Showing 27 Result(s)
Кейт Бланшетт фото
КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Куди ти подiлася, Бернадет – 5 причин дивитися фільм

Український прокат випускає нову стрічку Річарда Лінклейтера “Куди ти пропала, Бернадетт?” про архітектора-соціофоба. Основою фільму став однойменний роман Марії Семпл, випущений сім років тому і колись протримався цілий рік у списку бестселерів The New York Times.

Про що фільм “Куди ти поділася, Бернадет”:

Бернадет Фокс колись повинна була стати однією з найкращих і найцікавіших архітекторів Америки. В неї є все, що потрібно для комфортного життя: любляча сім’я, затишний будинок, гроші. І тим не менше, 20 років вона приховується за стінами свого багатого будинку, глибоко нещасна і все більше поглиблюється у депресію. Одного разу її сім’я збереться в поїздку в Антарктиду… і з цього почнуться великі проблеми Бернадет. Адже вона до жаху не любить людей і вже давно втратила саму себе.

П’ять причин ради яких дивитися цей фільм потрібно саме вам.

причина 1. Вічні цінності

Якщо без спойлерів, то досить чітко показано як буденна рутина може з’їсти людину. Незалежно від того, чи є він звичайним громадянином чи творчою особистістю. І лише підтримка сім’ї може допомогти знайти сили жити далі. Але чи все гаразд у сім’ї у Бернадетт? І впораються чиїсь близькі з душевним кризом героїні, який тривав цілих 20 років? Мікро-спойлер: її навіть хотіли сдати до “дурки” її власні родичі, правда, не всі.

Куди ти подiлася, Бернадет - 5 причин смотреть фильм

Друга причина. Сенс життя

У кожного він безумовно свій. У когось кар’єра, у інших сім’я, у третіх – смачно поїсти і так далі. У цьому ж фільмі чітко показано, що без істинного змісту життя людини ніщо не буде радувати: або ця ж сім’я, або багатство, або слова. А що ж тоді? Про це нам і розповість сама Бернадетт. Людям, які все ще знаходяться у пошуку себе – дивитися обов’язково.

3-я причина. російська мафія

Куда без КГБ, Путіна, російської мафії та жахливих хакерів СНД? Тут теж трохи їх насунули в сюжет – видимо для насиченості. І нехай в такий абсурдний вигадку віриться з великим трудом, все одно приємно! Американці бояться нас, бояться…

Кейт Бланшетт

Причина №4. Кейт Бланшетт

Мабуть, іншого такого талановитого і яскравого образу для жінки-соціофоба в кіно ще не робили! Спостерігати за грою Кейт, за поступовою зміною її емоцій, за тим, як вона то падає духом, то знову оживає, – одне задоволення. Як вона тікає від світу у свій невиглядний дім, ховається за окулярами і наскільки боїться людей – все це смішно, місцями трогательно, а іноді навіть лякаюче. Здавалося б, чого не вистачає багатій заміжній жінці? І, можливо, як мільярдерша Кейт Бланшетт, звикла до червоних доріжок і армії прихильників, знає, як живеться глибоко інтровертним депресивним соціофобам, які бояться інших людей…

Номер п’ять. Антарктида

І ось тут відразу стає зрозуміло, куди поділи бюджетні цілих $18 мільйонів! У цю Антарктиду неможливо не закохатися: туди хочеться їхати, там хочеться жити. Проте, щоб побачити красиві пейзажі, доведеться зачекати (довго), а в якості винагороди за томлення оператор покаже льодовики і пінгвінів – дуже талановито. Ось лише героям, які дісталися до Антарктиди, забули намалювати пару з рота – але нічого, бувають промахи й гірше, а в цьому фільмі інших не виявлено.

Кейт Бланшетт фото

Элтон Джон байопик Рокетмен
КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Рокетмен: скандал з фільмом про Елтона Джона – все, що треба знати

У Каннах його уже подивили, а тепер він дістався і до нас – “Рокетмен”, фільм про життя Елтона Джона. І не встиг ще потрапити на екран, як викликав море суперечок. Тому що “незвичний байопік”, говорив сам Елтон Джон у Каннах і плакав… І що ж у ньому таке, скандальне?

Так і правда, які скандали у мільйонера-гея-наркомана? Секс, наркотики, рок-н-ролл, звичайно ж таки. І все це увійшло в фільм за настоянням самого Ельтон Джона. А що йому приховувати? Дідусь старий, що йому все одно… Але з застереженням! По-перше, він не винен, а все через важке дитинство! По-друге, він давно вже “не такий” (не вживає наркотики вже 28 років), по-третє, став порядним сім’янином – хоч і гей-шлюб, але справжній, з дітьми (у 2005 Елтон Джон уклав союз з канадським режисером Девідом Фернішем, а через п’ять років сурмама народила їм двох синів).

