У 2025 році Ігор Целип готує для слухачів багато несподіванок: концептуальний альбом-сповідь, змішання стилів і навіть несподівані колаборації. Співак розповів про свої амбітні творчі цілі, ставлення до хейтерів і найсмішніші коментарі від фанатів.
Які творчі та особисті цілі ти ставиш перед собою у 2025 році? Чи є щось амбітне, що ти давно планував, але тільки зараз готовий реалізувати?
У 2025 році моє завдання — створювати музику, яка не просто розважає, а змушує слухача задуматися про щось важливе. Однією з амбітних цілей є запис концептуального альбому, який стане, скажімо так, «моєю сповіддю світу». Це те, що я давно тримав у голові, але лише зараз відчув готовність втілити.
Також разом із доброю знайомою ми втілюємо проект, який сприятиме поширенню української культури за межами України. Це ресторан із автентичною назвою «Намисто». Він стане символом любові до рідної землі й місцем, де українські традиції поєднуються із сучасністю.
Чи плануєш ти експериментувати зі стилем чи, можливо, здивувати слухачів несподіваними колабораціями?
Чому б і ні? Експерименти — це те, що тримає музику живою. Я планую змішати свою звичну стилістику з чимось неочікуваним, наприклад, із роком або навіть елементами джазу. Щодо колаборацій — хто сказав, що співак не може записати трек із репером чи навіть із симфонічним оркестром? Я люблю дивувати слухачів і порушувати межі.
Якби ти мав можливість заспівати лише одну пісню для майбутніх поколінь, яку б ти обрав і чому?
Я б обрав пісню, яка має універсальне послання. Можливо, це була б моя власна композиція, що торкається теми людяності й надії. Але якщо звернутися до класики, то, напевно, це була б «Imagine» Джона Леннона. У ній є мрія про світ, який заслуговує кожна людина.
Чи є у тебе ритуал або звичка перед написанням пісні чи виступом, без яких ти не уявляєш творчого процесу?
Перед написанням пісні я обов’язково дозволяю собі трохи тиші. Тільки повна відсутність звуків дає змогу почути щось справжнє всередині себе. А перед виступом я завжди п’ю чай із медом — не стільки для голосу, скільки як символ того, що потрібно залишатися справжнім і простим навіть перед великою аудиторією.
Який найдивніший або найсмішніший коментар ти отримував від своїх слухачів?
Один із слухачів написав: «Твоя пісня — це мій будильник. Встаю зранку, ніби на концерт!» Це було і смішно, і приємно. Хоча інколи думаю, чи не замінить він мене колись на будильник із криками півня.
Як ставишся до хейтерських коментарів?
Хейтери — це безкоштовний піар і нагадування, що ти рухаєшся. Якщо ти нікому не заважаєш, значить, ти не робиш нічого справжнього. Моя позиція проста: слухати, але не дозволяти їм диктувати мою музику чи моє життя. Якщо є реакція, значить, я викликаю емоції, а це вже перемога.
Ім’я: Адріано Челентано (Adriano Celentano) Хто він: актор, співак Дата народження: 6 січня 1938 Місце народження: Мілан, Італія Зріст: 178 см Вага: 75 кг Сімейний стан: одружений Знак Зодіаку: Козеріг Східний гороскоп: Тигр
Біографія Адріано Челентано
Адріано Челентано – знаменитий італійський співак і актор, який користувався особливою популярністю серед радянських глядачів і не втратив чар і популярність протягом довгої кар’єри. Він є одним із найуспішніших італійських виконавців у історії.
Водночас, Челентано досяг успіху і визнання практично у рівній мірі як актор і співак. Створене ним образ чарівного парубка-рубашкина й зараз підкорює серця глядачів.
Дитинство
Адріано Челентано народився 6 січня 1938 року на півночі Мілана у робітничому кварталі. Його батьки, Леоніто і Джудітта, були бідними селянами з Апулії – південного регіону Італії, а на північ, у селище Робекко поблизу Мілана, вони переїхали у пошуках роботи.
Адріано став п’ятою дитиною, на момент його народження матері вже виповнилося 44 років. У сім’ї вже була доросла дочка Роза, яка народилася у 1917 році, син Алессандро (1920 р.н.) та молодші Марія (1922 р.н.). Була ще малеча Адріана (1925 р.н.), але Адріано не встиг познайомитися з сестрою – вона померла від лейкемії у 1934 році. 9-річна малеча була не за роками релігійна і, передчуваючи швидку смерть, переконувала рідних не хвилюватися за неї. Тому Джудітта мужньо витримала цей удар долі і не показувала навколишнім гризучого її горя.
Але все-таки вирішили змінити місце проживання – сім’я переїхала до Мілана, хоча південних мешканців там не любили і презирливо називали “террони”, і оселилася в маленькому будинку на вулиці Глюк. Наступні декілька років пройшли важкий праці.
Коли улітку 1937 року Джудітта відчула втомленість, вона довго не могла вирішитися піти до лікаря і вже у своїх думках поклала на собі хрест, вважаючи, що теж захворіла на лейкемію. Проте лікарі здивували жінку – виявилося, вона чекала дитину. Джудітта впевнена була, що в неї відбудеться викидень, тому до появи малятка не готувались. Однак пологи пройшли успішно.
Хлопчик з’явився на світ 6 січня, а цей день в Італії називається днем відьми Бефанії і вважається святом розбещення і жартів. І справді, як тільки немовля, що отримало ім’я на честь покійної сестри, підріс і почав самостійно ходити, в сім’ї Челентано забули про спокій. Своїми витівками хлопчик сводив з розуму весь квартал і отримав від незадоволених сусідів прізвиська “провокатор” і “босоногий землетрус”. Але батьки прикривали поглядом на витівки молодшого сина. Чесний, шумний і веселий хлопчик був улюбленцем сім’ї.
В домі Челентано постійно лунала музика – діти вміли грати на гітарі та акордеоні, а старший син ще й чудово співав. Але маленького Адріано тоді музика мало цікавила. Він був розбишакою і часто разом з дворовими друзями організовував напади на хлопців з сусіднього кварталу.
