Showing 28 Result(s)
ЗІРКОВІ ПОДІЇ, ЧЕРВОНА ДОРІЖКА

Червона доріжка кінофестивалю Tribeca: Антоніо Бандерас, Пенелопа Крус та інші зірки сяють у Нью-Йорку

У Нью-Йорку триває кінофестиваль Tribeca, і вчора на червоній доріжці з’явились Антоніо Бандерас і Пенелопа Крус, Джессіка Честейн, Кеті Холмс та інші зірки.

Бандерас і Крус, які не раз знімалися разом, на цей раз представили фільм “Головна роль” – комедію, присвячену кулісам кіно. Для виходу у світ актриса обрала вечірню сукню Chanel – амбасадором цього модного будинку Крус є вже кілька років.

Кеті Холмс на фестивалі представила публіці свій фільм Alone Together – у цьому проекті вона виступила не лише як актриса, але й як режисер і сценаристка. На прем’єру Кеті прийшла разом зі своїм новим хлопцем – музикантом Боббі Вутеном III. Пара зустрічається всього кілька місяців, їх світський “дебют” відбувся зовсім недавно.

Для прем’єри Кеті Холмс обрала біле в’язане плаття, а от Джессіка Честейн, яка представила на фестивалі фільм “Прощенних”, віддала перевагу класичному чорному вбранню, доповнивши його краваткою.

Антонио Бандерас и Пенелопа Крус

Антоніо Бандерас і Пенелопа Крус

Пенелопа Крус

Пенелопа Крус

Пенелопа Крус

Кэти Холмс и Бобби Вутен III

Кеті Холмс і Боббі Вутен III

Кэти Холмс и Бобби Вутен III

Кэти Холмс

Кеті Холмс

Джессика Честейн

Джессіка Честейн

Джессика Честейн

Джим Стерджесс и Дина Мусауи

Джим Стерджесс і Діна Мусауі

ЗІРКОВІ ПОДІЇ, ЧЕРВОНА ДОРІЖКА

Норман Рідус і Діана Крюґер: Яскраві образи на церемонії закриття Каннського кінофестивалю

Канны-2022: победители кинофестиваля и самые яркие образы церемонии закрытия

Норман Рідус і Діана Крюґер

У Франції завершився 75-й Каннський кінофестиваль. Головну нагороду конкурсу, Золоту пальмову гілку, журі присудило сатиричному фільму шведського режисера Рубена Естлунда “Трикутник суму”. Гран-прі поділили картини “Зорі в полдень” Клер Дені та “Близько” Лукаса Донта. Приз за кращу режисуру отримав південнокорейський режисер Пак Чхан Ук (“Рішення піти”). Кращою акторкою була визнана Зара Амір-Ебрагімі (“Священний павук”), а кращим актором був

Сон Кан Хо (“Посередник”). Нагорода за кращий сценарій отрималася Таріку Салеху (“Хлопчик з неба”). Фільм “Дружина Чайковського” Кирила Серебреннікова залишився без нагороди.

Тим часом на червоній доріжці церемонії закриття зірки змагалися за кращий образ вечора. Spletnik зібрав для вас найяскравіші наряди.

Аджа Наоми Кинг

Аджа Наомі Кінг

Мария Боргес

Марія Боргес

Мадалина Диана Генеа

Мадалина Діана Генеа

Кэт Грэм

Кет Грем

Виктория Сильвстедт

Вікторія Сільвстедт

Норман Ридус и Диана Крюгер

Норман Рідус і Діана Крюґер

Норман Ридус и Диана Крюгер

Джемма Чан

Джемма Чан

Нильс Шнайдер

Мілс Шнайдер

Энди Макдауэлл

Енді Макдауелл

Хавьер Бардем

Хав’єр Бардем

Дипика Падуконе

Діпіка Падуконе

Росси Де Пальма

Россі Де Пальма

Чхве Хи Джин и Сон Кан Хо

Чхве Хи Джин і Сон Кан Хо

Хелена Гэтсби

Гелена Ґетсбі

Камилль Раза

Каміль Раза

Нуми Рапас

Нумі Рапас

ЗІРКОВІ ПОДІЇ, ЧЕРВОНА ДОРІЖКА

Канни-2022: Наомі Кемпбелл, Россі де Пальма, Аня Рубік на прем’єрі фільму “Рішення розійтися”

Канны-2022: Наоми Кэмпбелл, Росси де Пальма, Аня Рубик на премьере фильма "Решение расстаться"

Наомі Кемпбелл

75-й Каннський кінофестиваль продовжує свою роботу. Вчора в рамках перегляду відбулися дві прем’єри: свій новий фільм глядачам представив Девід Кроненберг “Злочини майбутнього”, а також Пак Чхан-ук — південнокорейський режисер привіз до Франції психологічний трилер “Рішення розійтися”.

Разом з режисером на червоній доріжці з’явились виконавці головних ролей в проекті — Пак Хе-иль і Тан Вей. “Рішення піти” — перший повнометражний фільм Чхан-ука після шестирічної перерви. Фільм розповідає про детектива, який розслідує вбивство. Однак він зіткнувся з проблемою — головний герой закохується в підозрювану, що заважає його роботі.

Пак Хэ-иль, Пак Чхан-ук і Тан Вэй

Підтримати Чхан-ука на прем’єрі та оцінити нову роботу улюбленця європейських фестивалів приїхали Наомі Кемпбелл, зірка серіалу “Гра в кальмара” Лі Джон Джей, Аня Рубік, Коко Роша, Аліна Байкова та інші знаменитості.

Крім того, на доріжці з’явилася Россі де Пальма. Цього року іспанська актриса стала головою журі.

Наомі Кемпбелл

Россі де Пальма

Аня Рубик

Коко Роша

Аліна Байкова

Сара Сампайо

Тан Вэй

Лі Джон Джэ

Шарлотта Ле Бон

Кімберлі Гарнер

Дафна Груневельд

Вільма Еллес

Дебора Франсуа

Марина Руй Барбоза

ЗІРКОВІ ПОДІЇ, ЧЕРВОНА ДОРІЖКА

Джуліанна Мур та інші зірки на відкритті Каннського кінофестивалю 2022

Канны-2022: Джулианна Мур, Ева Лонгория и другие на открытии кинофестиваля

Джуліанна Мур

17 травня у Франції стартував 75-й Каннський кінофестиваль. Торжественну церемонію відкриття відвідали Джуліанна Мур, Єва Лонгорія, Ніколай Костер-Вальдау, Мерьєм Узерлі та інші.

Джулианна Мур

Джуліанна Мур

Каннський фестиваль відмовився приймати російську делегацію через військову спецоперацію на Україні, але зробив виняток для режисерів Кирила Серебреннікова, Андрія Звягінцева та Олександра Сокурова.

Ева Лонгория

Єва Лонгорія

Мерьем Узерли

Мерьєм Узерлі

Николай Костер-Вальдау

Ніколай Костер-Вальдау

У день 17 травня за традицією відбувся фотокол журі, цього року його очолював французький актор Венсан Ліндон. У складі журі також взяли участь британська акторка і продюсер Ребекка Холл, індійська акторка Дипіка Падуконе, зірка фільму “Дівчина з татуюванням дракона” Нумі Рапас, італійська акторка Жасмін Трінка та режисери Асгар Фархаді, Ладж Лі, Джефф Ніколс та Йоакім Тріер.

Ребекка Холл

Ребекка Холл

75-й фестиваль також буде останнім для директора фестивалю П’єра Лескюра, який займав цю посаду багато років і йде у відставку. Його замінить Іріс Кноблох, яка стала першою жінкою, обраною на цю посаду.

Кінофестиваль цього року відкрився фільмом “Фінальний монтаж” (Final Cut) режисера Мішеля Хазанавічуса – ремейк студентського фільму Синъітіро Уеди “Зомбі одним планом!”, який став культовим у Японії. Цей фільм спочатку був оголошений під назвою Z, але був перейменований за проханням мешканців України на тлі воєнної спецоперації.

У цьому році Каннський фестиваль відмовився приймати російську делегацію через військову спецоперацію в Україні, проте зробив виняток для режисерів Кирила Серебреннікова, Андрія Звягінцева і Олександра Сокурова. Сокуров, незважаючи на запрошення, відмовився брати участь у фестивалі зі своїм фільмом “Казка”.

Прeм’єра нового фільму Кирила Серебренникова “Дружина Чайковського”, де знялися Один Байрон, Юлія Ауг та Oxxxymiron, відбудеться завтра.

На відкритті кінофестивалю перед гостями по супутниковому зв’язку виступив президент України Володимир Зеленський. У своєму 10-хвилинному виступі він заявив, що його країна продовжує боротьбу.

Раніше також стало відомо, що російським журналістам відмовили в акредитації на Каннський фестиваль, незважаючи на те, що фільм російського режисера Кирила Серебреннікова присутній в основній програмі фестивалю.

Каннський кінофестиваль проходить з 17 по 28 травня.

АФІША, КІНО

Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» святкує 50 років: Програма, локації та учасники

4 серпня о 16:00 у FEDORIV HUB відбулась пресконференція 49-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», цього року він святкує 50-річний ювілей. На офіційній зустрічі з представниками преси організатори оголосили програму, систему абонементів та спеціальні події.

Цьогоріч основними локаціями фестивалю стали кінотеатр «Жовтень», де буде розташований фестивальний центр з показами конкурсної та позаконкурсної програм, в тому числі українських прем’єр. У «Будинку кіно» пройде серія фестивальних показів, FEDORIV HUB — став майданчиком для проведення майстер-класів у межах «Майстерні талантів». Спеціально для проведення фестивалю сконструюють кінотеатр просто неба під Аркою Дружби народів, там пройде Церемонія відкриття та нагородження, покази фільмів дитячої програми «Molodist Teen Sсreen», українські прем’єри та спеціальні події.