рокетмен гей сцена
Скандальна сцена з фільма “Рокетмен”: гей-оргія і наркотики

СЕКС, ЯКОГО НЕМАЄ

До речі, чи потрібно це демонструвати дітям? Залежить яким. Наприклад, китайцям, звичайно ж, ні! І не тільки… Справа в тому, що на всякий випадок сексуальну сцену зняли дуже цензурно, щоб не образити китайських цензорів, які не допускають такі кадри на екрани. Але біда настала із несподіваного боку. В РФ також вирішили, що таке не гідно, тому сцени сексу та Елтона Джона в трусах, а також фото з чоловіком і дітьми просто вирізали. От вам і скандал!

Терон Егертон
Елтон Джон в трусах, хочете ви цього чи ні. Тепер самі вирішуйте, яку версію фільма дивитись

Скандал дістався і до самого Елтона Джона, на що він відреагував миттєво: “Ми будемо будувати мости”.

ЕЛТОН АБО ФРЕДДІ?

Друге склизький момент – байопік «Богемська рапсодія», який вийшов зовсім недавно. Мало того, що там також розповідається про життя легенди 70-х гея-наркомана (Фредді Мерк’юрі, соліста групи «Queen»), знімала його група друзів (про це пізніше), так ще й режисер один і той же! Декстер Флетчер.

Не дивно, що “Богемська рапсодія” – один-в-один перша половина фільму “Рокетмена”. Та сама епоха, аналогічні наряди і ті самі штампи (важке дитинство, зустріч з однодумцями, перші успіхи і невдачі, нерозумні стосунки з дівчиною, ціна успіху, кохання і зрада). Одним словом, першу частину фільму можна хрустіти попкорном і зайти за пивом/в туалет, якщо ви не фанат Елтона Джона і гей-романтики.

Элтон Джон

Але ось коли ваш попкорн закінчиться, чекайте повороту! Потім сюжет різко закручується, рожеві слинки закінчуються, а герой перетворюється на того звичайнішого Елтона Джона, до якого ми звикли.

ХТО ЗІГРАВ ЕЛТОНА ДЖОНА

Ні, Елтона Джона грав не Елтон Джон. Більше того, навіть не співав. 29-річний актор Терон Еджертон сам співає в фільмі всі хіти свого героя. На свій манер, але місцями інтонації схожі на самого Елтона. І це всім дуже сподобалося.

Сам Терон Еджертон справляється з завданням бездоганно, а от візажисти підвели. Чому ж молодий Елтон Джон у кучерявих перуках виглядає на 35 років. А от 40-річний Елтон Джон, разом опухлий і втомлений від розпусти і наркотиків, виглядає підозріло свіжо, і 30-ти не даш. По-українськи він говорить не дуже – відрізняє вухо те, що різні голоси у дублюючого актора і в піснях, які програвали часто і в оригіналі.

Терон Егертон
Справжній Елтон Джон і не дуже. Схожі?

МЮЗИКЛ АБО..?

Мюзикли нашому глядачеві і так заходять нелегко. А гей-мюзикл – так це просто подарунок для гомофоба! Але фільм про співака, який ще й легенда, не може обійтися без його пісень. Тут співають всі, але не часто. При цьому хіти досить логічно вплетаються в етапи життя Елтона, біль чи радість яких і змусила його написати ту або іншу пісню. Драми тут також достатньо, як і фантасмагорії – Елтон Джон хотів створити не стільки байопік, скільки яскравий автопортрет в стилі дреґ-шоу (гугліть). Він то вибухає ракетою, то літає в галюцинаціях, а то й танцює з лікарями в реанімації і літає на роялі. І передано це все якимись олдскульними спецефектами з 90-х.

Рокетмен Элтон Джон

РОБ СТАРК: І ЩО ВІН МАЄ З ЕЛТОНОМ ДЖОНОМ?

Ось це поворот. “Гра престолів” завершилась, а Роб Старк – ні!

Роб Старк
Роб Старк в “Грі престолів”

Ричард Медден, який грав правильного і хороброго Короля Півночі Роба Старка, у “Рокетмені” з’являється в зовсім іншій ролі. Ох, що він відтворює з Елтоном Джоном! І це не спойлер.

