Про перше кохання у житті та про прем’єру музичного відео «Давай кохати»:  інтерв’ю зі співачкою Охтирчанка

Співачка Охтирчанка дала ексклюзивне інтерв’ю для Zirky.com.ua, у якому розповіла про свій новий кліп «Давай кохати», творчі пошуки та натхнення. Як народжувалася ця пісня, що стоїть за її змістом і які сюрпризи готує артистка – читайте далі!

– У вас є такі пісні, які дуже важко і довго писалися?

– Ні, у мене немає таких пісень. Тому що я пишу пісні у мить натхнення. Завжди написанню пісні передує якась подія. Тому текст з’являється швидко. А от робота над музикою та записом пісні – це зовсім інша справа. Запис, створення аранжування, підбір музичних інструментів – цей процес може займати декілька місяців. Особливо це стосується моїх нових пісень, над якими я зараз працюю.

Я продовжую співпрацю із Зразково-показовим оркестром ЗСУ. І, таким чином, необхідно іноді довго чекати, коли у військовослужбовців з’явиться можливість у студійних умовах записати інструментальну частину фонограми. На даний момент, у мене є вже записані дві вокальні партії для нових пісень, проте ще потрібно записати гітарні партії та деякі інші інструменти (залишу це таємницею). Коли це вдасться, я не знаю. Тому чекаю і сподіваюся, що вже влітку матиму декілька прем’єр. 

«Ніщо не має сенсу без кохання»

– Розкажіть історію написання пісні «Давай кохати». Які моменти найбільше запам’яталися?

– Хочу бути відвертою… Пісня «Давай кохати» була написана дуже давно. Я навіть точно не пам’ятаю, коли написала текст. Можу зазначити, що першу демоверсію пісні «Давай кохати» я записала два роки тому. Проте тоді не наважилася випустити цю пісню. Через рік я переслухала старі записи і вирішила дещо змінити.

Зараз уже, з певним виконавським досвідом, розумію, що не слід одразу випускати пісню. Вона має «відлежатися», а потім потрібно її переслухати, можливо з’являться ідеї для покращення. Так сталося із піснею «Давай кохати». Мої подруги досить часто запитували мене, чому не випускаю пісню «Давай кохати», проте я досить болісно переживала період розлучення та судів із колишнім чоловіком. І просто не могла співати нічого про кохання. Зараз, попрацювавши над собою, я дивлюся на світ новими очима, і готова знову впустити кохання у своє серце.  

– Пісня «Давай кохати» також отримала музичний відеоряд. Як відбувались зйомки, на яких локаціях?

– Зйомки відбувалися достатньо спонтанно. Локація розташована у фото студії Києва. Знімальний процес був достатньо цікавим та курйозним. Оскільки за дві години до зйомки відео-оператор, з яким я співпрацювала раніше, зателефонував мені та повідомив, що не зможе прийти на зйомку. Я була просто шокована. Але він додав, що знайшов собі заміну. Звісно, я почувалася дуже збентеженою, тому що попередньо обговорювала концепцію зйомки з Іваном, а знімати повинен тепер незнайомий мені Дмитро, робіт якого я ніколи не бачила. Чесно кажучи, настрій був повністю зіпсований.

І ось, за пів години до початку зйомки, до студії прийшов Дмитро. Ми познайомилися і він сказав: «Не хвилюйся, я зніму цей кліп навіть краще, ніж попередні, обіцяю». Тоді я скептично поставилася до цих слів. Проте Дмитро впевнено додав, що в нього набагато краща камера. Як виявилося, ця зустріч була не випадковою, оскільки згодом Дмитро зняв для мене кліп на пісню «Материнська любов» та «Мрія моя». Тому він точно дотримався своєї обіцянки. 

Охтирчанка – Давай кохати (музичне відео)

– Який основний меседж пісні «Давай кохати»?

– Меседж дуже простий як приспів пісні «Давай кохати». Любов та кохання є основною рушійною силою нашого життя. Ніщо не має сенсу без кохання. Іноді зранені та розбиті серця закриваються у собі та відсторонюються від оточуючих, проте треба бути відкритими до нового, на мою думку. Тому бажаю кожному знайти своє кохання. А тим, хто вже знайшов, берегти своє кохання.

Зараз багато пар вимушені бути в розлуці. Це велике випробовування для кохання. Але навіть короткі зустрічі зі своїми половинками дають сенс для життя та боротьби, окриляють та надихають. Як військовослужбовця, можу сказати, що для бійців є надзвичайно важливим усвідомлення того, що їх чекають, і щоб не сталося – їх будуть підтримувати та любити. Тому цією піснею я хочу надихнути жінок частіше говорити слова любові чоловікам, які зараз боронять Україну і, безперечно , заслуговують на любов та визнання своїх щоденних героїчних подвигів. 

–  Розкажіть про своє перше кохання у житті. Чим закінчилась історія кохання?