Учасники пресконференції:

Кінофестиваль “Молодість”

Андрій Халпахчі, художній керівник

Ігор Шестопалов, програмний директор

Богдан Жук, програмний координатор

Віктор Глонь, програмний координатор

Катерина Янюк, голова служби акредитації

Державне агентство України з питань кіно

Марина Кудерчук, голова

1+1 медіа

Максим Кривицький, керівник “Телевізійного бізнесу”, член правління

Оператор державних лотерей МСЛ

Євген Власенко, віцепрезидент

Партнер фестивалю UkrStream

Юрко Іванишин, засновник компанії UkrStream

Продакшн-студія Adje’

Нікіта Кукоба, виконавчий продюсер

Юрій Кузнєцов, режисер

МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС

Студентський конкурс / Студентський конкурс

Еллі / Elli, Вів’єн Гартманн / Vivien Hartmann, Німеччина / Germany, 2019, 29′

Душенька / Маленька душа, Барбара Рупік / Barbara Rupik, Польща, 2019, 9′

Обличчя / Faces, Адріен Лосте / Adrien Lhoste, Франція / France, 2019, 19′

Через дві години минуло десять хвилин / After Two Hours, Ten Minutes Had Passed, Штеффен Ґолдкамп / Steffen Goldkamp, Німеччина / Germany, 2019, 20′

Він любить мої очі / He Loves My Eyes, Енші Ріста / Enxhi Rista, Румунія / Romania, 2019, 23′

Дім, милий дім / Home Sweet Home, Анна Морозова / Anna Morozova, Україна / Ukraine, 2019, 15’

Адам / Adam, Шокі Лінь / Shoki Lin, Сінґапур / Singapore, 2019, 19′

Термінал / Terminal, Кім Алламанд / Kim Allamand, Швейцарія / Switzerland, 2019, 13′

Дрифт / Drifting, Ханьсун Бо / Hanxiong Bo, США / USA, 2019, 16′

Не плакати за обіднім столом / No Crying at the Dinner Table, Керол Нґуєн / Carol Nguyen, Канада / Canada, 2019, 15′

Сонячний пес / Sun Dog, Доріан Єсперс / Dorian Jespers, Бельгія, Росія / Belgium, Russia, 2020, 21′

Ми більше ніколи не заблукаємо разом / We’ll Never Get Lost Together Again, Євген Кошин / Eugene Koshin, Україна, Туреччина / Ukraine, Turkey, 2020, 35′

Малолітка / Babydyke, Тоне Оттілі Фредеріксен / Tone Ottilie Frederiksen, Данія / Denmark, 2019, 19′

Південна лихоманка / Austral Fever, Томас Вудрофф / Thomas Woodroffe, Чилі / Chile, 2019, 21′

Добраніч / Good Night, Ентоні Нті / Anthony Nti, Бельгія, Ґана / Belgium, Ghana, 2019, 20′

Без тіла / No Body, Гемін Ко / Haemin Ko, Велика Британія / UK, 2019, 4′

 

 Короткометражний конкурс / Short competition

Остання світлина батька / The Last Image of Father, Стефан Джорджевіч / Stefan Djordjević, Сербія, Словенія, Хорватія, Греція / Serbia, Slovenia, Croatia, Greece, 2019, 20′

Приватний сектор / Community Gardens, Вітаутас Каткус / Vytautas Katkus, Литва / Lithuania, 2019, 15′

Сцени з любовного життя / Scenes of a Love Life, Міґель Афонсо / Miguel Afonso, Португалія / Portugal, 2019, 13′

Пісня хмар / Song of Clouds, Анкіт Поудел / Ankit Poudel

Непал / Nepal, 2020, 15′

Супергерої без суперсили / Superheroes Without Superpowers, Беатріче Балдаччі / Beatrice Baldacci, Італія / Italy, 2019, 13′

Іспит / Exam, Соня К. Хадад / Sonia K. Hadad, Іран / Iran, 2019, 15′

У місяць кохання / In the Month of Love, Шашанк Валіа / Shashank Walia, Індія / India, 2019, 30′

Легкі гроші / Money Honey, Айзек Найтс-Вошборн / Isaac Knights-Washbourn, Нова Зеландія / New Zealand, 2020, 10′

Серед мигдалевих дерев / Among the Almond Trees, Марі Лєфлок / Marie Le Floc’h, Бельгія / Belgium, 2019, 21′

Одягнена в дощ / She Who Wears The Rain, Маріанн Метів’є / Marianne Métivier, Канада / Canada, 2019, 17′

Унікальна нагода / A Unique Opportunity, Жоель Курц / Joël Curtz, Франція, Бельгія / France, Belgium, 2020, 14′

Бульмастиф / Bullmastiff, Анастасія Буковська / Anastasiia Bukovska, Україна / Ukraine, 2020

Святковий день / Party Day, Софія Бост / Sofia Bost, Португалія / Portugal, 2019, 17′

Інстинкт / Drive, Педро Касавекк’я / Pedro Casavecchia, Франція / France, 2019, 7′

Чорне сонце / Black Sun, Арда Чільтепе / Arda Çiltepe, Туреччина, Німеччина / Turkey, Germany, 2019, 20′

Дівич-вечір Вард / Ward’s Henna Party, Морад Мостафа / Morad Mostafa, Єгипет / Egypt, 2020, 23′

 

Повнометражний конкурс / Full-Length competition

Цілковито нормальна родина / A Perfectly Normal Family, Малу Рейманн / Malou Reymann, Данія / Denmark, 2020, 93′

Копач / Digger, Йоргіс Грігоракіс / Georgis Grigorakis, Греція, Франція / Greece, France, 2020, 101′

Особливі прикмети / Identifying Features, Фернанда Валадес / Fernanda Valadez, Мексика, Іспанія / Mexico, Spain, 2020, 97′

Біг дітей / Kids Run, Барбара Отт / Barbara Ott, Німеччина / Germany, 2020, 104′

Твій хід / Kuessipan, Міріам Верро / Myriam Verreault, Канада / Canada, 2019, 117′

Мій ранковий сміх / My Morning Laughter, Марко Джорджевіч / Marko Djordjevic, Сербія / Serbia, 2019, 94′

Охос-Неґрос / Ojos Negros, Марта Лайяна, Івет Кастело / Marta Lallana, Ivet Castelo, Іспанія / Spain, 2019, 67′

Парфенон / Parthenon, Мантас Кведаравічюс / Mantas Kvedaravicius, Литва, Україна, Франція / Lithuania, Ukraine, France, 2019, 119′

Пісня без назви / Song Without a Name, Меліна Леон / Melina León, Перу, Іспанія, США / Peru, Spain, USA, 2019, 97′

Смерть кіно та мого батька / The Death of Cinema and My Father Too, Дані Розенберґ / Dani Rosenberg, Ізраїль / Israel, 2020, 100′

Смак фо / The Taste of Pho, Маріко Бобрік / Mariko Bobrik, Польща, Німеччина / Poland, Germany, 2019, 84′

Двоє / Two of Us, Філіппо Менеґетті / Filippo Meneghetti, Франція, Люксембург, Бельгія / France, Luxembourg, Belgium, 2019, 95′

Teen Screen

Щ – це щастя / H Is for Happiness, Джон Шиді / John Sheedy, Австралія / Australia, 2019, 103′

Оскар і Ліллі: Там, де нас ніхто не знає / Oskar & Lilli. Where No One Know Us, Араш Т. Ріагі / Arash T. Riahi, Австрія / Austria, 2020, 102′

Опалені сонцем / Sunburned, Кароліна Гельсґард / Carolina Hellsgård, Німеччина, Нідерланди, Польща / Germany, Netherlands, Poland / 2019, 94′

Суне – друг нареченого / Sune – Best Man, Йон Гольмберґ / Jon Holmberg, Швеція / Sweden, 2019, 88′

Клуб потворних дітей / The Club of Ugly Children, Йонатан Елберс / Jonathan Elbers, Нідерланди / Netherlands, 2019, 90′

Вовки / The Wolves, Семюел Кіші Леопо / Samuel Kishi Leopo, Мексика, США / Mexico, USA, 2019, 95′

Малюк Санґ’є / Young Sangye, Ґодун Чжан / Guodong Zhang, Китай / China, 2019, 87′

 

КОНКУРС / COMPETITION

Сонячний зайчик / Sunny Bunny

Цілковито нормальна родина / A Perfectly Normal Family, Малу Рейманн / Malou Reymann, Данія / Denmark, 2020, 93′

Суховій / Dry Wind, Даніел Ноласку / Daniel Nolasco, Бразилія / Brazil, 2020, 110′

Ношу тебе з собою / I Carry You With Me, Гайді Юінґ / Heidi Ewing, Мексика, США / Mexico, USA, 2020, 111’

Лінґва франка / Lingua Franca, Ізабель Сандовал / Isabel Sandoval, США, Філіппіни / USA, Philippines, 2019, 95′

Моффі / Moffie, Олівер Германус / Oliver Hermanus, ПАР, Велика Британія / South Africa, UK, 2019, 103′

Без образ / No Hard Feelings, Фараз Шаріат / Faraz Shariat, Німеччина / Germany, 2020, 89′

Психозія / Psychosia, Марі Ґрато Соренсен / Marie Grahtø Sørensen, Данія, Фінляндія / Denmark, Finland, 2019, 87′

Ріалто / Rialto, Пітер Макі Бернз / Peter Mackie Burns, Ірландія, Велика Британія / Ireland, UK, 2019, 90′

Свята Френсіс / Saint Frances, Алекс Томпсон / Alex Thompson, США / USA, 2019, 98′

Друга зірка праворуч / Second Star on the Right, Рут Кауделі / Ruth Caudeli, Колумбія / Colombia, 2019, 82′

Адвокат / The Lawyer, Ромас Забараускас / Romas Zabarauskas, Литва / Lithuania, 2020, 97′

Поцілунок у сутінках / Twilight’s Kiss, Рей Йенґ / Ray Yeung, Гонконґ / Hong Kong, 2019, 92′

Двоє / Two of Us, Філіппо Менеґетті / Filippo Meneghetti, Франція, Люксембург, Бельгія / France, Luxembourg, Belgium, 2019, 95′

 

Позаконкурсна програма / Non-Competition Program

Якби це була любов / If It Were Love, Патрік Чіга / Patric Chiha, Франція / France, 2020, 82′