Ричард Медден Рокетмен
Роб Старк в “Рокетмені”

РОКЕТМЕН: ДИВИТИСЬ ЧИ НІ

Склалося враження, що перед відходом 72-річний Елтон Джон вирішив заспівати солодку пісню самому собі. Справді, він же продюсер цього чудового фільму про себе, чому б і ні? Йому допомагали у цьому той самий – як несподівано – Девід Ферніш, його чоловік. Також старий друг, продюсер Метью Вон та його дружина і виконавчий продюсер – Клаудія Вон, як вказано в титрах.

Клаудиа Шиффер Элтон Джон
Цікаво, чому для титрів Клаудіа обрала прізвище свого чоловіка? На фото: Клаудіа Шиффер і Елтон Джон, багато років тому

Проте ми вже давно знаємо цього виконавчого продюсера як Клаудію Шиффер, супермодель 90-х. Вони дружать сім’ями вже багато років і були на весіллях одне у одного. І, можливо, саме через це фільм вийшов душевним і добрим, як і “Богемська рапсодія”, яку знімали колишні учасники групи: тому що злажений дружній колектив.

Дивитися чи ні? Обов’язково.

Элтон Джон байопик Рокетмен

О, так. Цікаво подивитися на чоловіка Елтона Джона! Ось він, Девід Ферніш. Людина, яка подарувала йому, можливо, найромантичніший подарунок у світі – казку про нього самого.

Девид Ферниш муж Элтон Джон

КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Годзила 2: Король монстрів – огляд сиквелу, чи варто дивитися?

“Годзилла 2: Король монстрів” – це сиквел. Про що переконливо свідчить цифра “2” в назві. Перший фільм нової франшизи (для неосвічених поясню: американці зробили перезапуск серії, яка до цього вважалася виключно японським дитинством) вийшов в 2014 році, і судячи з усього зібрав касу, якщо випустили продовження. Першу “Годзилу” я переглянув за день до прем’єри другої і плювався далі, ніж бачив. На другій я згадом просипався в кінотеатрі. Що не так з оновленою франшизою і чому пора вже Годзиллі на покій? Давайте розберемося.

Монстри на будь-який смак.

ОДНА ГОДЗИЛЛА, ДВІ ГОДЗИЛЛИ

Перша частина була поганою майже для всіх: атмосферою, затягнутою сюжетом, монстрами, які були на одне обличчя, а Годзилу взагалі явно обділили увагою, скоротивши її екранний час до мінімуму. Очевидно вирішили йти по стежках “Челюстей” Спілберга, правило якого гласить: “Чим менше глядач бачить небезпеку, тим більше він боїться”. Не вийшло. Друга “Годзилла” виросла в масштабі і… всього. Вона так і не змогла ні в сюжет, ні в персонажі, нікуди. Монстрів стало більше, і це єдине, чим може похвалитися сиквел. Пафос потроїли, з чого фільм-катастрофа (для людей в будь-якому випадку) став типовим бойовиком з картонними персонажами, переживанням яких не віриш ні на грам.

Змей Горыныч в деле.

КАТАСТРОФА ТРИВАЄ

Фільм “Годзілла 2: Король монстрів” – сіквел. Підтвердженням цьому служить цифра “2” у назві. Перший фільм нової франшизи (для тих, хто не в курсі: американці перезапустили серію, яка раніше вважалася виключно японським продуктом) вийшов у 2014 році і, здається, зібрав касу, отже зняли продовження.
Першу “Годзіллу” я подивився за день до прем’єри другої і плювався далі, ніж бачив. На другій я місцями навіть засипав у кінотеатрі.
Що не так з оновленою франшизою і чому час надати Годзіллі по заслузі? Давайте розберемося.

ЩО ВИ ХОТІЛИ?

Мабуть більше про фільм сказати і нічого. Це повністю провальна стрічка по всіх фронтам, за винятком, можливо, візуального сприйняття. Мільйонні бюджети були виділені не даремно і картинка періодично радує око.
Реанімування “Ґодзили” йде явно не за тим вектором. Рекомендувати піти на це щось можу тільки запаленим прихильникам персонажа, адже взагалі фільм відрізняється брендованістю і впізнаваністю.
Всім іншим строго-настрого пройти мимо.
А якщо ви раптом сподіваєтеся, що на цьому всесвіт “Ґодзили” пішов у небуття, поспішаю вас обрадувати: вже у наступному році нас чекає фільм “Ґодзила проти Конґа”, а ще через рік “Мотра”, казка про метелика-переростка.
Усе це великоліп’я входить у нову медіафраншизу “MonsterVerse” та лише набирає оберти. Вибір за вами, надавати чи не право на життя подібним проєктам, підтримуючи їх дзвінкою монетою, або розумно проходити мимо.
Виходячи з залу після сеансу, всі коментарі, які долітали до мого вуха, зводились до “ну і лайно”, “що я тільки що подивився?”, “і сх*яли він поперся з цією бомбою, не можна було дрон запустити?”. Так що висновки робіть самі.

