Showing 15 Result(s)
РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

«Потяг у 31 грудня»: Ідеальний вибір для новорічного вечора — Оцінка 9 з 10

Фільм «Потяг у 31 грудня» — це нова українська комедія, яка поєднує в собі атмосферу новорічного свята, романтику та яскравий гумор. Режисер Олег Борщевський, відомий за роботою над «DZIDZIO Контрабас», разом із командою сценаристів, вдало поєднав декілька жанрів, створивши стрічку, яка стала чудовою альтернативою традиційним новорічним фільмам.

«Потяг у 31 грудня»: про що цей фільм?

Дія фільму розгортається в останній день року, коли потяг з Києва до Львова, що мав бути звичайним рейсом, перетворюється на місце напруженого спілкування для різних людей, чиї шляхи ніколи б не перетнулися в звичайних умовах. Пасажири, спочатку чужі один одному, виявляють не лише свої слабкості, але й здатність підтримувати одне одного в найскладніших ситуаціях. Так, незважаючи на всі труднощі, вони знаходять спільну мову і разом здійснюють найзаповітніші мрії. Зблизившись, випадкові попутники з великим задоволенням беруться втілювати мрії одне одного.

Гумор, магія та… Klavdia Petrivna

Фільм «Потяг у 31 грудня» можна віднести до жанру пригодницької комедії, але з глибоким моральним підґрунтям. У стрічці багато смішних моментів, які збалансовані з теплими і душевними сценами, що викликають бажання вірити в новорічне диво. Персонажі, які спочатку здаються абсурдними або дуже віддаленими, поступово відкривають свої справжні обличчя, і в кінці кожен з них знаходить своє щастя. У цій стрічці є все — нова любов, розлука, народження дитини й навіть одруження пари за допомогою цифрових технологій.

Крім того, важливо відзначити, що цей проект знятий без державного фінансування, що, безсумнівно, додає фільму ще більше шарму та незалежності. Усі кошти на зйомки були залучені за рахунок спонсорів, що дозволило зберегти творчий контроль над проектом і зробити його таким, яким ми його побачили на екранах.

Саундтрек до фільму створила співачка Клавдія Петрівна, чиї композиції наповнюють стрічку магією та новорічною атмосферою.

Актори, сценарій та атмосфера

Акторська гра також отримала високу оцінку від глядачів. Тут просто неймовірний зірковий каст! Юрій Горбунов, який є продюсером та виконавцем однієї з ролей, знову підтвердив свій талант, а Станіслав Боклан і Катерина Кузнєцова втілили свої персонажі настільки яскраво, що важко уявити інших акторів на цих ролях. Також у фільмі знялися Михайло Хома, Артемій Єгоров, Анастасія Іванюк, Дмитро Павко, Влад Нікітюк, Аліна Коваленко, Лілія Ребрик та інші.

СПОЙЛЕР! Уперше в українському кіно на великих екранах з’явиться колишній премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Так автори фільму хотіли показати, що нашими поїздами можуть подорожувати різні люди, незалежно від рангу і статусу. У фільмі «Потяг у 31 грудня» Джонсон постає насамперед не як політик, а як пересічний пасажир.

потяг у 31 грудня

Сценарій, написаний командою професіоналів, майстерно поєднує комічні елементи з глибокими і зворушливими моментами. Тепла атмосфера стрічки в поєднанні з гумором робить її ідеальним варіантом для святкового перегляду.

Найкращий вибір для новорічного перегляду

Фільм підходить для перегляду на новорічні свята, коли хочеться зануритись у атмосферу чуда та тепла, відпочити від складних подій року і просто насолодитись хорошим кінематографом. Це не просто комедія, це фільм про людей, про їхні мрії, надії та прагнення. Відгуки глядачів свідчать, що «Потяг у 31 грудня» став для багатьох справжнім відкриттям і символом святкового настрою.

Критика і відгуки на фільм «Потяг у 31 грудня»

Критики відзначають, що цей фільм — не просто ще одна комедія, а справжній витвір мистецтва, який поєднує в собі відчуття гумору, емоційної глибини та життєвих уроків. Фільм поєднує гумор, романтику та соціальну тематику, що робить його цікавим для широкого кола глядачів. Глядачі відзначають, що цей фільм є чудовим новорічним вибором, який можна переглядати знову і знову. Особливо багато позитивних відгуків на офіційній Instagram-сторінці фільму GreenLightFilms, де глядачі пишуть про своє захоплення.

Моя оцінка 9 з 10 — і це не просто цифра, це свідчення грандіозного результату роботи над кожною деталлю фільму, від акторських виступів до сценарних рішень.