Дівчинка / Little Girl, Себастьєн Ліфшиц / Sebastien Lifshitz, Франція / France, 2020, 85′

Ви пишаєтеся? / Are You Proud?, Ешлі Джойнер / Ashley Joiner, Велика Британія / UK, 2018, 95′

Святі Кіко / Kiko’s Saints, Мануель Марм’є / Manuel Marmier, Франція / France, 2019, 26′

Пропозиція / A Proposal, Джерландо Інфузо / Gerlando Infuso, Бельгія / Belgium, 2018, 15′

Фонограма. Репетиція прощання / Playback, Аґустіна Комеді / Agustina Comedi, Аргентина / Argentina, 2019, 14′

Відстань між нами та небом / The Distance Between Us and the Sky, Васіліс Кекатос / Vasilis Kekatos, Греція, Франція / Greece, France, 2019, 9′

Бенгальські вогні / Sparkling Candles, Танасіс Неофотістос / Thanasis Neofotistos, Греція / Greece, 2019, 10′

 

Nordic Lights 

Мій світ у твоєму / My World in Yours, Дженіфер Мальмквіст / Jenifer Malmqvist, Швеція / Sweden, 2019, 29′

Бахус / Bacchus, Рікке Планета / Rikke Planeta, Данія / Denmark, 2018, 6′

Зв’язані / Entangled, Юхо Реінікаінен / Juho Reinikainen, Фінляндія / Finland, 2018, 5′

Зламай мене / Break Me, Іраш Асанті / Irasj Asanti, Норвегія / Norway, 2018, 15′

Амфі / Amfi, Матіас Брое / Mathias Broe, Данія / Denmark, 2018, 30′

 

 

ПОЗАКОНКУРСНА ПРОГРАМА / NON-COMPETITION PROGRAM

Українські прем’єри / Ukrainian premieres

В. Сильвестров / V. Silvestrov, Сергій Буковський / Serhiy Bukovsky, Україна / Ukraine, 2020, 143′

Поїзд: Київ-Війна / Train: Kyiv-War, Корній Грицюк / Korniy Hrytsiuk, Україна / Ukraine, 2020, 71′

Життя поза резюме / Life Outside CV, Сашко Протяг / Sashko Protyah, Україна / Ukraine, 2019, 42′

Передчуття / Forebodings, Вячеслав Криштофович / Viacheslav Kryshtofovych, Україна / Ukraine, 2019, 90′

Херсонщина на Вулкані / Wasteland Tour, Владислав Васильченко, Роман Бондарчук / Vladyslav Vasylchenko, Roman Bondarchuk, Україна / Ukraine, 2019, 44′

Зарваниця / New Jerusalem, Ярема Малащук, Роман Хімей / Yarema Malashchuk, Roman Himey, Україна / Ukraine, 2020, 77′

Хлопець війни / Boy of War, Сіпріен Клемон-Дельмас, Ігор Косенко / Cyprien Clément-Delmas, Igor Kosenko, Німеччина, Чехія, Україна / Germany, Czech Republic, Ukraine, 2018, 79′

Ми є. Ми поруч / We Are Here. We Are Close, Роман Балаян / Roman Balayan, Україна / Ukraine, 2020, 90′

Ваш Василь / Your Vasyl, Олександр Авшаров, Світлана Рудюк / Oleksandr Avsharov, Svitlana Rudiuk, Україна / Ukraine, 2019, 60′

Вусатий фанк / Mustache Funk, Олександр Ковш / Oleksandr Kovsh, Україна / Ukraine, 2019

 

Дивись українське! / Watch Ukrainian!

Об’єктивно / Objectively, Віктор Придувалов / Viktor Pryduvalov, Україна / Ukraine, 2019, 19′

Домовина / The Coffin, Кадім Тарасов / Kadim Tarasov, Україна / Ukraine, 2019, 8′

Шнурочки / Shoelaces, Юлія Тамтура / Yuliia Tamtura, Україна / Ukraine, 2019, 6′

Перекур / A Smoke Break, Михайло Іллєнко / Mykhailo Illienko, Україна / Ukraine, 2019, 4′

Адамівна / Adamivna, Олександр Биков / Oleksandr Bykov, Україна / Ukraine, 2019, 14′

Дзвінок / The Call, Кадім Тарасов / Kadim Tarasov, Україна / Ukraine, 2019, 7′

Монстр. За мить до вічності / The Monster. One Moment Before the Eternity, Кадім Тарасов / Kadim Tarasov, Україна / Ukraine, 2019, 18′

Підвішена кава / Suspended Coffee, Оксана Тараненко / Oksana Taranenko, Україна / Ukraine, 2019, 6′

 

 Фестиваль фестивалів / Festival of Festivals

Віталіна Варела / Vitalina Varela, Педру Кошта / Pedro Costa, Португалія / Portugal, 2019, 124′

Погані казки / Bad Tales, Даміано Д’Інноченцо, Фабіо Д’Інноченцо / Damiano D’Innocenzo, Fabio D’Innocenzo, Італія, Швейцарія / Italy, Switzerland, 2020, 98′

Батько / Father, Срджан Ґолубовіч / Srdan Golubović, Сербія, Франція, Німеччина, Хорватія, Словенія, Боснія та Герцеговина / Serbia, France, Germany, Croatia, Slovenia, Bosnia and Herzegovina, 2020, 120′

Жінка, яка втекла / The Woman Who Ran, Хон Сан-су / Hong Sang-soo, Південна Корея / South Korea, 2019, 77′

Повітряна кулька / Balloon, Пема Цеден / Pema Tseden, Китай / China, 2019, 102′

Лара / Lara, Ян-Оле Ґерштер / Jan-Ole Gerster, Німеччина / Germany, 2019, 98′

Батько / The Father, Крістіна Ґрозева, Петар Вилчанов / Kristina Grozeva, Petar Valchanov, Болгарія, Греція / Bulgaria, Greece, 2019, 87′

Угамований / Pacified, Пекстон Вінтерс / Paxton Winters, Бразилія, США / Brazil, USA, 2019, 100′

Наші матері / Our Mothers, Сесар Діас / Cesar Diaz, Бельгія, Франція, Ґватемала / Belgium, France, Guatemala, 2019, 78′

І прийде вогонь / Fire Will Come, Олівер Лаше / Oliver Laxe, Іспанія, Франція, Люксембург / Spain, France, Luxembourg, 2019, 85′

Патрик / Patrick, Тім Мілантс / Tim Mielants, Бельгія, Нідерланди / Belgium, Netherlands, 2019, 97′

 

 Скандинавська панорама / Scandinavian Panorama

Провінція / The County, Ґрімур Гаконарсон / Grimur Hakonarson, Ісландія, Данія, Німеччина, Франція / Iceland, Denmark, Germany, France, 2019, 92′

Луна / Echo, Рунар Рунарссон / Runar Runarsson, Ісландія, Франція, Швейцарія / Iceland, France, Switzerland, 2019, 79′

Обережно, діти / Beware of Children, Даґ Йоган Гауґеруд / Dag Johan Haugerud, Норвегія, Швеція / Norway, Sweden, 2019, 157′

Дядько / Uncle, Фрелле Петерсен / Frelle Petersen, Данія / Denmark, 2019, 105′

Чартер / Charter, Аманда Кернелл / Amanda Kernell, Швеція, Данія, Норвегія / Sweden, Denmark, Norway, 2020, 94′

Біжи, Ує, біжи / Run Uje Run, Генрік Шифферт / Henrik Schyffert, Швеція / Sweden, 2020, 78′

Плоть і кров / Wildland, Жанетт Нурдаль / Jeanette Nordahl, Данія / Denmark, 2020, 89′

Психостерво / Psychobitch, Мартін Лунд / Martin Lund, Норвегія / Norway, 2019, 109′

Гелена / Helene, Антті Йокінен / Antti Jokinen, Фінляндія, Естонія / Finland, Estonia, 2020, 122′

Людські ігри / Games People Play, Єнні Тойвоніємі / Jenni Toivoniemi, Фінляндія / Finland, 2019, 117′

 

 Швейцарський акцент / Swiss Accent

За горизонтом / Beyond the Horizon, Дельфін Леерісі / Delphine Lehericey, Швейцарія, Бельгія / Switzerland, Belgium, 2019, 92′

Кохай мене ніжно / Love Me Tender, Клаудія Рейніке / Klaudia Reynicke, Швейцарія / Switzerland, 2019, 83′

Мадам / Madame, Cтефан Рітгаузер / Stephane Riethauser, Швейцарія / Switzerland, 2019, 93′

Батьки / Parents, Ерік Берґкраут, Рут Швайкерт / Eric Bergkraut, Ruth Schweikert, Швейцарія / Switzerland, 2019, 96′

Кінець світу / The End of the World, Базіл да Кунья / Basil da Cunha, Швейцарія / Switzerland, 2019, 107′

 

Students Swiss Shorts / Короткометражні метри швейцарських студентів

Усі коти сірі у темряві / All Cats Are Grey in the Dark, Лассе Ліндер / Lasse Linder, Швейцарія / Switzerland, 2019, 18′

Блок Б / Block B, Нора Лонґатті / Nora Longatti, Швейцарія / Switzerland, 2019, 11′

Ще працює / Still Working, Джульєтта Корбель / Julietta Korbel, Швейцарія / Switzerland, 2019, 17′

22:47 Маршрут 34 / 22:47 Line 34, Міхаель Каррер / Michael Karrer, Швейцарія / Switzerland, 2019, 10′

Мовчазна буря / Silent Storm, Анаїс Муґ / Anaïs Moog, Швейцарія / Switzerland, 2019, 13′

Самотня орбіта / The Lonely Orbit, Фредерік Сіґель, Бенжамін Морар / Frederic Siegel, Benjamin Morard, Швейцарія / Switzerland, 2019, 10′

Людина з пірсу / The Pier Man, Лоїк Обі / Loïc Hobi / Швейцарія, Франція / Switzerland, France, 2019, 21′

 

Другий фронт. Історії ЛҐБТ-військових / The Second Front. Stories of LGBT Soldiers