– Моє перше кохання було, коли мені було п’ятнадцять років. Я зустрічалася із хлопцем на два роки старшим за мене. У нас були дуже гарні, позитивні стосунки. Але він вступив на навчання в київський університет, не міг часто приїжджати в Охтирку через навчання. У нього розпочалося студентське життя, нові пригоди, тому наші стосунки завершилися.

Тоді я була дуже ображена на нього. Пам’ятаю, що написала йому прощального листа та записала першу в своєму житті пісню на студії. Це була пісня «Лід» Катерини Бужинської. Він зателефонував і сказав, що після прослуховування цієї пісні у нього все перевернулося всередині, що я зіпсувала йому настрій. Тоді цей розрив здавався для мене трагедією.

Але зараз я розумію, що інакше просто не могло статися. Проте я пам’ятаю, що саме цей хлопець найбільше захоплювався моїм співом, поезією та мною, як особистістю. Пам’ятаю, що він говорив, що я повинна займатися саме тим, що люблю найбільше у житті – вокалом, а не тим, що нав’язували мені батьки (вивчення англійської мови). Зараз я усвідомлюю, що знання англійської були не менш важливими. Проте хлопцеві більше подобалося співати зі мною, аніж чекати, поки я звільнюся після занять із репетитором. До речі, саме цей хлопець говорив мені, що вірить, що одного дня я почну писати власні пісні.

Зараз ми спілкуємося. Він більше десяти років проживає в США. У перші дні війни, він написав мені та запропонував допомогу, навіть переїхати до США. Проте, я пояснила, що моє місце та призначення саме в Україні. Також він долучився до моєї волонтерської діяльності та передає необхідні речі для дітей-сиріт. Тому, все ж таки, напевно ці стосунки переросли в щось більше, ніж юнацьке перше кохання, хоча ми не бачилися сімнадцять років.   

– У вашому репертуарі половина пісень про кохання. Як ви вважаєте, кохання і пісня надихають наших воїнів?

– Я ніколи не думала, що половина мого репертуару – це пісні про кохання. Але зараз усвідомила, що так і є. Я абсолютно переконана, що кохання надихає наших воїнів. Я не маю на увазі кохання в плані фізичної близькості між чоловіком та жінкою. Я говорю про любов у цілому. Напевно, не можна ототожнювати поняття «кохання» та «любові». Бо вони мають різні семантичні зазначення. Але не в усіх мовах світу є філологічні розмежування між «коханням» та «любов’ю».

«Цією піснею я хочу надихнути жінок частіше говорити слова любові чоловікам, які зараз боронять Україну»

Охтирчанка

Я думаю, що наші захисники – добровольці та волонтери боронять Батьківщину саме через почуття любові до своєї сім’ї, рідної землі та співвітчизників. Якщо захисники відчуватимуть любов та підтримку, вони будуть вмотивованими. 

– Ви вірите в кохання з першого погляду?

– Так. Більше того, усі мої стосунки – це було кохання з першого погляду, своєрідна хімія. Не знаю, чи це правильно, але я одразу розумію, чи подобається мені чоловік. Придивлятися, вибирати чоловіка як товар на поличці – це не про мене. Я спочатку закохуюся, а потім думаю, який він… це жарт. Я дуже мрійлива та творча жінка, тому мені притаманно видавати бажане за дійсне і домальовувати портрет обранця, нагородивши його не існуючими позитивними рисами.

«Кожна людина, яку ми зустрічаємо на життєвому шляху, дається нам для чогось, для певного життєвого уроку»

Валерія Охтирчанка

Мені завжди подобалися виключно красиві чоловіки зі спортивною статурою, можливо тому я так часто натрапляла на нарцисів. Зараз я вже досить вибаглива і розумію, що зовнішність – це не головне в людині. Але все ж таки, мені чомусь здається, що моє наступне кохання також буде із першого погляду, максимум із другого (жарт). 

– Порадьте щось тим, хто одружується з першого погляду через тиждень.

– Підпишіть шлюбну угоду. Навіть якщо одружуєтесь через досить тривалий проміжок часу від початку стосунків, все рівно підпишіть шлюбну угоду, а також пройдіть повне медичне обстеження, познайомтеся з родичами свого обранця. Що я можу порадити ще? Я можу порадити із власного досвіду, як не треба виходити заміж. Сподіваюся, що згодом уже зможу стати автором книги: «Як щасливо та вдало вийти заміж».

Але все ж таки у реальному житті жодні алгоритми та стратегії в любовних питаннях не працюють. Якби все було просто й однозначно, то не було б розлучень. Тому, напевно, із кожних стосунків ми виносимо певний досвід. Я переконана, що кожна людина, яку ми зустрічаємо на життєвому шляху, дається нам для чогось, для певного життєвого уроку. 

Спілкувався: Віталій Шуляр

Фото: архів Валерії Охтирчанки