У 1943 році Адріано почав навчання в першому класі. Він вчився погано, часто прогулював уроки. І вскорі сталося подія, яка змусила членів сім’ї задуматися – може, їх сина захищає саме провидіння?
У той жовтневий день він, як завжди, вмовляв маму залишити його вдома, і жінка, зазвичай не піддавалася на уговори, дозволила йому залишитися вдома замість йти до школи. 20 жовтня 1943 року – у цей день фашисти розбомбили багато будівель у Мілані, включаючи школу, в якій навчався Адріано. Майже всі учні загинули під завалинами. Хлопчик нічого не дізнався. Він не підозрював, яка трагедія трапилася з його однокласниками, і радів, що деякий час йому не доведеться ходити в огидну школу.
Юність Адріано Челентано
У 1951 році батько Адріано помер. Вдова отримала невелику компенсацію, і сім’я переїхала в кращий район. Адріано дуже сумував за рідними місцями, крім того, йому довелося покинути школу і піти на навчання до свого дядька, оскільки старший брат одружився і повинен був забезпечувати свою сім’ю, а молодший залишився єдиним годувальником. Сім’я продовжувала жити в бідності, і юнак спробував немало професій: був сантехніком, кур’єром, точильником, помічником в типографії. Нарешті, він став годинниковим і, до речі, виявився дуже добре в цьому ділі. Джудітта вже мріяла, що син приноситиме додому непогані гроші, але…
В цей час Адріано почав цікавитися музикою – рок-н-ролом, “занесеним” в Італію переможцями Другої світової війни. Консервативна Італія не встояла перед джинсами, міні-спідницями та драйнявими звуками, які скоро почали лунати з кожної закусочної. Платівку з піснею “Rock Around The Clock” («Рок круглі доби», але дослівно назву можна перекласти як “Рок навколо годинника”) піонера рок-н-ролу Білла Хейлі приніс у майстерню Адріано його друг. Челентано “захворів” новим жанром, а скоро виявив у собі видатні вокальні здібності.
Все це сталося на танцплощадці з живою музикою, куди Челентано завідував кожні вихідні. Небагатий хлопець не користувався успіхом у дівчат і став нервованим виходити потанцювати. Проте одного разу друзі буквально виштовхнули його на танцпол, жартома попросив співати щось з “цієї новомодної музики”. І Адріано, забувши про комплекси, виконав ту саму пісню “Rock Around The Clock”, таким чином, що весь вечір довелося відбиватися від дівчат.
Перші кроки до слави
Челентано почав виступати в нічних клубах, барах та інших розважальних закладах. Він не міг відкинути думку, що його слухачі скоро розгадають його і зрозуміють: «Е, у цьому хлопці немає нічого особливого». Проте італійська молодь наситилася надутою академічною музикою та народними неаполітанськими піснями.
Поначалу він виконував пісні Елвіса Преслі та американського співака Джеррі Лі Льюїса, на якого, до того ж, був дуже схожий. Одного разу Челентано взяв участь у конкурсі подвійників Льюїса, на якому посів перше місце і виграв грошовий приз 100 тисяч лір.
Мама Адриано була, м’яко кажучи, не рада тому, що відбувалося з сином. Поміняти стабільну професію годинникаря на вульгарне співання в вар’єте! Одного разу, коли Адриано повернувся з нічного клубу з солідним гонораром за виступ, вона кинула гроші у сина в обличчя. Проте після фестивалю в концертному залі Palazzo del Ghiaccio (перший великий концерт Адріано Челентано), на який молодий співак вирушив з температурою понад сорок та зірвав шквал аплодисментів, вона змінила свою думку.
Музична кар’єра
До 1954 року Адріано вже писав власні пісні, а у 1955 на фестивалі бугі-вугі познайомився з колоритним музичним трио «Rock Boys»: клавішником Енцо Яначчі, саксофоністом Луїджі Тенко і гітаристом Джорджіо Габером. Вони подорожували по країні, виступаючи в нічних клубах, але в них не було вокаліста. Ніхто з них не знав англійської, та і співати не вмів.
Знайомство з Челентано стало подарунком для обох сторін. Тріо перетворилося на квартет, лідером якого вважався Габер. Адріано Челентано і група Rock Boys у травні 1957 року Rock Boys взяли участь у конкурсі рок-н-ролу, що проходив у Міланському Палаці спорту. Більшість учасників конкурсу виконували перед журі пісні відомих американських виконавців, але група Челентано вирішила виконати свою власну пісню “Chao ti diro” (“Я скажу тобі чао”). Пісня дуже сподобалась глядачам і журі, і в результаті колектив здобув перемогу в конкурсі.
Літом 1958 року Челентано переміг на фестивалі легкої музики у місті Анкона, виконавши пісню «Il tuo bacio e’ come un rock» («Твій поцілунок, як рок»). У 1960 році він підписав контракт з німецькою звукозаписувальною компанією «Jolly», яка випустила його перший альбом «Adriano Celentano con Giulio Libano e la sua orchestra».
Після цього Челентано викликали до армії, а лютому 1961 року він взяв участь у фестивалі музики в Сан-Ремо, для чого йому довелося отримати дозвіл міністра оборони. На фестивалі Адріано виконав пісню «24 000 поцілунків» («Ventiquattromila baci») і зайняв друге місце. Пісня швидко посіла верхні рядки хіт-парадів і протягом кількох тижнів була розпродана тиражем більше 500 тисяч копій.
Після такого успіху Челентано впевнено розірвав контракт з компанією «Jolly» і заснував власну звукозаписну компанію під назвою «Clan Celentano». У 1962 році вийшов його перший альбом на цьому лейблі з назвою «Non mi dir», тираж якого становив понад мільйон копій. Того ж року співак переміг у конкурсі Cantagiro, виконавши пісню «Stai lontana da me» («Ти далеко від мене»), відправився в гастрольний тур по Франції і відвідав Іспанію.
