У 2025 році Ігор Целип готує для слухачів багато несподіванок: концептуальний альбом-сповідь, змішання стилів і навіть несподівані колаборації. Співак розповів про свої амбітні творчі цілі, ставлення до хейтерів і найсмішніші коментарі від фанатів.
Які творчі та особисті цілі ти ставиш перед собою у 2025 році? Чи є щось амбітне, що ти давно планував, але тільки зараз готовий реалізувати?
У 2025 році моє завдання — створювати музику, яка не просто розважає, а змушує слухача задуматися про щось важливе. Однією з амбітних цілей є запис концептуального альбому, який стане, скажімо так, «моєю сповіддю світу». Це те, що я давно тримав у голові, але лише зараз відчув готовність втілити.
Також разом із доброю знайомою ми втілюємо проект, який сприятиме поширенню української культури за межами України. Це ресторан із автентичною назвою «Намисто». Він стане символом любові до рідної землі й місцем, де українські традиції поєднуються із сучасністю.
Чи плануєш ти експериментувати зі стилем чи, можливо, здивувати слухачів несподіваними колабораціями?
Чому б і ні? Експерименти — це те, що тримає музику живою. Я планую змішати свою звичну стилістику з чимось неочікуваним, наприклад, із роком або навіть елементами джазу. Щодо колаборацій — хто сказав, що співак не може записати трек із репером чи навіть із симфонічним оркестром? Я люблю дивувати слухачів і порушувати межі.
Якби ти мав можливість заспівати лише одну пісню для майбутніх поколінь, яку б ти обрав і чому?
Я б обрав пісню, яка має універсальне послання. Можливо, це була б моя власна композиція, що торкається теми людяності й надії. Але якщо звернутися до класики, то, напевно, це була б «Imagine» Джона Леннона. У ній є мрія про світ, який заслуговує кожна людина.
Моє завдання — створювати музику, яка не просто розважає, а змушує слухача задуматися про щось важливе
ІГОР ЦЕЛИП
Чи є у тебе ритуал або звичка перед написанням пісні чи виступом, без яких ти не уявляєш творчого процесу?
Перед написанням пісні я обов’язково дозволяю собі трохи тиші. Тільки повна відсутність звуків дає змогу почути щось справжнє всередині себе. А перед виступом я завжди п’ю чай із медом — не стільки для голосу, скільки як символ того, що потрібно залишатися справжнім і простим навіть перед великою аудиторією.
Який найдивніший або найсмішніший коментар ти отримував від своїх слухачів?
Один із слухачів написав: «Твоя пісня — це мій будильник. Встаю зранку, ніби на концерт!» Це було і смішно, і приємно. Хоча інколи думаю, чи не замінить він мене колись на будильник із криками півня.
Як ставишся до хейтерських коментарів?
Хейтери — це безкоштовний піар і нагадування, що ти рухаєшся. Якщо ти нікому не заважаєш, значить, ти не робиш нічого справжнього. Моя позиція проста: слухати, але не дозволяти їм диктувати мою музику чи моє життя. Якщо є реакція, значить, я викликаю емоції, а це вже перемога.