Висновок: Фільм ідеально підходить для перегляду з родиною або друзями під час новорічних свят. Він не лише створює святковий настрій, але й відкриває перед глядачами важливі життєві уроки. Ця тепла та зворушлива комедія, яка нагадує про важливість взаємодопомоги та людяності, особливо в непрості часи. 

Фільм доступний для перегляду в кінотеатрах України з 1 січня 2025 року.

бруталіст едріен броуді
ФІЛЬМИ 2025, ТРЕЙЛЕРИ

UNIVERSAL PICTURES ПРЕЗЕНТУЄ: ЕДРІЕН БРОУДІ В ОФІЦІЙНОМУ ТРЕЙЛЕРІ ФІЛЬМУ «БРУТАЛІСТ»!

🎥 ДИВИТИСЯ ТРЕЙЛЕР | 📅 У КІНОТЕАТРАХ З 20 ЛЮТОГО!

UNIVERSAL PICTURES знову радує кіноманів гучною прем’єрою! Легендарний режисер Брейді Корбет випускає нову історію, засновану на реальних подіях, яка вражає не лише масштабністю, а й драматизмом. І знову війну в Європі переживає на екрані неймовірний Едрієн Броуді. Трейлер фільму «БРУТАЛІСТ» уже доступний для перегляду, і ми не можемо залишитися осторонь!

СЮЖЕТ, ЯКИЙ ПІДКОРЮЄ

Архітектор Лазло Тот, утікач із повоєнної Європи, намагається відновити не лише своє життя, а й втрачений шлюб із дружиною Ержебет. Вони були розлучені війною, змінами режимів і кордонів. Новий шанс Лазло отримує в Пенсильванії, де його талант помічає впливовий промисловець Гаррісон Лі Ван Бюрен. Але чи зможе Лазло впоратися з тим, яку ціну доведеться заплатити за успіх?

Едріен Броуді

ЗІРКОВИЙ СКЛАД

На великому екрані ви побачите:

  • Едрієн Броуді — лауреат «Оскара», відомий за фільмами «Піаніст», «Готель «Ґранд Будапешт» і «Астероїд-Сіті».
  • Фелісіті Джонс — зірка «Теорії всього» та «Бунтар Один. Зоряні війни. Історія».
  • Гай Пірс — геній перевтілень із хітів «Мементо», «Таємниці Лос-Анджелеса» та «Залізна людина 3».

ЧОМУ ВАРТО ДИВИТИСЯ «БРУТАЛІСТ»?

  • Режисер Брейді Корбет визнаний майстер атмосферного кіно.
  • Жанр історії на реальних подіях захоплює автентичністю.
  • Візуальна естетика фільму обіцяє стати новим стандартом кінематографу.

ДЕ ПОДИВИТИСЯ?

Фільм стартує в українських кінотеатрах 20 лютого. Забронюйте квитки заздалегідь, адже це одна з найочікуваніших прем’єр року!

Не пропустіть шанс зануритися у світ, де талант, пристрасть і драматизм переплітаються в захопливій історії. «БРУТАЛІСТ» — це більше, ніж кіно. Це подорож у минуле, яка змушує замислитися про ціну мрій.

👉 ДИВІТЬСЯ ТРЕЙЛЕР ТУТ!

JANEUARY
МУЗИКА, КЛІПИ ТА ВІДЕО

Black into white – нове кінематографічне музичне відео від вишуканої Janeuary

20 грудня 2024 року після випуску експериментального ЕР “Earendel” Janeuary повертається з новим захоплюючим релізом “Black into White”. Цей трек знаменує собою продовження еволюції в музичній подорожі Janeuary, поєднуючи насичену емоційну глибину тексту пісні з симфонією інструментів, що значно перевищує простоту присутності лише чорного та білого кольорів. Шанувальники зможуть насолодитися оксамитовим вокалом співачки та чарівними інструментами оркестру.

 Емоційний підхід Janeuary до музики вирізняє її роботу, змушуючи кожну композицію звучати, як інтимне живе виконання.

  «Якщо більша частина музики — це кінотеатр, то моя — це театр», — каже Janeuary.  

Композиторка трохи відкриває кулісу. В новій композиції буде більше почуттів, більше інструментів, більше граней. Janeuary завжди було достатньо чорного та білого, але на цей раз іі уява та вишуканий музичний смак намалювали справжню поліфонію музичних кольорів.

Шанувальники також можуть подивитися приголомшливе чорно-біле музичне відео, яке супроводжує реліз, пропонуючи кінематографічну інтерпретацію багатошарових емоцій пісні. Кліп доступний на офіційному YouTube-каналі співачки.

