молоді, при співпраці з Галереєю SAAS, Лондон.
Ініціатива @creative.fellowship
@creative.fellowship- цифрова платформа, яка об’єднала філантропів і представників творчих професій у галузях опери, балету, театру, класичної музики, візуального та прикладного мистецтва, щоб поділитися своєю досвідом, підтримати молодих колег та популяризувати мистецтво серед молодого покоління, роблячи, таким чином, класику більш доступною та зрозумілою. Ініціативи @creative.fellowship проводяться у співпраці з молодіжною програмою Сальцбурзького фестивалю “Jung&Jed*r” та з програмою “Solwaymusicfellowship” для молодих творчих талантів з України,Північної Македонії та Гватемали. Сторінка в Instagram:@creative.fellowship
Програма підтримує розвиток навичок та компетенцій молодих людей, сприяючи зростанню їх творчого потенціалу, а також заохочує якість, інновації та визнання творчості молоді, з метою покращення якості життя у країнах з економіками, що мають менше привілеїв та можливостей.
Петра Цублазинг
Петра Цублазинг– італійська художниця та олімпійська чемпіонка зі спортивної стрільби. У березні 2021 р. вона приєдналася до віртуальної “Колекції щастя”, проведеної в рамках @creative.fellowship, як незалежний куратор.
Будучи спортсменкою та олімпійською чемпіонкою, Петра протягом майже двох десятиліть подорожувала по світу, представляючи Італію на змаганнях. У 2018 р. вона повністю змінила сферу своїх інтересів і почала розвивати творчий потенціал. Того ж року пані Цублазінг поступила на навчання візуальним комунікаціям в Європейський Інститут Дизайну (IED) в Турині, Італія. Сьогодні Петра Цублазінг – художниця з високим технічним рівнем та глибокими знаннями як мови, так і особливих технік, використовуваних у різних областях застосування, таких як дитячі та наукові ілюстрації, мультфільми, анімація, дизайн традиційних публікацій та реклами.
Галерея SAAS
У марті 2018 року Софія Ебботт, слідуючи прикладу відомого художника Макса Бірштейна, заснувала Галерею SAAS у Челсі, Лондон. SAAS складається з “SofyaAbbottArtSpace” (Творче простір Софії Ебботт). Основною метою творчого простору Софії Ебботт є знайомство початкуючих і визнаних художників з творчим життям Великобританії. Крім того, Галерея SAAS відома як соціальний клуб, де проводяться різноманітні освітні заходи для аудиторії всіх вікових категорій.