Вердикт: проходняк.

Фото актора в ролі Джона Уїка з третьої частини фільму.
КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Рецензія на Джона Уіка 3

У кожного з нас є улюблені фільми, музика, кліпи і т. д. Одним словом – контент. Той контент, який ми з нетерпінням очікуємо, і який декілька разів переглядаємо / переслуховуємо після його релізу. Зазвичай рейтинг наших очікувань до довгоочікуваного контенту сягає небес і ми слідкуємо за кожним найменшим аспектом, щоб переконатися, що наші очікування виправдалися. Такий контент ми нещадно критикуємо, але до дрожі в колінках захищаємо і рекомендуємо знайомим. Для мене таким очікуваним контентом був “Джон Уік 3”. І зараз я готовий розповісти про своє розчарування.

ПРАВИЛА, ПРАВИЛА І ЩЕ РАЗ ПРАВИЛА

Всесвіт “Джона Уіка” завоював мене тим, що я люблю найбільше: стиль і бездоганну педантичність до деталей. Сюжет фільмів розповідає про мережу агентств з продажу смерті, асоціацію вбивць – простіше кажучи. Щоб система працювала вишукано, необхідні правила. Суворий і недоторканий збірник вказівок, порушення яких – смерть. Усе це було у перших двох частинах. Правила виконувалися, а якщо ні (все-таки вбивці теж люди), покарання не змушувало себе довго чекати. На цій ноті завершувалася друга частина франшизи, головний герой – Джон Уік, він же Баба Яга (дякую, звичайно, творцям за посилання на нашу культуру, але, думаю, вітчизняному глядачеві буде весело чути таке порівняння) порушив одне з головних правил і підлягає смертної карі. 15 мільйонів і хатинка на курячих лапках за голову нашого протеже може отримати будь-хто, що виконає контракт. Небезпечно допомагати вбивці поза законом, але навіть в таких ситуаціях є друзі. Джону дають відстрочку на одну годину і забезпечують хоча і мізерною, але все-таки порцією зброї. І тут на сцені з’являється “верхерженський стіл” – найвищі посадові особи організації, які керують усіма. Усі інші знаходяться “під столом” і зобов’язані служити, інакше… Ну ви зрозуміли, покарання тут одне. Отже, перший і найболючіший камінь у вишиванці третьої частини – порушення власних правил. Протягом усього фільму ці самі недоторкані правила порушуються ліворуч і праворуч. І добре би їх порушував лише головний герой, він все одно екскомунікадо (позбавлений всіх прав і привілеїв у спільноті вбивців), так ні, правила порушують усім, кому не лінь! Так, когось за це покарають, але загальна картина, та картковий будиночок, який так дотепно складали перші два фільми, миттєво рухається.

БІЛЬШЕ, НЕ ЗНАЧИТЬ КРАЩЕ

“Джон Уік 3” йшов шляхом будь-якого сиквела/триквела, додаючи масштаб до відбуваючого, але й тут не обійшлося без каменів і огородів. Якщо в перших двох частинах події розвивалися переважно на закритих територіях, і в одному/двох містах, то третя частина пропонує нам східні пустелі та поселки, а також все те, що нам подобалося раніше: найкрасивіші локації у вигляді театрів, китайських кварталів, неоново-скляних кімнат тощо. Здавалося б все дивовижно, але біда прийшла звідкись несподівано. Левова частка екшену відбувається на міських вулицях, що раніше не траплялося (з винятком однієї-двох сцен), і виявилося, що місто порожнє… Ніхто не реагує на переслідування по вулицях, нікого не хвилюють трупи, що роняться ліворуч та праворуч, про поліцію я взагалі мовчу, її немає, як і мешканців міста. Нью-Йорк з усесвіту “Джона Уіка” – це красива декорація, але ніяк не живий мегаполіс. І якщо в попередніх фільмах не було потреби показувати життя на вулицях міста, оскільки події рідко виходили за межі закритих від погляду випадкового прохожого локацій, то тут це дуже кріпко б’є в очі.