L – Настя / L – Nastya, Максим Наконечний / Maksym Nakonechnyi, Україна / Ukraine, 2020, 3′

G – Нік / G – Nick, Максим Наконечний / Maksym Nakonechnyi, Україна / Ukraine, 2020, 4′

B – Яра / B – Yara, Максим Наконечний / Maksym Nakonechnyi, Україна / Ukraine, 2020, 5′

T – Себ / T – Seb, Максим Наконечний / Maksym Nakonechnyi, Україна / Ukraine, 2020, 4′

 

Опівнічний сеанс / Midnight Special

Друг / Amigo, Оскар Мартін / Oscar Martín, Іспанія / Spain, 2019, 83′

Котячий корм / Cat Sticks, Ронні Сен / Ronny Sen, Індія / India, 2019, 94′

Смажений Баррі / Fried Barry, Раян Крюґер / Ryan Kruger, ПАР / South Africa, 2020, 105′

Інстинкт / Instinct, Галіна Рейн / Halina Reijn, Нідерланди / Netherlands, 2019, 108′

Ісус вказує тобі дорогу до шосе / Jesus Shows You the Way to the Highway, Міґель Янсо / Miguel Llansó, Іспанія, Естонія, Ефіопія, Латвія, Румунія / Spain, Estonia, Ethiopia, Latvia, Romania, 2019, 82′

Моє серце не битиметься, якщо ти не накажеш / My Heart Can’t Beat Unless You Tell It To, Джонатан Куартас / Jonathan Cuartas, США / USA, 2020, 89′

У розшуку / Watch List, Бен Рехі / Ben Rekhi, Філіппіни, США, Канада / Philippines, USA, Canada, 2019, 94′

Чужинець / The Intruder, Наталія Мета / Natalia Meta, Аргентина, Мексика / Argentina, Mexico, 2020, 90′

 

Валі Експорт / VALIE EXPORT

Невидимі супротивники / Invisible Adversaries, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1977, 110′

Практика кохання / The Practice of Love, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1985, 90′

Автопортрет із головою / Self-Portrait with Head, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1967, 4′

Кіно дотику / Tap and Touch Cinema, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1968, 2′

Текст дихання: любовний вірш / Breath Text: Love Poem, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1973, 2′

Бачити простір, чути простір / Space Seeing – Space Hearing, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1974, 6′

Гіпербулія / Hyperbulie, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1973, 7′

Дельта. П’єса / Delta. A Piece, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1977, 18′

голос як перформанс, дія і тіло / the voice as performance, act and body, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 2007, 11′

…Далекі…Далекі… / …Remote…Remote…, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1973, 10′

Чоловік, жінка і тварина / Man & Woman & Animal, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1973, 8′

Прилеглі дислокації / Adjunct Dislocations, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1973, 10′

я гортаю зображення свого голосу в голові / i turn over the pictures of my voice in my head, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 2009, 12′

Ідеальна пара, або Жага, яка змінює шкіру / Lust, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1986, 12′

Перервана смуга / Interrupted Line, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1972, 9′

Синтагма / Syntagma, Валі Експорт / Valie Export, Австрія / Austria, 1983, 18′

 

FORMA

Посеред лабіринту / In the Middle of the Labyrinth, Саломон Перес / Salomón Pérez, Перу / Peru, 2019, 65′

Шум / Murmur, Гізер Янґ / Heather Young, Канада / Canada, 2019, 84′

Пропозиція / Offering, Хуан Монако Каньї / Juan Mónaco Cagni, Аргентина / Argentina, 2020, 65′

Персефона / Persephone, Костас Атоусакіс / Costas Athousakis, Греція / Greece, 2019, 88′

Халепа з природою / The Trouble with Nature, Іллум Якобі / Illum Jacobi, Данія, Франція / Denmark, France, 2020, 95′

Двадцяте століття / The Twentieth Century, Метью Ренкін / Matthew Rankin, Канада / Canada, 2019, 90′

Великі літери / Uppercase Print, Раду Жуде / Radu Jude, Румунія / Romania, 2020, 128′

Кладовище / Cemetery, Карлос Касас / Carlos Casas, Франція, Велика Британія, Польща, Узбекистан / France, United Kingdom, Poland, Uzbekistan, 2019, 85′

 

Метри / Maitres

Бріжит / Brigitte, Лінн Ремсі / Lynne Ramsay, Велика Британія / UK, 2019, 30′

Ніщо / Nimic, Йоргос Лантімос / Yorgos Lanthimos, Німеччина, Велика Британія, США / Germany, UK, USA, 2019, 12′

Падіння / The Fall, Джонатан Ґлейзер / Jonathan Glazer, Велика Британія / UK, 2019, 7′

Неймовірна дівчина / The Staggering Girl, Лука Ґваданьїно / Luca Guadagnino, Італія / Italy, 2019, 37′

 

Молодість. Короткий інсайт / Molodist. Short Insight

Анімаційні фільми / Animation films 

Донька / Daughter, Дар’я Кащеєва / Daria Kashcheeva, Чехія / Czech Republic, 2019, 15′

Нумінозність / Numinosum, Сержіу Неґулічі / Sergiu Negulici, Румунія / Romania, 2019, 16′

Повітряний змій, The Kite, Мартін Сматана / Martin Smatana, Чехія, Словаччина, Польща / Czech Republic, Slovakia, Poland, 2019, 13′

Шерґар / Shergar, Кора Маккенна / Cora McKenna, Данія / Denmark, 2020, 7′

Таке гарне місто / Such a Beautiful Town, Марта Кох / Marta Koch, Польща / Poland, 2019, 8′

Дощ / Rain, Пйотр Мільчарек / Piotr Milczarek, Польща / Poland, 2019, 5′

Пурпуровий хлопчик / Purpleboy, Александра Сікейра / Alexandre Siqueira, Португалія, Франція, Бельгія / Portugal, France, Belgium, 2019, 12′

Зараз я є / Right Now, I Am, Сієра Керр / Ciara Kerr, Велика Британія / UK, 2020, 4′

Борія / Boriya, Сон А Мінь / Sung Ah Min, Франція / France, 2019, 16′

 

Молодість. Короткий інсайт / Molodist. Short Insight

Документальні фільми / Documentary films 

Чорна лагуна / Black Lagoon, Феліпе Еспарса Перес / Felipe Esparza Pérez, Перу / Peru, 2020, 34′

Ми ще поговоримо / We Will Talk Again, Матеуш Булава / Mateusz Buława, Польща / Poland, 2019

21′

Заради тебе / For Your Sake, Ронья Гемм / Ronja Hemm, Німеччина / Germany, 2019, 38′

Тато / Baba, Сара Блок, Ліза Конно / Sarah Blok, Lisa Konno, Нідерланди / Netherlands, 2020, 14′

 

Молодість. Короткий інсайт / Molodist. Short Insight

Експериментальні фільми / Experimental films 

Історія революції / History of the Revolution, Максім Мартіно / Maxime Martinot, Франція / France, 2019, 30′

Зима в тропіках / Winter in the Rainforest, Ану-Лаура Туттельберґ / Anu-Laura Tuttelberg, Естонія, Литва, Мексика / Estonia, Lithuania, Mexico, 2019, 8′

Незбагненна субстанція / Unexplainable Substance, Максим Коцький / Maksym Kotskyi, Україна / Ukraine, 2019, 5′

Лихі пригоди Кам’яної Леді / The Marvelous Misadventures of the Stone Lady, Ґабріель Абрантес / Gabriel Abrantes / Франція, Португалія / France, Portugal, 2019, 20′

Середньостатистичне щастя / Average Happiness, Майя Ґеріґ / Maja Gehrig, Швейцарія / Switzerland, 2019, 7′

Скролінг на самоті / Divided We Scroll, Клаас Дірсманн / Klaas Diersmann, Велика Британія / UK, 2019, 5′

Двоє на пляжі / Two Bodies on a Beach, Анна Паавілайнен / Anna Paavilainen, Фінляндія / Finland, 2019, 20′

 

 Молодість. Знову до школи / Molodist. Back to School

Червоний і синій у рівних пропорціях / Equally Red and Blue, Джорджіана Молдовеану / Georgiana Moldoveanu, Румунія / Romania, 2018, 21′

Сильвія / Silvia, Кодрін Васілє / Codrin Vasile, Румунія / Romania, 2019, 15′

Водорості / Algae, Альма Бухаджіар / Alma Buhagiar, Румунія / Romania, 2019, 13′

Чудовисько / Monster, Лаура Поп / Laura Pop, Румунія / Romania, 2018, 4′

Безлад у квартирі 14 / A Mess at Apartment 14, Раду Барбу / Radu Barbu, Румунія / Romania, 2019, 15′

Паралельні світи / Parallel Worlds, Андрей Таче-Кодреану / Andrei Tache Codreanu, Румунія / Romania, 2019, 14′

Ніч у «Токорікі» / A Night In Tokoriki, Роксана Строе / Roxana Stroe, Румунія / Romania, 2016, 18′

Двоголовий дракон / The Dragon With Two Heads, Парі Канн / Páris Cannes, Бельгія / Belgium, 2019, 21′

Машинаріум / Machinarium, Томас Ліката / Thomas Licata, Бельгія / Belgium, 2019, 17′

Позолота / Gold Plated, Хлое Леоніль / Chloé Léonil, Бельгія / Belgium, 2019, 25′

Ісмаель / Ismael, Жозефін Жуанне / Joséphine Jouannais, Бельгія / Belgium, 2019, 14′

Це не валіза / This Is Not a Suitcase, Лу Дю Понтавіче / Lou du Pontavice, Бельгія / Belgium, 2019, 14′

 

Століття / Century

Ночі Кабірії / Nights of Cabiria, Федеріко Фелліні / Federico Fellini, Італія / Italy, 1957, 118′

Чудова сімка / The Magnificent Seven, Джон Стерджес / John Sturges, США / USA, 1960 / 128′

Літня казка / A Summer’s Tale, Ерік Ромер / Eric Rohmer, Франція / France, 1996, 113′

