Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка запрошує глядачів на виставу «Макбет». Рівно 100 років тому Лесь Курбас поставив одного з перших «Макбетів» в Україні у Театрі «Березіль», досліджуючи природу політичного лідера та наслідки абсолютної влади. Сьогодні Театр Франка продовжує цей діалог із суспільством. Постановка за мотивами знаменитої трагедії Вільяма Шекспіра відкриває новий погляд на вічну історію амбіцій, влади та морального падіння.
Макбет: від воїна до тирана
У цій постановці шлях Макбета — це не просто історія людини, що піддається спокусі влади. Це нагадування про те, як легко моральні межі стираються під тиском обставин. Перемога, що здається благословенням, стає початком особистої катастрофи. Втрата людяності починається з першого кроку у бік зради, обману, насильства.
Як і за часів Шекспіра, сьогодні зло не має конкретного обличчя. Воно розчинене у потоках інформації, маніпуляціях, гібридних війнах. Театр Франка пропонує сучасне прочитання трагедії, де демонічні сили набувають нової форми. Замість традиційних відьом, що пророкують Макбету владу, з’являються цифрові сутності — всевидячі, невблаганні, подібні до «Ока Саурона», що контролюють та спрямовують дії людей.
Режисер Іван Уривський знову довів свою майстерність, створивши виставу, яка вражає як своєю глибиною, так і візуальним рішенням. Прем’єра «Макбет» у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка викликала справжній ажіотаж – черга охочих потрапити на показ тягнулася майже від Майдану. Аншлаг, зосереджені погляди глядачів та гучні овації наприкінці – усе це свідчить про успіх постановки.
Віталій Ажнов вразив глибоким психологізмом, а його оксамитовий голос та філігранно точні жести лише підкреслювали внутрішній драматизм персонажа. Його гра була проникливою, сповненою трагізму та внутрішнього розпачу, що повністю захоплювало увагу глядачів.
Декорації були сучасними та лаконічними, вони не відволікали від дії, а навпаки – підсилювали атмосферу. Замість класичних відьом на сцені з’явилися цифрові сутності, що нагадували «Око Саурона», постійно стежачи за героями та маніпулюючи ними. Це додало виставі актуальності, адже теми інформаційних війн та маніпуляцій у сучасному світі набувають дедалі більшої значущості.
Музичне оформлення також заслуговує окремої уваги – неймовірні фольклорні мотиви лише підкреслювали драматизм подій, створюючи потужний емоційний фон. Кожна сцена була продумана до дрібниць, а світлові рішення вдало підсилювали напругу.
Постановка Дмитра Богомазова отримала широке визнання як серед критиків, так і серед глядачів. Оригінальна інтерпретація класичної трагедії Шекспіра гармонійно поєднала традиційні театральні елементи з сучасними режисерськими рішеннями. Глядачі відзначили її динамічність, новаторський підхід та можливість по-новому подивитися на знайомий сюжет.
Загалом, «Макбет» у Театрі Франка – це значна подія в культурному житті Києва, що демонструє високий рівень українського театрального мистецтва та здатність до сміливих творчих експериментів. Ця вистава — не просто нова інтерпретація класики. Це нагадування про те, що історія циклічна, і боротьба між мораллю та спокусами влади триває й досі.
Актор кіно і театру. Читачі ZIRKY особливо люблять його за гострі відгуки та рецензії на фільми як кінокритика, цінні враження та аналіз кінопродукції світового та українського ринку