Танок Челентано на винограді (з фільму «Приборкання норовливого»)
У 1966 році Адріано знову виступив на музичному фестивалі у місті Сан-Ремо, де виконав свою першу соціально-політичну автобіографічну пісню “Хлопець з вулиці Глюк” (Il ragazzo della via Gluck). Пісня про долю простого хлопця протягом кількох місяців перебувала на верхніх рядках італійських хіт-парадів, а пізніше була навіть включена в шкільні підручники.
У 1968 році вийшов другий альбом під лейблом Clan Celentano – «Azzurro/Una carezza in un pugno». Головна пісня «Azzurro» («Синева») з цього альбому стала однією з найбільш відомих у творчості Челентано. Слова для неї написав італійський поет-пісенник Віто Паллавічині, а музику – відомий композитор Паоло Конте.
У 1970 році Челентано разом із своєю дружиною Клаудією Морі знову взяв участь у фестивалі в Сан-Ремо, вони разом виконали пісню Chi non lavora, non fa l’amore («Хто не працює, той не займається любов’ю») і впевнено перемогли. Нещодавно цей музичний конкурс можна було називати конкурсом імені Адріано Челентано – настільки він затінював інших учасників.
У 1979 році вийшов один з найпопулярніших альбомів співака «Soli» («Сам-на-сам»), створений у співпраці з відомим італійським композитором Тото Кутуньо. Протягом 58 тижнів альбом тримався на вершинах італійського хіт-параду. Платівка також була випущена в СРСР фірмою «Мелодія».
У 1987 році Адріано Челентано разом з дружиною вперше відвідав радянський Союз, приїхав на прем’єру свого фільму “Джоан Луї”. З нагоди цього у спорткомплексі “Олімпійський” відбулися два концерти співака. Після перерви в своїй музичній діяльності у 1991 році Челентано випустив альбом “Il re degli ignoranti” (“Король неосвічених”), в який увійшло 10 пісень. У 1996 році Челентано випустив альбом “Arrivano gli uomini”, в який увійшли 11 нових пісень.
У вересні 1997 року Челентано виступив на концерті в Болоньї на честь 23-го Національного євхаристійного конгресу, на якому був присутній сам Папа Римський Іоанн Павло II. Великий концерт Адріано Челентано у Москві (1987). У 2001 році вийшов наступний альбом “Esco di rado e parlo ancora meno”, записаний у співпраці з поетом-пісенником Моголом і композитором Джанні Белла.
Для просування альбому Челентано став проводити шоу по телебаченню. Альбом продався у кількості 1,8 млн. копій, став платиновим. У 2004 році вийшов альбом “C’e sempre un motivo”, який користувався великою популярністю серед слухачів. Кількість передзамовлень на нього склала близько 500 тисяч. Альбом представляє собою суміш різних музичних жанрів: поп, рок, джаз. У 2007 році вийшов 40-й за рахунком альбом співака – “Dormi amore, la situazione non è buona”, який протягом двох місяців став платиновим.
Після чотирирічної перерви у листопаді 2011 року вийшов наступний альбом Челентано – «Facciamo finta che sia vero». У лютому 2012 року після довгої перерви Челентано знову став учасником фестивалю в Сан-Ремо, створивши фурор.
У жовтні 2012 року відбувся концерт Челентано в Амфітеатрі Верони. Квитки на концерт почали продавати за три місяці за символічну ціну в 1 євро, і протягом кількох годин вони були розкуплені. 19 лютого 2013 року на офіційному каналі Адріано Челентано на сайті YouTube з’явилася його нова пісня “Ti fai del male”.
Роли в кіно
Окрім музики Адриано Челентано відомий як кіноактор, за свою кар’єру він знявся у 41 фільмі. Вперше він з’явився на екранах у 1959 році у музичній комедії “Хлопці та музичний автомат”. Наступного року він зіграв епізодичну роль у драмі Федеріко Фелліні “Солодке життя”. Першим режисерським доробком Челентано став фільм “Суперограбление в Мілані” 1965 року, де він знявся у головній ролі разом зі своєю дружиною Клаудією Морі.
У 1975 році вийшла комедія “Поспіши, доки дружина не повернулася”, в якій Челентано виступив в ролі режисера, сценариста, композитора та монтажера. У цьому фільмі взяли участь дружина Адріано і троє їхніх дітей. Картина була номінована на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю, зокрема за кращу чоловічу роль.
Завдяки співпраці з італійськими комедіографами та сценаристами Кастеллано і Піполо з’явились такі блискучі комедії з участю Челентано, як «Приборкання норовливого» (1980) і “Шалено закоханий” (1981) з Орнеллою Муті, “Туз” (1981), “Ворчун” (1986). Були відзначені нагородами і досі улюблені глядачами ролі Адріано в кримінальних комедіях “Блеф” (1976), “Оксамитові ручки” (1979) і музичній комедії “Бінго-Бонго” (1982). Остання роль Челентано – це Фуріо у фільмі “Джекпот” (1992).
Особисте життя Адріано Челентано
Відносини пари, яку називали найкрасивішою і міцною в Італії, почалися в 1963 році, під час зйомок фільму «Якийсь дивний тип», де Адріано грав головну роль разом з актрисою Клаудією Морі. Партнерка з першого погляду підкорила серце Челентано, але сам він спочатку не вразив Клаудію. Ця красуня вже була звикла до чоловічої уваги, а сценічний образ Челентано здавався їй занадто нафрантованим.
Артист зробив кілька спроб очарувати Морі, але кожен раз отримував холодну відмову. Допоміг випадок: одного разу в кінорежисерському майданчику в Клаудії сталася коротке замикання, лампочка розбилася, і розлітні осколки поранили обличчя Челентано. Як вибачення вона погодилася піти з ним на побачення. Пізніше він запросив дівчину на свій концерт, де, в забитій до вповн колисці, він публічно зізнався їй у коханні.