Сім самураїв / Seven Samurai, Акіра Куросава / Akira Kurosawa, Японія / Japan, 1954, 207′

Фройд: Таємна пристасть / Freud, Джон Г’юстон / John Huston, США / USA, 1962, 140′

Жайворонки на нитці / Larks on a Thread, Іржи Менцель / Jirí Menzel, Чехословаччина / Czechoslovakia, 1969, 96′

 Спеціальні події / Special Events

Вілкокс / Wilcox, Дені Коте / Denis Côté, Канада / Canada, 2019, 66′

Це все міняє / This Changes Everything, Том Донаг’ю / Tom Donahue, США / USA, 2018, 96′

Мене звуть клітор / My Name is Clitoris, Ліза Бійюар-Моне, Дафне Лєблон / Lisa Billuart-Monet, Daphné Leblond, Бельгія / Belgium, 2019, 88′

Підбурювання / Incitement, Ярон Зільберман / Yaron Zilberman, Ізраїль / Israel, 2019, 123′

Птахи (або як ними бути) / Birds (Or How to Be One), Бабіс Макрідіс / Babis Makridis, Греція / Greece, 2020, 81′

Ніштяк, чуваче / Feels Good Man, Артур Джонс / Arthur Jones, США / USA, 2020, 92′

Фелліні з духів / Fellini of the Spirits, Ансельма Деллоліо / Anselma Dell’Olio, Італія / Italy, 2020, 90′

Останні та перші люди / Last and First Men, Йоган Йоганнссон / Jóhann Jóhannsson, Ісландія / Iceland, 2017, 70′

Дорослі в кімнаті / Adults in the Room, Коста-Ґаврас / Costa-Gavras, Франція, Греція / France, Greece, 2019, 124′

Юна Жульєт / Jeune Juliette, Анн Емон / Anne Émond, Канада / Canada, 2019, 92′

Води Бугу / The Waters of the Bug River, Марк Саньоль / Marc Sagnol, Франція, Німеччина / France, Germany, 2020, 92′

Uferfrauen: Лесбійське життя і кохання в НДР / Uferfrauen – Lesbian Life and Love in the GDR, Барбара Валльбраун / Barbara Wallbraun, Німеччина / Germany, 2019, 117′

Богоматір Нілу / Our Lady of the Nile, Атік Рагімі / Atiq Rahimi, Франція, Бельгія, Руанда / France, Belgium, Rwanda, 2019, 93′

Бунтарка / Papicha, Мунія Меддур / Mounia Meddour, Франція, Алжир, Бельгія, Катар / France, Algeria, Belgium, Qatar, 2019, 106′

Чому метелики летять на світло? / Why Moths Fly to the Light?, Заур Джафаров / Zaur Dzhafarov, Франція, Україна / France, Ukraine, 2020, 62′

Let It Snow, Станіслав Капралов / Stanislav Kapralov, Україна, США, Іспанія / Ukraine, USA, Spain, 2020, 87′

Чорний ведмідь / Black Bear, Лоуренс Майкл Левін / Lawrence Michael Levine, США / USA, 2020, 104′

Дім, милий дім / Home Sweet Home, Анна Морозова / Anna Morozova, Україна / Ukraine, 2019, 15’

 

Міражі свободи. Українське експериментальне кіно 1960-80-х років 

БЛОК 1. ФІЗИКИ

Міраж, група студентів Харківського політехнічного інституту під керівництвом Аркадія Фаустова, 1984, 4′

КВК, група студентів Харківського політехнічного інституту під керівництвом Аркадія Фаустова, 1965, 9′

Показуйте, нам цікаво, група студентів Харківського політехнічного інституту під керівництвом Аркадія Фаустова; 10′.

Новий маршрут, група студентів Харківського політехнічного інституту під керівництвом Аркадія Фаустова; 2′

Асфальтронік, УПВ АРТ ГРУП і Вячеслав Бугаєвський, 1967/2001, 4′

Правда крупним планом, Володимир Гончаров, 1988,  9′

Мозаїка, Володимир Врублевський, 1989, 7′

Страсті Мордасті, Володимир Гончаров, Валерій Конопльов, Вадим Тюряєв, Олександр Бубнов, 1991, 9′

Без назви, Микола Перетятко, 1990, 8′

Путівка в Югославію, Андрій Тузяк, Олег Качмар, 1987′

БЛОК 2. ЛІРИКИ

Та, що входить у море, Леонід Осика, 1965,  16′

Київський етюд,  Едуард Тимлін, 1966, 9′

Злодій, Роман Балаян, 1969,  11′

Приготуватися ваш вихід, Ігор Мінаєв, 1975, 11′

Водозабір, 1987, Ада Квірая; 16′

Кінець канікул, Сергій Лисенко, 1985,  29′

Ірина Татаренко
ІНТЕРВʼЮ ЗІРОК, КІНО

Цей шалений світ кінофестивалів: ексклюзивне інтерв’ю з Іриною Татаренко

Головний редактор журналу “Панорама”, гуру інтерв’ю, журналіст та автор кількох книг, мандрівниця та просто красива дівчина Ірина Татаренко крім того є вельми затятою кіноманкою. Ірина не пропускає жодну світську прем’єру фільмів, а про кінофестивалі вона знає не з чуток. Тільки на Одеському кінофестивалі вона побувала десять раз і знає про нього абсолютно все. У ексклюзивному інтерв’ю, яке відбувалося під шум дощу на затишному Подолі, Ірина розповіла про головне. Навіщо потрібне фестивальне кіно, чим відрізняється ОМКФ від Каннського фестивалю, як зробити інтерв’ю зі світовою зіркою і скільки коштує вечеря з Леонардо Ді Капріо. І так. Чому на червоній доріжці фестивалю так багато “рагулей”.

Іра, ти їздиш вже десять років кожного літа на Одеський кінофестиваль. Чому?

Якщо я скажу, щоб подивитися першокласне кіно, ти все одно не повіриш. Як можна пляжному відпочинку в сонячній тусовочній Одесі віддати перевагу прохолоді кінозалу? (Сміється.) Саме так я думала, коли вперше потрапила на ОМКФ в 2010-му році. В той момент я не зрозуміла: чому їхати на фестиваль, чому дивитися всі ці фільми складні та незрозумілі. Єдину відповідь, яку знайшла для себе – щоб взяти інтерв’ю у зірок світового кіно, яких запрошують організатори.

Чи це взагалі реально звичайному журналісту отримати інтерв’ю у світової зірки на фестивалі?

Схема отримання інтерв’ю плюс-мінус однакова. Кожен акредитований журналіст отримує список гостей події, і подає запит на інтерв’ю до прес-служби. А от отримає він інтерв’ю – це вже лотерея. Адже чим відоміша зірка, тим більше заявок від видань, серед яких “право першої брачної ночі” логічно отримають найавторитетніші. Не можуть “Вогні Буденновська” обійти американський Vogue. Хоча… ніхто не скасував щасливий випадок і наполегливість журналіста. Знайома кореспондентка розповідала, як вони вибирали актора Віктора Сухорукова під час “Кінотавра” на пляжі, і ще одна подруга дежурила біля готелю Єлені Яковлевої, коли вона приїхала на гастролі до Києва. І у першої, і у другої все склалося.

З яких причин звезди можуть відмовити у співбесіді?

Є категорія артистів, які вважають, що не потребують уваги преси, а особисте життя тримають за сімома замками. У цьому є раціональне зерно. Недостаток інформації підігріває інтерес, а з іншого боку – публіку можна “перемаринувати”, коли вона забуде про зірку зовсім. Це, якщо ми говоримо про відмову на початку переговорів. А якщо в процесі – є “топорні питання” і “топорна сміливість”.

Топорні питання – це коли журналіст не готовий до розмови і задає банальні питання про творчі плани, що дратує людину. Топорна сміливість – запитати зі гри в зірку про її орієнтацію або “чий Крим”, що не завжди виправдано в контексті зустрічі. На мою пам’ять після запитань про орієнтацію Фредерик Бегбедер та Ілля Лагутенко відмовилися продовжувати прес-конференцію і вона просто закінчилась.

Голлівудські зірки простіші в спілкуванні чи більш складні порівняно з нашими?

Думаю, що тут справа навіть не в національності, а скоріше в мотивації досвідності, причому, як для зірок, так і для журналіста. Ведь інтерв’ю – це діалог.

Я якось готувалася до зустрічі з актрисою Наталією Андрейченко, переглянула купу фільмів і інтерв’ю з нею. Питання вийшли «трьохповерхові» і заплутані. Уже під час інтерв’ю я помітила, що мої питання були довші за згортливі відповіді зірки. І потім Наталію взагалі забрали на зйомочу площу. Загалом, інтерв’ю не вдалось. Виходжу з павільйону порожніми руками, і раптом до мене дзвонить її менеджер і повідомляє, що Наталія буде чекати мене в готелі і готова завершити інтерв’ю. Приїжджаю, а вона посміхається і каже: «Ти спочатку мені так не сподобалася! Прийшов до мене «розум на тонких ніжках» і щось хоче». (Сміється.) І ось це наше інтерв’ю тривало до чотирьох ранку, у мене вийшов чудовий ексклюзив! З того часу я стараюся поміщати питання в один рядок, навіть якщо дуже захочеться «а поговорити».

Складно зробити селфі під час фестивалю? Наприклад, з Катрін Денев?

Селфи – це питання твоєї удачі та нахабства. Задавати питання Катрін Денев, коли вона була головним гостем фестивалю, і доступ до неї був практично закритий, мені вдалося у курилці. Отримати відповіді у Вадима Перельмана вдалося, коли він переміщався з вечірки на вечірку фестивалю. Але селфі ні з Денев, ні з Перельманом у мене немає. Ну і потім селфі з суперзіркою – це, звісно, тисяча лайків в твоєму акаунті, але через день воно втратиться в стрічці новин. А от отримати класну відповідь – вартує дорого. Дуже запам’яталася мені відповідь Ренати Литвинової на питання про кохання: «Я не вірю в кохання, я вірю в прояви кохання». Гарно ж! Чи тої ж Наталії Андрейченко, яка сказала: «Розум насилує душу, частіше прислухайся до своєї душі, дитко».

