Епічна сага за мотивами реальних подій. У прокат виходить фільм “Чому я живий”.
4 листопада в кінопрокаті виходить епічна історія, знята за мотивами реальних подій від режисера Віллена Новака “Чому я живий”.
Сімнадцятирічна Фрося і її улюблений Ленчик мріють одружитися, але батько дівчини категорично проти євреїв у сім’ї. Життя закоханих назавжди змінюється, коли їхні рідні та мільйони інших людей стають жертвами війни. Героям доведеться пережити окупацію та фашистський терор, щоб зберегти любов та людяність в найтемніші часи.
Ця трагікомедія під іншою назвою (“Тепер я турок, що не козак”) задумувалась ще в 1990-х, але її змогли зняти на Одеській кіностудії лише зараз – після Одинадцятого конкурсного відбору Госкіно.
Розповідь Митька “Тепер я турок, що не козак…” була опублікована ще у 1989 році, у 12-му номері журналу “Мистецтво кіно”. Спочатку Віллен Новак почув про це близько того ж часу від Олега Школьника, який переказав режисерові один епізод цієї розповіді. Віллен Захарович був вражений і попросив помічників знайти журнал.
«Прочитавши, моє серце залишилося з цим оповіданням. Євген Митько пережив окупацію і став свідком страшних подій, викладених на папері. У 2000 році зустрівся з ним у Москві, де він тоді вже проживав. Пропрожили разом цілий день… Справа в тому, що раніше він обіцяв цей сценарій своєму другу – кінорежисеру Геннадію Полоку (прим. ред. зняв стрічки “Республіка ШКИД”, “Око за око” та ін.), а тут – я…. проговорили багато годин, пояснював йому, як бачу фільм. І ввечері Митька сказав: «Все! Я відмовляю Полоку і віддаю сценарій тобі. Нікому більше не дам, тому що ти мене правильно розумієш».
Тоді я зрозумів: обов’язково зніму цей фільм. Повернувся в Одесу, написав режисерський сценарій, і навіть зробив титульний лист, датований 2001 роком. Але майже 20 років фільм не вдавалося реалізувати на екрані. Справа рухнула з мертвої точки, коли за справу взявся Андрій Олексійович Осипов. Разом ми боролися, в 2019 році весь літдо пітчингу».
Акторів вибирали тщательно. Обговорювався кожен персонаж, включаючи зріст, вагу, очі. Одного з основних персонажів – Фросю – зіграла Анастасія Марків. Режисер побачив її випадково, коли дивився “Х-фактор”. Побачив Настині захоплюючі очі і все – відірватися не міг… Вона мольфарка. Пробував на роль Фроссі і інших, але зацікавила режисера саме Настя.
Народний артист України Олексій Горбунов погодився на роль у фільмі, навіть не читаючи сценарій. Він знімався в картині Новака понад 30 років тому, у драмі про штрафбат “Гу-га”. Тож режисер взяв Олексія без проб: просто вирішив – Горбунов і все…
Неочікувані ситуації при зйомках трапляються, і потрібно швидко придумувати, як з них виходити. Ось, наприклад, за задумом потрібна була яблуня, а на локації вона не росте. Проте потрібне дерево витягли, привезли і викопали в землю. Вийшло дуже натуралістично, і епізод вийшов добре.
Стрічку створено Одеською кіностудією (продюсери – Андрій Осипов, Олена Дементьєва) за підтримки Державного агентства України з кіно.