“Black into White” обіцяє стати неймовірно красивим доповненням до репертуару Janeuary, пропонуючи слухачам трансформуючий досвід звуку, емоцій і бачення. Але співачка не любить зупинятися ані на хвилину, тому вже зараз працює над дійсно великим сюрпризом для своїх шанувальників. 

JANEUARY
JANEUARY

***

Про Janeuary:

Janeuary — альтернативна співачка/автор пісень з України, яка має насправді емоційне звучання і театральний стиль. Відома тим, що поєднує меланхолійні відтінки з інноваційними аранжуваннями, її музика продовжує захоплювати аудиторію по всьому світу.

 Попередній експериментальний міні-альбом Janeuary «Earendel» мав ротацію на українських радіостанціях (Хіт FM та Kiss FM) та за кордоном. Журнал «Playboy Україна» надрукував величезну статтю про співачку в розділі «культура»

Один з попередніх релізів «Loving you» потрапив на обкладинку американського музичного видання Indiefferential. «Back where I belong» та «Awakening» мали великий успіх в Україні та за її межами. Такі журнали як «Beach house», «Illustrate Magazine», «Clout» публікували інтерв’ю зі співачкою. Крім того, французькі, німецькі, американські, мексиканські, канадські, японські та інші блоги/журнали опублікували чудові відгуки. «In my damn head» було додано до майже 300 списків відтворення на Spotify.

JANEUARY

 Її альбом «No news but muse» надихнув людей у ​​всьому світі, демонструючи глибокий вплив її творчості. Різні художники використовували її музику як саундтреки до своїх малюнків, серед них Масакі (Японія) і Гаррі Ерготт (Австрія). Для своєї хореографії танцюристи обирали треки Janeuary.

Слухати Black into White – JANEUARY

Фото: Лора Молодець

редекція фільм
КІНО, ТРЕЙЛЕРИ

Вийшов трейлер українського фільму «Редакція»

28 листопада 2024 року на великі екрани України виходить довгоочікувана сатирична комедія «Редакція»режисера Романа Бондарчука. У мережі вже доступний офіційний трейлер, який обіцяє глядачам яскраву іронічну подорож у світ постправди та фейкових новин.

Чому варто подивитися «Редакцію»?

Це не просто комедія — це соціальна сатира, яка змушує задуматися. Видання Variety вже встигло назвати фільм «сатирою постправди». Події розгортаються у південному містечку Херсонщини, де науковець природничого музею намагається викрити корупцію та брехню, але опиняється у вирі скандалів, що супроводжують передвиборчі перегони.

Фільм знімали у Херсонській області, зокрема на території Олешківських пісків, які нині перебувають під окупацією. Ця стрічка — одночасно данина пам’яті цій місцевості та голос правди про реалії, які торкаються кожного.

Зірковий склад

У головній ролі дебютує журналіст і нинішній військовий Дмитро Багненко. Разом із ним у фільмі з’являться:

  • Римма Зюбіна («Гніздо горлиці»),
  • Жанна Озірна («Медовий місяць»),
  • Андрій Кирильчук («Памфір»),
  • Василь Кухарський («Максим Оса»).

Кожен із них привносить у стрічку унікальну енергетику, яка робить історію ще більш живою та переконливою.

Римма Зюбіна

Фестивальне визнання

Світова прем’єра «Редакції» відбулася на 74-му Берлінському кінофестивалі у престижній програмі Forum. Фільм також було показано на Сараєвському кінофестивалі та міжнародному кінофестивалі в Сан-Паулу, де він отримав захоплені відгуки.

Передпрем’єрні події

Перед виходом у кінотеатри команда фільму разом із Львівським Медіафорумом проведе серію дискусій «Сила локальних медіа: допремʼєрний показ і обговорення фільму» у 10 містах України. Ці події дадуть змогу обговорити актуальні теми, порушені у фільмі, і дізнатися більше про роботу локальних медіа в Україні.

Хто стоїть за створенням фільму?

Режисер Роман Бондарчук, відомий за своїми роботами «Вулкан» та «Українські шерифи», продовжує досліджувати Південь України через кінематограф. Сценарій написали Алла Тютюнник, Дар’я Аверченко та сам Бондарчук.

Фільм став можливим завдяки підтримці таких організацій, як:

  • Держкіно України,
  • Єврімаж,
  • Український культурний фонд,
  • Фонд солідарності з українськими фільмами.

Продюсерська команда об’єднала Україну, Німеччину, Чехію та Словаччину, що підкреслює міжнародне значення проєкту.

Генеральний медіапартнер: Starlight Media
Партнери: OnTaxi
Медіапартнери: Суспільне Мовлення, Суспільне Культура, LB.ua, DTF Magazine, Віледж,
Львівський Медіа Форум

Чому це важливо?