Слева направо: Киану Ривз, овчарка, Хэлли Берри, овчарка.

КУЛАЧНИЙ БОЙ

Однією з найсильніших сторін попередніх частин серії був екшн. Вогняні перестрілки виглядали неймовірно, полювання – динамічно, Кіану Рівз – неперевершений. Про акторів ми поговоримо трошки пізніше, а поки розглянемо, що нам пропонує в плані екшну 3-я частина. Практично все, що добре працювало раніше, стало працювати гірше. Перестрілки стали менш динамічними і взагалі відступили на другий план. Головною складовою екшну стали сцени рукопашного бою. І крутою виявилася лише перша з них. Ніколи б не подумав, що таке може набридти, але більшість сцен з бійкою виглядають неймовірно затягнутими, особливо ближче до фіналу, коли повільний темп і постійне розбивання скла починають втомлювати. Крім того, сцени насильства стали набагато жорстокішими. Я не можу записати це в мінуси, але в попередніх частках екшн сприймався набагато легше і комфортніше.

НОВІ ОБЛИЧЧЯ

Як і в будь-якому продовженні без поповнення акторського складу не обійшлося. І якщо героїня Хеллі Беррі запам’яталася в основному парою своїх бойових собак, ніж цікавим персонажем, то персонаж Азії Діллон приємно здивував. Діллон грає головну антагоністку фільму – суддю “вищого столу”. Саме вона роздає покарання всім неприємним її покровителям. І варто відзначити, що робить це майстерно. Порою затіняючи самого Рівза та Ієна Макшейна в ролі улюбленого усіма директора готелю “Континенталь”.

Азія Діллон в ролі судді.

ГРОШІ ШКОДА?

На жаль, відстав графічний вигляд. Ні, зображення, звичайно, залишилося таким же насиченим, а операторська робота безжально заслуговує похвали. Відстала графіка. А, якщо точніше, кульові попадання. Плями крові виглядають дуже мильними, чого раніше в серії не спостерігалося. Особливо це помітно в тих самих нових локаціях Далекого Сходу. Або не вистачало коштів, або хтось допускав недбалість.

РОЗУМІТИ І ПРОЩАТИ АБО ВЗЯТИ І ВІДПУСТИТИ?

Тим, хто дочитав до цього моменту, може скластися враження, що фільм повний провал і як таке взагалі можна дивитись. Немає. Скоріше всьому винні завищені очікування та похвальні відгуки зарубіжних критиків.

Ближче до кінця фільм ряснить цікавими моментами та сюжетними поворотами, радує гумор (і він теж присутній). Однак всі достоїнства проявляються ближче до фіналу, а основне оповідання, на жаль, втратило все те, що добре працювало раніше. Складається враження, що автори просто хотіли потішити всих і вийшло перемішання.

Однак збори показують позитивний результат, а фінал однозначно дає зрозуміти, що 4-й частині бути.

Дуже хочеться, щоб 4-й фільм став заключним. Бо будь-яка франшиза рано або пізно втрачає у своєму колориті. Той же “Форсаж”, наприклад. До речі, Кіану Рівз з’явиться й в ньому. І щось мені підказує, що не без допомоги чудової роботи над “Джоном Уіком”.
Рекомендую сходити, порекомендую, однак це не дивовижний проект, принаймні не такий дивовижний, як його попередники. Вимогу якості завжди складно утримувати, тим паче на протязі кількох фільмів. “Джон Уік 3” намагався взяти кількістю та різноманіттям. До певної міри у нього вийшло. Однак скільки б патронів не було в обоймі улюбленої зброї, важливіший один єдиний, і йому ім’я – якість.

Вердикт: похвально.

КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

“Покемон. Детектив Пікачу”: враження від перегляду фільму та гумористичні повороти

9 травня українці зможуть переглянути фільм “Покемон. Детектив Пікачу”, а ми вже були на цьому і готові поділитися враженнями. Чи зможе фільм викликати ностальгію? Що не так з гумором у стрічці? Звичайне попсове кіно чи діамант серед тонни подібок? І хто такий, чорт візьми, Кубон? Почнемо, Піка-Піка!