14 липня 1964 року, о 3 годині ночі, щоб уникнути уваги папарацці, Адріано Челентано та Клаудія Морі одружилися. Ради чоловіка дівчина кинула кар’єру, присвятила себе сім’ї і стала виконавчим директором компанії Clan Celentano. Адріано Челентано та Клаудія Морі залишаються щасливими у шлюбі. У них троє дітей. Син Джакомо за фахом дизайнер, також займається музикою. У 2006 році у Джакомо народився син Самуеле, онук Адріано Челентано. Старша донька Челентано Розита певиця, а донька Розалінда – співачка і актриса. З сином Джакомо Адріано сповідає католицтво. Він вегетаріанець і захисник прав тварин.
Адріано Челентано зараз
Адріано Челентано, незважаючи на вік, продовжує давати концерти, а у вільний від роботи час живе на своїй віллі з сім’єю в 100 кілометрах від Мілана. У 2018 році Адріано Челентано виповнилося 80. Останній на даний момент (проте, сподіваємося, не в кар’єрі виконавця) студійний альбом Адріано Челентано вийшов у листопаді 2016 року і має назву «Le migliori» (пер. з італійського «Найкращі»). Разом з Адріано над альбомом працювала його стара подруга, співачка Міна Маччіні, і композитор Тото Кутуньо.
MinaCelentano – Amami Amami
На кілька композицій були зняті кліпи, над якими працював сам виконавець, особливо яскравим став кліп на пісню “Amami Amami”.
Макс Барських знову підтвердив свій статус суперзірки української сцени. Шоу «Різдвяний Зорепад», присвячене першому україномовному альбому артиста, стало справжньою подією у музичному житті країни. Це вже третій грандіозний концерт Барських у стінах легендарного Палацу спорту, де співак щоразу збирає аншлаги.
Захід розпочався зі знайомих суперхітів, але цього разу сцену прикрасили насичені червоні відтінки, створюючи святкову та водночас концептуальну атмосферу. Макс Барських, перевтілений у сучасного святого Миколая, підготував для своїх шанувальників не лише яскраве шоу, але й кілька несподіванок, які залишили глядачів у захваті.
З перших нот «Різдвяного Зорепаду» відвідувачі поринули в атмосферу залаштунків кліпу «Я вже не ти». Перший блок доповнювався треками «Береги», Bestseller, «Танцювати» та «Тумани», другий складався переважно з пісень Макса Барських, які лягли в основу альбому «Зорепад»: «Не плач», «Але», «В твоїх очах», «Замало», «Все можливо», «Нове життя» та інші. Фішкою другого блоку став шоу-номер на пісню «Ритми», де на сцену замість Наді Дорофєєвої вийшла небінарна особа.
Перед початком пісні «Буде весна», яка завжди розділяє шоу Макса Барських на «до» та «після», пролунала повітряна тривога. Концерт призупинили на 30 хвилин. Після відбою він продовжився після звернення артиста на підтримку жінок, які повернулися з полону, де зазнали психологічних, сексуальних та тілесних тортур.
«Друзі, сьогодні, коли ми разом із вами будемо співати пісню «Буде весна», я хочу, щоб кожен із нас згадав про тих людей, які повернулися з полону. Вони перебувають серед нас і потребують нашої підтримки. Пам’ятаймо про людей, які рятували й рятують нас ціною власного життя. Вони змогли повернутися, і ми маємо подбати про них і зробити так, щоб українська весна зігрівала їхні душі».
МАКС БАРСЬКИХ
Макс Барських анонсував альбом, який вийде у 2025
Головною інтригою вечора став анонс англомовної платівки, реліз якої запланований на весну наступного року. Це новий етап у кар’єрі артиста, який відкриває перед ним міжнародні горизонти.
У соцмережах прихильники дякують артистові за незабутні враження від шоу, не стримуючи емоцій: «Це було неймовірно», «Бракує слів», «Так класно, серце йде в п’яти», «Емоції зашкалюють», «Дякуємо за класний вайб», «Крута робота зі світлом та атмосферою», «Було шалено круто».
Діма Голик – самобутній український музикант і співак, чия музика поєднує в собі глибокі тексти-послання з оригінальним звуком. Артист відомий своєю здатністю поєднувати ліричність і соціально-важливі теми.
Сьогодні артист презентує свій новий міні-альбом під назвою “Людям потрібні люди”.
Протягом року виконавець випускав сінгли, які об’єдналися в концептуальний альбом, в якому розкриваються теми людських почуттів, пошуку внутрішньої гармонії, віри та відповідальності перед собою і планетою.
“Це чуттєва і прониклива музична робота, за допомогою якої я прагну звернутися до кожного слухача з важливим посилом: змінювати себе на краще, транслювати добро та людяність у світ”, – говорить Діма Голик.
Альбом складається з кількох композицій, кожна з яких має свій унікальний звук і атмосферу, поєднуючись із глибокими емоціями. У треках альбому артист торкається глибоких тем людських почуттів, нашого місця у світі та, найголовніше, важливості змінювати себе на краще.
До альбому увішло 5 пісень, 5 проникливих історій.
Головна ідея альбому відображена у заглавному треку “Людям потрібні люди”, який являє собою зворушливий гімн людяності, що надихає дарувати тепло серця і цінувати кожну мить життя.
Трек “Тримай” – заклик до віри навіть у найважчі часи. “Квіти у садах” – метафорична композиція про втому від буденності й гонитву за ілюзорними бажаннями, що нагадує про важливість бути собою справжнім та не гнатись за навʼязанними стереотипами, проте прагнути яскравого справжнього життя. Пісня “Обійми” – щемлива композиція про пошуки гармонії і шляху додому (а значить, до себе) через щирість та тепло. Композиція “Гості” – філософський трек, що закликає пам’ятати про нашу роль у цьому світі та турботу про планету Земля і всіх живих істот.
Головний меседж альбому полягає в тому, що це не лише музика, а філософія життя. Кожна пісня відображає глибокі роздуми Діми Голика про любов, віру, пошук себе, а також про відповідальність за своє життя і внесок у добробут планети.
