Співачка INSHAYA відверто розповіла про свій творчий шлях у непрості часи для країни та власної родини. Незважаючи на всі виклики, вона знаходить сили і натхнення для нових пісень, зокрема для свого нового треку «Пам-Па-Рам». У цьому інтерв’ю INSHAYA ділиться своїми думками про музику, самовираження та важливість продовжувати творити, навіть коли життя стає складним.
Жанна, ти з дитинства займалась музикою: грала на фортепіано та навіть займала перші місця на всеукраїнських конкурсах, але все ж таки любов до співу перемогла. Пам’ятаєш, що для тебе стало поштовхом і ти віддала перевагу саме співу?
Я ніколи не ставила на ваги фортепіано чи спів. В сім’ї було правило – музична школа це обов’язкова опція для дівчини і я розуміла з дитинства, що зв’яжу своє життя з творчою професією. З 15 років я стала писати пісні, тож фортепіано це не тільки спадок від моєї мами, викладачки по класу фортепіано, а й точно розрахована стратегія володіння інструментом, щоб писати пісні. А співала я з 4 років. Спочатку це був колектив «Зернятка», де я була солісткою, а потім всі шкільні концерти.
Окрім музики в твоєму житті значне місце було віддано і грі у театрі. Чому ти вирішила спробувати себе у ролі актриси?
Я виросла в Запоріжжі, де дуже мало ВИШів для навчання творчим професіям. Так склалося, що я завжди повинна бути попереду всіх (… в кожного свої «хвороби») ( сміється). Навчаючись в Запорізькому музичному училищі на артистку вокалу, мене запросили озвучити одну з головних ролей (точніше я виборола собі право, бо прослуховували 4 курс, а я тоді навчалась ще на 3) прослухатись на мюзикл, який потім з успіхом йшов більше 10 років в обласному академічному музично – драматичному театрі ім. В.Г.Магара. Так я познайомилась з професійним театром, куди після закінчення училища мене запросили на роботу і одразу на головну роль в опереті І.Кальмана «Фіалка Монмартра», за яку я отримала вищу театральну нагороду «Надія Січесливни» за кращу головну жіночу роль. Паралельно з роботою в театрі я навчалась на театральному факультеті спочатку Харківського національного університету, потім перевелась в ЗНУ.
Отримання головної ролі опереті «Фіалка Монмартра» принесла тобі визнання та нагороду за кращу жіночу роль. Як цей досвід змінив тебе як виконавицю?
Мене ніяк не змінив, а серед оточення стало більше заздрощів з боку акторок театру, тому що пішли пропозиції на головні ролі в інших музичних виставах від режисерів.
Після успішної роботи в театрі ти вирішила розпочати сольну кар’єру, саме з цього почався творчій шлях с співачки INSHAYA. Цей проєкт став для тебе чимось новим. Що тебе надихнуло створити пісні в жанрі танцювальної електронної поп-музики?
Після роботи в театрі я поїхала на контракт за кордон. Ось там я і зрозуміла, що світ набагато більший і прекрасніший, ніж я бачила його працюючи в міському театрі. Певно за кордоном я і зрозуміла, що я дуже змінилась за ці кілька місяців, точніше не змінилась, а знов відчула себе, такою, якою я завжди себе відчувала: натхненною, небайдужою, людиною, яка прагне далі і більше.
INSHAYA офіційно з’явилась в 2017 році 24 лютого, саме в цей день моя пісня «Сатурн» заграла на всеукраїнських танцювальних радіостанціях.
В тебе почалась дуже активна робота: виступи, багато класних пісень, які звучали на топових танцювальних радіостанціях країни. Гастролі з програмою «Ти є Всесвіт», твої пісні навіть стають саундтреками до популярного серіалу «Київ вдень та вночі». Як вдавалося в такому шаленому ритмі встигати все?
Це ж кайф, коли несеться! Це були круті експіріенси! Ми з програмою «Ти є Всесвіт» в ультрафіолеті, де ми ніби прибульці, які нагадують людству, навіщо всі приходять в цей світ, об’їхали південь країни. Коли бачиш і чуєш, як разом з тобою співають тисячі, це надихає творити знов і знов!
Нещодавно ти випустила новий трек «Пам-Па-Рам». Розкажи про його створення та роботу над піснею.
«Пам-Па-Рам…». У нашого народу, так повелось, є навіть анекдот, мов співають, танцюють, ну значить точно вже дупа. Тож пісня має самий такий настрій, не завдяки, а попри…Жінки, які чекають чоловіків з фронту, вони як ніхто зрозуміють пісню. Тому, що кохання на відстані, це дуже тонка і крихка матерія, яку треба оберігати від зовнішніх чинників. Ти в боротьбі в тилу, він в боротьбі на фронті, і як втримати звʼязок? Там є фраза: «Твоя любов, наче гідазепам». Тепер я знаю, як відчувають себе під цим препаратом, тож я ствердилась в правильності написаного мною тексту в цій пісні. (Сміється зі сльозами на очах).
Не зважаючи на обставини в країні та моїй родині, я продовжую творити, але це зовсім інша історія, яку я обов’язково розкажу на сторінках своїх мемуарів, років через 50 (сміється).
Посилання на музичні майданчики: https://orcd.co/pam-pa-ram
Посилання на соціальні мережі: