В українських кінотеатрах зявилася нова екранізація «Буремного перевалу» від режисерки Еміральд Феннелл — це сміливий, сучасний погляд на класичну історію пристрасті та руйнівної любові, який уже викликав жваві обговорення серед глядачів і критиків. Роль Кетрін та Гіткліфа у виконанні Марґо Роббі та Джейкоба Елорді додає легендарній історії нових емоційних пластів, а візуальна стилістика фільму та музика від Charli XCX створюють унікальну атмосферу, що ще довго залишається в пам’яті.
«Буремний перевал» — це історія кохання, яке більше схоже на стихію, ніж на почуття. Екранізація культового роману Емілі Бронте щоразу повертає глядача у світ, де пристрасть межує з ненавистю, а любов стає руйнівною силою.
У центрі сюжету — складні, болісні стосунки Кетрін Ерншо та Гіткліфа. Їхній зв’язок народжується ще в дитинстві, але з роками перетворюється на драму, сповнену образ, соціальної нерівності та помсти. Це не класична романтична історія — тут немає легкості чи ідеалізації. Навпаки, фільм показує, як нездійснене кохання може зламати долі кількох поколінь.
Особливу атмосферу створюють похмурі пейзажі англійських пусток — вітер, туман, безкраї поля. Природа в стрічці — не просто фон, а повноцінний учасник подій. Вона відображає внутрішній стан героїв: дику пристрасть, самотність, внутрішній бунт. Камера часто затримується на деталях — поглядах, мовчанні, подиху — що підсилює відчуття напруги.
Акторська гра в більшості екранізацій «Буремного перевалу» вирізняється глибиною та стриманою емоційністю. Гіткліф постає не лише як жертва обставин, а й як людина, яка свідомо обирає шлях жорстокості. Кетрін — суперечлива, горда, розірвана між почуттями й соціальними амбіціями.
«Буремний перевал»: відгуки критиків та глядачів
Серед кінокритиків думки щодо стрічки були змішані: з одного боку, поціновувачі романтичних драм і модних кіноінтерпретацій відзначають естетично привабливу картинку, харизматичних акторів і сміливі режисерські рішення; з іншого — деякі рецензенти зауважують, що новий «Буремний перевал» більше концентрується на формі та візуальному шоу, ніж на глибині класичного сюжету.
Глядацькі відгуки в соцмережах також різняться: частина шанувальників історії Емілі Бронте захоплюється динамікою та сучасними акцентами адаптації, що вносить свіжість у знайомий сюжет, інші ж зазначають, що така інтерпретація може не всім припасти до смаку через сильний акцент на емоційному напруженні і стилізації.
Отже, «Буремний перевал» — це фільм не для легкого вечора. Він важкий, місцями болісний, але водночас красивий у своїй трагічності. Це історія про те, що справжня пристрасть може бути не лише піднесеною, а й руйнівною. Після перегляду залишається відчуття вітру всередині — неспокійного, холодного, але живого.
Оцінка: 8/10 — за атмосферу, глибину та чесність емоцій