“Це дуже важлива робота для мене, в якій відображені мої цінності – пошук себе справжнього та важливість нести людяність, добро і любов у світ. Кожна велика зміна починається із внутрішньої трансформації”,
ДІМА ГОЛИК
Саме тому альбом закликає транслювати у світ більше добра і гармонії, що починається з внутрішньої трансформації.
Альбом пронизаний світлом і надією, він є нагадуванням про те, що кожен з нас має силу змінити себе і світ навколо через любов, людяність і внутрішню гармонію.
Обіді Ннеду — багатогранний музикант і співак, який народився в Нігерії та виріс у родині, де цінували музику. Незважаючи на музичний талант з дитинства, його творчий шлях розпочався лише в 2010 році, коли він приїхав в Україну на навчання в медичному університеті. Саме тут Україна надихнула його на створення пісень та дала поштовх для його музичної кар’єри.
Як Обіді Ннеду почав свій музичний шлях в Україні
Перші спроби співу Обіді зробив у театральному гуртку. Пізніше його пристрасть до музики привела до освоєння музичних інструментів, таких як гітара та фортепіано. Університетські роки також стали стартом для створення групи “Vecks”, де він був солістом і виконував як кавери, так і власні композиції. Після розпаду групи він розпочав сольну кар’єру, виконуючи авторські пісні та відомі хіти.
Вплив світових музикантів на творчість Обіді
Музика Обіді Ннеду поєднує стилі кантрі-блюз, кантрі-рок, сучасний фолк, акустичний блюз і фанк-поп. На його творчість вплинули такі виконавці, як Трейси Чепмен, Шейд, Боб Марлі, Дон Уільямс та Крис Рі. Ці музиканти стали для нього прикладом, і сьогодні Обіді створює композиції, які вражають слухачів по всьому світу.
Альбом 2020 року та співпраця з українським лейблом Moon Records
Навесні 2020 року Обіді випустив свій перший авторський альбом з 10 композицій. З січня 2023 року він співпрацює з українським лейблом Moon Records, що дозволяє йому просувати свою творчість на міжнародній арені. Його пісні транслюються на радіостанціях у Нігерії, Україні, Франції, США, Канаді, Нідерландах, Намібії, Іспанії, Великій Британії, Аргентині та Бразилії.
“Find My Way” – новий сингл про невизначеність у стосунках
1 жовтня Обіді Ннеду випустив свій новий сингл “Find My Way“. Ця невимушена фанк-поп мелодія досліджує тему невизначеності в стосунках, передаючи бажання знайти істинний шлях. Композиція захоплює красивими мелодійними ритмами та динамічними інструментами, такими як клавішні, гітара та барабани. “Find My Way” ідеально підходить для релаксації та сподобається шанувальникам романтичної музики.
Музичні досягнення та нагороди Обіді Ннеду
2012-2013 рр. – Диплом “Краща творча молодь” від ректора університету
2014 р. – Диплом від Асоціації африканської єдності за відмінні успіхи у навчанні
2021 р. – Переможець Music Concurs Fest у Харкові
2022 р. – Лауреат 1-го ступеня за пісню “I’ll Never Forget” на міжнародному конкурсі “Super Star”
2022 р. – Лауреат 1-ої премії на фестивалі “Show Your Talent” з піснею “Heal the World”
2023 р. – 1-ше місце на конкурсі Hollywood Alley за авторську композицію “Heal The World”
Обіді Ннеду сьогодні: підтримка української музичної сцени
Обіді Ннеду — талановитий співак і композитор, який продовжує надихати слухачів по всьому світу. Його музика об’єднує культури, а його пристрасть до творчості підтримує зв’язок з Україною, яка стала його другою домівкою.
Діма Голик, талановитий український артист, презентував свою нову пісню під назвою “Квіти у садах”. Цей трек несе в собі глибокий філософський зміст і закликає задуматися про буденність людського життя та пошук своєї унікальності в цьому суцільному потоці подій.
“Квіти у садах” – це пісня про сучасне життя, у якому люди часто губляться в рутині, забуваючи про свої справжні бажання, почуття та про себе самих”, – Діма Голик.
У світі, який несамовито поглинає наш час і увагу, легко загубитися в рутині повсякдення. Перебуваючи в постійній гонці, люди відчувають втому від буденності та переживають відчуття, що життя минає, і ми його не проживаємо по-справжньому.
Ця пісня є нагадуванням про те, як важливо не втратити себе серед щоденних турбот і не боятися проявляти щирість.
Головний меседж треку “Квіти у садах” полягає в постійному нагадуванні самому себе, що буденність людського життя захоплює нас. І, на жаль, ми губимо свою особистість в цій буденності і постійній гонці.
Саме тому всім нам вкрай важливо повернутися до самих себе, пізнати себе і жити своїм справжнім життям.
Співак своїм треком “Квіти у садах” закликає перестати бігти від себе самого і зупинитися на мить, щоб знову відчути свою унікальність. Це важливе нагадування, що потрібно знайти час для самопізнання, для того щоб зберегти свою особистість у хвилях буденності.
“Попри всі труднощі та відчуття загубленості, ми тягнемось до світла, як квіти в саду, шукаючи гармонію і сенс свого життя. І нам вкрай важливо повернути собі свою справжність, унікальність і не ховатись у натовпі”.
Кожна людина – особлива, водночас складна і неповторна у цілому Вссесвіті. Кожен з нас заслуговує на своє унікальне, сповнене смислу життя, яке варто проживати повністю.
Співак проголошує: “У середині кожного з нас є те світло, до якого ми всі тягнемося. І тому моя пісня – це заклик до дійсно цінних речей у житті – до відкриття себе, до збереження власної унікальності та до повернення до власного, неповторного життя”.
Зовсім скоро на телеканалі «1+1» стартує новий сезон шоу «Танців з зірками». Тому накануні в соціальних мережах почався традиційний #танціззіркамиchallenge — зірковий челендж, за допомогою якого учасники нового сезону передають танцювальний виклик одне одному з запрошенням прийняти участь у шоу.
