У 2025 році премія “Оскар” була присуджена фільму, який розповідає про російську стриптизерку, закохану в сина олігарха. На перший погляд, це здається звичайним кінематографічним твором, що здобув нагороду за акторську майстерність і сценарій. Але під поверхнею цього фільму криється набагато глибша проблема: він є частиною глобальної культурної пропаганди, яка продовжує просувати міфи про “загадкову російську душу” в умовах світової трагедії, що розгортається через агресію Росії проти України. Зауважимо, в цьому фільмі “хороших руських” та злочинців грають… реальні злочинці. Найцікавіше – далі.
«Цей Оскар — квиток у Голлівуд для росіян. Або культурна пропаганда через кіно»
Ви впевнені, що хочете, щоб наступна російська історія на екрані була вже про ваше власне “мирне співіснування” з вбивцями?
Фільми, в яких зображена Росія як країна, що переживає складні часи, без згадки про її роль як агресора, створюють ідеалізоване уявлення про цю державу (яка саме зараз веде війну як агресор і вже не вперше в історії чинить геноцид). І ці “оскари” – це не просто визнання акторської гри, а цілеспрямоване просування наративу, який дозволяє Росії залишатися частиною світового культурного простору, навіть коли вона продовжує свою агресивну війну в Україні. В той час, як весь світ накладає економічні та інші санкції на Росію, зірки Академії аплодують пропаганді російського месіджа про “хороших руських” та людяних злочинців.

Власне, багато культурних подій, таких як премія “Оскар”, давно вже не є лише святом чистого мистецтва. Цей фільм вже нагородили на Los Angeles Film Critics Association, Toronto Film Critics Association, San Francisco Bay Area Film Critics Circle та ще і дали золоту пальмову гілку 77-го Канського фестиваля.
Коли російський фільм отримує премію, це не просто оцінка акторської гри чи сценарію — це просування цілого наративу, що легітимує Росію на глобальній арені. Це не тільки про кіно. Це про легітимацію Росії у світовому культурному контексті. Кожен фільм, що отримує нагороду, а в якому Росія зображена як країна зі своїми “проблемами”, а не агресором, — це ще один крок до того, щоб країна-агресор могла вільно існувати в “нормальному світі”, поки вона продовжує війну в Україні.
“Оскар” як інструмент легітимації агресії Росії
Отримання премії “Оскар” російським фільмом з таким наративом не є просто актом визнання мистецтва. Це просування вигідних наративів, які сприяють легітимізації Росії на світовій арені. Вибір “Оскара”, який прославляє міф про Росію як країну, що переживає важкий період, ігнорує реальність війни, яка триває в Україні. Це лише підтверджує, що Голлівуд і культурні інституції часто обирають вигідні політичні наративи замість того, щоб давати платформу правдивим і важливим історіям.

Замість того щоб говорити про реальність, що перебуває в центрі війни, Голлівуд знову пропагує міф про Росію як країну, що переживає важкий період, і робить це через романтизовані образи, котрі не тільки ігнорують факти, а й принижують трагедію, з якою стикається Україна. І вибір Оскара сьогодні, на жаль, показує, що нагороди даються не за правдивість, а за можливість просувати вигідні наративи.
Іншими словами, Оскар рекомендує та прославляє фільми, які відбіліють російських воєнних злочинців і прославляють російських військових та кримінальних діячів. Провідні журналісти та культурні діячі по всьому світу звертають увагу на це питання. Ми рекомендуємо прочитати статтю: https://www.telegraph.co.uk/films/2024/11/05/anora-oscars-ukraine-mikey-madison/?ICID=continue_without_subscribing_reg_first
Юрій Борисов та Марк Ейдельштейн – культурні агенти Кремля
Можливо, американські глядачі та кінокритики не в курсі, що в колишньому СССР кінематограф був потужним інструментом пропаганди. Наприклад, от вже понад 80 років після завершення Другої Світової щороку виходить не один фільм про героїчних радянських солдатів, які врятували світ та перемогли Гітлера, а також про афганських “миротворців” та інші військові злочини Росії, що подаються в іншому ракурсі – як “хороші руські” допомагають подолати терористів.
Одним з головних персонажів “цього фільму”Анори” є Юрій Борисов — російський актор, який має зв’язок з політикою Кремля саме через свою участь у пропагандистських фільмах, що прославляють російську армію та військову машину. Вже багато років Борисов будує свою кар’єру на ролях радянських і російських солдатів, підкріплюючи кремлівські наративи, які прославляють російські війни.
В його фільмографії, наприклад, такі картини “Червоний привид” (2021) і “Калашников” (2020), що є прямою військовою пропагандою Росії. Це не просто ролі, це частина державної пропаганди, що нормалізує агресію Росії.
Борисов свідомо порушив закони України
Тож Юрій Борисов не є лише актором, він свідомо бере участь у гібридній війні, де культура стає зброєю для виправдання воєнних злочинів Росії. Та наіголовніше! Важливо зауважити, що Борисов свідомо порушив кордони України, знімався в окупованому Криму та сприяв поширенню фальшивих наративів Кремля про окупацію цього регіону. Також згідно законів України він займався незаконною комерційною діяльністю на окупованому Криму, отримуючи прибутки від економічної експлуатації викрадених українських територій.
Ми рекомендуємо прочитати статтю:
https://kyivindependent.com/russian-actor-who-starred-in-propaganda-films-lands-oscar-nomination/
Марк Ейдельштейн, інший актор з “Анори”, отримав визнання за роль у фільмі “Країна Саша” (The Land of Sasha), який був презентований на Берлінському міжнародному кінофестивалі в лютому 2022 року, незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Більшість фільму було знято в окупованому Криму та розповсюджено Центральним партнером, дочірньою компанією державного газового монополіста “Газпром”, що тісно пов’язаний з Кремлем і наразі знаходиться під міжнародними санкціями. І Борисов, і його колега Ейдельштейн продовжують працювати в Росії і брати участь у державних патріотичних фестивалях, що викликає питання щодо їхнього зв’язку з культурною програмою Кремля.
Ми рекомендуємо прочитати статтю:
https://united24media.com/latest-news/yura-borisov-nominated-for-oscar-for-anora-amid-links-to-russian-propaganda-and-filming-in-occupied-crimea-5332
Нагадаємо, що поки Борисов, Ейденштейн та інші заробляють на ролях “героїчних солдат” та “благородних злочинців” (і ще й платять податки в казну РФ), справжні російські солдати чинять звірства в Україні. Кожен день російські війська випускають реальних злочинців з тюрем на фронт в Україну, де вони ґвалтують дітей, обезголовлюють цивільних, грабують будинки і розстрілюють українців на їхній рідній землі.
Благородні злочинці та “хороші руські”
Росія має довгу традицію прославлення “благородних бандитів”. І “Бригада”, і “Бандитський Петербург”, і купа інших стрічок та серіалів. І досить посередня “Анора” могла би стати просто ще одним фільмом в цій купі, як би не шалена медіпідтримка та маркетинг. Тепер це не просто фільм — це стратегічна культурна зброя, яка намагається зробити людяними злочинців і відвернути відповідальність від російських звірств. 5 Оскарів за “Анору” — це крок до нормалізації саме того режиму, який сьогодні вбиває невинних людей. Це лише підсилює ідею, що Росія — це країна, яка не повинна нести відповідальності за свої дії.

