Ада Роговцева — народна артистка Радянського Союзу, одна з найяскравіших і впізнаваних акторок радянського та пострадянського кінематографа і театру. Її образи стали класикою світового кіно, а ролі Наталії Башкирцевої в “Укрощенні вогню” та Анни Кафтанової в “Вічному заклику” принесли їй не лише всеосвідчену любов, але й визнання світових глядачів. За плечима акторки — понад п’ятдесят років у професії, десятки незабутніх ролей і глибокий, багатогранний творчий шлях, наповнений особистими переживаннями та життєвими випробуваннями.
Ім’я: Ада Роговцева (Ada Rogovceva)
Отчество: Николаївна
Хто така: акторка
День народження: 16 липня 1937 року (87 років)
Місце народження: Глухів, Сумська область, Україна
Зріст: 163 см
Вага: 65 кг
Знак Зодіаку: Рак (характеристика)
Дитинство і родина
Ада Роговцева народилася 16 липня 1937 року у Глухові, Сумська область, у сім’ї Миколи та Ганни Роговцевих. Її дитинство припало на роки Великої Вітчизняної війни, і жахи війни назавжди залишилися в пам’яті майбутньої актриси. Вона згадує, як, бувши маленькою, ховалася в підвалі з батьками, слухаючи жахливі розповіді про війновленних, а звуки авіабомб не давали спокою. Ці події глибоко позначилися на її характері і сприйнятті світу.
Сім’я Роговцевих пережила евакуацію і наступні труднощі війни. Після Перемоги сім’я повернулась в Глухів, а батько Ади, Микола Іванович, продовжив службу в армії, за що був нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю “За відвагу”. Коли Аді було ще у шкільному віці, батька перевели до Полтави, і тут діти нарешті відчули полегшення після голоду, який переслідував їх у роки війни.
Ада Роговцева: Шлях до мистецтва
Ада завжди була уважною та чутливою до світу навколо. Ще з дитинства вона захоплювалась читанням і грала у театральних постановках. Навіть у шкільні роки її талант був помічений – на уроках літератури вона читала свої вірші і розповідала про себе через театральні вистави. Незважаючи на сумніви батьків, вона вступила в Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого, і її вибір став вирішальним для подальшого її життя.
Увійшовши до інституту, Ада вже з перших днів показала неймовірний талант, ставши кращою студенткою свого курсу. Її акторська гра була настільки виразною, що в 1956 році на екрани вийшли кілька фільмів з її участю. Проте справжня слава прийшла пізніше, коли вона зіграла головну роль у фільмі «Салют, Марія!» (1971), який приніс їй міжнародне визнання та престижну нагороду на кінофестивалі в Москві.
Кіно і театр
Ада Роговцева прославилась своїми ролями в фільмах та театральних постановках. Її кар’єра в кіно розпочалась з яскравою роллю у фільмі «Коли співають солов’ї» (1956), після чого актрису помітили і запросили в театр. У 1956 році Роговцеву запросили до Київського театру імені Лесі Українки, де її талант проявився у різних постановках.
У 1970-х роках вона стала однією з провідних актрис країни, а в 1971 році зіграла свою першу велику роль у драмі Йосифа Хейфіца “Салют, Марія!”, за яку отримала визнання глядачів та високу нагороду. Однак ще більшу популярність їй принесла роль Наташі Башкірцевої у фільмі “Укрощення вогню” (1975), який став культовим у радянському кінематографі. Її образ сильної та розумної жінки, здатної кохати та страждати за свого чоловіка, став улюбленим для мільйонів глядачів.
Театральна діяльність Ади Роговцевої також не менш успішна. Вона блискуче впоралася з втіленням складних образів у виставах, таких як “Варшавська мелодія”, “Священні чудовища” і “Пер Гюнт”. Роговцева отримала визнання як театральна актриса і зіграла понад 60 ролей в театрі. Роботи з видатними режисерами, такими як Роман Віктюк, залишилися в історії театру як приклад художньої майстерності.