Фільм «Редакція» — це не лише розвага, але й можливість замислитися над актуальними питаннями сучасності: свободою слова, фейковими новинами та корупцією. Це дзеркало суспільства, у яке варто зазирнути кожному.

Не пропустіть прем’єру 28 листопада — ця стрічка стане однією з головних подій кінематографічної осені 2024 року!

українське кіно
КІНО, ТРЕЙЛЕРИ

Українське кіно отримало тріумф на міжнародних кінофестивалях: дивіться трейлер фільму «Назавжди-Назавжди»

З 21 листопада в українському кінопрокаті стартує повнометражний дебют Анни Бурячкової «Назавжди-назавжди». Фільм, світова прем’єра якого відбулася у Венеції, вже встиг завоювати симпатії глядачів на численних міжнародних фестивалях і отримати декілька нагород. Тепер ця історія стане доступною й українським кіноманам.

«Назавжди-назавжди» – суміш юності, бунту та пошуку себе, яка розгортається у Києві наприкінці 90-х. Замість ностальгії за минулим, фільм пропонує заглибитися в соціальну парадигму того часу, що відлунює в безкомпромісних вчинках головних героїв – компанії учнів старшої школи. Саме крізь призму їхніх життєвих історій ми бачимо, як юність у всій її красі та складності переплітається з суспільними викликами, змушуючи молодих людей швидко дорослішати та ухвалювати складні рішення.

Це історія про вік, коли кожна емоція – буря, кожна дія – стрибок у прірву. Про те, що любов і схвалення в зграї не завжди приносять щастя. Про життя без гальм і подушок безпеки. Про підліткові помилки та дорослі травми. Про вибір і наслідки його відсутності. Про незворотні зміни. Назавжди. 

Синопсис фільму “Назавжди-назавжди”

Кінець 90-х. Тоня переходить до нової школи та швидко вливається в компанію відчайдушних підлітків. Незабаром вона закохується, опиняючись у центрі пристрасного любовного трикутника, де кожне почуття палає на повну.

У цьому світі немає місця для півтонів: кохання — палке і до безтями, дружба — справжня і непохитна, життєва драма — нещадна і захоплююча. все — назавжди. Назавжди?

Команда фільму підкреслює, що ця стрічка – маніфест свободи особистості, яка намагається зберегти власне «Я» за будь-яких обставин. 

«Ця ідея про підлітків 90-х виникла у мене вже доволі давно. Однією з причин було те, що ми ніколи не бачили себе у кіно. На наше дорослішання припали або західні фільми з безтурботним життям молоді, чиї проблеми здавалися далекими та чужими, або ж занадто похмурий і безнадійний російський контент. Захотілося подивитись саме на українську історію, адже те, що ми пройшли в часи такої нової свободи 90-х, без підтримки та розуміння, що з нею робити, сформувало нас і зробило тими, ким ми є зараз – людьми, які захищають свої кордони, як в особистій, так і у громадянській площині», – ділиться Анна Бурячкова, режисерка та співавторка сценарію фільму.

Головні ролі у стрічці зіграли українські актори Аліна Чебан («Найкращі Вихідні»), Захар Шадрін («The Last Mercenary», «Тотеми», «Білий ворон», «Little America»), Єлизавета Цілик («Носоріг», «Один день»), Артур Алієв («Storm School»), Арсеній Марков («Стоп-Земля»), Влад Михальчук і Дарʼя Жихарська. Також епізодичну роль у фільмі зіграла акторка кіно та театру, телеведуча Даша Малахова. 

Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно, у копродукції України та Нідерландів, кінокомпанією DGTL RLGN та продакшн Rinkel Film.

Дистрибуцію фільму в Україні здійснюють FILM.UA Distribution та Kinomania Film Distribution.

ПОСИЛАННЯ НА СОЦМЕРЕЖІ ФІЛЬМУ 

Instagram 

Facebook

ДОВІДКА 

Режисерка: Анна Бурячкова

Автори сценарію: Марина Степанська, Анна Бурячкова

Продюсери: Наталія Лібет, Віталій Шереметьєв, Олексій Згоник, Люба Кнорозок Співпродюсери: Рінске Раап, Рейніер Сейлен

У головних ролях: Аліна Чебан, Захар Шадрін, Артур Алієв, Єлизавета Цілик, Дарʼя Жихарська

За участю: Даша Малахова, Влад Михальчук

Операторка-постановниця: Лена Чеховська

Художниця-постановниця: Олександра Патока

Композиторка: Ліка Бугайова

Режисер монтажу: Юрій Резніченко

Художниця з костюмів: Дарія Фільшина

Художниця з гриму: Джулія Мельнік

Кастинг: Оксана Дезера

Звукорежисери: Михайло Закутський, Лоде Волтерсом, Жаім Саулека Виробництво: «Діджітал Реліджн» (Україна) та Rinkel Film (Нідерланди)