Кожен перегляд фільму, в якому російські актори грають головні ролі, ідеалізуючи “російську нормальність”, допомагає підтримувати хибні уявлення про Росію. Це лише зміцнює ідею, що Росія — це не агресор, а “жертва”, яку треба зрозуміти і прийняти. Оскар та інші премії стають інструментом у нормалізації агресії та війни, де злочинці виступають як благородні жертви.
Ваші податки можуть фінансувати російські ракети
Покупка квитка на фільм, що романтизує Росію, дає свою маленьку, але важливу підтримку наративу, який Кремль хоче просувати в світі. Ракети, що вбивають українських дітей, стають просто “нещасним випадком”, а агресія — це вже не проблема, а просто “погані часи”. Кожен квиток на “Анору” — це маленький голос “за нормальність Росії”, яка насправді є агресором.

Кожен проданий квиток на “Анору”, кожна міжнародна нагорода, яку вона отримає, і кожен долар, зароблений на її просуванні, в кінцевому підсумку живлять російську воєнну машину та фінансують ракети, що падають на українські міста, вбиваючи дітей у їхніх власних будинках.
«Ви дивитесь “Анору”, а Путін посміхається»
Бо це саме те, чого він хоче — щоб росіяни знову стали “жертвами”, а не агресорами.
Кожен проданий квиток на фільм, в якому російські актори ідеалізують Росію, дає підтримку хибним наративам, які Кремль активно поширює в світі. Цей акт мовчазної підтримки стає важливою частиною пропагандистської машини, щоби знову зробити Росію “жертвою”, а не агресором.

Кожен перегляд такого фільму — це маленька перемога для тих, хто хоче ігнорувати реальність війни та геноциду, що відбуваються в Україні. Вшановуючи “Анору”, Академія легалізує та підтримує систему, яка фінансує воєнні злочини. Адже це не лише про фільм, це – про життя і смерть!
«Оскар та Netflix продає вам акторські сльози росіян, поки українці плачуть за вбитими»
Кожен перегляд “Анори” допомагає забути, що росіяни — це просто “бідні страждальці”, а не вбивці та окупанти
“Анора” зараз доступна на цифрових платформах, таких як YouTube, Amazon Prime Video і Apple TV. Кожен раз, коли ви дивитеся цей фільм, ви легалізуєте, а подекуди і фінансуєте російські ракети, що вражають українські будинки. Ви підтримуєте російських злочинців, яких з тюрем відправляють на війну в Україні — ґвалтувати та вбивати українських жінок і дітей.
Голос глядачів, які підтримують фільми з російськими акторами, стає частиною глобальної культурної пропаганди, яка допомагає створювати хибні наративи. Ось так наш вибір “що подивитись ввечорі” може стати частиною цієї великої пропагандистської машини.
А ви вже дивилися “Анору”?

Редактор світських хронік