Джонатан Гантон – музичний продюсер і композитор. У минулому він був генеральним директором Universal Music Africa та тісно співпрацював з Universal Music France. Сьогодні Джонатан – засновник музичного лейблу у Великобританії під назвою “BLAKLYTE”. В Україні він створив колектив “THE MAD GAME”, у якого вже є 3 успішних релізи. Ми поговорили з Джонатаном про його роботу на зарубіжному музичному ринку, про відмінність від української індустрії, а також про його плани на майбутнє.
Розкажіть про ваш проект The Mad Game? Коли і як виникла ідея його створення?
The Mad Game – це три людини. Джонатан – засновник проекту, композитор, продюсер і автор пісень. Лідія – співачка і автор пісень. Ольга – наш штатний менеджер A&R, керує проектом і розробляє концепцію.
The Mad Game – це вираження ідей, які сформувалися під впливом великої кількості музики і життя загалом. Це співпраця трьох дуже різних людей, які об’єднали свої таланти для розробки творчого та інноваційного проекту.
Чому прийшло на думку така назва? Перекласти може будь-хто. Проте який зміст ви в цьому несете?
Назва придумала Ольга, базуючись на досвіді учасників проєкту. Шекспір писав: «… життя – це казка, розповідана ідіотом, яку переповнюють безглуздий шум і гнів». Іншими словами, як люди, ми витрачаємо багато часу і енергії, зосереджуючи свою увагу на речах, які насправді не мають значення. Життя могло б бути дуже простим, але ми перетворили його в Божевільну Гру…
У вас на рахунку вже 3 сингли. На всіх обкладинках зображені відмальовані персонажі, а не реальні виконавці. Чому ви вирішили не показувати свої обличчя і чи плануєте це зробити в майбутньому?
Ми не плануємо ховати наші обличчя як такі. Наші нарисовані персонажі є частиною проекту і будуть присутні й надалі як розважальний елемент. Вони є продовженням проекту, а не його суть. Головне – це музика. Незабаром ви зможете познайомитись з нами ближче
Для якого слухача ви орієнтуєтеся? Для кого ваша музика?
Наша музыка призначена для всіх, хто цінує якісний звук і новаторське виконання. Ми не орієнтуємося на конкретну демографію або країну. Це міжнародний проект на перетині багатьох культур.
Джонатан! Ви вже багато років працюєте в музичній індустрії. Розкажіть про вашу роботу з зарубіжними проектами, про роботу з Universal Music?
Я працюю у музичній індустрії понад 25 років у різних образах. Я розпочинав як композитор / продюсер, підписавши контракт з Polygram. Працював з багатьма відомими музикантами, зокрема з марокканським музикантом на ім’я Хамід Ель Касрі, офіційним музикантом короля Марокко, мені вдалося створити мікс електронної та традиційної музики гнава, з яким ми виступили на Фестивалі Монтрё в Швейцарії.
Ще одним великим проектом була серія концертів “Затміння” для Амаду і Маріам, пари музикантів з порушенням зору з Малі, відзначена нагородами та визнанням критиків. Працюючи з Манчестерським міжнародним фестивалем, ми розробили концерт, який включав досвід сенсорних відчуттів. Я відповідав за фінансове планування та управління, юридичний менеджмент, технічний нагляд та звуковий дизайн.
Music France запросила мене створити нову компанію для UMG. Я прийняв пропозицію і приєднався до компанії як Директор з Міжнародного управління, а потім переїхав до Кот-д’Івуару і зайняв посаду Фінансового Директора Universal Music Africa. Незабаром я став першим Генеральним Директором. Моя роль полягала в створенні компанії, управлінні фінансами та впровадженні процедур та процесів, що діють у всій франкомовній Африці, тобто в більш ніж 25 країнах.
Чому ви переїхали в Україну?
Перша причина у тому, що в Україні дуже багато талантів. У вас чудові музиканти і гарна освіта. Це не мій перший візит в Україну, оскільки я був тут з 2012 по 2014 рік. Це країна, що викликає цікавість. Я давно відчував її недооцінений потенціал.
Друга причина полягає в тому, що Україна сьогодні займає складне і цікаве місце в Європі. Відгомони минулого, чи то давні або недавні, можна побачити і відчути скрізь. У вас є молоде покоління, яке пов’язане спільними прагненнями. Так що на даний момент – це натхненне місце!
Ще одна причина в тому, що Київ – красиве місто. У ньому добра атмосфера і він нагадує мені Париж дев’яностих, коли музична сцена була повна інновацій і нових перспективних гуртів. Звичайно, є деякі суттєві відмінності, але є й схожі відчуття.
Як відбирали тут вокалісток у свій проект?
Думаю, важно розуміти, що я шукаю не лише вокаліста, чи то Лідію в The Mad Game, чи працюю з артистом, як ZHURBA. Такий підхід трохи застарілий і цілком типовий для музичної індустрії 30-річної давнини. Мені цікаве не лише голос та зовнішність, а творчість і характер.
Моя мета – налагодити справжню співпрацю, засновану на взаємодоповнюючих навичках та перевагах. Отже, що стосується вокалістів, я зосереджуюсь не лише на якості їх голосу та виконанні, але й на їх характері, артистизмі, особистому досвіді, творчості та цілісності. Я можу внести дуже широкий набір навичок у їх проект та кар’єру.
Ви є засновником компанії Blaklyte. Розкажіть детальніше про її діяльність. Чи виступаєте ви як музичний лейбл?
Blaklyte – це компанія, у якої є три основні ролі. По-перше – це володіння інтелектуальною власністю та управління нею. По-друге – це розвиток артистів та творчих проектів. І остання – це продюсерська компанія, що створює музику та відео для клієнтів та артистів.
Отже, компанія діє не лише як лейбл. У музичній індустрії вона багатофункціональна.
У чому для вас відмінність роботи з зарубіжними ринком і з українським?
Кожний ринок унікальний. Навіть всередині Європи можуть бути значні відмінності. Африканські ринки суттєво відрізняються від європейських.
В Україні дуже обмежена музична індустрія, яка приблизно на десять або п’ятнадцять років відстає від деяких африканських ринків, особливо таких країн, як Нігерія та Кот-д’Івуар. Є кілька причин, зокрема непорозуміння того, як має працювати ця галузь та які принципи використовуються. Для країни свого розміру та таланту, Україна справляє гораздо менший вплив у світі, ніж могла б.
Не дивно, що так багато українських артистів виїжджають за кордон для розвитку своєї кар’єри. Українська “музична індустрія” перебуває в застої через свою поточну структуру та інституційні проблеми, і її талант вичерпується, поки його ігнорують і пригнічують.
Як ви бачите ваш проект The Mad Game через 5 років?The Mad Game – це творчий проект, тому ми маємо дуже широке бачення його розвитку, яке охоплює не лише музику та відео, а також анімацію, фільми, концерти, технології, образотворче й виконавське мистецтво. Одним словом, масштаби нашого проекту не обмежені. Проте наразі ми збережемо деталі наших планів в невеликій таємниці.