За підтримки: Державне агентство України з питань кіно, Netherlands Film Fund, The Brussel-Capital Region

За участю: Українського інституту та Eurimages

Дистрибʼютор в Україні: FILM.UA Дистрибуція та Кіноманія

Джерард Батлер -  біографія
АКТОРИ

Джерард Батлер – Біографія

Джерард Батлер, народжений 13 листопада 1969 року в Пейслі, Шотландія, – актор, який став іконою бойовиків, мелодрам та історичних епосів. Його шлях до кінематографа був складним та неординарним. Спочатку він навчався на юриста в університеті Глазго, але, відчуваючи, що це не його покликання, Батлер вирушив до Лос-Анджелеса, спробувавши щастя в кіно. Після кількох невдач, він повернувся до Шотландії і зайнявся театром, де його сміливість і нахабство привернули увагу постановника Стівена Беркоффа, що і стало початком його акторської кар’єри.

З перших кроків у кінематографі Батлер не залишав байдужими глядачів. Дебют в «Її величність Місіс Браун» (1997) не став гучним, але це не зупинило його прагнення до зірковості. Вже в наступних роках він зміг привернути увагу ролями в таких фільмах, як «Завтра не помре ніколи», «Дракула 2000» та «Лара Крофт: Розкрадач гробниць 2». Але справжній прорив до всесвітньої слави стався після ролі в мюзиклі «Привид опери», де Батлер не лише продемонстрував свої акторські здібності, але й вразив своєю здатністю співати оперні арії.

І, звичайно, ми не можемо забути його неймовірну роль царя Леоніда в епічному фільмі «300 спартанців» (2006), яка назавжди закріпила за Батлером статус культового актора екшенів. Він зміг зобразити брутального героя, який, незважаючи на свою силу, залишається людяним і сильним духом.

Незважаючи на свій екранний образ грізного і мужнього чоловіка, Батлер також неодноразово доводив свою майстерність у різноманітних жанрах, від мелодрам до комедій. Фільми на зразок «PS Я люблю тебе» і «Гола правда» підтверджують його універсальність як актора.

У 2020-х роках Батлер продовжує бути однією з найбільш популярних фігур у кіноіндустрії, з’являючись у таких блокбастерах, як «Падіння Олімпу» та «Законослухняний громадянин», і безперечно залишається одним з найбільш впізнаваних акторів сучасності.

Його успіх є не лише результатом акторського таланту, але й неперевершеної самовідданості до своєї справи, що дозволяє йому залишатися улюбленцем публіки протягом десятиліть.

Факти:

  • Роль у “300 спартанців” принесла Батлеру міжнародну славу, і він став символом сили і рішучості.
  • Батлер активно займається благодійністю та підтримує кілька соціальних ініціатив.
  • Він обожнює активний спосіб життя, зокрема, є великим шанувальником фітнесу та спорту.

Джерард Батлер — це не просто актор, це культурний феномен, який продовжує надихати своїх шанувальників на прикладі власної сили волі і сміливості.

Ада Роговцева -  біографія
БІОГРАФІЇ, АКТОРИ

Ада Роговцева: Біографія та шлях до вершини театрального мистецтва

Ада Роговцева — народна артистка Радянського Союзу, одна з найяскравіших і впізнаваних акторок радянського та пострадянського кінематографа і театру. Її образи стали класикою світового кіно, а ролі Наталії Башкирцевої в “Укрощенні вогню” та Анни Кафтанової в “Вічному заклику” принесли їй не лише всеосвідчену любов, але й визнання світових глядачів. За плечима акторки — понад п’ятдесят років у професії, десятки незабутніх ролей і глибокий, багатогранний творчий шлях, наповнений особистими переживаннями та життєвими випробуваннями.

Ім’я: Ада Роговцева (Ada Rogovceva)

Отчество: Николаївна

Хто така: акторка

День народження: 16 липня 1937 року (87 років)

Місце народження: Глухів, Сумська область, Україна

Зріст: 163 см

Вага: 65 кг

Знак Зодіаку: Рак (характеристика)

Дитинство і родина

Ада Роговцева народилася 16 липня 1937 року у Глухові, Сумська область, у сім’ї Миколи та Ганни Роговцевих. Її дитинство припало на роки Великої Вітчизняної війни, і жахи війни назавжди залишилися в пам’яті майбутньої актриси. Вона згадує, як, бувши маленькою, ховалася в підвалі з батьками, слухаючи жахливі розповіді про війновленних, а звуки авіабомб не давали спокою. Ці події глибоко позначилися на її характері і сприйнятті світу.