АМЕРИКАНСЬКІ ГІРКИ З ТОННОЮ НЕОЧІКУВАНИХ ПОВОРОТІВ

Принаймні це нам обіцяли трейлери. Що все буде надзвичайно динамічно, детективно (ось і назва фільму) і дуже-дуже смішно. Але насправді… Кіно не погане. Зазвичай я весь в критиці, але цей фільм мені сподобався (напевно). І як може не сподобатися саркастично-іронічний Пікачу в виконанні Райана Рейнольдса? Про все по порядку. В негласному правилі: чим краще виглядає трейлер, тим гірше фільм. Не скажу, що це в повній мірі, але (на жаль) це правило спрацювало і з “Детективом Пікачу”. Трейлери були дивовижними: вони обіцяли всім фанатам “Покемонії” все те, за що вони люблять цей світ. Однак сам фільм виявився досить складним, хоча безсумнівно багатим на події, а уж тим більше на повороти в сюжеті. Їх тут (поворотів) видимо-невидимо, особливо в кінці оповідання. Лише й встигай дивитися на події з відкритим ротом. При цьому сюжет передбачуваний і наповнений усіма стандартними видами кліше, притаманними цьому жанру. Під час перегляду я не раз попадався на думці, що подібну формулу використовували в кіноадаптації Черепашок-ніндзя 2014-го і 2016-го років. Сказати, що це погано – не скажу, оскільки рейтинг у фільма 0+/2+, а отже в першу чергу він орієнтований на яскравий візуал, щоб дітям було цікаво.

Что может быть лучше покемона-компаньона в баре?

ГРАФІКА ВСЬОМУ ГОЛОВА

Технології зйомки та постпродакшена розвиваються зі швидкістю Соніка, якому також виділили місце під касою в світі кіно. Про нього в інший раз.
У фільмі про покемонів повинні бути покемони. І не просто повинні бути, а виглядати правдоподібно. Адже ми живемо у 2019 році. Тут немає нарікань і не може бути. Багатомільйонні бюджети дозволяють зробити картинку більш ніж прийнятною. У 90-ті цього не було, але покемони тих часів назавжди в моєму серці. Весь звірі в фільмі виглядають цікаво, і невід’ємно починаєш пригадувати їх імена, які колись знав напам’ять.

Один з покемонів.

ДЕДПУЛ-ПІКАЧУ

Як я ні прагнув підібрати альтернативного актора на роль Пікачу у фільмі, достойної заміни Райану Рейнольдсу так і не знайшов. Чортовськи мудро було подарувати персонажу риси Дедпула (якого так само грає Райан), вийшов цікавий образ, за яким будуть уважно слідкувати не лише діти, а й дорослі. А от про саркастичний гумор говорити нічого. Ось лише біда у тому, що цей самий гумор майже цілковито показали в трейлерах, і до великого розчарування, інші жарти, не виявлені раніше, не блищать такою самою оригінальністю. Той випадок, коли маркетингова кампанія працювала на засмучення.

Пригод багато

ПОКЕМОН-СОЛОВІЙ

Український дубляж. Нашими голосами фільм дублювали цілком прийнятно, але наздогнати і тим більше переплюнути оригінал не вдалося. Щоб відчути всі іронічні нотки, рекомендую дивитися фільм з оригінальною озвучкою.

ГАРНА КАСА – Я ОБИРАЮ ТЕБЕ!

Ну, “Покемон. Детектив Пікачу” – варто уваги. Свою частку задоволення ви отримаєте від нього, а від ваших грошових інвестицій авторам подарунку буде приємно.
Чи зможете ви відчути ту чудову почуття ностальгії? Чесно кажучи – малоймовірно. Кіношний покемон взяв свій вектор розвитку і лише декількома натяками нагадує аніме-серіал 90-х. І це не погано. Серія розвивається і пристосовується до сучасних тенденцій і глядачів. Для ностальгії у нас завжди є інтернет і ніхто не забороняє переглянути серіал. А може… може я просто виріс і Пікачу варто сказати своє “Піка-Піка” більш молодшій аудиторії?

Висновок: похвально.

Фильм ПОСЛЕ рецензия
КІНО, РЕЦЕНЗІЇ НА ФІЛЬМИ

Фільм ПІСЛЯ – дивитися чи ні

Давайте я сразу проясню ситуацію, щоб було зрозуміло, чому далі мої висловлювання будуть трохи скептичними.
“Після” – дуже вузькоспеціалізований фільм. Якщо ви маленька жінка 14-15 років, вам цей фільм, скоріш за все, сподобається. Тому що він про підлітків і для підлітків відповідно. Що ж в цьому поганого? Нічого. Абсолютно нічого. Нічого, що ми ще не бачили.