катрин денев

А ти була на інших кінофестивалях?

Так, я декілька разів була на кінофестивалі у Каннах. Це справжнє свято кіно! У минулому році я встигла відвідати прем’єру фільму “Одного разу в Голлівуді” Тарантіно. Коли на ранковій прес-конференції з’явився Леонардо ДіКапріо у елегантному синьому костюмі, толпа з дорослих кінокритиків, здорові солоні сивини, і нарядних журналісток просто заскрипіло! Навіть не знаю, що було цінніше – потрапити на брифінг з справжніми зірками або злитися з толпою людей, закоханих у кіно і професію, якими вколисуються колінки при побаченні дитячого кумира. За зустріч з яким, ні кіношники, ні журналісти готові віддати на “чорному кіноринку” до 13 тисяч євро. До речі, саме через перепродаж запрошувальних особам в Каннах минулого року розгорівся неприємний скандал.

[irp posts=”23740″ name=”5 причин смотреть фильм “Однажды в Голливуде””]

Чим відрізняється ОМКФ від Каннського кінофестивалю?

Масштабом. Каннський кінофестиваль – це світовий бренд із історією у 73 роки, і один із головних щорічних кіноподій планети. Він більш закритий, менш потребує уваги журналістів країн з невеликим кіноринком, до яких відноситься Україна. Одеський кінофестиваль – молодий, але амбіційний. На мій погляд – головна культурна подія України. За помірну вартість абонементу у вас є можливість подивитися краще сучасне кіно, взяти участь у визначенні переможця фестивалю, потрапити на творчі зустрічі зірками світового кіно. Не на кшталт Канн, де абонемент на покази на три дні коштує 400 євро, у цю ціну не входять закриті покази та творчі зустрічі. Цим треба користуватися!

Які сукні, до речі, потрібно брати на ОМКФ? Можна обмежитися однією МЧП (маленькою чорною сукнею) на всі заходи?

Залежить від того, чи плануєте ви виходити на червону доріжку церемонії відкриття і закриття фестивалю, світські заходи, які проходять у рамках кінофестивалю, або обмежитесь відвідуванням афтерпаті, які щовечора проходять у одному з клубів міста. Червона доріжка передбачає наряди за dress code, тут точно не вдасться обмежитися лише однією МЧП. Вихід на доріжку – випробування. Вона може стати сотнями лайків і фотографій у підбірці «найстильніших», або зробити рейтинг на «рагулях».

Монро
Монро на дорожке ОМКФ и главный редактор журнала “Панорама” Ирина Татаренко

Ну вот, про ragu.li і інші ЗМІ, які публікують цілі фотогалереї найгірших нарядів ОМКФ. Чому так багато одягнених не за дрес-кодом на червоній доріжці ОМКФ?

«Рагули» є і в Каннах! Згадай Лену Леніну з «домом» на голові і більшість «голих платтів» на супермоделях. Справа в тому, що як у Каннах, так і в Одесі на вході на червону доріжку стоять звичайні охоронці, а для них плаття в пол – це плаття, яке прикриває щиколотки. Неважливо, що власниця взяла вбрання напрокат в відділі маскарадних костюмів.

Добре, з вечірками і роботою все зрозуміло. Давай про головне: про кіно. Чи є такі фестивальні фільми, які тебе надихнули?

Зараз мене буде складно зупинити, оскільки переважну частину мого умовного «десятки the best» становлять фільми, побачені на ОМКФ – «Обійми змію», «Ангели революції», «Лобстер». Бонус фестивалю – можливість спільно пережити враження від фільму у компанії кіноманів. Розчулитися разом з переповненим залом на «Неоновому демоні» Рефна, коли героїня ронить… око. Аплодувати хитрим поступкам героїв «Паразитів» Пон Чжон Хо. Тиснутися на підставних стільцях і сходинках, аби всі шанувальники Андерсона змогли розміститися в залі на «Королівстві повної місячності», або мокнути в довгій черзі, щоб потрапити на сеанс «Римських канікул» Аллена. Або спільно заридати на… Та я можу заридати навіть на «Термінаторі». (Сміється.)

Скажи, зачем ці фільми дивитись взагалі? Фестивальні фільми – часто дуже важкі.

Фестивальні фільми – так чи інакше є сучасне мистецтво. Вони дійсно складні. Ледве цікавлять з перших хвилин, і іноді навіть до 30-ої не привертають увагу, але потім на довго засідають у пам’яті й з’являються в якій-небудь відповідальній життєвій ситуації або навіть впливають на твої життєві рішення, цінності, пріоритети.

Так а зачем тогда это смотреть?

Фестивальне кіно дає чіткий відбиток соціальних та культурних проблем суспільства в даній країні на даний момент. З’являється можливість скласти свою картину світу, оцінити й зрозуміти, наскільки ці проблеми вам відомі й актуальні. Грузинський фільм-переможець минулого року на ОМКФ “А потім ми танцювали” Левана Акіна піднімає проблему сприйняття в патріархальній Грузії ЛГБТ-спільноти. Ця проблема близька Україні. Фільм “Іней” Шарунаса Бартаса, на мій погляд, добре підходить до абсурдності сприйняття війни типовим громадянином, його неспроможністю розуміти масштаб трагедії та ступінь небезпеки. Хоча більшість фільмів фестивалю присвячені темам більш близьким і відомим кожному – пошуки себе, свого місця в житті, кохання.

Потім ми танцювали – трейлер

А ти пам’ятаєш перший фестивальний фільм?

Щоб з катарсисом і генезисом, і все одно нічого не зрозуміло – це була “Трансильванія” Тоні Гатліфа, подивлена на спор. Було складно. А потім мені хтось дав диск з фільмами Кіри Муратової і це виявилося ще складніше. Я нічого не зрозуміла, крім монологів Ренати Литвинової, на які можна дивитися безкінечно і зовсім необов’язково вдаватися, і тим більше розуміти. (Сміється.)

Вже коли я почала свідомо відвідувати кінофестивалі, мені все одно не раз хотілося вийти, навіть з фільмів-шедеврів, вітряних критиками та нагороджених призами різних кіногромад. Намагалася скасувати фільм “Моє щастя” Лозници, призера фестивалю “Молодість”. Але у мене було заплановане інтерв’ю з виконавицею ролі в фільмі, і мою спробу втечі прямо біля виходу перекрив організатор зустрічі. (Сміється.) Оскароносний фільм “Любов” Ханеке я дивилася, прикривши очі руками. Втекти було некуди – лила сильна злива. Це хороші фільми, але для мене вони виявилися важкими. Можливо, в деяких героях я бачила себе та свої найгірші якості. Непросто дивитися на себе непривабливого збоку, а тим більше з екрану.

Що найскладніше на фестивалі?

Визначитися: ти розумний чи красивий – вибрати між тусовкою та кіно, бо поєднати буде непросто. Та якщо ви відважитеся на марафон: три-чотири фільми в день, інтерв’ю або прес-конференція, результати якої треба буде швидко написати на коліно та відправити в редакцію, щоб ввечері мчатися на афтерпаті, то, ймовірно, на п’ятий-шостий день ви перетворитесь на зомбі з фільму “Мертві не помирають”Джармуша. (Сміється.) А взагалі фестивалювати – це, звичайно ж, дієслово. А фестивальники – несплячі люди з титановою печінкою й просторою карткою пам’яті, яку вони втратили на одному з фестивальних афтерпаті.


Лайфхаки для початківців фестивальщиків

Якщо ви вперше вирушаєте на кінофестиваль, вам знадобляться поради Ірини Татаренко:

  • Даже если ты очень сильно любишь опаздывать и это у тебя в крови, придется стать пунктуальным. На фестивальное кино тебя не пустят ни по какому VIP-пропуску, если ты опоздал более чем на 10 минут на сеанс.
  • Во время фестиваля попкорн не продают в баре, точнее… не покупают. Это считается дурным тоном – есть во время сеанса.
  • Не сильтесь посмотреть больше пяти фильмов за день. Берегите здоровье.
  • Купаться в море, смотреть кино и ходить на вечеринки – не получится! На старте определите приоритеты. Хотя, на всякий пожарный – держите купальник в сумочке.
кинове фестиваль
КІНО

Kinove.Фестиваль: Повернення еротичного шедевру “З широко закритими очима”

Відкриття другого Kinove.Фестивалю було таким гарячим, що ой! Справа в тому, що гостей фестивалю чекав кінотеатральний показ фільму «З широко закритими очима». Що таке кінотеатральний і що має спільного із еротикою – далі…

Другий Kinove.Фестиваль розпочався у кінотеатрі “Київська Русь” – саме там відбулось відкриття цього свята для кіноманів. “Готуйтеся надягати маски на обличчя і знімати з себе комплекси”, закликали організатори.

николь кидман том круз
Кадр з фільма «З широко заплющеними очима»
киевская русь кинотеатр
кинове фестиваль
кинове
кинове
киевская русь кинотеатр

Саме в Kinove.Фестивалі відбулося повернення на великий екран останнього шедевру Стенлі Кубрика – провокаційного еротичного трилера “З широко закритими очима” – через 20 років після його виходу. Безперечно, сам Стенлі Кубрик був би радий, адже це виняткове кіно показали глядачам саме так, як завітав автор – в оригіналі.

Також глядачі побачили новий короткометражний документальний фільм “Не просто сон: Стенлі Кубрик З широко закритими очима”. У фільмі близькі Кубрика, серед яких його дочка та шурин, розповідають про створення картини і згадують останню главу творчого шляху режисера.

А тепер декілька слів про еротику. Перед показом гостей чекало коктейль і театралізоване виставлення від Школи вуличного театру та перформансу PostPlayLab.

Актори в масках – як на оргії у фільмі Кубрика – налаштовували гостей на еротичний лад.

До речі, помітили, що всі гості в капцях та куртках? Не розігріли на кінофестивалі “Київська Русь”, навіть еротика та коктейлі не розогріли людей до норми.