Сім’я Роговцевих пережила евакуацію і наступні труднощі війни. Після Перемоги сім’я повернулась в Глухів, а батько Ади, Микола Іванович, продовжив службу в армії, за що був нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю “За відвагу”. Коли Аді було ще у шкільному віці, батька перевели до Полтави, і тут діти нарешті відчули полегшення після голоду, який переслідував їх у роки війни.

Ада Роговцева: Шлях до мистецтва

Ада завжди була уважною та чутливою до світу навколо. Ще з дитинства вона захоплювалась читанням і грала у театральних постановках. Навіть у шкільні роки її талант був помічений – на уроках літератури вона читала свої вірші і розповідала про себе через театральні вистави. Незважаючи на сумніви батьків, вона вступила в Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого, і її вибір став вирішальним для подальшого її життя.

ада роговцева

Увійшовши до інституту, Ада вже з перших днів показала неймовірний талант, ставши кращою студенткою свого курсу. Її акторська гра була настільки виразною, що в 1956 році на екрани вийшли кілька фільмів з її участю. Проте справжня слава прийшла пізніше, коли вона зіграла головну роль у фільмі «Салют, Марія!» (1971), який приніс їй міжнародне визнання та престижну нагороду на кінофестивалі в Москві.

Кіно і театр

Ада Роговцева прославилась своїми ролями в фільмах та театральних постановках. Її кар’єра в кіно розпочалась з яскравою роллю у фільмі «Коли співають солов’ї» (1956), після чого актрису помітили і запросили в театр. У 1956 році Роговцеву запросили до Київського театру імені Лесі Українки, де її талант проявився у різних постановках.

У 1970-х роках вона стала однією з провідних актрис країни, а в 1971 році зіграла свою першу велику роль у драмі Йосифа Хейфіца “Салют, Марія!”, за яку отримала визнання глядачів та високу нагороду. Однак ще більшу популярність їй принесла роль Наташі Башкірцевої у фільмі “Укрощення вогню” (1975), який став культовим у радянському кінематографі. Її образ сильної та розумної жінки, здатної кохати та страждати за свого чоловіка, став улюбленим для мільйонів глядачів.

ада роговцева в кіно

Театральна діяльність Ади Роговцевої також не менш успішна. Вона блискуче впоралася з втіленням складних образів у виставах, таких як “Варшавська мелодія”, “Священні чудовища” і “Пер Гюнт”. Роговцева отримала визнання як театральна актриса і зіграла понад 60 ролей в театрі. Роботи з видатними режисерами, такими як Роман Віктюк, залишилися в історії театру як приклад художньої майстерності.

Ада Роговцева: Особисте життя

Особисте життя Ади Роговцевої не було безхмарним, але вона завжди лишалась вірною своєму покликанню. Незважаючи на успіхи в професії, актриса переживала немало випробувань, включаючи особисті трагедії та втрати. На її плечах складні відносини з близькими людьми, але її внутрішньої сили та бажанню до життя не було меж. Вона завжди залишалася сильною жінкою, яка не боялася труднощів та життєвих випробувань.

ада роговцева особисте життя

Ада Роговцева сьогодні

Сьогодні, у свої 87 років, Ада Роговцева продовжує працювати в театрі. З 2010-х років вона активно співпрацює з театральними постановками, організованими її донькою Єкатериною. Незважаючи на вік, акторка зберігає енергійність та дар вдохновляти на нові досягнення.

Визнання та шана прийшли до Роговцевої не лише в рідній країні, а й за кордоном. У 2018 році вона брала участь у постановці в Лондоні, яка здобула великий успіх. Ада Роговцева залишається популярною та улюбленою глядачами, а її роботи в кіно та театрі лишаються символами високого мистецтва та таланту.

Три головні кіно ролі Ади Роговцевої

  1. «Салют, Мария!» (1971) — роль Маши Ткачевой принесла актрисе всенародное признание и престижные награды, сделав ее одной из самых популярных актрис советского времени.
  2. «Укрощение огня» (1975) — роль Наташи Башкирцевой в этом фильме стала культовой, а сама Ада Роговцева навсегда вошла в историю кинематографа как одна из величайших актрис.
  3. «Вечный зов» (1973-1974) — роль Анны Кафтановой, сыгранная Роговцевой, стала любимой у зрителей, а сама картина до сих пор считается одной из самых значимых в истории советского телевидения.

Важні події в житті

1955 рік: вступ до театрального вузу.

1956 рік: перші ролі в кіно.

1959 рік: завершення вузу, головна роль у театрі, весілля з Костянтином Степанковим.

1960 рік: присвоєння звання заслуженої артистки УСРР.

1962 рік: народження сина Кости.

1967 рік: присвоєння звання народної артистки УРСР, вступ у КПРС.

1970 рік: головна роль у фільмі «Салют, Марія!» принесла нагороду на сьомому ММКФ.

1971 рік: вручення премії Ленінського комсомолу УРСР.

1972 рік: народження дочки Каті. Виход на екрани фільму “Укрощення вогню”.

1978 рік: присвоєння звання народної артистки СРСР, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

1981 рік: вручення державної премії УРСР за виконання ролей Любові Раневської, Надії Гавриленкової та Лесі Українки.

1991 рік: вручена премія «Київська пектораль» в номінації «Краща жіноча роль в театрі» (Паола в виставі Романа Віктьука «Дама без камелій»).

1996 рік: вручено премію «Кришталевий слон» у номінації «Краща акторська сім’я».

1997 рік: вручена премія «Київська пектораль» в номінації «Краща жіноча роль в театрі» (Розалі в виставі Дмитра Богомазова «Обманута»).

2002 рік: нагороджена орденом княгині Ольги (Україна). 2004 рік: смерть чоловіка, Костянтина Степанкова.

2006 рік: видання авторської книги “Мій Костя”.

2007 рік: нагороджена орденом Дружби (Росія), присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави та звання Почесного громадянина Києва.

2012 рік: смерть сина, Костянтина Костянтиновича Степанкова.

2013 рік: вручена міжнародна премія імені Миколи Гоголя в Італії.

2017 рік: вручена державна премія України імені Олександра Довженка.

2019 рік: 60-річчя творчої діяльності в театрі.

Ада Роговцева – це актриса, яка пережила і перемогла всі випробування, подарувавши глядачам безліч яскравих і незабутніх образів. Її шлях до мистецтва був непростим, але вона змогла стати однією з найулюбленіших і вимогливаних актрис свого часу. Талант, працьовитість і наполегливість привели її до висот, які вона заслужено утримує протягом десятиліть.

Лайза Міннеллі -  біографія
АКТОРИ

Лайза Міннеллі – Біографія

Лайза Міннеллі – одна з найвідоміших зірок Голлівуду, що залишила яскравий слід у світовому кіно, музиці та театрі. Народжена 12 березня 1946 року в Лос-Анджелесі, вона є донькою знаменитої акторки Джуді Гарленд і режисера Вінсента Міннеллі. Лайза втілила дух епохи завдяки своєму таланту та неперевершеній харизмі.

Шлях до слави

Кар’єра Лайзи почалася ще в дитинстві. У трирічному віці вона вперше з’явилася у фільмі разом зі своєю матір’ю. Проте її справжній прорив відбувся на Бродвеї, коли вона зіграла в мюзиклі «Краща нога» у 1965 році. Лише через кілька років вона здобула «Оскар» за роль у культовому фільмі «Кабаре» (1972)​

Легендарна спадщина

Серед інших визначних робіт Лайзи – фільм «Нью-Йорк, Нью-Йорк» (1977) режисера Мартіна Скорсезе. Виконана нею однойменна пісня стала безсмертним хітом, який досі надихає виконавців і шанувальників​

Лайза також є володаркою EGOT – найпрестижнішого набору нагород: Emmy, Grammy, Oscar та Tony

Особисті виклики та тріумф

Життя Міннеллі було сповнене випробувань. Її боротьба із залежностями та здоров’ям стала відомою публіці. Проте Лайза завжди знаходила в собі сили йти далі. Нещодавно, святкуючи своє 78-річчя, вона поділилася секретом своєї стійкості: «Просто продовжуй, бейбі!»

Навіть сьогодні Лайза працює над новими проєктами, включаючи запис музики та колаборації у світі моди​

Цікаві факти

  1. Складне дитинство: Через проблеми матері Лайза була змушена рано стати самостійною.
  2. Вплив на культуру: Її роль у «Кабаре» і досі вважається однією з найвизначніших в історії кінематографа.
  3. Ікона стилю: Лайза тісно співпрацювала з дизайнером Галстоном і завжди вирізнялася екстравагантним стилем​

Лайза Міннеллі – це більше, ніж зірка. Вона символ боротьби, мистецтва та витонченості, яка залишається натхненням для мільйонів по всьому світу.

Роберт де Ніро -  біографія
АКТОРИ, БІОГРАФІЇ

Роберт де Ніро – Біографія та цікаві факти

Дата народження: 17 серпня 1943 року
Місце народження: Нью-Йорк, США
Зріст: 1.77 м

Роберт де Ніро — легенда Голлівуду, актор, що став символом багатьох поколінь кіноманів. Відомий своєю здатністю втілювати надзвичайно складні і глибокі образи, він здобув міжнародне визнання за ролі в фільмах, які стали класикою кінематографу.