Першим зірковим учасником нового сезону став кумир мільйонів — Олег Вінник. Про це стало відомо з відео, яке співак розмістив на своїх офіційних сторінках у соціальних мережах і яким почав нинішній #танціззіркамиchallenge. У ролику Вінник на порожньому стадіоні запросив усіх переглянути “Танці з зірками” і виконав кілька спокусливих рухів, співаючи рядки з власних пісень. Олег кинув виклик колишній учасниці культової групи “Віа Гра” і українській акторці Надії Мейхер.
«Найгарніше і найскладніше для мене – це танець. Легкої краси не буває. Краса вимагає багато праці. Тільки через подолання труднощів людина досягає нових вершин. І проект “Танці з зірками” – чудова платформа для цього», – прокоментував Олег свою участь у шоу.
Нагадаємо, що зараз уже відомі імена трьох суддів нового сезону: це Катерина Кухар, Влад Яма і Григорій Чапкіс.
SunSay – псевдонім українського музиканта Андрія Запорожця, відомого як вокаліст груп 5’Nizza і SunSay.
Лідер групи SunSay
Дитинство і юнацькі роки
Андрій Олександрович Запорожець народився 5 вересня 1979 року в Харкові. Він виріс в інтелігентній радянській родині: батько був лікарем, мати викладала російську літературу в університеті.
«Свідоме» дитинство Андрія припало на складні 90-ті: часом доводилось доношувати взуття за дідусем та обирати між громадським транспортом і обідом. Проте ущемленим себе хлопець не почував. У нього були всі складові щасливого дитинства: люблячі батьки, друзі, улюблені книги і музика.
Андрій Запорожець і Іван Дорн у дитинстві
Незважаючи на досить скрутне матеріальне становище, батьки намагалися виховати з сина гармонійну, всебічно розвинену особистість. Мати прищеплювала йому інтерес до книг та якісного кіно, дядько формував гарний музичний смак, постачаючи його записами Майкла Джексона і Dire Straits. У шість років маленький Андрій розважав батьків і сусідів піснями Патрісії Каас, смішно намагаючись імітувати французький акцент. Паралельно хлопець займався тхеквондо, але вчасно зрозумів, що великий спортсмен з нього не вийде, і повністю переключився на музику.
Андрій навчався у харківському ліцеї мистецтв, де освоїв гру на фортепіано. Юнак виступав у хорі місцевого оперного театру, виїжджав із колективом на гастролі країнами Європи. У 12 років він побував із хором у Німеччині і після цієї подорожі зрозумів, що хоче присвятити своє життя музиці.
Знайомство з Бабкіним
У восьмому класі Андрій подружився з Сергієм Бабкіним, який перевівся в його ліцей із іншої школи. Хлопці багато часу проводили разом, у них виявилося багато спільних інтересів. Сергій добре грав на гітарі, Андрій підспівував йому англійською, і невдовзі підлітки взялися за написання власних пісень.
Андрій Запорожець і Сергій Бабкін
Після школи їхні шляхи на деякий час розійшлися. Запорожець на прохання матері вступив до медичного інституту, хоча ніколи не мріяв стати лікарем і не бачив себе в цій професії. Проте ситуація в родині тоді була досить напруженою: мати розлучилася з батьком, і Андрій вирішив не ускладнювати обстановку. Юнак тяжко переживав відхід батька, почав балуватись наркотиками, прогулював заняття в інституті.
У цей складний життєвий період Андрій познайомився з буддистом Сергієм Бугаєвим, який став для нього наставником. Він повернув йому віру в свої можливості, навчив правильно формулювати цілі та досягати бажаного, повернув радість до життя.
Андрію вдалося закінчити інститут і отримати диплом педіатра, але працювати за фахом він не став і заснував із Сергієм Бабкіним групу 5’Nizza, яка здобула популярність не тільки в їхньому рідному місті, а й за його межами.
У складі 5’Nizza
Андрій взяв собі творчий псевдонім SunSay. У 2002 році вони записали свій перший альбом «Анплаггед», який здобув популярність завдяки унікальній енергетиці.
Особисте життя Андрія Запорожця
Андрій Запорожець був одружений з матір’ю своєї доньки та концертною директоркою Ніною Марченко. 2016 року вони розлучились.
Однією з причин розриву Запорожець називає свої зради:
“Я гадаю, я приніс багато болю своїй колишній дружині, це правда. Ми розлучилися, виховуємо дитину по черзі як можемо. Я взагалі меншу частину часу проводжу з донькою”, – поділився музикант.
Вже близко 10 років він у цивільному шлюбі зі співачкою Ліною Міцукі, яка свого часу виступала з гуртом REAL O.
У музиканта підростає дочка Соня, яка надихає його на створення нових пісень. Дівчинка вже знялась у його кліпі на пісню LoveManifest.
Андрій Запорожець у 2024 та війна в Україні
Андрій Запорожець у 2024 році залишається в центрі уваги через свою неоднозначну репутацію, пов’язану з концертною діяльністю в окупованому Криму та Росії після 2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення в Україні у 2022 році він заявляв, що залишився в Україні і не планує гастролювати в країні-агресорці. Водночас, інформація про його концерти на території РФ, яку поширювали російські агентства, викликала підозри щодо його позиції.
Згодом стало відомо, що Запорожець виїхав з України та тепер мешкає в Індії разом із співачкою Ліною Міцукі, екс-учасницею гурту Real O. В його блозі міститься лише кілька згадок про Україну, і, на думку багатьох, його виступи за кордоном, зокрема гурту 5’nizza, також викликають критику. Наприклад, комік Олександр Еллерт розкритикував дует за виконання пісні “Солдат” російською мовою в Лос-Анджелесі, де слухачі, серед яких були й громадяни Росії, активно підспівували.
Ім’я: Співак Тамерлан (Tamerlan) День народження: 28 січня 1989 (29 років) Місце народження: Саратов Зріст: 181 см Вага: 78 кг Знак Зодіаку: Водолій Східний гороскоп: Змія Діяльність: співак
Біографія співака Тамерлана
Тамерлан – сценічне ім’я українського співака, музиканта та композитора, учасника поп-дуету «TamerlanOлена» та чоловіка другої учасниці дуету – Олени Омаргалієвої.