Нагадаємо, фільм «З широко закритими очима» – відверта історія подружніх відносин, повна сексуальних фантазій, ревнощів, фрейдистських мотивів і жаги до забороненого. Головні ролі виконали Ніколь Кідман і Том Круз, найвідоміша тоді голлівудська пара, чий шлюб почав тріщину після роботи над цим проектом. Таємничий, гіпнотичний, декадентський і сюрреалістичний фільм залишає безліч питань без відповіді, і жодна з його тлумачень не може вважатися однозначно правильною. Стенлі Кубрик завершив фільм за кілька днів до своєї смерті. Він вважав картину своїм найбільш значущим досягненням.

бетмен
АФІША

Кінове.Фестиваль: програма інтелектуального кіно у Києві, 23-27 листопада 2019

Запрошуємо на другий Kinove.Фестиваль інтелектуального і естетичного кіно. Покази відбудуться з 23 по 27 листопада в трьох столичних кінотеатрах.

У Києві розпочинається другий Кінове.Фестиваль інтелектуального та естетичного кіно. Без перебільшення – у програмі фестивалю лише найкращі фільми. Переконатися особисто можна буде з 23 по 27 листопада у кінотеатрах «Жовтень», «Київська Русь» та Культурному центрі «АртБратислава».

23 листопада у кінотеатрі «Жовтень» фестиваль розпочнеться фільмом «Монос», який вже встиг надбати багато галасу. Колумбійський претендент на номінацію «Оскар» отримав приз за кращу режисуру на 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі і розчулив публіку під час вручення нагород у церемонійному залі Оперного театру. Фільм Алехандро Ландеса зачаровує естетикою кадру і звуку, і ти сам ніби опиняєшся у джунглях разом з юними героями.

Подібна естетика кадру спостерігається і в стрічці автора фільмів «Драйв» та «Неоновий демон» Ніколаса Віндинга Рефна. Його «Вальгалла: Сага про вікінга», науково-фантастичний постпанк про подорож душі і тіла – це майже безсюжетна візуальна медитація.

«Акварель» Віктора Косаковського також вправляється в ідеальному зображенні, яке здатне поглибити своєю красою і масштабом. Фільм створює для глядача по-справжньому кінематографічну подорож по потужності стихії – води. Знятий в новаторському форматі 96 кадрів / с, цей фільм працює на інтуїтивному рівні і попереджає, що людина – ніщо порівняно з чистою первинною силою.

Проте задоволення іноді може приносити й біль, на що свідчать два фільми з нашої програми. Ймовірно, нікого не потрібно знайомити з видатним фільмом Стенлі Кубрика “З широко закритими очима”. Пройшло 20 років з того часу, коли глядачі вперше познайомились з культовою стрічкою, і ось тепер знову відбудеться зустріч великого кіно з великим екраном. Приховані бажання, виявлення справжніх емоцій і почуттів побачимо також у фільмах “Собаки не носять штанів”, де немає місця скованості і застенчивості.

бетмен

Якщо ми вже поговорили про цифри, то згадаємо, що одному з найпопулярніших персонажів усіх часів виповнюється 80 років. Так-так, Бетмене, вітаємо тебе і святкуємо день народження супергероя разом у кінотеатрі на однойменному фільмі.

Хочете більше драматизму? Не проблема – у нас є туз в рукаві. Грузинська драма “А потім ми танцювали”, яка завоювала Гран-Прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю згідно з результатами глядацького голосування. Душевна та емоційна любовна історія танцівників Національного грузинського ансамблю танців однозначно не залишить байдужими.

Також не залишає глядача байдужим дивна й захоплива трагікомедія про корупцію, невірність та самотність “Іванов”. Це дебют благосклонного до України російського бізнесмена Дмитра Фальковича, який колись працював з Борисом Немцовим.

ботеро фильм

Другий Кінове.Фестиваль завершиться фільм-портретом видатного колумбійського художника Фернандо Ботеро. За популярністю його можна порівняти, можливо, тільки з іншим співвітчизником – колумбійським письменником-прозаїком Габріелем Гарсіа Маркесом. Фільм “Ботеро” – це поетична кулісна хроніка життя та творчості надзвичайно обдарованого художника і скульптора. Можливість побачити найкращі зразки майстерності митця на екрані відновленої “Братислави” надає стрічці ще більшого значення.

Чекаємо на вас 23-27 листопада в кінотеатрах “Октябр”, “Київській Русі” та “Братиславі”. Готуйтеся широко зачиняти очі, щоб побачити дійсно важливе кіно.

Покази фільмів пройдуть на мові оригіналу з українськими субтитрами.

Шукайте  Kinove.Фестиваль у Facebook

Медіапартнери: Еспресо, Радіо Аристократи, Телекритика, Vertigo, kinowar.com, Kino-Teatr.ua

Ахтем Сеитаблаєв
ІНТЕРВʼЮ ЗІРОК, КІНО

Український режисер Ахтем Сеітаблаєв: ексклюзивне інтерв’ю про фільми “Захар Беркут” і “Додому”

Український (і кримськотатарський) режисер Ахтем Сеітаблаєв у цьому році працював насичено: у цьому місяці ми дивилися його фільм “Захар Беркут”, який відзначить Україну перед світом. У цьому ж місяці українці ознайомилися також з акторською роботою Ахтема – фільм “Додому”, який зараз вже у кінотеатрах. Що стоїть за цими фільмами, які враження від них злітіли у колег та для чого це взагалі – у ексклюзивному інтерв’ю.

Вашу роль в фільмі “Додому” високо оцінили в Каннах. А як оцінили цей фільм в Одесі? Ведь українці вперше його побачили саме на Одеському кінофестивалі.

Дуже тепло прийняли! Коли пішли фінальні титри і повний глядацький зал палацу фестивалю аплодував. Коли десять хвилин зал стоїть і аплодує тобі за твою роботу, це дуже хвилююче, дуже мотивуюче, приємно божевільно! Багато абсолютно незнайомих людей підходили потім протягом всього фестивалю і дякували за роль. Деякі знайомі, колеги по професії говорили: “Ахтем, не ображайся, але мабуть це краща твоя роль на сьогоднішній день”. Це все звісно безумно приємно.

[irp posts=”23643″ name=”Рецензия Домой” 2019″]

Ну і відповідально звісно, адже хочеться, щоб кожна нова робота була кроком вперед у професії. Але бути достатньо реалістичною людиною, ти розумієш, що така акторська удача трапляється іноді раз у житті або в кращому випадку кілька разів. Я дуже сподіваюся і мрію, що ще буде така можливість в житті взагалі: подібного роду драматургічний матеріал і всі ті сприятливо складені обставини – команда, драматурги і зустрічі, грубо кажучи, один з одним у потрібний час у потрібному місці…

А в Каннах волновались, наверное, еще больше?

Скажу, що хвилювався в Одесі на показі набагато більше, ніж у Каннах. Це без зайвого кокетства, якогось там снобізму. Просто я до Канн прилетів майже під самий показ, двома літаками, після трьох нічних змін і був настільки втомлений, що не було практично сил на переживання. Тільки ближче до фіналу цього фільму я відчув хвилювання, бо розумів, що він зараз закінчився і мені хвилювало чекати реакції зала. А в Одесі мене почало “колбасити” від самого початку!

Чому так?

Таким чином, ти розумієш, що фільм дивиться глядач, який інформаційно поглиблений не на всі сто відсотків… Чого гріха таїти, в Україні досить багато людей живе і не знає, що в країні йде війна. Тобто вони знають, але для них це як новини Гватемали в вечірньому випуску по телевізору, це все “де-небудь там”. З іншого боку – достатня кількість людей, кого ця війна зачепила, обпекла, забрала близьких, змусила виїхати з дому. І, звичайно, вони дуже чутливі до будь-якої фальші: як по відображенню подій, так і по роботі акторів, наскільки вони достовірно існують на екрані, через те що оголені нерви. Навіть якщо він не може з професійної точки зору оцінити роботу, то з точки зору відчуття правдивості у емоціях, у розповіді історії все це на якомусь фізіологічному рівні. Плюс те, що ти виставляєш фільм на батьківщині – все це мене турбувало набагато більше…

Ахтем Сеитаблаев
Ахтем Сеитаблаев

Який фільм є фаворитом серед побачених на ОМКФ? За кого голосували?

Розумієте, яка штука. Я всередині цього кінофестивалю був тісно задіяний – я проводив майстер-клас, брав участь на Кіноринку, де представляв Захара Беркута як режисера, фільм “Додому” я грав у ролі актора, фільм “Іван Франко” також грав у ролі актора… Потім з моєю відмінною колегою Риммою Зубиною одночасно озвучували кримсько-татарську казку, яку показали на ОМКФ. Посеред фестивалю я поїхав на зйомки в Львів. І це все заборонило мені побачити більшу частину фестивального контенту.

Я встиг подивитись, власне кажучи, два фільми – фільм-відкриття, французький фільм (“La belle époque”), і фільм колумбійського режисера, як він називався, отче. Він отримав премію на міжнародному конкурсі за кращу режисуру (“Монос”, реж. Алехандро Ландес). Звичайно, я чув і про “Дилду”, і про “Паразитів”, і про грузинський фільм, з яким “Додому” поділив гран-прі фестивалю. Але, на жаль, ще не бачив…

Чому ви не стали робити прем’єру “Захара Беркута” на ОМКФ, а лише провели прес-конференцію?

Це не була прес-конференція, а показ тизера-трейлера і стратегії промоції фільму і його потенціалу в рамках Кіноринку. Ну, по тій простій причині, що фільм ще не був завершений у виробництві! Ну, і потім у фільма є запланована дата прем’єри, 10 жовтня. І фільм не брав участь у конкурсі. Це абсолютно продумана частина стратегії просування фільму, яка не передбачала показ на ОМКФ.

Режиссеры Ахтем Сеитаблаев и Джон Винн
Режиссеры Ахтем Сеитаблаев и Джон Винн

Чи зробили селфі з Роуз Макгоун і Катрін Денев?

Ні. Не сприймайте це як кокетство або амікошонство, я розумію, наскільки вони вразливі. Тому я захоплювався із сторони (сміється).