Ранні роки та початок кар’єри

Роберт Маріо де Ніро народився у Нью-Йорку в творчій родині: його мати була художницею, а батько — абстракціоністом. З дитинства він потрапив у світ мистецтва, а перша акторська спроба відбулася ще в 10 років, коли він зіграв роль у шкільній п’єсі. Подальший розвиток кар’єри привів його до Вищої школи музики та мистецтв ім. Фьорелло Ла Гуардія, де він почав розвивати свої акторські навички.

Прорив та успіх у кіно

Дебют Роберта на великому екрані відбувся у 1965 році, але справжній успіх прийшов до нього лише через кілька років після участі в таких фільмах, як “Злі вулиці” та “Бий у барабан повільно”. Однак світове визнання він здобув завдяки своїй ролі молодого Віто Корлеоне в “Хрещеному батькові 2” (1974), за яку отримав премію «Оскар» за кращу чоловічу роль другого плану.

Зіркові години: “Таксист”, “Скажений бик” та інші

З того часу кар’єра де Ніро стрімко розвивалася. Ролі у “Таксисті” (1976), “Мисливець на оленів” (1978), “Скаженому бику” (1980) принесли йому численні нагороди та звання одного з найкращих акторів свого покоління. Саме за роль боксера Джейка ЛаМотти в “Скаженому бику” він отримав свій другий “Оскар” — цього разу за кращу чоловічу роль.

Універсальність і гумор

Крім серйозних драматичних ролей, Роберт де Ніро також здивував публіку своєю здатністю комедійно розкрити персонажів. Фільми, як “Мій хлопець — псих”“Велике весілля”“Знайомство з батьками” стали важливими віхами в його кар’єрі, доводячи, що він може з блиском грати як у драмі, так і в комедії.

Роберт де Ніро сьогодні

Сьогодні де Ніро залишається активним у кіно, продовжуючи грати важливі ролі у великих кінопроектах. Його роботи надихають нові покоління акторів і шанувальників кінематографа. Він відомий не лише своєю акторською майстерністю, а й філантропією та участю у суспільних проектах.

Цікаві факти про Роберта де Ніро:

  1. Роберт де Ніро двічі вигравав “Оскар” — за ролі у “Хрещеному батькові 2” і “Скаженому бику”.
  2. Він є одним з небагатьох акторів, що отримав премію «Оскар» за виконання однієї і тієї ж ролі (молодий Віто Корлеоне) разом із Марлоном Брандо.
  3. Відомий своєю пристрастю до автентичних персонажів, де Ніро часто обирає ролі, що вимагають серйозної підготовки, як, наприклад, для “Скаженого бика”, де він набрав 30 кг для ролі боксера.
  4. Окрім акторської діяльності, де Ніро активно працює як продюсер і засновник кількох ресторанів в Нью-Йорку.

Роберт де Ніро — це не просто актор, це символ кіноіндустрії, що залишає слід у кожній своїй ролі. Його внесок у світовий кінематограф неможливо переоцінити.

Юлия Куваева
АКТОРИ

Юлія Куваєва – Біографія

Юлія Куваєва

Юлия Куваева

Російська актриса.
Знялася у головній ролі разом із Миколою Кудряшовим у фільмі “Роздолбай”, який вийшов на екрани 10 серпня 2011 року.

Юлія Куваєва — це російський секс-символ, яку часто порівнюють із легендарною Софі Лорен завдяки її вражаючій зовнішності, зокрема шикарному бюсту та виразній південній красі. Актриса, відома своєю однією яскравою роллю, проте навіть ця поодинока поява на екрані принесла їй визнання та шалену популярність.

Про фільм РОЗДОЛБАЙ

За сюжетом фільму Юлія грає амбітну власницю бізнесу, яка шукає собі охоронця та водія. Вона  амбітна, самодостатня і незаміжня. Її компанія бере участь у тендері за ласий шматок землі. Зіткнувшись із конкурентами, вона шукає собі надійну охорону. Він водій та охоронець, добрий хлопець, але йому не можна довірити жодних доручень, бо головний герой… роздовбай. У розпал перепетій, коли загрожує небезпека, саме він приходить їй на допомогу.

Режисер Валерій Ібрагімов
Актори Микола Кудряшов, Юлія Куваєва, Олег Сидоров, Філіп Величко, Євген Савчук, Валерій Ібрагімов, Петро Капіца, Микола Калмиков, Євген Маканов, Сергій Куваєв
Сценарій Георгій Гашокін
Оператор Сергій Шульц, Дмитро Бекман
Композитор Петро Розломій
Продюсери Микола Кудряшов, Олег Сидоров
Рік 2011

(more…)