Співак Тамерлан
Дитинство та юність
Справжнє ім’я Тамерлана – Юрій, а свою прізвище артист тримає в секреті. Майбутній співак народився 28 січня 1989 року на Волзі, проте все своє свідоме дитинство та юність провів у сонячній Одесі, на березі Чорного моря. Туди спочатку переїхав його дідусь, якого запросили на посаду ректора Одеського сільськогосподарського інституту, а згодом і батьки Юри.
Тамерлан в дитинстві
Тато співака – професійний спортсмен, майстер спорту з дзюдо та самбо, КМС з боксу, грав на воротах за збірну Ростова з хокею. Не дивно, що і своїм чотирьом дітям (у Юри є сестра та двоє молодших братів) він з малих років прищеплював любов до спорту та фізичних навантажень. Юра дванадцять років професійно займався дзюдо, став майстром спорту, вигравав призові місця в престижних міжнародних змаганнях.
Тамерлан в дитинстві займався дзюдо
Юнак подавав великі надії, і якби не важка травма, що поставила хрест на його спортивній кар’єрі, міг би стати видатним дзюдоїстом. Однак доля розпорядилася по-своєму, і, змушений нудьгувати без тренувань, Юрій несподівано захопився репом і RnB-музикою. Він почав писати тексти та накладати їх на примітивні біти, начитуючи в мікрофон від караоке.
В дитинстві юнак захоплювався історією, особливо його вразив життєвий шлях легендарного полководця Тамерлана. Тому, коли стало питання про вибір творчого псевдоніма, у Юрія не було інших варіантів.
Музична кар’єра
Закінчивши школу, починаючий репер поїхав у Київ, де було більше можливостей розкритися як музиканту. Знайомство з українським продюсером Русланом Мінжинським стало першою серйозною сходинкою в його кар’єрі.
MC TAMERLAN на зйомках кліпу групи XS «Силіконові мізки»
Руслан допоміг у запису дебютного альбому та запропонував знятися в кліпі «Силіконові мізки» популярної в той час групи «XS».
Тамерлан – Моє ім’я
Пісня стала хітом сезону, а окрилений успіхом молодого репера Мінжинський вирішив створити дует Тамерлан&ROIEL. Однак другий виконавець переїхав в Америку, і працювати з ним стало незручно. Тому Тамерлану було запропоновано самому підібрати собі партнера. Юнак зупинив свій вибір на молодій співачці Олені Омаргалієвій, з творчістю якої був трохи знайомий. Він знайшов дівчину в соціальних мережах і запропонував співпрацю.
Тамерлан і Олена Омаргалієва
Олена відразу впізнала харизматичного хлопця з популярного кліпу та прийняла його пропозицію. Хлопці полетіли в Америку, де зняли свій перший спільний кліп на пісню «Хочу з тобою». Дебют виявився успішним, і незабаром дует зайняв гідне місце в українському шоу-бізнесі.
Тамерлан і Олена Омаргалієва – Хочу з тобою
https://www.youtube.com/watch?v=nw841eBxVtU
Великий внесок у розкрутку проєкту зробив батько Олени, великий черкаський чиновник Костянтин Омаргалієв, який вкладав чималу суму грошей. Проте, за словами самого Костянтина, на цьому його участь у долі дуету обмежилося – в подальшому успіх хлопці добивалися самі.
Особисте життя Тамерлана
Спочатку Тамерлана пов’язували з Оленою виключно робочі відносини, які поступово переросли в романтичні. Декілька часу вони намагалися не піддаватися емоціям, вважаючи, що вони зашкодять їхньому творчому тандему, але незабаром боротися з почуттями стало неможливо. Все сталося, як у їхній першій пісні «Хочу з тобою».
У 2013 році Тамерлан одружився на Олені Омаргалієвій
31 грудня 2012 року Тамерлан зробив Олені пропозицію, а влітку 2013-го артисти зіграли розкішне весілля в заміській резиденції під Києвом, а в січні наступного року у них народився малюк Тимур. Подружжя вирішило спробувати так звані «парні пологи»: Тамерлан був присутній при цьому складному випробуванні і підтримував Олену наскільки міг.
Тамерлан зараз
Разом з улюбленою Оленою Тамерлан продовжує працювати над новим матеріалом і виступати на сцені. У 2017 році група TamerlanOлена почала активно гастролювати, отримувати нові призи, здобувати нових шанувальників. Численні шанувальники з нетерпінням чекають нових хітів.
Співак Тамерлан не любить публічно ділитися подробицями особистого життя, але він не приховує, що закоханий у свою дружину як у перший день. Хлопець намагається приділяти їй якомога більше часу, адже з появою дитини у них стало менше можливостей бути наодинці. Співак активно займається спортом, живе активним життям та планує багато нового.
Тамерлан і Олена: 2024 та війна в Україні
Тамерлан, один з учасників популярного музичного дуету TamerlanAlena, нині служить у Збройних силах України. Він активно бере участь у захисті країни з моменту повномасштабного вторгнення, спочатку в теробороні, а потім у лавах ЗСУ. За свою службу він отримав нагороду від міністра оборони України, що свідчить про його відданість та мужність.
Олена Омаргалieва, його дружина та партнерка по дуету, продовжує музичну кар’єру, випускаючи нові пісні. Вона зосереджена на створенні україномовної музики і активно працює над новими проєктами, незважаючи на виклики, пов’язані з війною. Її творчість, безумовно, підтримує дух нації у ці складні часи.
Таким чином, обидва артисти продовжують своє життя і діяльність: Тамерлан — на фронті, а Олена — в музичній індустрії, демонструючи стійкість і мужність перед лицем викликів.
Також у артистів є чимало творчих задумів. Чи втілять їх у реальність – покаже час.