КОПІЯ КОПІЇ – ЗАСЬ

Під час перегляду фільму у мене виникала асоціація з такими картинами, як “500 днів літа” і “Жаркі літні ночі”. Тільки якщо в першого був досить оригінальний сценарій та прийоми подачі, а в другого суворі реалії інколи брали верх над підлітковою безтурботністю, то твір Дженні Гейдж (режисер фільму “Після”) не може запропонувати нічого такого, чого ми ще не бачили в сотні інших картин цього жанру.

50 ВІДТІНКІВ БЕЗ КРОВОССУЩИХ

Якщо порівнювати з іншими стрічками, «Після» – це кінокомікс. Як і «Сутінки», як і «50 відтінків сірого», як і багато інших. Адаптувати книгу до екрану завжди складніше, оскільки у книзі вже є свій коло читачів, яким потрібно сподобатися, але також і про нову аудиторію, яка не знайома з твором – не забути.

Фильм После рецензия
Кадр з фільма “Після” (2019)

І не слід забувати про конкурентоспроможність у кінороботі. Ведь дуже образливо, коли на перших 10-ти хвилинах фільму розумієш, не лише як закінчиться фільм (це часто трапляється в наш час), але одразу стає ясно, ЯК будуть розвиватися події і буквально передбачаєш усі сюжетні повороти. Ведь все це ми бачили, і, на жаль, навіть не один раз, а набагато, набагато більше. Нам не просто НЕ пропонують нові ситуації, а нафіг подсовують тих самих шаблонних героїв, ті ж шаблонні декорації. Міняються лише обличчя акторів і місця зйомок. Тут вам і стандартний набір меншинств: подруги-лесбіянки, друг-негр (вибачте, афроамериканець), обділили хіба що азіатів, ну або цей момент я проспав.

ЛІНИВА КАЗКА

Чи актори виконали гарно, чи я зачепився на деякий час, але події, що відбуваються на екрані, здаються л.. л-л… ло… логічними (що?!). Поясню: розумію, що героїня не могла з таким характером повести себе так чи інакше, але в декораціях цієї соплеплескательної казки – наче й могла. У будь-якому разі, сюжет швидше хоче проскочити зав’язку і якнайшвидше продемонструвати ті самі відносини двох безмежно глибоких і різних людей. *Саркастично*

Фильм ПОСЛЕ рецензия
Джозефін Ленгфорд і Хіро Файнс-Тіффін, кадр з фільма “Після” (2019)

Проте все ж таки, між героями є пресловута “хімія”. І покопавшись в Вікіпедії, я виявив, що це було пріоритетною задачею для творців: знайти хімічно-активних між собою акторів. Ними стали Джозефін Ленгфорд і Хіро Файнс-Тіффін. Перша з практично практично цнотливою (як і її героїня *іронічно*) фільмографією, а другого я бачив лише в образі юного Тома Реддла зі світу “Поттеріани”. Хлопці виглядали непогано, гармонізували між собою і спільними зусиллями створювали цю чарівну (ні) казку. Шкода, що автори були занадто ліниві, щоб придумати щось оригінальніше.

Кадр из фильма "После" (2019)
Кадр з фільма “Після” (2019)

ДИВИТИСЯ ЧИ НІ?

Звісно, кожен може вирішувати, чи витрачати свої гроші на “Після” чи відкласти на потім. Скажу одне: “Після” великого екрана точно не вартий. Для загального ознайомлення можна і на ноутбуці через місяць-другий подивитись.

Вердикт: проходняк.

АКТОРИ, БІОГРАФІЇ

Колін Фаррелл: фото, відео, новини, скандали, біографія

Повне ім’я: Колін Джеймс Фаррелл
Дата та місце народження: 31 травня 1976 року, Дублін, Ірландія
Сімейний стан: холостий
Діти:

  • Джеймс Патрік Фаррелл (2003), від моделі Кім Борденейв
  • Генрі Тадеуш Фаррелл (2009), від польської акторки Аліції Бахледи

Як Колін Фаррелл став відомим?

Колін Фаррелл увірвався до світу кіно завдяки своєму харизматичному таланту і вродженій харизмі. У 2003 році він був визнаний одним із найсексуальніших чоловіків світу, посівши 6-е місце в рейтингу. Його кар’єра стрімко злетіла після ролей у культових фільмах, таких як:

  • “Олександр” (2004): історична сага, яка зміцнила його статус голлівудської зірки.
  • “Особлива думка” (2002): фантастичний трилер з Томом Крузом, який підкреслив драматичний талант Коліна.
  • “Рекрут” (2003): шпигунська драма, де він поділив екран з Аль Пачіно.