Кого мрієте побачити на ОМКФ зі світових зірок ?

Дуже великий список, дуууже великий! Звичайно, як Аль Пачино, і Роберта Де Ніро, Стівена Хоффмана, Крістофера Вальца, Тарантіно. Це надає ще одне чудове звучання Одеському кінофестивалю – приїзд таких зірок. І певну статусність, і інтерес. Зазвичай з таких зустрічей на кінофестивалях народжуються нові ідеї і спільні проекти. Ну і для громадянина, маю на увазі людей, які не працюють на території кінопродукції, але знають, хто така Катрін Денев, приїзд зірки такого рівня сюди, в Україну, в Одесу, – це підтвердження, власне кажучи, не місцечковості фестивалю. А фестивалю відкритого і спілкуючогося з усім світом. Це дуже багато з точки зору промоції фестивалю, і його рівень говорить для глядача.

У чому відрізняється за атмосферою та організацією, пресою, дрес-кодом фестиваль у Каннах та в Одесі?

У Каннах дрес-код ще жорсткіший, це зрозуміло. Ну і Канны – найбільший кінофестиваль у світі взагалі. Мені складно судити так глобально про організаційну сторону Каннського фестивалю, але я відмінно розумію обсяг та рівень відповідальності, з якими стикаються вони. Це величезна робота! Ну і потім Каннський кінофестиваль – це фестиваль з вже великою традицією, наробками, креативом та так далі. Якщо порівняти вік обох фестивалів, то Одеський ще в підлітковому періоді.

Що можете сказати про рівень організації ОМКФ?

Я безумно горд за степень організації, настрій. Деякі виникаючі проблеми вирішуються во-перше професіонально, во-вторих у доброму настрої. Не даремно кажуть, що Одеський кінофестиваль (і це підтверджено цифрами) – найбільший за глядацькою аудиторією, включаючи Східну Європу. І грамотно розподілити ці великі потоки людей, починаючи від питань місць показів, івентів і до таких показів, як на Потьомкінських сходах, з живим оркестром та демонстрацією фільму з посадкою глядачів – це ж потребує величезних організаційних зусиль. Я не ставив би проводити якісь паралелі і порівнювати, тому що давайте, люди, будемо коректні до всіх. Коли Одеський кінофестиваль оживе такий відрізок життя, як Каннський, переконаний, він не стане через це гіршим.

Ваш проект “Причина наслідок результат” – про що він, розкажіть

Я категорично проти, коли подібні події називають майстер-класами, але це, ймовірно, зручніше. Тому що це, скоріше, форма спілкування з колегами і глядачами, коли ти ділишся якимось своїм особистим досвідом, як виникає ідея, як відбувається її втілення, починаючи від перших тех пропозицій, і все, що супроводжує це, і вибір локацій, створення акторського ансамблю, і спосіб рішення. І коли ти слухаєш питання тих, хто приходить на таку зустріч, ти в чому-то переконуєшся ще раз, підтверджуєш правильність рішень.

нариман алиев ахтем сеитаблаев

Або навпаки чуєш деякі речі, які приводять тебе до інших думок. Але вони чудові тим, що ти перебуваєш у непосредньому живому діалозі з людьми, які прийшли. У певному сенсі ти також моніториш цікавість як глядача, який не працює в кінопродукції, так і твоїх колег до трендів, інтересів потенційного глядача, жанрів, манери, стилю. Наша професія, між іншим, чудова тим, що в ній не існує потоку, і ти ніколи не зможеш сказати собі, що ти знаєш все або ти знаєш достатньо, і тобі більше не потрібно.

Ви фестивальна людина?

Ні. Я не великий шанувальник у повній мірі бути задіяним у всьому фестивальному житті. Я маю на увазі вечірні заходи. Я достатньо сковано себе відчуваю і тому. Ну і можливо ще тому, що більшу частину життя я проводжу з достатньо невеликою кількістю людей – як на зйомочній площадці, так і в театрі. Тому я будь-який фестиваль розглядаю перш за все як можливість побачити те, чого я майже не побачу у вільному доступі – у кінотеатрі або в інтернеті. В першу чергу суто професійний інтерес. Якщо є настрій, то я не те, що там бірюк і закриваюся в номері і нікуди не виходжу. Але все більше помічаю, що такого прямого поклику прям піти і до ранку смакувати всі прелюдії фестивального життя, ну практично немає.

Де ви зупинилися, який готель ви обрали?

Я ничого не вибирав. Я ж учасник фестивалю, мені надали готель у чудовому місці. Я всім задоволений, хороші умови, уважні люди, все абсолютно в комфортній досяжності.

Ваші улюблені місця в Одесі?

Ні, я не встигав, як там. Я не встигав фільми подивитися, а ви кажете про улюблені місця ходити. І на море в тому числі теж не був. Я не особливо оригінален – то і Дерибасівська, і вулички Одеси, і моє. Я не великий знавець Одеси як такої. Але сам місто мені дуже подобається.

Ахтем Сеитаблаев

Де ви обідаєте в Одесі? Наприклад, хотдоги або лише ресторани з видом на море?

Я достатньо не привередливий у їжі, в основному риба і овочі. Одеса – одна з кулінарних столиць України і те різноманіття страв, які ти можеш знайти на Привозі або в якомусь невеликому закладі домашнього типу. Ти їси якусь ексклюзивну страву, і вона смачна, як вдома. Для мене особисто два міста в Україні асоціюються з таким гастрономічним задоволенням – це Львів і Одеса.

Отже, ресторан з видом на море не є обов’язковим для більшого задоволення?

Ну якщо все поєднується, і смачна кухня, і чудовий вид, то це плюс і бонус. Але в ресторані найголовніше це їжа. Ви можете сидіти з видом на море, але є абсолютно огидне щось, не думаю, що вам то сподобається. І навпаки – сидіти в достатньо скромному закладі, окей, без виду на море, десь у глибі міста, але при цьому безумно смачна їжа – ви туди повернетесь, обов’язково, тому що за цим туди йшли.

Ваші цілі і очікування від цього ОМКФ?

Спочатку емоції! У різних відтінках. Захоплення чудовими фільмами, радість тому, що ти безпосередній учасник цього події, і велика мотивація працювати в цій професії.

Мої думки тихі
КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Мої думки тихі: нова українська комедія з юмором, історією і шикарним акторським дуетом

“Мої думки тихі” – фільм-дебют молодого українського режисера Антоніо Лукіча. Приз у Карлових Варах, хороший відгук критиків та журналістів, і сам Антоніо, може, жартує, може, ні, називає свій фільм першою смішною українською комедією. Ну що ж. Я подивився. Посміявся. І високо оцінив.

1. Гарний необітний гумор

Фільм вийшов дуже смішним. При цьому гумор зовсім не схожий на те, що ми звикли бачити в українських комедіях. У фільмі нічого схожого на “кварталовське” або “камедиклабовське”. Гумор не будується на банальних історіях типу зять ненавидить тещу, кращий друг обделався за обіднім столом і подібних. Фільм смішить переважно комічністю склавшихся ситуацій. Комічністю поведінкою героїв у цій ситуації. І що головне, органічністю всіх сталося перипетій. Для повного поглиблення в авторський гумор Антоніо перед відходом на фільм гугліть на кожен раз таке як Мулін Руж, Твін Пікс, хто такий Месут Озіл та які папуги вміють говорити. Тоді прямо взагалі кайф буде. Але якщо вам раптом це зробити лінь, або у вас немає Ґуґла – не переживайте. Нічого страшного. Будете сміятися всього 73 рази замість 77-ми.

2. Цікава та оригінальна історія

Історія фільму розповідає про звукоінженера-фрілансера, який отримує замовлення записати звуки закарпатських тварин для нової гри на Playstation. На мою думку, досить нетривіально. Якщо замовлення буде виконано успішно – головний герой отримає можливість продовжити роботу в Канаді з хорошою зарплатою. І от, персонаж Андрія Лідаговського вирушає в Ужгород, де саме проживає його сім’я на чолі з рідною матір’ю (Ірма Вітовська).

3. Шикарний дует

Досвід Ірми Вітовської і дебют Андрея Лідаговського дивовижно прекрасно зійшлися в цій комедійній роуд-муві, я б навіть сказав бадді-муві, лише герої пов’язані чимось більшим, ніж просто дружбою. Пуповиною в минулому, наприклад. І так, Андрій, не дивлячись на відсутність досвіду в акторській професії, на мою думку, просто чудово передав образ такого собі представника молодого сучасного покоління. Нерозумний близьким фрілансер, любитель секондів, мріє про роботу за кордоном. Який відсоток з ваших 20-25-річних знайомих впізнає себе в подібному описі? В образі головного героя все це чудово сублімовано і передано Андрієм. Хоча Антоніо стверджує, що Лідаговський нікого не грав, а лише був собою. Ну можливо. Можливо.

Мої думки тихі

4. Звукове супровідження

Фільм про звукоінженера не міг бути без класного саундтреку. Разом з героями глядач сидить в їхньому старому Volkswagen, слухає їхні розмови, лайли, дивиться закарпатський захід під Voyager – Intelestellar та інші атмосферні треки. До речі, приєднуйтеся до групи @MyThoughtsAreSilent на Facebook і будьте в курсі всієї інформації про фільм, його найближчий прокат і т.д. Псс, скоро туди викинуть підбірку саундтреків фільму. Там є що послухати, тож, вперед.

5. “Призначається всім матусям”

Саме цим титром закінчився фільм. “Мої думки тихі” добре розкривають сучасні українські відносини батьків і дітей. Моменти сімейної драми в цьому фільмі дуже добре контрастують з його комічністю. Надаючи певну пікантність фільму і потрібному йому серйозному підходу. Думаю, молоді люди в конфлікті персонажів побачили багато схожого зі своїми конфліктами з батьками. Питання лише в тому, чи змогли прийняти люди постарше те, що сварка передана режисером на екрані – це їх сварка з їхніми дітьми, що небажання мами у кіно відпускати своє чадо з гнізда – це небажання мами-глядачки відпускати своїх дітей з-під своєї опіки? Сподіваюся, що так.