Олег Скрипка – це талановитий співак, який став одним із символів України та української музики протягом багатьох років. В його піснях народні мотиви тонко переплітаються з естрадними аранжуваннями та традиційним «роковим» звучанням. Можливо, саме цей дивний симбіоз робить його музику по-справжньому унікальною. Сьогодні музика та пісні Олега Скрипки добре відомі в Україні та далеко за її межами. Точно тому наш сьогоднішній розповідь про творчість цього талановитого музиканта безперечно зацікавить багатьох.
Ранні роки, дитинство і сім’я Олега Скрипки
Наш сьогоднішній герой з’явився на світ у далекому Таджикистані в інтернаціональній сім’ї. Його батько був українським лікарем, який протягом десяти років очолював відділення радіології на північних регіонах цієї середньоазійської країни. Мама – працювала там же вчителем і була рідом з північної Росії. Ймовірно, саме тому спекотний клімат Таджикистану дуже погано підходив їй. У якийсь момент у матері майбутнього співака почалися проблеми зі здоров’ям, і вся сім’я прийняла рішення переїхати в Мурманськ, клімат якого підходив їй значно краще.
Олег Скрипка до участия в групі “Воплі Відоплясова” встиг поработувати інженером
У місті Кіровськ Олег Скрипка і його батьки прожили ще кілька років, після чого переїхали в Україну. Саме в цій країні наш сьогоднішній герой вперше зацікавився музикою. За кілька років він самостійно вивчив гру на гітарі, баяні, акордеоні та трубі. У 1982 році Олег Скрипка вступив до Київського політехнічного інституту, де впродовж п’яти років подальше вивчав радіотехніку.
У цей самий період молодий музикант почав їздити по містах України та вивчати народну музику та традиційні музичні виконавські прийоми. Дещо пізніше зібраний матеріал став основою репертуару молодої рок-групи «Воплі Відоплясова», лідером та ідеологічним натхненником якої став Олег Скрипка.
У данній колективі наш сьогоднішній герой виконував роль мультиінструменталіста, а також фронтмена і вокаліста. Крім того, талановитий українець був автором більшості музичних композицій, що входили в основу репертуару музичної групи.
У 1987 році, після отримання диплома Київського політехнічного інституту, артист плотно зайнявся музичним творчістю, проте через низьку оплату за концерти довгий час був змушений також працювати інженером на київському заводі «Квант».
Зірковий шлях Олега Скрипки, «Воплі Відоплясова»
Проте перші успіхи прийшли до Олега Скрипки та групи “Воплі Відоплясова” досить швидко. У кінці восьмидесятих років цей музичний колектив став членом київського рок-клубу, а також виступив на фестивалі “Рок-Парад”, в рамках якого став володарем премії “Група року”. Приблизно у цей самий період група встигла записати композицію “Танці”, яка дуже швидко стала справжнім хітом в Україні та деяких інших республіках СРСР.
Олег Скрипка – Весна
Варто зауважити, що наприкінці восьмидесятих років у всіх регіонах Радянського Союзу національна музика набувала особливої популярності. У багатьох відношеннях саме через це група “Воплі Відоплясова”, що виконувала переважно композиції у стилі фольк-рок, стала дуже популярною у своїй батьківщині. Як один із найяскравіших представників української рок-музики, група відвідала численні фестивалі в СРСР та за кордоном. Так уже наприкінці 80-х – на початку 90-х років група виступила у Вільнюсі, Москві, Санкт-Петербурзі, Варшаві, а також практично у всіх великих містах України.
На початку 1990-х років український колектив став часто виступати в Європі, де їх етно-екзотика вразила місцеву публіку. Особливо полюбилися композиції східноєвропейського колективу французькій публіці. На початку дев’яностих років Олег Скрипка підписав кілька вигідних контрактів з французькими звукозаписувальними центрами і переїхав жити в Париж. Загалом “французький період” у житті групи “Воплі Відоплясова” розтягнувся на цілих шість років. Протягом цих років колектив записав три свої перші альбоми, а також почав часто гастролювати по Франції, Україні, а також деяким країнам Східної Європи.
Повернувшись до Києва наш сьогоднішній герой вирішив лише в 1996-му році. У столиці незалежної України артист разом із своєю музичною групою продовжив роботу над новими альбомами. В кінці дев’яностих років у ранзі однієї з найпопулярніших груп своєї країни “Воплі Відоплясова” відправились в черговий гастрольний тур по країнах колишнього СРСР, а також по деяким країнам західної Європи.
Олег Скрипка «Напои меня водой»
Інтерес до українського колективу почав повільно знижуватися лише в середині 2000-х років. У ці роки Скрипка гастролював переважно по Україні та інших країнах СНД.
У 2001 році Олег Скрипка випустив свій перший сольний альбом «Інколи». Пізніше артист випустив ще три сольних альбома, проте колективне творчість все таки залишалося для нього пріоритетним.
У 2002 році наш сьогоднішній герой вперше виступив перед глядачами не лише як співак, але й як актор, виконавши ролі у двох телевізійних мюзиклах – «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Золушка». У подальшому артист знявся ще у трьох фільмах, проте нові ролі були виключно епізодичними.
У 2010 році за свою багаторічну службу мистецтву, а також тісну зв’язок з Францією Олег Скрипка отримав звання лицаря французького Національного ордена Заслуг. Він залишався популярним як і вдома в Україні. На даний момент артист продовжує працювати разом з групою “Воплі Відоплясова”, а також виступати як незмінний керівник етно-фестивалю “Країна Мрій” ( “Країна Мрій”), створеного ним ще в 2004 році.
Особисте життя «Воплі Відоплясова»
У житті відомого українського артиста було два важливих романа. Так, протягом семи років артист прожив у цивільному шлюбі зо француженкою Марі Рибо. Подробиці цього роману до цього дня Олег Скрипка зберігає у найстрожчому секреті.
Олег Скрипка з громадянською дружиною Наталією Сидь народили четверо дітей
У 1997 році після повернення до Києва артист почав зустрічатися з жінкою на ім’я Наталія Сидь. Разом вони живуть і по сьогодні. Незважаючи на той факт, що у закоханих вже є четверо спільних дітей, вони не збираються у офіційний шлюб.