Ранні роки: непростий шлях до успіху

Колін народився в сім’ї футболіста і домогосподарки. Його дитинство було насиченим бунтівними пригодами: він кидав школу, подорожував до Австралії та захоплювався нічним життям. Лише після повернення до Ірландії він вирішив зайнятися акторством.

Колін Фаррелл – четвертий дитина в сім’ї. Він народився в Дубліні, але коли хлопчикові виповнилося 10 років, сім’я переїхала в передмістя, в Каслнок. Дитинство у Коліна було зовсім звичайним, як і у більшості його однолітків. Правда, серед однолітків Фаррелл-молодший виділявся складним характером.

Колін не любив навчатися, йому було гораздо цікавіше проводити час у барах і на вуличках, покурюючи марихуану. А в 17 років його виключили зі школи за те, що він побився з викладачем.

Після цього Фаррелл з друзями вирушив на рік в Австралію.

Кар’єра

Після повернення додому, навчання продовжувати Колін не збирався, а замість цього вступив до школи акторського мистецтва. Проте через деякий час він її кинув.

А в 1996 році Фаррелл вперше потрапив на екрани, знявшись у невеликому епізоді у фільмі «Зникнення Фінбара». У наступному році йому знову запропонували таке ж не значущу роль у іншому фільмі, «Сира нафта». І через рік початкуючого актора можна було побачити у серіалі «Білий танець».

Однак, Фаррелла помітили тільки в психологічному трилері “Зона бойових дій” (1999). Колін вже на той момент активно знімався в рекламі та різних серіалах.

Перший успіх

Його перша помітна роль була у фільмі “Країна тигрів” (2000), яка принесла йому перші похвали критиків. У 2000 році актора затвердили на роль рядового Роланда Бозза в фільмі «Країна тигрів». Гра Фаррелла дуже сподобалась критикам, і вони навіть пророкували йому велике акторське майбутнє.

І, схоже, вони не помилялись. Наступні роки приносили Коліну Фарреллу все більшу популярність. У цей час вийшли такі фільми з його участю, як «Американські герої» (2001), «Війна Харта» (2002), «Особлива думка» (2002), «Телефонна будка» (2002) та інші.

Але найбільш успішним для Фаррелла став 2003 рік, коли на екрани вийшов шпигунський трилер “Рекрут”.

Через якийсь час актор повернувся в Ірландію, де знявся в фільмі «Разрив». Картина дуже сподобалася ірландському глядачеві, і критики також високо оцінили роботу актора.

Коліну Фаррелу подобається зніматися в рідному краї, та й переїжджати з Ірландії в Америку він не збирається. Да й йому, мабуть, це і не потрібно, адже актора люблять як у Голлівуді, так і на землі святого Патріка.

Одними з останніх яскравих робіт Фаррелла стали ролі в картині “Ондина” (2009), “Тілоохоронець” (2010).


Ключові етапи кар’єри

Колін продовжує зніматися у великих проектах, таких як:

  • “Телефонна будка” (2002): психологічний трилер, який приніс йому світову популярність.
  • “Ондина” (2009): фільм, який показав ніжну сторону його акторської гри.
  • “Лобстер” (2015): нестандартна драма, яка отримала номінацію на “Оскар”.

Особисте життя і батьківство

На 2024 рік Фаррелл має двох синів: старшого Джеймса, якому було діагностовано синдром Ангельмана, та молодшого Генрі. Актор активно підтримує благодійні ініціативи, зокрема, пов’язані з рідкісними захворюваннями.

В 2001 році актор одружився на актрисі Амелі Уорнер, але шлюб не протримався і року.

І в 2003 році Колін став батьком – його подруга, модель Кім Борденейв, народила синочка. Правда, після деякого часу хлопчику поставили діагноз – синдром Ангельмана. У 2007 році пара розлучилася.

У 2009 році актор у другий раз став батьком. На цей раз, щастя у формі малятка
йому подарувала давня подруга, польська акторка Аліція Бахледа. Сина назвали Генрі Тадей Фаррелл.


Цікаві факти

  • Колін має глибоку любов до своєї батьківщини, часто знімається в ірландських фільмах.
  • Він відкрито говорив про свою боротьбу із залежностями та реабілітацію, що надихнуло багатьох шанувальників.

Чому він залишається актуальним?
У 2023 році Колін отримав широке визнання за фільм “Банші Інішеріна”, який став тріумфом на “Золотому глобусі”. Його талант і здатність перевтілюватися в різних персонажів роблять його одним із найуніверсальніших акторів нашого часу.