Ада Роговцева: Особисте життя
Особисте життя Ади Роговцевої не було безхмарним, але вона завжди лишалась вірною своєму покликанню. Незважаючи на успіхи в професії, актриса переживала немало випробувань, включаючи особисті трагедії та втрати. На її плечах складні відносини з близькими людьми, але її внутрішньої сили та бажанню до життя не було меж. Вона завжди залишалася сильною жінкою, яка не боялася труднощів та життєвих випробувань.
Ада Роговцева сьогодні
Сьогодні, у свої 87 років, Ада Роговцева продовжує працювати в театрі. З 2010-х років вона активно співпрацює з театральними постановками, організованими її донькою Єкатериною. Незважаючи на вік, акторка зберігає енергійність та дар вдохновляти на нові досягнення.
Визнання та шана прийшли до Роговцевої не лише в рідній країні, а й за кордоном. У 2018 році вона брала участь у постановці в Лондоні, яка здобула великий успіх. Ада Роговцева залишається популярною та улюбленою глядачами, а її роботи в кіно та театрі лишаються символами високого мистецтва та таланту.
Три головні кіно ролі Ади Роговцевої
- «Салют, Мария!» (1971) — роль Маши Ткачевой принесла актрисе всенародное признание и престижные награды, сделав ее одной из самых популярных актрис советского времени.
- «Укрощение огня» (1975) — роль Наташи Башкирцевой в этом фильме стала культовой, а сама Ада Роговцева навсегда вошла в историю кинематографа как одна из величайших актрис.
- «Вечный зов» (1973-1974) — роль Анны Кафтановой, сыгранная Роговцевой, стала любимой у зрителей, а сама картина до сих пор считается одной из самых значимых в истории советского телевидения.
Важні події в житті
1955 рік: вступ до театрального вузу.
1956 рік: перші ролі в кіно.
1959 рік: завершення вузу, головна роль у театрі, весілля з Костянтином Степанковим.
1960 рік: присвоєння звання заслуженої артистки УСРР.
1962 рік: народження сина Кости.
1967 рік: присвоєння звання народної артистки УРСР, вступ у КПРС.
1970 рік: головна роль у фільмі «Салют, Марія!» принесла нагороду на сьомому ММКФ.
1971 рік: вручення премії Ленінського комсомолу УРСР.
1972 рік: народження дочки Каті. Виход на екрани фільму “Укрощення вогню”.
1978 рік: присвоєння звання народної артистки СРСР, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
1981 рік: вручення державної премії УРСР за виконання ролей Любові Раневської, Надії Гавриленкової та Лесі Українки.
1991 рік: вручена премія «Київська пектораль» в номінації «Краща жіноча роль в театрі» (Паола в виставі Романа Віктьука «Дама без камелій»).
1996 рік: вручено премію «Кришталевий слон» у номінації «Краща акторська сім’я».
1997 рік: вручена премія «Київська пектораль» в номінації «Краща жіноча роль в театрі» (Розалі в виставі Дмитра Богомазова «Обманута»).
2002 рік: нагороджена орденом княгині Ольги (Україна). 2004 рік: смерть чоловіка, Костянтина Степанкова.
2006 рік: видання авторської книги “Мій Костя”.
2007 рік: нагороджена орденом Дружби (Росія), присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави та звання Почесного громадянина Києва.
2012 рік: смерть сина, Костянтина Костянтиновича Степанкова.
2013 рік: вручена міжнародна премія імені Миколи Гоголя в Італії.
2017 рік: вручена державна премія України імені Олександра Довженка.
2019 рік: 60-річчя творчої діяльності в театрі.
Ада Роговцева – це актриса, яка пережила і перемогла всі випробування, подарувавши глядачам безліч яскравих і незабутніх образів. Її шлях до мистецтва був непростим, але вона змогла стати однією з найулюбленіших і вимогливаних актрис свого часу. Талант, працьовитість і наполегливість привели її до висот, які вона заслужено утримує протягом десятиліть.
