Чорний балахон знову виходить на полювання: в українському прокаті з’явився “Крик 6”

9 березня в український прокат вийшла чергова частина культової франшизи жахів про телефонного маніяка “Крик 6”.

Після успіху попередньої частини (“Крик 5” при бюджеті 24 мільйони доларів зібрав касу в 140 мільйонів), творці слешера вирішили не зупинятися. Справді, якщо для того, щоб заробити хороший кеш, достатньо показати глядачеві на екрані білу маску та чорний балахон, то в цьому бізнес-плані немає вад.

Але чи побачить глядач щось нове? Сюжет стрічки… Стоп! А чи він є взагалі? Сестри Сем (Меліса Барерра) і Тара (Дженна Ортега) після кривавих розбірок у попередній частині тікають із рідного Вудсбро та осідають у Нью-Йорку, щоб почати життя з чистого аркуша. Але звичайно ж, минуле йде за дівчатами по п’ятах. Таємничий вбивця в костюмі Примарного обличчя з’являється у “Великому Яблуку”, щоб знову зібрати свої криваві жнива. Весь наступний хронометраж фільму дівчата намагаються з’ясувати, хто ж стоїть за серією жахливих убивств.

Страшно? Не дуже? Ось і творці стрічки, мабуть, тверезо оцінили, що жанр слешера себе зжив, застряг у 90-х, і викрутити глядача на непідробні емоції страху вже не вийде. Натомість можна трохи постібатися над жанром, ніби натякаючи: “Ми знаємо, що це вже не страшно, але ж прикольно”. Таким чином, “Крик 6” перетворюється на фільм усередині іншого фільму. До речі, ця сама філософія перекочувала з попередньої частини франшизи.

Примарне обличчя, коячи свої вбивства, намагається реконструювати події вигаданого фільму “Заруба”. Головні герої вже наперед знають жанрові кліше, і на основі цих знань намагаються передбачити наступний крок убивці. Правда виходить це в них дуже погано: то вони навіщось усамітнюються у темних провулках, запрошуючи маніяка скоріше їх знайти, то тікають від поліції, коли цього зовсім не варто було робити. Звичайно, один єдиний Кольт раз і назавжди вирішив би всі їхні проблеми, адже Примарне обличчя користується ножем. Але легких шляхів герої “Крику” зовсім не шукають.

Втім, філософія стьобу над собою цілком допускає будь-які логічні фривольності, чим творці стрічки і користуються: повзати по сходах між дахами з розпоротим черевом? Та легко!
Єдиний “смаколик”, який ще залишається у “Крику” від того олдскульного духу 90-х, – це сцени вбивств. І ніякий сюжет і логіка не потрібні, щоб ножем різати плоть і розбризкувати сотні літрів кетчупу по екрану. До речі, не варто чекати, що вбивства будуть надто винахідливими – Примарне обличчя з цим взагалі не морочиться, а просто розмахує ножем. Втім, любителям справжнього жорсткачу точно не сюди – рейтинг фільму хоч і 18+, але все ж таки екранні вбивства досить рафіновані.

В цілому ж “Крик 6” – досить веселий атракціон, що не напружує глядача.